Рішення
від 11.04.2019 по справі 910/1167/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2019Справа № 910/1167/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Українського культурного фонду

до Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів"

про стягнення 537489,10 грн.

за участю представників:

від позивача: Кохно А.О.

від відповідача: Кобилецький В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український культурний фонд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" про стягнення 537489,10 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов договору про надання гранту № 2046 від 03.10.2018 не здійснено реалізації проекту, у зв'язку із чим, позивачем заявлено про стягнення з відповідача сплачених Українським культурним фондом за договором коштів у сумі 537489,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1167/19, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

13.02.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи з повідомленням учасників справи.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданого позивачем клопотання та про доцільність проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 клопотання Українського культурного фонду про розгляд справи № 910/1167/19 в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено, призначено судове засідання у справі № 910/1167/19 на 14.03.2019.

22.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив.

13.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

В судовому засіданні 14.03.2019 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті на 28.03.2018. Відповідачу направлено про виклик у судове засідання.

28.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

В судовому засіданні 28.03.2019 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи по суті відкладено на 11.04.2019. Відповідачу направлено про виклик у судове засідання.

01.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті заперечень на позов, в задоволенні позову просив суд відмовити.

В судовому засіданні 11.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2018 між Українським культурним фондом (Фонд, позивач) та Державним підприємством "Українська студія хронікально-документальних фільмів" (грантоотримувач, відповідач) укладений договір про надання гранту № 2046 (надалі - договір), відповідно до умов якого Фонд надає грантоотримувачу на умовах, визначених цим договором, грант для реалізації культурного проекту "Реставрація, архівація, та оцифровування відеоархіву ДП "Укркінохроніка" (далі - проект), опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проектній заявці згідно з додатком 1 до цього договору, а грантоотримувач реалізує проект на умовах, визначених цим договором.

Розділ 2 договору визначає, що роботи з реалізації проекту мають бути завершені до "04" грудня 2018 року. Завершення виконання Проекту підтверджується підписанням акта про виконання проекту.

У відповідності до п. 1 розділу 3 договору Фонд перераховує кошти на реалізацію проекту у розмірі 1 343 722,75 грн. без ПДВ в такому порядку:

кошти у розмірі 40%, що становить 537 489,10 грн. без ПДВ від загальної суми гранту не раніше 50 календарних днів до підписання акта про виконання проекту;

залишок коштів, що становить 60% суми гранту, протягом 10 календарних днів з моменту отримання та затвердження документів, зазначених у підпункті 4 пункту 2 розділу IV цього договору.

Пунктом 2 розділу 4 передбачені наступні зобов'язання грантоотримувача:

1) відповідати за будь-якими зобов'язаннями, покладеними на нього цим договором;

2) невідкладно інформувати Фонд про будь-які зміни, що можуть вплинути на реалізацію проекту або спричинити відкладення реалізації проекту;

3) не отримувати прибутку від гранту;

4) надати Фонду акт про виконання проекту, який включає змістовий і підсумковий фінансовий звіти про використання гранту до 04 грудня 2018 року згідно з формами, викладеними у додатках 2, 3 до цього договору;

5) зберігати фінансову документацію протягом трьох років з дати передання змістового та підсумкового фінансового звітів;

6) у разі якщо виконання проекту буде тимчасово припинено чи не завершено протягом дії цього договору, повідомити Фонд про такі обставини та документально підтвердити всі витрати, здійснені за рахунок коштів Фонду, у строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту настання обставин, та повернути Фонду частину коштів, які залишились невикористаними;

7) грантоотримувач є відповідальним за реалізацію проекту, в тому числі у разі залучення третіх осіб до виконання певних робіт в межах реалізації проекту.

Відповідно до п. 1 розділу 9 договору, у разі істотних порушень умов цього договору, що визначені Законом України "Про Український культурний фонд", цей договір може бути розірваний за заявою Фонду в односторонньому порядку.

Рішення Фонду про розірвання цього договору приймається за умови підтвердження факту істотного порушення умов цього договору (п. 2 розділ 9 договору).

Згідно із п. 3 розділу 9 договору у разі дострокового розірвання цього договору внаслідок встановленого факту використання будь-якої частини гранту не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов'язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані Фондом кошти.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року. Усі зміни до договору вносяться шляхом укладення до договорів.

На виконання умов договору, позивачем перераховано відповідачу кошти у розмірі 537 489,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №762 від 18.10.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

В свою чергу, на виконання договору грантоотримувачем 04.12.2018 було надіслано змістову та фінансову звітність на електронну адресу Фонду вказану у договорі. В подальшому, 11.12.2018 до Фонду відповідачем було надано звітність у паперовому варіанті.

17.12.2018 та 20.12.2018 фахівцями Фонду було надано висновки по фінансовому та змістовому результату звітності грантоотримувача. У висновках зазначено, що використання коштів наданих для реалізації проекту не відповідає умовам договору, здійснювалось з порушенням вимог "Порядку здійснення контролю за виконання суб'єктами, які отримують фінансування, зобов'язань перед Українським культурним фондом" затвердженого рішенням Наглядової ради Фонду №20 від 26.11.2018 року, у відповідності до ч. 4 статті 12 ЗУ "Про Український культурний фонд" та вимогам Постанови КМУ від 18 квітня 2018 року за № 414 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації проектів за підтримки Українського культурного фонду".

Як стверджує позивач, 21.12.2018 під час зустрічі з директором відповідача, останній визнав, що грантоотримувачем не виконано проект,проте відмовився від підписання додаткової угоди про розірвання договору та повернення суми авансу, через відсутність коштів.

26.12.2018 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію (повідомлення) про дострокове розірвання договору та виконання зобов'язань відповідача по поверненню перерахованих Фондом коштів авансового платежу у сумі 537489,10 грн.

Оскільки відповідач вимог позивача не задовольнив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача (грантоотримувача) заборгованості у розмірі 537489,10 грн.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на наступне.

Так, проектом було заплановано архівацію та опис фільмів та сюжетів, вироблених ДП "Укркінохроніка" за період 1931-1945рр., та реставрацію та оцифрування 2-х документальних повнометражних фільмів. Відповідач зазначає, що на виконання умов договору відреставрований та відсканований фільм "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів", 60хв., 1986р., режисера ОСОБА_3 разом з вихідними матеріалами цифрової копії 26 листопада 2018 року було направлено до Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного на експертизу з метою долучення до архівного комплекту вихідних матеріалів фільму. Копія фільму "Оглянися з осені", 60хв., 1993р., режисери ОСОБА_5, ОСОБА_6 відсутня в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г. С. Пшеничного, що підтверджено листом архіву №527 від 02.10.2018. Пропозиція архіву надати цифрову копію в неналежному форматі (максимальний формат 720x576, avi), виготовлену технічними засобами самого архіву, не дає технічної можливості зробити цифрову копію високої якості в форматі 4к. Відповідач зазначає, у зв'язку із визначеним сторонами строком дії договору, він не мав можливості узгодити з Фондом новий фільм. Грантоотримувачем було прийнято рішення обрати не менш цінний документальний повнометражний фільм "За що боролася УПА", виробництва ДП "Укркінохроніка" та виготовити цифрову копію в якості 4к за власний рахунок.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач також, посилається на наявність витрат співфівнансування.

Також, відповідач стверджує, що згідно зі звітом ТОВ "МСМ.ЮА" №11/27 від 29.11.2018 відповідачем проведено ряд заходів спрямованих на залучення потенційних споживачів на використання продукції ДП "Укркінохроніки", а саме: діджитал маркетингова компанія, за результатами якої проведені переговори та укладено меморандуми про співробітництво між ДП "Укркінохроніка" та споживачами фонду "Укркінохроніки": Forpost; Інсайт медіа; Фрешпродакшн; SKB BROTHERS; SPN production; PSB films, прийнято участь у міжнародних форумах та виставках: III Международный инвестиционный бизнес-форум Odessa 5T Investment Promotion Forumra China International Import Expo 2018. Проведено переговори із наступними продакшн організаціями: Film.ua які готові використовувати цифрові аудіовізуальні об'єкти під час розвитку виробництва документального кіно та Starlightmedia які зацікавлені в використанні та придбанні інформації з архівних каталогів з використанням онлайн ресурсу ДП "Укркінохроніки". Загальна сума витрат ТОВ "МСМ.ЮА" за проведеними заходами становила 343 740,17 грн.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилається на те, що в матеріалах справи відсутні документально підтверджені факти істотного порушення відповідачем умов договору №2046 від 03.10.2018.

На думку відповідача, в претензії №1308-18 від 22.12.2018р, на яку посилається позивач, відсутні відомості про рішення фонду розірвати договір №2046 від 03.10.2018 та про повідомлення грантоотримувача про розірвання договору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, між Українським культурним фондом та Державним підприємством "Українська студія хронікально-документальних фільмів" укладений договір про надання гранту № 2046 від 03.10.2018, умовами якого сторони погодили, що Фонд надає грантоотримувачу на умовах, визначених цим договором, грант для реалізації культурного проекту "Реставрація, архівація, та оцифровування відеоархіву ДП "Укркінохроніка", а відповідач реалізує проект на умовах, визначених цим договором.

Даний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд" (у редакції чинній на час укладення договору), у разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.

Грант - фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі Українським культурним фондом суб'єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України "Про Український культурний фонд" під терміном "проект" у цьому Законі розуміється діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на створення певного культурного продукту, культурного блага чи культурної послуги (їх сукупності) з метою досягнення чітко визначених цілей у межах визначеного кошторису (бюджету) та здійснення якої вимагає вчинення в узгоджені строки дій, передбачених укладеною з Українським культурним фондом угодою.

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про Український культурний фонд" визначено, за договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.

Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об'єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов'язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору.

У проектній заявці сторони погодили опис та технічні вимоги до проекту "Реставрація, архівація, та оцифрування відеоархіву ДП "Укркінохроніка" (додаток 1 до договору).

Умовами договору сторони погодили, що роботи з реалізації проекту мають бути завершені до "04" грудня 2018 року.

17.12.2018 фахівцями Фонду було надано висновки по фінансовому та змістовому результату звітності грантоотримувача.

Так, в результаті проведеного аналізу змістового звіту наданого грантоотрумувачем, фахівцями Фонду встановлено, що проект не реалізовано, а саме:

з комплексу запланованих Проектом дій щодо процесу реставрації, оцифрування та поширення фільмів та сюжетів вироблених ДП "Укркінохроніка" зроблено лише один етап - паперовий реєстр "Зміст Кіноархіву ДП "Укркінохроніки" за 1940-1945 роки";

не реалізовано пункт плану щодо оцифрування двох документальних повнометражних фільмів вироблених ДП "Укркінохроніка";

не реалізовано пункт плану (наданий у заявці та закріплений договором) щодо поширення фільмів та сюжетів ДП "Укркінохроніка";

всупереч цілі проекту, одноособово замінено фільм, який було зазначено для оцифрування;

веб-сайт не реалізовано, перебуває в стадії проекту, як "сайт-візитівка", без обов'язкового зазначення логотипу Фонду.

В результаті проведеного аналізу фінансового звіту наданого грантоотрумувачем, фахівцями Фонду встановлено, що проект не реалізовано, оскільки під час реалізації проекту грантоотримувачем порушено вимоги Порядку здійснення контролю за виконання суб'єктами, які отримують фінансування, зобов'язань перед Українським культурним фондом, не надано підтвердження наступних витрат:

відсутні будь-які документи по співфінансуванню, згідно Договору до реалізації Проекту планувалось залучити ТОВ "МСМ.ЮА", жодної витрати по співфінансуванню не підтверджено;

послуги по створенню сайту не завершено, проте кошти сплачені в повному обсязі;

перевищено 10 % відхилень по статтям бюджету без затвердження Фондом;

окрім авансу від Фонду відсутні підтвердження участі власними коштами в проекті, витрати співфінансуванням відсутні взагалі;

грантоотримувач уклав договір на суму 39 500,00 грн. з ФОП Мезін Сергій Зіновійович на надання послуг з перекладу на англійську мову матеріалів, наданих грантоотримувачем, проте підтвердження здійснення перекладу відсутні.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, проект включав організацію процесу реставрації, оцифрування та поширення фільмів та сюжетів вироблених ДП "Укркінохроніка" за період з 1931 року по 1945 року.

Для реалізації даного проекту було визначено два документальні повнометражні фільми, а саме: "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів", 60хв., 1986р., режисера ОСОБА_3 та "Оглянися з осені", 60хв., 1993р., режисери ОСОБА_5, ОСОБА_6

Зі змістового звіту проекту вбачається, що відповідачем було здійснено паперовий реєстр "Зміст Кіноархіву ДП "Укркінохроніка" за 1940-1945 роки".

У змістовному звіті визначено, що було створено цифрові копії фільму "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів", 60хв., 1986р., режисера ОСОБА_3 та фільму "За що боролася УПА", виробництва ДП "Укркінохроніка".

Як вбачається із наявного у матеріалах справи листа Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного вих. №742 від 22.12.2018, на час написання вказаного листа фільм "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів", 60хв., 1986р. перебував на експертизі цінності аудіовізуальних документів.

Тобто, проект в частині реставрації та оцифрування фільму "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів" не було завершено.

Судом також, встановлено, що фільм "Оглянися з осені", 60хв., 1993р., режисери ОСОБА_5, ОСОБА_6 був замінений відповідачем на фільм "За що боролася УПА", виробництва ДП "Укркінохроніка".

Умовами договору (пункт 2 розділ 4) на відповідача покладено обов'язок невідкладно інформувати позивача про будь-які зміни, що можуть вплинути на реалізацію проекту або спричинити відкладення реалізації проекту.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження погодження з позивачем заміни фільму "Оглянися з осені". Факт односторонньої заміни відповідачем не заперечується.

Докази надання відповідачем позивачу відомостей щодо затримки реставрації та оцифрування фільму "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів" в матеріалах справи також відсутні.

Судом враховано, що листом Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного за вих. №527 від 02.10.2018 відповідача повідомлено, що в архіві відсутня копія фільму "Оглянися з осені", 60хв., 1993р., режисери ОСОБА_5, ОСОБА_6

Однак, відсутність в архіві копії зазначеного фільму не звільняло відповідача від обов'язку повідомити позивача про зміни в проекті.

Більш того, у листах вих. №527 від 02.10.2018, б/н, б/д (вх. 91/1) Центральним архівом запропоновано надати цифрову копію в форматі (максимальний формат 720x576, avi), виготовлену технічними засобами самого архіву.

Окрім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що конкретний культурно-мистецький проект, зокрема визначений в проекті фільм для оцифрування, опис якого визначено в проектній заявці, оцінено експертами Українського культурного фонду та погоджено Наглядовою радою Фонду, не може бути змінений в односторонньому порядку з боку грантоотримувача, оскільки відповідний проект пройшов експертне оцінювання та визначений як такий, що пройшов конкурсний відбір.

З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідачем не реалізовано пункт плану щодо оцифрування двох документальних повнометражних фільмів вироблених ДП "Укркінохроніка", щодо поширення фільмів та сюжетів ДП "Укркінохроніка" та одноособової заміни фільму, який було визначено для оцифрування.

Щодо доданих до відзиву відповідачем експертних висновків з приводу сайту ДП "Укркінохроніка", складені спеціалістом САПР ОСОБА_8 та програмістом ОСОБА_9 , то суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно із ч. 6, ч. 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Однак, надані відповідачем висновки не містять докладного опису проведених досліджень, не відповідають вимогам, встановленим у статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Жодних документів в підтвердження того, що особи, які склали висновки мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань, мають кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності, є фахівцями у відповідній галузі знань, суду не надано.

З урахування наведеного, надані відповідачем висновки не приймаються судом як належні та достатні докази по справі.

Належних та достатніх доказів в спростування доводів позивача про те, що відповідачем не було реалізовано проект в частині створення веб-сайту, відповідачем суду не надано.

Щодо наданого відповідачем фінансового звіту, то судом встановлено наступне.

Як зазначалось вище, за результатами проведеного аналізу фінансового звіту наданого відповідачем, фахівцями Фонду встановлено, що проект не реалізовано, оскільки під час реалізації проекту відповідачем не надано будь-яких документів по співфінансуванню, витрат по співфінансуванню відсутні та не підтверджені; послуги по створенню сайту не завершено, проте кошти сплачені в повному обсязі; перевищено 10 % відхилень по статтям бюджету без затвердження Фондом; відповідачем не надано доказів надання послуг з перекладу на англійську мову матеріалів, наданих грантоотримувачем на суму 39 500,00 грн. за договором укладеним з ФОП Мезіним С.З.

Відповідач належних та достатніх доказів в спростування зазначених вище доводів позивача не надав. Докази здійснення витрат на співфінансутвання, а також первинні документи в підтвердження виконання проекту,в тому числі зазначені у відзиві на позов, відповідачем в матеріали справи не надано.

Посилання відповідача на те, що ТОВ "МСМ. ЮА" були понесені витрати у розмірі 343740,17 грн. на проведення заходів на залучення потенційних споживачів не підтверджена первинними документами та не погоджена сторонами.

Наданий відповідачем Звіт про виконання завдань з розповсюдження та просування продукції ДП "Укркінохроніка", складений ТОВ "МСМ. ЮА" вих. №11/27 від 29.11.2018 щодо здійснених витрат на суму 343740,17 грн. не містить будь-яких первинних документів в підтвердження проведених заході в та понесених витрат, а тому не приймається судом до уваги як достатній доказ.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як підтверджено встановленими вище обставинами, відповідачем в порушення умов договору не було здійснено в повному обсязі та у визначений сторонами строк реалізацію проекту"Реставрація, архівація, та оцифровування відеоархіву ДП "Укркінохроніка". Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

В силу ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 1 розділу 9 договору сторонами погоджено, що у разі істотних порушень умов цього договору, що визначені Законом України "Про Український культурний фонд", цей договір може бути розірваний за заявою Фонду в односторонньому порядку.

Рішення Фонду про розірвання цього договору приймається за умови підтвердження факту істотного порушення умов цього договору (п. 2 розділ 9 договору).

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про Український культурний фонд" визначено, що у разі істотного порушення умов договору про надання гранту договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду.

Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні.

Рішення про розірвання договору про надання гранту приймається Дирекцією Фонду за результатами розгляду інформації, що підтверджує вчинення істотного порушення умов договору про надання гранту, та, за наявності, пояснень іншої сторони такого договору щодо причин вчинення порушень.

Як встановлено вище судом, відповідачем допущені порушення умов договору щодо реалізації проекту "Реставрація, архівація, та оцифровування відеоархіву ДП "Укркінохроніка", зокрема, здійснено в односторонньому порядку заміну фільму"Оглянися з осені" для оцифрування, не завершено у погоджений строк реставрацію та оцифрування фільму "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів", не завершено створення веб-сайту ДП "Укркінохроніка", що у розумінні статті 12 Закону України "Про Український культурний фонд" є істотним порушенням договору та є підставою для одностороннього розірвання договору.

При цьому, судом враховано, що відповідач, підписуючи договір про надання гранту, взяв на себе зобов'язання та відповідальність реалізувати проект, саме в тому вигляді, який погоджений позивачем та оцінений експертами Українського культурного фонду.

Оскільки відповідачем було допущено істотне порушення умов договору, позивач правомірно скористався передбаченим договором та Законом України "Про Український культурний фонд" правом на дострокове розірвання договору № 2046 про надання гранту від 03.10.2018 в односторонньому порядку.

26.12.2018 позивач надіслав на адресу відповідача претензію (повідомлення) вих. №1308-18 від 22.12.2018 про дострокове розірвання договору та виконання зобов'язань відповідача по поверненню перерахованих Українським культурним фондом коштів авансового платежу у сумі 537489,10 грн. Направлення повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист №0100161588924 від 26.12.2018 та накладною про надання поштових послуг.

Зі змісту повідомлення вбачається, що позивачем зазначено про визначене у договорі право позивача на одностороннє розірвання договору та вказано про зобов'язання відповідача протягом 20 календарних днів з дня отримання цього повідомлення про розірвання договору повернути позивачу сплачені кошти у сумі 537489,10 грн.

Доводи відповідача про те, що у претензії (повідомленні) вих. №1308-18 від 22.12.2018 не зазначено про дострокове розірвання договору визнаються судом необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до пункту 3 розділу 9 договору у разі дострокового розірвання цього договору внаслідок встановленого факту використання будь-якої частини гранту не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов'язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані Фондом кошти.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд" сторона договору, договір з якою розірвано Українським культурним фондом, повинна повернути сплачені їй за таким договором кошти впродовж 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення.

Враховуючи направлення відповідачем претензії (повідомлення) вих. №1308-18 від 22.12.2018 про дострокове розірвання договору та вимогу про поверненню перерахованих Українським культурним фондом коштів авансового платежу у сумі 537489,10 грн., з огляду на те, що відповідачем грошові кошти у сумі 537489,10 грн. позивачу не повернуто, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи в їх сукупності, враховуючи встановлені вище обставини, оскільки відповідачем належними та достатніми доказами обставин зазначених у позові не спростовано, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 537489,10 грн. заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Українського культурного фонду до Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" про стягнення 537489,10 грн.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" (01133, м. Київ, вул. ЩОРСА, будинок 18, ідентифікаційний код 02404397) на користь Українського культурного фонду (01601, м. Київ, вулиця І. ФРАНКА, будинок 19, ідентифікаційний код 41436842) заборгованість у розмірі 537489,10 грн. та судовий збір сумі 8062,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.04.2019 .

Суддя О.В. Гулевець

Дата ухвалення рішення11.04.2019
Оприлюднено17.04.2019

Судовий реєстр по справі —910/1167/19

Постанова від 03.07.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дідиченко М.А.

Ухвала від 24.05.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дідиченко М.А.

Рішення від 11.04.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 28.03.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 14.03.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 15.02.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 05.02.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні