Ухвала

від 17.04.2019 по справі 560/1183/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1183/19

УХВАЛА

іменем України

17 квітня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву приватного підприємства "ЯРРУС" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області щодо не зняття накладеного арешту на нерухоме майно приватного підприємства "ЯРРУС";

2) скасувати арешт, що був накладений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 11.02.2019 року про накладення арешту на майно боржника ВП № 48760587, реєстровий номер обтяження 30239093 (спеціальний розділ).

Позов вмотивовано тим, що позивачеві на праві власності належать нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Западинці, вул. Проспект Миру, будинки 18-а, 18-6 та 18-в, що підтверджується cвідоцтвами про право власності.

13.03.2019 року при отриманні відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна позивачу, стало відомо, що відповідно до постанови від 11.02.2019 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Котом Андрієм Михайловичем було накладено арешт на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Западинці, вул. Проспект Миру, будинки 18-а, 18-6 та 18-в.

Даний арешт накладений в межах виконавчого провадження № 48760587 на підставі виконавчого листа № 677/1976/14-ц від 16.09.2016 року, згідно якого божником за даним провадженням є ПП "АГРО-ІНВЕСТ 2009" (код 36475455).

Разом з тим відповідно до свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 25.03.2015 року, власником вищевказаних нежитлових будівель є ПП "ЯРРУС" (код ЄДРПОУ 39694207).

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно частини 2 статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими особами до суду, який видав виконавчий документ. При цьому, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 06.04.2016 (6-570цс16), від 22.03.2016 (808/3666/15), від 24.02.2016 (6-3077цс15) та в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 817/425/17.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до позову документів, оскаржувані дії вчинені відповідачем під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 48760587 щодо стягнення з ПП "Агро-Інвест 2009" заборгованості в сумі 354975,42 грн., згідно виконавчого листа по цивільній справі № 677/1976/14-ц, виданого 16.09.2016 року Красилівським районним судом Хмельницької області, та щодо стягнення заборгованості з ПП "Агро-Інвест 2009" заборгованості в сумі 38475,82 грн., згідно судового наказу в господарській справі № 924/839/13, виданого 27.09.2013 року Господарським судом Хмельницької області.

Тобто, боржником у зведеному виконавчому провадженні є ПП "Агро-Інвест 2009", а ПП "ЯРРУС" не є учасником виконавчого провадження, або особою, що залучена до проведення виконавчих дій у цьому провадженні, фактично позивач зазначає про свою незгоду з діями державного виконавця щодо арешту нерухомого майна, відносно якого підприємство заявляє своє право.

Отже, враховуючи приписи статті 287 КАС України, суд дійшов висновку, що позивач не є тією особою, якій закон надає право на звернення до адміністративного суду із позовом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" № 3 від 13.12.2010 року, судами при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах статті 181 КАС України (наразі відповідає за змістом статті 287 КАС України у чинній редакції) розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.

Натомість у даному випадку заявлені позовні вимоги вказують на спір, який виник у зв'язку з правом на арештоване майно, а отже, існує спір про право цивільне (приватноправовий спір).

Згідно із приписами частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також, згідно пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно положень статті 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно частини 2 статті 114 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Таким чином, враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є бездіяльність, та постанова державного виконавця по накладенню арешту на майно в межах зведеного виконавчого провадження № 48760587 щодо виконання виконавчого листа у цивільній справі, та наказу господарського суду у господарській справі про стягнення з ПП "Агро-Інвест 2009" заборгованості в загальній сумі , які, на думку позивача, порушують його права, як власника такого майна, суд доходить висновку, що дані вимоги підлягають вирішенню за правилами, встановленими ЦПК України місцевим загальним судом, або ГПК України господарським судом, згідно правил підвідомчості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "ЯРРУС" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяВ.К. Блонський