Рішення

від 11.04.2019 по справі 904/5899/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 року Справа № 904/5899/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Межерицькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, порушену

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг

до Приватного підприємства "Бриліон", м. Херсон

про стягнення 29867,36 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

У відповідності до ч.3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суть справи: Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "БРИЛІОН" заборгованості у розмірі 29867,36 грн., з якої: сума основного боргу у розмірі 22797,89 грн., сума 3% річних у розмірі 1092,91 грн., сума пені у розмірі 1461,67 грн., сума 7 % штрафу у розмірі 599,94 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 3914,95 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

За результатами дослідження позовної заяви від 13.12.2018 № 6180/09 Господарський суд Дніпропетровської області дійшов висновків, що Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" в позовній заяві, в якості адреси відповідача, зазначає: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, 20/20, у зв'язку з чим і подає позовну заяву до Господарського суду Дніпропетровської області за адресою відповідача.

Господарським судом Дніпропетровської області згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що юридичною адресою відповідача є: 73025, м. Херсон, вулиця Михайлівська, будинок 18, офіс 310, а не Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, 20/20, яка вказана у позовній заяві.

Ухвалою від 02.01.2019 Господарський суд Дніпропетровської області направив матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Приватного підприємства "БРИЛІОН" про стягнення заборгованості у розмірі 29867,36 грн. за підсудністю до Господарського суду Херсонської області.

30 січня 2019 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Приватного підприємства "БРИЛІОН" про стягнення заборгованості у розмірі 29867,36 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2019р. визначено суддю по справі - ОСОБА_1

Господарський суд Херсонської області ухвалою від 01.02.2019р. залишив позовну заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" без руху та надав позивачу час для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19 лютого 2019 року прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 904/5899/18 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 19 березня 2019 року суд, з метою дотримання основних принципів здійснення правосуддя та для надання можливості представником сторін реалізувати свої процесуальні права та обов'язки, відклав розгляд справи на 11.04.2019р. Зазначена ухвала суду направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням.

27 березня 2019 року до суду повернулась копія ухвали від 19.03.2019р., направлена на адресу відповідача з відміткою пошти "повернуто з інших причин - адресат вибув"

02 квітня 2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також у вказаному клопотанні позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.02.2019 та ухвала про відкладення розгляду справи від 19.03.2019 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 73025, м. Херсон, вулиця Михайлівська, будинок 18, офіс 310,

Згідно з ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До суду повернулись копії ухвал господарського суду направлені на адресу відповідача з відміткою пошти: "повернуто з інших причин - адресант вибув".

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано висновок Європейський суд з прав людини зробив, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 01 січня 2014 року між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (надалі - продавець або позивач) і Приватним підприємством "БРИЛІОН" (надалі - споживач-покупець або відповідач) був укладений договір № 844 купівлі-продаж теплової енергії (надалі - договір), за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу одержану теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами.

Умовам договору сторони погодили предмет договору, ціну, порядок проведення розрахунків, строк дії договору та зобов'язань за договором, відповідальність сторін за порушення умови договору та інші умови договору.

Невід'ємною частиною цього договору є Додаток № 1 "Обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу - покупцю", Додаток № 2 " Умови припинення постачання теплової енергії", Додаток № 3 "Дислокація".

Договір та додатки до договору підписано позивачем та відповідачем та скріплено печатками підприємств.

За умовами договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах, визначених в Додатку 1 до договору, на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року (за наявності виділеного об'єму природного газу). Орієнтована вартість поставленої теплової енергії становить 15557,70 грн. (п.2.1. договору та Додатку № 1)

Сторонами погоджено порядок проведення розрахунків, згідно з яким, розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем-покупцем, проводяться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключна грошовими коштами відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України, шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплої енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли при цьому від споживача-покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості споживача-покупця за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем-покупцем теплову енергію здійснюється до 20-ого числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії. ( п.6.1, 6.2, 6.3.).

Матеріали справи свідчать, що позивачем було виконано умови договору, поставлено відповідачу теплову енергію, що підтверджено наданими до матеріалів позовної заяви супровідними листами про направлення рахунків на оплату та акти здачі прийняття робіт (надання послуг). ( а.с. 25-62).

В свою чергу відповідачем не виконано зобов'язання за вказаним вище договором щодо проведення розрахунків за поставлену теплову енергію.

Невиконання відповідачем умов договору стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 22797,89 грн., суми 3% річних у розмірі 1092,91 грн., суми пені у розмірі 1461,67 грн., суми 7 % штрафу у розмірі 599,94 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 3914,95 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги АТ "Криворізька теплоцентраль" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладений між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" і Приватним підприємством "БРИЛІОН" договір № 844 купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.2014 за своїм змістом та правовою природою є договором про енергопостачання.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно частини 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 ст. 538 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із п. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Проаналізувавши умови, зміст прав та обов'язків сторін договору та додатків до договору, на підставі яких виникли зобов'язання сторін цього договору, судом встановлено, що позивачем належним чином виконано умови договору у частині постачання відповідачу теплоенергіїї, в свою чергу відповідачем порушено умови договору в частині проведення розрахунків за поставлену теплову енергію.

Доказів сплати, заперечень або спростування наявної заборгованості перед позивачем, відповідачем суду не надано.

Виходячи з викладеного, оскільки судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, то позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 22797,89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних, пені, 7 % штрафу та інфляційних втрат, то згідно п. 7.3. договору за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію, у нього стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій встановлено сторонами у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його вірним, а тому вимоги щодо стягнення суми пені у розмірі 1461,67 грн., суми 3% річних у розмірі 1092,91 грн., суми 7% штрафу у розмірі 599,94 та суми інфляційних втрат у розмірі 3914,95 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бриліон" (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 18, офіс 310, код ЄДРПОУ 30643987) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) суму основного боргу у розмірі 22797,89 грн., суму 3% річних у розмірі 1092,91 грн., суму пені у розмірі 1461,67 грн., суму 7 % штрафу у розмірі 599,94 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 3914,95 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 17.04.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко