Ухвала

від 17.04.2019 по справі 420/2211/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2211/19

УХВАЛА

17 квітня 2019 року                                         м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДСК-ГРАНД», про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДСК-ГРАНД» з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Департаменту комунальної власності Одеської міської ради приймати рішення або вчиняти будь-які інші дії щодо демонтажу порушення цілісності або знищення іншим способом тимчасових споруд, що знаходяться на орендованій території та належать ТОВ «ОДСК-ГРАНД» до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування вищевказаної заяви зазначено, що ТОВ «ОДСК-ГРАНД» є орендарем ділянки штучного пляжу (берегозахисної споруди) площею 5000,00 кв.м., що використовується на підставі Договору оренди штучного пляжу №1003/П від 06.08.2018 року, укладеного з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради. 27 березня 2019 року, ТОВ «ОДСК-ГРАНД» отримало повідомлення (припис) про демонтаж №01-13/1289 від 27.03.2019 року, про необхідність термінового демонтажу тимчасових споруд на орендованих ділянках пляжу до 05 квітня 2019 року.

Позивач вважає вищевказаний припис протиправним, оскільки, на момент складання припису не сформований та не затверджений комплекс заходів з підготовки пляжів міста Одеси до роботи в період курортного сезону 2019 року та забезпечення вільного доступу на їх територію, відсутнє розпорядження міського голови, не затверджена комісія, до повноважень якої входить перевірка готовності пляжів міста Одеси до роботи в період курортного сезону 2019 року та забезпечення вільного доступу на їх територію, а отже, погодження схеми дислокації орендованої ділянки штучного пляжу м. Одеси - не вбачається можливим до винесення відповідного розпорядження. Крім того, зазначалося, що у разі здійснення демонтажу, наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди майну позивача (знищення /пошкодження тимчасових споруд), що в подальшому потребуватиме значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача, оскільки у разі незабезпечення позову позивач понесе значні витрати.

Вирішуючи питання щодо відповідності заяви про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДСК-ГРАНД» статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України та наявності підстав вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приписами ч.2 ст. 152 КАС України визначено, що якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

ТОВ «ОДСК-ГРАНД» вищевказані вимоги – не виконані. Зокрема, відсутні офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти заявника та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Зі змісту заяви ТОВ «ОДСК-ГРАНД» вбачається, що у позивача відсутнє погодження схеми дислокації орендованої ділянки штучного пляжу, через відсутність відповідного розпорядження міського голови міста Одеси, а тому, на думку ТОВ «ОДСК-ГРАНД», припис про демонтаж тимчасових споруд на орендованих ділянках пляжу є протиправним.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин, з метою недопущення зловживань, суд зобов'язаний виходити з конкретних доказів.

Однак, представником позивача не наведено та не надано до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримано вимог ч.1 ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Пунктом 3 ч.1 статті 152 КАС України, встановлено, що у заяві про забезпечення позову зазначаються предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДСК-ГРАНД» належне обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову в зазначений спосіб – відсутнє.

Крім того, в наданих матеріалах відсутні очевидні ознаки протиправності повідомлення (припису) про демонтаж №01-13/1289 від 27.03.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову ТОВ «ОДСК-ГРАНД» подана без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, а у її задоволенні слід – відмовити.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДСК-ГРАНД» (м. Одеса, вул. Одарія 1, код ЄДРПОУ 35639708) про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом заборони Департаменту комунальної власності Одеської міської ради приймати рішення або вчиняти будь-які інші дії щодо демонтажу порушення цілісності або знищення іншим способом тимчасових споруд, що знаходяться на орендованій території та належать ТОВ «ОДСК-ГРАНД» до набрання законної сили судовим рішенням у справі – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан