Рішення

від 03.04.2019 по справі 296/12141/18

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/12141/18

2/296/193/19

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2019 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРДАНА-ЛЮКС" про припинення трудових відносин у зв'язку зі звільненням за власним бажанням,

В С Т А Н О В И В:

12.12.2018 позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати трудові відносини між ним та ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" припиненими з 05.10.2018 року у зв'язку зі звільненням його за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 17 вересня 2012 року його призначено на посаду директора ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС". Відомості про керівника внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" припинило свою діяльність у 2013 році. З вересня 2013 року позивачеві перестали нараховувати заробітну плату та єдиний соціальний внесок. Крім того, у позивача відсутні будь-які статутні документи товариства, печатки, штампи. 21.09.2018 позивачем надіслано загальним зборам учасників ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" в особі директора ОСОБА_1 заяву про звільнення за власним бажанням з 05.10.2018 року на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України. Однак, станом на 10.12.2018 року позивача не звільнено, оскільки учасники ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" не провели загальних зборів та заяву позивача про звільнення з посади директора не вирішили. Таким чином, вважає, що його право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ст. 38 КЗпП України, також право щодо вільного вибору праці було порушеним, у зв'язку з цим звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою судді від 18.12.2018 у справі відкрито провадження з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.15-16).

Представник позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, в судове засідання представник відповідача не з'явився, при цьому, судом вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке оприлюднено 20.03.2019 (а.с.39). Крім того, відповідач відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак судова повістка повернулася до суду без вручення відповідачу з відміткою працівника поштового відділення - за закінченням встановленого терміну зберігання , що підтверджується довідкою Укрпошти (а.с.31-32,33-34).

Відповідно ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 15.8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідачів.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до вимог п.7 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів судом є припинення правовідношення.

Судом встановлено, що з 17.09.2012 року позивач ОСОБА_1 призначений на посаду керівника ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" (а.с. 27).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, органом управління юридичної особи ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" є загальні збори учасників і керівник товариства ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" ОСОБА_1 Учасниками (засновниками) товариства є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.25-30).

Позивач зазначає, що на даний час, підприємство припинило свою діяльність, позивачеві не нараховується заробітна плата та єдиний соціальний внесок. Крім того, вказані обставини підтверджуються довідкою форми ОК-5 Пенсійного фонду України (а.с.6-7).

21.09.2018 року позивач звернувся до загальних зборів учасників ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" з заявою про звільнення за власним бажанням з посади директора ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" на підставі ст.38 КЗпП України з 05 жовтня 2018 року, у зв'язку з тим, що він проживає у м. Житомирі, а товариство не веде господарської діяльності тривалий час, яку направив на юридичну адресу товариства: м.Київ, вул.Метрологічна,14-б кв.25 (а.с.8,9).

Позивач не отримав відповідь на свою заяву від 21.09.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір

за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об'єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Статтею 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Згідно ч.1 ст.99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Пунктом 3 ч. 4 ст.145 ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить створення та відкликання виконавчого органу товариства.

За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 62 Закону України Про господарські товариства право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Учасники ТОВ "ОРДАНА-ЛЮКС" не провели загальних зборів товариства, не розглянули по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконали дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо звільнення позивача.

Відповідно до ч. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 року, при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК України у разі найму керівника підприємства з

ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Таким чином, оскільки позивач не може продовжувати працювати за трудовим договором, не має можливості розірвати договір з незалежних від нього підстав, в порядку передбаченим зазначеними вище законодавчими актами, суд вважає заявлені вимоги щодо припинення трудових відносин обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 18, 141, 263, 265, 272-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРДАНА-ЛЮКС" припиненими з 05.10.2018 року, у зв'язку зі звільненням за власним бажанням, на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРДАНА-ЛЮКС" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1

місце проживання:

АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю"ОРДАНА-ЛЮКС"

місцезнаходження за адресою:

03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 14-Б, кв.25

ЄДРПОУ 36375563

Повний текст рішення складено 08.04.2019 року.

Cуддя О. С. Рожкова