Рішення

від 16.04.2019 по справі 824/106/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/106/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинська паливно-енергетична компанія" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування рішень, про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковинська паливно-енергетична компанія" (далі - позивач), звернувся в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня - ГУ ДФС у Чернівецькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1018517/40422190 від 10.12.2018 року з відмовою у реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2018 року.

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня - ГУ ДФС у Чернівецькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1018505/40422190 від 10.12.2018 року з відмовою у реєстрації податкової накладної № 1 від 04.10.2018 року.

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 04.10.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинська паливно-енергетична компанія" з ТОВ "Спецторг ресурс" та податкову накладну № 2 від 08.10.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинська паливно-енергетична компанія" з ТОВ "Чернівецькі теплові мережі";

- стягнути з відповідача судовій збір та витрати на правову допомогу адвоката.

1. Аргументи учасників справи.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.12.2018 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1018505/40422190 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 04.10.2018 року та № 1018517/40422190 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2018 року. Вказані рішення відповідач вважає протиправними, з огляду на наступне:

1.1. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних відповідачем зазначено відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання -передачі товарів (робіт - послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Хоча позивачем у відповідності до норм Податкового кодексу надано відповідачу всі документи, які підтверджують реальність господарських операцій.

1.2. На думку позивача, відповідачем порушено норми податкового законодавства України, оскільки оскаржувані рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, та не містить переліку конкретних документів, які на думку фіскального органу не надано позивачем в підтвердження господарських операцій.

1.3. Окрім іншого зазначив, що позивач вважаючи оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 04.10.2018 року та № 2 від 08.10.2018 року не обґрунтованими подав скаргу до контролюючого органу, однак жодного рішення щодо розгляду скарги позивачем не отримано, а податкові накладні, реєстрацію яких зупинено, залишаються не зареєстрованими.

2. Відповідач (ГУ ДФС України в Чернівецькій області), подав відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

2.1. Позиція позивача ґрунтується на тому, що рішення відповідача прийняте з порушенням норм законодавства, а платником надано всі документи для підтвердження реальності господарських операцій, в тому числі в рішенні податкового органу відсутнє зазначення належних підстав для відмови в реєстрації податкових накладних. Разом з тим, за результатами опрацювання СМКОР виявлено розбіжність між обсягом постачання товару/послуги, зазначеного у податкові накладні/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивачем на вказану вимогу надано пояснення та ряд документів доданих до нього, однак не надано документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

2.2. Також відповідач зазначає, що не погоджується з посиланнями позивача на п.п.56.23.3 п.56.23. ст. 56, а також на п.п.56.23.4 п.56.23 ст. 56 ПК України, як на підставу задоволення скарги платника, адже рішення про результати розгляду скарги прийняті 26.12.2018 року та направленні позивачу.

2.3. Відповідачем (ДФС України) подано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що позовні вимоги позивача до ДФС України є безпідставними, з огляду на наступне:

2.4. Вимоги з приводу реєстрації податкових накладних в ЄРПН є похідними від вимог до відповідача (ГУ ДФС у Чернівецькій області), комісією якого прийнято оскаржувані рішення, саме тому відповідач підтримує позицію викладену у відзиві ГУ ДФС у Чернівецькій області.

3. Доводи учасників справи.

3.1. 09.04.2019 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження, позов підтримує в повному обсязі.

3.2. 09.04.2019 року представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.

3.3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

4. Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковинська паливно - енергетична компанія" є юридичною особою, ідентифікаційний код: 40422190, перебуває на обліку у Вижницькій об'єднаній ДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області, зареєстроване за адресою: 58018, Чернівецька область, м. Чернівці, вул.Головна, 200.

4.2. 18.09.2018 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецторг Ресурс", в особі директора Кондратюка Олексія Михайловича укладено договір купівлі - продажу № 180918/1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити паливну гранулу з лушпиння соняшникового (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Сторони визначають вид, номенклатуру, асортимент, ціну та кількість товару у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору у момент поставки Товару Постачальник разом із Товаром надає Покупцю підписані уповноваженим представником Постачальника та відтиском печатки видаткову та товарно-транспортну накладну.

Пунктом 4.5. Договору погоджено, що розрахунок за Товар Покупцем здійснюється шляхом зарахування грошових коштів у дводенний строк з дня підписання цього Договору на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% попередньої оплати за окрему партію Товару.

Договір діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. (а.с.14-15)

4.3. Специфікацією №1 від 18.09.2018 року, яку погодили та підписали Сторони, Продавець (позивач) має поставити 134 тони паливної гранули за ціною 2250,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до підпункту 4.5. пункту 4 Договору та пункту 4 Специфікації №1 від 18.09.2018р. до Договору, поставка відбувається на умовах 100 % передплати. (а.с.16)

4.4. Позивачем складено рахунок № 2 від 18.09.2018 на 44.444 тони паливної гранули з лушпиння соняшника за ціною 2250 грн. з ПДВ на суму 100 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.), який був оплачений 04.10.2018 згідно з платіжним дорученням № 144 на суму 100 000,00 грн., в тому числі ПДВ 16 666,67 грн. (а.с.17-18)

Судом встановлено, що вказана "перша подія" й стала підставою для виконання позивачем свого обов'язку щодо складення та скерування на реєстрацію податкової накладної № 1 від 04.10.2018 року.

За умовами Договору та з урахуванням положень, узгоджених у Специфікації №1 поставка 134 (сто тридцять чотири) тони здійснюється упродовж 30-ти календарних днів з моменту отримання 100% оплати за Товар. З урахуванням відсутності оплати у повному обсязі поставка Товару згідно з погодженими умовами не розпочиналась.

4.5. 13.09.2018 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1), укладено Договір купівлі - продажу №13/09/18/2. Згідно специфікації 1 до договору №13/09/18/2 ФОП ОСОБА_4 має поставити 150 тон паливної гранули з лушпиння соняшника за ціною 1680,00 грн. з ПДВ. Код товару за УКТ ЗЕД 2306300000. Паливна гранула з лушпиння соняшника придбавається у платника ПДВ, що відображається у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. (а.с. 20-22)

4.6. Судом дослідженні первинні документи, що підтверджують господарські операції, зокрема реальність факту придбання товару у ФОП ОСОБА_4а, який в подальшому був реалізований ТОВ "Спецторг - Ресурс", а також документи щодо подальшого виконання договору з ТОВ "Спецторг Ресурс", зокрема: видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, акти виконаних робіт. (а.с. 118, 119,120,121, 123,124,125,126)

4.7. 04.10.2018 року складено податкову накладну і направлено 31.10.2018 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.23)

4.7. Згідно квитанції №1 від 31.10.2018 року податкову накладну доставлено до центрального рівня ДФС України. Реєстрацію відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ зупинено із зазначенням: "ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податків." ДФС запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. (а.с. 24, 26)

4.8. 04.12.2018 року позивачем надано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за № 1.

У поясненнях зазначено: "ТОВ "Буковинська паливно-енергетична компанія" уклало Договір № 18918/1 від 18.09.2018 з ТОВ "Спецторг Ресурс" (код ЄДРПОУ 39051775) на поставку паливної гранули з лушпиння соняшника. Покупець згідно умов договору здійснив передплату у сумі 100 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн.), у зв'язку з чим було складено податкову накладну №1 від 04.10.2018. Більш детальні пояснення та документи, що розкривають зміст операції на 6 аркушах додаються." (а.с.25)

4.9. 10.12.2018 року позивачем отримано рішення комісії ДФС України в №1018505/40422190 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 04.10.2018 року в ЄРПН із зазначенням підстави: "Ненадання платником податку копій документів. Первинних документів щодо постачання/придбання товарі в/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків". (а.с.27)

4.10. 17.12.2018 року позивачем подано скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою скасувати рішення комісії. До скарги додано 12 документів. Згідно з Квитанціями № 1 та № 2 скарга на рішення комісії була доставлена до ДФС України, зареєстрована з присвоєнням номеру №9282179273 від 17.12.2018. (а.с.28-29)

4.11. 17.09.2018 року між Позивачем (Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецькі теплові мережі" (Покупцем), в особі директора Забашти Олексія Сергійовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поставки № 17/09/18/1, за яким Постачальник зобов'язується поставити паливну гранулу з лушпиння соняшникового (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Сторони визначають вид, номенклатуру, асортимент, ціну та кількість товару у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору у момент поставки Товару Постачальник разом із Товаром надає Покупцю підписані уповноваженим представником Постачальника та відтиском печатки видаткову та товарно-транспортну накладну.

Пунктом 4.5. Договору погоджено, що розрахунок за Товар Покупцем здійснюється шляхом зарахування грошових коштів у дводенний строк з дня підписання цього Договору на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% попередньої оплати за окрему партію Товару.

Договір діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. ( а.с. 31-32)

4.12. Специфікацією №7 від 08.10.2018 року, яку погодили та підписали Сторони, Постачальник (позивач) має поставити 25,02 тони паливної гранули за ціною 2333,33 грн. з ПДВ.

Відповідно до підпункту 4.5. пункту 4 Договору та пункту 4 Специфікації №1 від 08.10.2018 року до Договору поставка відбувається на умовах 100 % передплати. (а.с. 33)

4.13. 08.10.2018 року складено податкову накладну № 2 від 08.10.2018 року за першою подією - відвантаження Товару з кодом за УКТ ЗЕД 1404900000. (а.с.46)

4.14. Судом встановлено, що джерелом походження товару, який позивач реалізовував за вказаним вище Договором є ТОВ "Трієм-МК" (код 42146505), з яким позивач уклав Договір від 21.09.2018 №210918/2, видаткова накладна №РН-0000027 від 08.10.2018 на суму 52 542,00 грн. (в тому числі ПДВ 8 757,00 грн.). Код придбаного Товару за УКТ ЗЕД 1404900000. Товар придбавався у платника ПДВ, що відображається у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. (а.с. 36, 39)

4.15. 05.10.2018 року позивачем укладено договір з перевізником ПП "Агро-Альянс плюс" (код 36397498) з надання транспортно - експедиційних послуг № 2/10/18. ПП "Агро-Альянс плюс" здійснив перевезення від постачальника Товариства до ТОВ "Чернівецькі теплові мережі" згідно з ТТН №5631 від 08.10.2018. (а.с.40-41; 44)

4.16. 31.10.2018 року позивач направив податкову накладну № 4 від 08.10.2018 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4.17. Згідно квитанції від 31.10.2018р. податкову накладну доставлено до центрального рівня ДФС України. Реєстрацію відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ зупинено із зазначенням: "ПН/PK відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податків". ДФС запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/PK в ЄРПН.(а.с. 47)

4.18.04.12.2018 року позивачем надано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за № 2. (а.с.48)

До Повідомлення додано пакет документів, які підтверджують реальність господарської операції, зокрема: Копія договору купівлі-продажу від 17.09.2018 МІ7/09/18/1 з ТОВ "Чернівецькі теплові мережі". Копія специфікації від 08.10.2018 до Договору від 17.09.2018 М17/09/18/1. Копія видаткової накладної від 08.10.18р. Копія договору купівлі-продажу від 21.09.2018 М210918/2 з ТОВ "Трієм-МК". Копія специфікації від 21.09.2018р. М210918/2 з ТОВ "Трієм-МК". Копія видаткової накладної від 08.10.18р. Копія договору транс.- експ. обслуговування № 02/10/18/ від 05.10.18р. Заявка на перевезення від 05.10.2018р. Акт надання послуг № 021 від 16.10.2018р.ТТН № 5631 від 08.10.2018р. (а.с.48)

4.19. 10.12.2018 року позивач отримав рішення комісії ДФС України №1018517/40422190 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2018 року в ЄРПН із зазначенням підстави: "Ненадання платником податку копій документів. Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків" (а.с. 50)

4.20. Вважаючи Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 10.12.2018р. №1018505/40422190 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування за своїм характером необґрунтованим як нормативно, так і документально, позивачем 17.12.2018 було подано Скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою скасувати рішення комісії. (а.с.28)

4.21. Згідно квитанції Скарга на рішення комісії доставлена до податкового органу 17.12.2018. (а.с.29)

4.22. 26.12.2018 року комісією з питань розгляду скарг прийнято рішення №54248/40422190/2, яким скаргу позивача № 9282179273 від 17.12.2018 року залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін. (а.с.73)

Того ж числа (26.12.2018 р.) прийнято аналогічне рішення на скаргу № 9282230997. (а.с.74)

4.23. Судом також дослідженні платіжні доручення, які підтверджують розрахунки за вищевказаними договорами, зокрема: платіжне доручення №107 від 16.10.2018 року, платіжне доручення № 106 від 16.10.2018 року, платіжне доручення від 29.11.2018 року №2252. (а.с.135,136,137)

5. До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

5.1. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

5.2. Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.1. статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

5.3. Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

5.4. На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року N 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок N 177), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку N 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку N 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

5.5. Вимоги п. 6 та п. 7 Порядку N 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкова накладна відповідає вимогам п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем застосовано загальне формулювання.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з неоднозначних підстав.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку N 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п. 10 Порядку N 117Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом N 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Згідно Листа Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 р. N 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту 49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та пункту46.2статті46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. п. 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку N 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку N 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку N 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку N 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п. п. 18-20 Порядку N 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку N 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п. 22 Порядку N 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку N 117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Аналіз вище зазначених норм законодавства дає підстави вважати, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Надаючи правову оцінку безпосередньо оскаржуваним рішенням за №1018517/40422190 від 10.12.2018 р. та №1018505/40422190 від 10.12.2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що вказані рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну інформацію про ненадання платником податку копій документів (первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт - послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків). Додаткова інформація: не надано первинні документи щодо придбання ТМЦ, ТТН, розрахункові документи. Однак у випадку позивача в даній графі рішення "не підкреслено", тобто не зазначено, які конкретно документи необхідно надати.

Окрім наведених вище аргументів, судом достовірно встановлено, що господарська операція за результатами якої видані податкова накладна №1 від 04.10.2019 року та податкова накладна № 2 від 08.10.2018 року, носять реальний характер. Позивач, на момент здійснення такої господарської операції мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси. Зокрема, в ході розгляду справи дослідженні документи щодо походження та реалізації товару, а саме: копії видаткових накладних на реалізацію товару; копії договорів купівлі продажу; товарно-транспортні накладні, т.і.

При цьому, вказані документи також відповідно до повідомлень про надання пояснень та копій документів згідно переліку надавались і відповідачу.

5.5. На думку суду, факт зупинення і відмови в реєстрації податкової накладної не спростовує, а ні факту здійснення платником податків господарської операції, а ні факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецторг Ресурс" та між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецькі теплові мережі", "ТОВ Трієм -МК", відповідач не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, а відтак суд дійшов до висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН прийняті не у спосіб визначений законом, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

5.6. Звертаючись до суду позивач окрім іншого посилаючись на норми п.56.23.4. ст.56 ПК України звертав увагу суду на те, що за відсутності вмотивованого прийнятого рішення за результатами розгляду скарги, така скарга вважається повністю задоволеною. Вказані доводи позивача стосувались не надання (не прийняття) відповідачем рішення щодо поданої позивачем скарги. Однак, суд не може погодитись з вказаними доводами позивача, оскільки в ході розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, про прийняття і наявність рішень про залишення скарг позивача без розгляду.

5.7. Що стосується вимоги позивача про покладення на ДФС України обов'язку зареєструвати податкову накладну №1 від 04.10.2018 року та податкову накладну № 2 08.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення КАС України, суд приходить висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З огляду на протиправність оскаржуваного рішення відповідача, а також те, що вказаними рішеннями порушено права і інтереси позивача, вимога зобов'язального характеру також підлягає задоволенню.

Згідно зі статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач, оскільки наведений перелік доказів повністю спростовує позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю.

6. Звертаючись до суду позивач в адміністративному позові окремо заявив клопотання (заяву) про стягнення витрат на правничу допомогу

Надаючи правову оцінку доводам позивача з приводу стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У відповідності з частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч. 5, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст. 242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі N 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі N 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі N 814/698/16.

Водночас, позивач звертаючись до суду із даним клопотанням не надав в підтвердження своїх вимог будь-якого належного і допустимого доказу (документа), що свідчить про оплату позивачем послуг, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити й те, що Європейський суд з прав людини при розгляді справ "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004 зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим, не підтвердженим належними доказами, відтак не підлягає задоволенню.

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. В ході судового розгляду справи встановлено, що наслідком прийняття спірних рішень слугувала квитанція Державної фіскальної служби України про зупинення реєстрації податкової накладної. За результатами прийнятих квитанцій комісією Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області прийнято спірні рішення. При цьому, обов'язок в реєстрації податкової накладної покладено на Державну фіскальну службу України, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 3842,00 грн. слід стягнути на його користь з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно за рахунок бюджетних асигнувань вказаних суб'єктів владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинської паливно-енергетичнї компанії" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування рішень, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1018517/40422190 від 10.12.2018 року - про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2018 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1018505/40422190 від 10.12.2018 року - про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 04.10.2018 року.

4. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 04.10.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинська паливно-енергетична компанія" з ТОВ "Спецторг ресурс" та податкову накладну № 2 від 08.10.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинська паливно-енергетична компанія" з ТОВ "Чернівецькі теплові мережі".

5. Стягнути солідарно на користь ТзОВ "Буковинської паливно-енергетичнї компанії" понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області у сумі 1921,00 грн. та Державної фіскальної служби України у сумі 1921,00 грн.

6. В задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ТзОВ "Буковинська паливно-енергетична компанія" (вул. Головна, буд. 200, м.Чернівці, Чернівецька область, 58018, код ЄДРПОУ: 40422190)

Відповідач - Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, код ЄДРПОУ: 39292197)

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, код ЄДРПОУ: 39392513).

Суддя Боднарюк О.В.