Рішення

від 25.03.2019 по справі 120/612/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 березня 2019 р. Справа № 120/612/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості Вінницького міського центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії -,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості Вінницького обласного центру зайнятості, згідно якого просить визнати протиправною бездіяльність по виплаті допомоги по безробіттю, яка мала бути призначена та виплачена його сину, та допомоги на його поховання, а також зобов'язати виплатити дані види допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо невиплати допомоги по безробіттю і матеріальної допомоги на поховання його сина, оскільки він, як батько померлого, має повне право на недоотриману допомогу у зв'язку з хворобою померлого сина.

До суду надійшов відзив Вінницького міського центру зайнятості в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що приймаючи рішення про відмову у виплаті допомоги по безробіттю за період з 11.09.2017 року по 22.12.2017 року та допомоги на поховання ОСОБА_1, центр зайнятості керувався Порядком надання матеріальної допомоги, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утримані, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утримані, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року за № 309.

У відзиві відповідач додатково інформує, що відповідно до Наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) "Про створення Вінницького міського центру зайнятості Вінницької області" від 29.05.2018 року за № 56, 03.09.2018 року створено Вінницький міський центр зайнятості, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 11741340000016412. 23.11.2018 року до зазначеного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Лівобережного міжрайонного центру зайнятості міста Вінниці.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне допустити правонаступника майна, прав та обов'язків Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці - Вінницький міський центр зайнятості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позов, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що з 19.05.2017 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

25.09.2017 року ОСОБА_2 був госпіталізований із ШКТ кровотечею та за життєвими показниками йому було проведене оперативне втручання. У відповідності до виписки із медичної картки стаціонарного хворого виданої Вінницькою обласною клінічною лікарнею ім. Пирогова № 17994, він знаходився на стаціонарі хірургічного відділення до 06.12.2017 року.

28.09.2017 року ОСОБА_2 не з'явився на заплановане відвідування до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості, у зв'язку з чим з 11.09.2017 року йому припинено нарахування та виплату матеріальної допомоги по безробіттю.

13.10.2017 року повторно ОСОБА_2 не прибув до центру зайнятості.

25.10.2017 року Лівобережним міжрайонним центром зайнятості прийнято рішення про припинення реєстрації з підстав не відвідування центру зайнятості без поважних причин протягом 30 робочих днів ОСОБА_2.

З 07.10.2017 року по 24.11.2017 року у зв'язку із хворобою та не спроможністю самостійно підтримувати геодинаміку організму ОСОБА_2 перебував у ВРІТ.

Починаючи із 07.12.2017 року по 13.12.2017 року в після операційному стані він знаходився під наглядом сімейного лікаря.

13.12.2017 року ОСОБА_2 у важкому стані поступив до міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Вінниці де 22.12.2017 року помер.

У лютому 2018 року батько померлого позивач ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості з проханням нарахувати та виплатити не виплачену суму допомоги по безробіттю його синові ОСОБА_2 за період з 11.09.2017 року по 22.12.2017 року та матеріальну допомогу на поховання.

29.03.2018 року Лівобережним міжрайонним центром зайнятості позивачу надано відповідь про неможливість здійснення виплати у зв'язку з тим, що померлому сину ОСОБА_2 знято статус безробітного за не відвідування центру зайнятості в продовж 30 робочих днів, тому нарахувати та виплатити допомоги центр зайнятості не може.

13.08.2018 року позивач повторно звернувся до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості з проханням нарахувати та виплатити допомогу на поховання, а також виплатити допомогу по безробіттю за період з 11.09.2017 року по 22.12.2017 року йому як батькові померлого сина.

17.08.2018 року директором Лівобережного міжрайонного центру зайнятості надано відповідь мотивовану тим, що 25.10.2017 року ОСОБА_2 припинено реєстрацію у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості без поважних причин протягом 30 робочих днів відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу № 198 від 20.03.2013 року, а саме: "Перереєстрація безробітного здійснюється центром зайнятості з дня припинення реєстрації з підстав, зазначених п.п.2 п.37 вказаного Порядку".

30.08.2018 року позивач звернувся до Вінницького обласного центру зайнятості зі скаргою щодо нарахування та виплати допомоги на поховання та матеріальну допомогу по безробіттю.

Вінницький обласний центр зайнятості 12.09.2018 року надав відповідь на зазначену скаргу з повідомленням про те, що відповідно до п. п. 39-41 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, вказано, що перереєстрація безробітного здійснюється центром зайнятості на підставі заяви, поданої особою, яка є безробітною, особисто, з дня припинення попередньої реєстрації, за умови підтвердження поважних причин, вказаних у п. 28 зазначеного порядку, з яких безробітний не зміг своєчасно звернутися до центру зайнятості, та у разі відвідування центру зайнятості, яким припинено реєстрацію, на наступний робочий день після усунення таких причин.

Не погоджуючись з даною відповіддю 20.09.2018 року позивач звернувся зі скаргою до Голови Державної служби зайнятості та просив усунути формальний підхід до розгляду його звернень та поновити порушені права.

11.10.2018 року Державної службою зайнятості надано відповідь про те, що за результатами розгляду скарги, з'ясовано, що реєстрацію померлому сину позивача припинено у зв'язку із невідвідуванням ним центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування. Допомога по безробіттю йому нарахована та перераховано за період з 07.07.2017 року по 11.09.2017 року (останній день відвідування центру зайнятості) в повному обсязі. Щодо надання допомоги на поховання, зазначено, що оскільки померлий син не перебував на обліку, як безробітний, тому підстави виплати допомоги відсутні.

Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю органів служби зайнятості позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення за цим законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Частиною 1 ст. 29 вказаного Закону зазначено, що допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата по безробіттю припиняється у разі невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів.

У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів № 198 від 20.03.2003 року "Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" зареєстрований безробітний зобов'язаний відвідувати з метою пошуку підходящої роботи та отримання інших соціальних послуг центр зайнятості, в якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації, виникнення якої підтверджується на запит центру зайнятості відповідним органом згідно із законодавством, з пред'явленням паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу, та трудову книжку.

Зареєстрований безробітний, який подав паспорт громадянина України до підрозділу ДМС для оформлення або переоформлення, пред'являє під час відвідування центру зайнятості довідку, що видається підрозділом ДМС, про реєстрацію місця проживання/місця перебування. Копія довідки зберігається в особовій справі такого безробітного.

Зареєстровані безробітні, які з поважної причини не змогли звернутися до центру зайнятості у строк, установлений для відвідування, повинні відвідати центр зайнятості не пізніше, ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв'язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами. У разі коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, особа повинна звернутися до центру зайнятості у перший робочий день, що настає за ним.

Поважними причинами, наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.

У пп. 2 п. 1 п. 37 зазначеного Порядку вказано, що центр зайнятості припиняє реєстрацію: у разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості: протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (на 31-й день).

Порядком надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацюючим особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 309, визначено, що днем припинення виплати матеріальної допомоги по безробіттю вважається останній день виплати (п. 24 Порядку).

Згідно п. 34 цього Порядку передбачено, що у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, допомога на поховання виплачується особам, які здійснили поховання, у розмірі, установленому законодавством.

Згідно із п. 35 Порядку допомога на поховання виплачується на підставі заяви та документів, які: підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть); засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного; засвідчують особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).

Пунктом 36 Порядку визначено, що суми матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному і залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, виплачуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання .

Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 18 років, учні та студенти (курсанти, слухачі, стажисти) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; один із батьків або дружина (чоловік) померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків померлого, які не досягли 8 років; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти.

Батькам, дружині (чоловіку), а також членам сім'ї, які проживали разом з безробітним на день його смерті, сума недоодержаного матеріального забезпечення на випадок безробіття виплачується і в тому разі, якщо вони не належать до кола непрацездатних осіб, які перебували на утриманні померлого.

Виплата недоодержаної суми матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачується на підставі заяви та документів, які: підтверджують факт смерті безробітного (копія свідоцтва про смерть); підтверджують належність до сім'ї померлого (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо); засвідчують факт, що особа перебувала на утриманні померлого; засвідчують особу, яка звернулася за належною сумою виплат (паспорт або інший документ, що посвідчує особу) (п. 38 Порядку).

Згідно п. п. 39, 40 Порядку останнім днем періоду, за який нараховується матеріальне забезпечення, у разі збереження права на його отримання, є останній день перебування безробітного на обліку в центрі зайнятості.

Допомога на поховання та недоодержана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення щодо їх отримання надійшло не пізніше 6 місяців після смерті безробітного.

Таким чином, законодавством чітко регламентовано порядок та строки процедури реєстрації, перереєстрації безробітних, припинення їх реєстрації, нарахування та виплати матеріальної допомоги по безробіттю та допомоги на поховання у разі смерті безробітного.

При цьому, законодавством передбачено можливість підтвердження відповідними доказами поважності причин не з'явлення до центру зайнятості зареєстрованих безробітних з метою поновлення їх попередньої реєстрації та, відповідно, поновлення виплати матеріальної допомоги.

В контексті спірних правовідносин у даній справі, суд звертає увагу на те, що померлий безробітний ОСОБА_2 не мав фізичної змоги для того, щоб здійснити плановий візит до центру зайнятості, ні під час встановленого періоду, ні після, оскільки знаходився у важкому до та після операційному стані, внаслідок чого помер. Тому, більш точної поважності причин неявки або ж можливості з'явитися після настання події померлим до центру зайнятості зазначити не можливо.

Однак, враховуючи те, що національним законодавством, що регулює основні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, порядок поновлення реєстрації безробітних є присічним, а також відсутність законодавчо закріпленої можливості поновлення реєстрації безробітного за зверненням інших осіб, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у відповідності до вимог Закону, тому відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виплати допомоги по безробіттю та допомоги на поховання у разі смерті безробітного.

Поряд з цим, вирішуючи адміністративну справу, суд керується визначеними ст. 6 КАС України принципами щодо верховенства права, згідно яких, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Відповідно ч. 2 цієї ж статті, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який зазначив, що у певних сферах може бути важко формулювати закони з високою чіткістю, а певний рівень гнучкості навіть може бути бажаним, щоб дати національним судам змогу застосовувати право у світлі своєї оцінки того, які заходи необхідні за конкретних обставин кожної справи (див. рішення від 27.05.1996 року у справі "Гудвін проти Сполученого Королівства", п. 33, Reports 1996-II).

Логічним наслідком принципу загального застосування законів є те, що законодавчі акти не завжди є чітко сформульованими. Необхідність уникати надмірної жорсткості у формулюваннях та відповідати обставинам, що змінюються, означає, що багато законів неминуче мають більшою або меншою мірою нечіткі формулювання. Тлумачення та застосування таких актів залежить від практики (див. рішення у справі "Гожелік та інші проти Польщі" [ВП], заява № 44158/98, п. 64, ECHR 2004-I).

Крім того, у випадку позбавлення власності, встановленні обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановленням контролю за її використанням і було надане відшкодування (див. рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 23.09.1982 року, серія А, № 52).

Суд зауважує на тому, що недоодержана з поважних причин матеріальна допомога по безробіттю померлого сина позивача є його власністю, право на яку гарантоване державою у відповідності до Конвенції з прав людини та її основоположних свобод, норми якої згідно положень статті 8 Конституції України та ст. 7 КАС України є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, в тому числі тими, які встановлюють певні обмеження щодо порядку та строків звернення власника або близьких осіб за отриманням відповідної компенсації втраченого майна.

Необхідним є підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Таку рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (рішення "Брумареску проти Румунії" (GC), п. 78).

Вирішуючи спір, суд враховує, що Закон України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття", крім прав та обов'язків, передбачає систему гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України. У зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що звернення позивача із вимогою про нарахування і виплату матеріальної допомоги по безробіттю, яка мала бути призначена та виплачена його сину, не може бути підставою для позбавлення його законних прав на отримання даної допомоги.

Тому, нарахування та виплата матеріальної допомоги по безробіттю має бути здійснена за період із 11.09.2017 року по 22.12.2017 року.

Що стосується виплати на поховання, суд також зазначає, що вказана виплата має бути здійснена батькові померлого в зв'язку з тим, що він здійснював поховання, звернувся в належний строк та надав підтверджуючі документи.

Згідно ст. ст. 77, 90 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (21034, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) до Вінницького міського центру зайнятості (21001, вул. Привокзальна, 28, м. Вінниця, ЄДРПОУ 42433672) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов'язати Вінницький міський центр зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу по безробіттю за період з 11.09.2017 року по 22.12.2017 року, яка мала бути виплачена померлому ОСОБА_2.

Зобов'язати Вінницький міський центр зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на поховання ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 768,40 грн. судових витрат пов'язаних із сплатою судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького міського центру зайнятості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович