Рішення

від 02.04.2019 по справі 524/7652/18

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/7652/18

Провадження № 2/524/485/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді - Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Воблікової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом до ОСОБА_1 в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 5609,93 грн збитків, заподіяних територіальній громаді м. Кременчука внаслідок порушення земельного законодавства.

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 08.02.2008 по справі №2-817/2008 позивач набув право власності на самочинно збудовану теплицю по вул.Свіштовській, 21 в м.Кременчуці. 21 грудня 2015 року за договором купівлі-продажу відповідач відчужив теплицю по вул.Свіштовській, 21 в м.Кременчуці. В період з 01.03.2015 до 20.12.2015 відповідач використовував земельну ділянку площею 4634 кв.м(кадастровий номер 5310436100:01:002:0026) без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, у зв'язку із чим позивач не отримав дохід від орендної плати за землю. Комісією по визначенню збитків було встановлено, що розмір збитків, завданих територіальній громаді м.Кременчука становить 5609,93 грн. Відповідачем не було добровільно відшкодовано завдані збитки.

В судове засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

В судове засідання відповідач повторно не з'явився, відзив суду не подав.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що 23.08.2007 та 07.04.2009 між Кременчуцькою міською радою та фоп ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення(кадастровий номер 5310436100:01:002:0026), строком користування 1 рік.

08 лютого 2008 року Автозаводським районним судом м.Кременчука було ухвалено рішення по справі 2-817/2008, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовану теплицю по вул..Свіштовській, 21(а.с.19-20)

Рішенням Кременчуцької міської ради від 26.06.2013 фоп ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності за адресою: місто Кременчук, Свіштовська, 21.

28.01.2014, 28.10.2014, 27.01.2015 Кременчуцькою міською радою прийнято рішення про продовження строку дії дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки

На підставі розпорядження №80-Р від 18.03.2014 теплиці, власником якої був ОСОБА_1 присвоєно нову поштову адресу - м.Кременчук, вул.Свіштовська, 23.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2015 ОСОБА_1 було надано дозвіл на на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності за адресою: місто Кременчук, вул..Свіштовська, 23.

21 грудня 2015 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчено договір купівлі-продажу теплиці по вул..Свіштовській, 23, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

08 травня 2018 року Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства складено акт, який затверджений рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради 20.06.2018 №708, відповідно до якого розмір збитків, завданих Кременчуцькій міській раді Полтавської області становить 5609,93 грн за період з 01.03.2015 по 21.12.2015.

ОСОБА_4

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. ОСОБА_4 оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

В ч.2 ст.152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно п.2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

ОЦІНКА СУДУ

Суд відзначає, що право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

На думку суду, факт користування відповідачем земельною ділянкою, що належить до земель комунальної власності без правовстановлюючих документів за період з 01.03.2015 по 21.12.2015 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Матеріалами справи підтверджується те, що з 01.03.2015, відповідачем не було належним чином оформлено права користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна, власником якого він був, що призвело до безоплатного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою.

ОСОБА_5 Верхового Суду в постанові від 23 травня 2018 року по справі 629/4628/16-ц(провадження 14-77 цс 18) зробила висновок про те, що за змістом приписів Земельного кодексу України виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. ОСОБА_4 оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. Відтак, ОСОБА_5 Верховного Суду вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

Суд також враховує, що відповідачем не було надано доказів, які б підвереджували те, що кошти, які підлягали сплаті, були ним повернуті.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає вимоги Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення з відповідача збитків обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача збитки, заподіяні територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства у розмірі 5609,93 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судові витрати, які складають з судового збору в сумі 1762 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області кошти в розмірі 5609,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області судові витрати, які складають з судового збору в сумі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць