Рішення

від 17.04.2019 по справі 619/4390/18

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/4390/18

провадження №2/619/254/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Суржкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого підприємства Харківполімернитка - Товариство з обмеженою відповідальністю Харківполімернитка , ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та нерухомим майном,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить зобов'язати ВП Харківполімернитка TOB усунути перешкоди у здійсненні ним права користування земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою АДРЕСА_2 шляхом знесення самовільно збудованого залізного паркану та воріт між виробничими приміщеннями літ. Б та В за адресою АДРЕСА_2; зобов'язати ВП Харківполімернитка ТОВ, ОСОБА_2 припинити використання приміщень адміністративного корпусу А-2 : 1-12 площею 7,70 м 2 , 1-3 площею 16,20 м 2 , 1-21 площею 10,10 м 2 , склад ГСМ Ж , АЗС Е та відновити їх попередній стан, який існував до використання зазначених приміщень ВП Харківполімернитка ТОВ, ОСОБА_2 без належних правових підстав; стягнути в рівних частинах з Виробничого підприємства Харківполімернитка - ТОВ та ОСОБА_2 на його користь судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1409,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, орієнтовний розмір яких становить 10 000,00 грн., а всього 11 409,60 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 32/100 комплексу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2. Власником 20/100 зазначеного комплексу є ОСОБА_2, власником 19/100 - ОСОБА_3, власником 25/100 є ВП Харківполімернитка TOB. 4/100 вказаного комплексу нежитлових приміщень, згідно довідки Комунального підприємства технічної інвентаризації Інвенрос залишилось зареєстрованим за ООО АТП-2029 . Частки співвласників у майновому комплексі за адресою АДРЕСА_2 мають ідеальне, а не реальне вираження. До договорів купівлі-продажу співвласників не увійшли наступні приміщення адміністративного корпусу А-2 : 1-12 площею 7,70 м 2 , 1-3 площею 16,20 м 2 , 1-21 площею 10,10 м 2 , склад ГСМ Ж , АЗС Е . Питання щодо прийняття зазначених приміщень на баланс як безхазяйного майна розглядається Малоданилівською селищною радою. ОСОБА_2, яка являється керівником ВП Харківполімернитка ТОВ, самовільно, усвідомлюючи відсутність у неї переважного права на користування вищезазначеними приміщеннями адміністративного корпусу А-2 , за відсутності будь-яких правових підстав, здійснила захоплення зазначених приміщень, шляхом демонтажу стіни та фактично приєднала ці приміщення (4/100 від загальної площі комплексу) до власних виробничих приміщень, внаслідок чого збільшила площу власних приміщень, що призвело до порушення прав інших співвласників нерухомого майна, у тому числі і ОСОБА_1

Як вказує позивач, 14.08.2018 ним було подано заяву до Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2018 року за №12018220280001390. У межах даного кримінального провадження підлягає з'ясуванню, у тому числі, суб'єкт правопорушення, а саме вчинення даного правопорушення ОСОБА_2, як фізичною особою, якій належить 20/100 немайнового комплексу за адресою АДРЕСА_2 або ж вчинення правопорушення ОСОБА_2 як керівником ВП Харківполімернитка ТОВ, якій належать 25/100 немайнового комплексу.

На підставі договору оренди землі від 24 жовтня 2006 року, укладеного між Малоданилівською селищною радою в особі селищного голови Вєліканова А.П., ОСОБА_1, ВП Харківполімернитка ТОВ та ін. у їх користуванні знаходиться спільна неподільна земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 0,9632 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, на якій розташовані виробничі приміщення, частки у праві власності які належать ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВП Харківполімернитка ТОВ. ВП Харківполімернитка ТОВ між будівлями літ. Б та В було встановлено паркан, який створює перешкоди на шляху вільного доступу до входу/виходу до виробничих приміщень літ. Б , яка виходить в напрямок літ. В . Такі дії ВП Харківполімернитка ТОВ спричинили порушення правил добросусідства та унеможливили нормальне функціонування виробництва ОСОБА_1, розташованого, у тому числі, у зазначених приміщеннях.

Так, ОСОБА_1 вказує, що на теперішній час у нього відсутній доступ до частини земельної ділянки, яка розташована за парканом, внаслідок чого неможливим є проведення ремонтних робіт, які є необхідними для нормального функціонування виробництва ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

Представник ВП Харківполімернитка - ТОВ Харківполімернитка , ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином.

Селищним головою Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області Гололобовим О.О. до суду надано заяву з проханням розглянути справу за відсутності їх представника.

Директором ВП Харківполімернитка ТОВ ОСОБА_2 до суду були надані письмові пояснення стосовно позовних вимог, відповідно до яких зазначено, що первинне право власності ВП Харківполімернитка ТОВ на відповідну частку у праві власності на майновий комплекс, розташований за адресою АДРЕСА_2, виникло в 2000 році на підставі договору купівлі-продажу частки приміщення АВІ № 460527 від 07 березня 2000 р. В 2003 році ВП Харківполімернитка набула право власності на 2/100 цього ж майнового комплексу на підставі договору купівлі-продажу ВАК № 873827 від 11 червня 2003р. У період 2001 р. на підставі розробленого Генплану території було встановлено паркан між вищезазначеними приміщеннями. Первинне право ОСОБА_1 на відповідну частку приміщень у зазначеному комплексі виникло 09 червня 2003 р. на підставі договору купівлі-продажу. Тобто в момент набуття ОСОБА_1 первинного права на приміщення, паркан вже існував декілька років на підставі документів, що і досі є чинними. 28.05.2004р. у зв'язку із перерозподілом розмірів часток у праві спільної часткової власності Малоданилівською селищною радою було видано свідоцтво на право власності, на підставі якого ВП Харківполімернитка ТОВ належить на праві власності 25/100 частин у праві власності на нерухоме майно, яке складається з адміністративного корпусу А-2 площею 876 кв.м., боксу Б площею 843,30 кв.м., боксу В площею 552,20 кв.м., складу площею 104 кв.м., прохідної Д площею 39,6 кв.м., АЗС Е, АЗС 3, огорожі №1-№2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, куди було внесено і паркани, і огорожу. Аналогічне свідоцтво було видано на ім'я ОСОБА_1 на частку у праві власності у розмірі 32/100. Відповідно свідоцтва про право власності до складу майнового комплексу входить огорожа. На момент видачі зазначеного свідоцтва паркан та ворота між виробничими приміщеннями літ. Б та В за адресою АДРЕСА_2, вже були встановлені. Крім того у 2006 році ОСОБА_1 особисто погоджено технічну документацію із землеустрою, розроблену ДП Харківський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , на якій відображено паркан та ворота між виробничими приміщеннями літ. Б та В за адресою АДРЕСА_2, і яка погоджена в усіх відповідних установах.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що майновий комплекс та земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 32/100 комплексу нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_2. Власником 20/100 зазначеного комплексу є ОСОБА_2, власником 19/100 - ОСОБА_3, власником 25/100 є ВП Харківполімернитка TOB. 4/100 вказаного комплексу нежитлових приміщень, згідно довідки Комунального підприємства технічної інвентаризації Інвенрос залишилось зареєстрованим за ООО АТП-2029 .

Так, в 2000 році на підставі договору купівлі-продажу АВІ №460527 від 07.03.2000 первинне право власності у ВП Харківполімернитка ТОВ виникло на відповідну частку у праві власності на майновий комплекс, розташований за адресою АДРЕСА_2.

На підставі договору купівлі-продажу ВАК №873827 від 11 червня 2003 року ВП Харківполімернитка набула право власності на 2/100 вказаного майнового комплексу.

Відповідно розробленого Генплану території (погоджений Архітектором Дергачівського району 08.12.2000р. та зареєстрований в Управлінні Містобудування та архітектури в Харківській Державній обласній адміністрації 11 жовтня 2004 року, проекту реконструкції гаражних боксів №39/2000 - ГП, АС від 2000 року (замовник - ВП Харківполімернитка ТОВ) в 2001 році було встановлено паркан між вищезазначеними приміщеннями.

На підставі договору купівлі-продажу ВАК №873787 від 09.06.2003 виникло право ОСОБА_1 на 12/100 частину приміщень у зазначеному комплексі.

Так, стосовно заявлених вимог в частині зобов'язання ВП Харківполімернитка ТОВ усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою АДРЕСА_2 шляхом знесення самовільно збудованого залізного паркану та воріт між виробничими приміщеннями літ. Б та В за адресою АДРЕСА_2 та в частині зобов'язання ВП Харківполімернитка ТОВ, ОСОБА_2 припинити використання приміщень адміністративного корпусу А-2 : 1-12 площею 7,70 м 2 , 1-3 площею 16,20 м 2 , 1-21 площею 10,10 м 2 , склад ГСМ Ж , АЗС Е та відновити їх попередній стан, який існував до використання зазначених приміщень ВП Харківполімернитка ТОВ, ОСОБА_2 без належних правових підстав, суд зазначає наступне.

У 2001 році на підставі розробленого Генплану території, який погоджений Архітектором Дергачівського району 08.12.2000 р. та зареєстрований в Управлінні Містобудування та архітектури в Харківській Державній обласній адміністрації 11 жовтня 2004 року, проекту реконструкції гаражних боксів №39/2000 - ГП, АС від 2000 року (замовник - ВП Харківполімернитка ТОВ) було встановлено паркан між виробничими приміщеннями Б та В , позовна вимога щодо знесення якого заявлена позивачем.

Генеральним планом передбачено встановлення огорожі з металевими воротами по периметру земельної ділянки визначеної згідно з генеральним планом ВП Харківполімернитка ТОВ.

Також, Генеральним планом передбачено визначення меж однієї земельної ділянки ВП Харківполімернитка ТОВ в цілому загальною площею 0,1200 га.

Відповідно до ст.1 Закону України Про планування і забудову територій , яка діяла в момент виникнення правовідносин: детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів; проект забудови територій - документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, яка розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд.

Згідно ст.2 Закону України Про планування і забудову територій одним із основних завдань планування та забудови території визначено: обґрунтування та встановлення режиму раціонального використання земель та забудови територій, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Детальний план території розробляється згідно з генеральним планом Населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, що передбачено ст.14 Закону України Про планування і забудову територій .

Разом з цим, за ст.15 вказаного Закону України проект забудови території визначає: розташування об'єктів містобудування, місцевих проїздів відносно червоних ліній; архітектурно-просторове вирішення, призначення, щільність, поверховість та інші показники конкретних об'єктів містобудування; показники та технічні вирішення інженерно-транспортної інфраструктури.

Враховуючи вищевказані норми, а також враховуючи факт того, що Генплан території за адресою АДРЕСА_2 погоджений у передбаченому законом порядку Архітектором Дергачівського району 08.12.2000 та зареєстрований в Управлінні Містобудування та архітектури в Харківській Державній обласній адміністрації 11.10.2004, та приймаючи до уваги розроблений проект реконструкції гаражних боксів №39/2000 - ГП, АС від 2000 року, судом встановлено, що на земельній ділянці, загальною площею 0,1200 га, яка передбачалася для відведення та для обслуговування приміщень ВП Харківполімернитка ТОВ, не розташовані будівлі літ. Б , літ. В , а також будь-які інші будівлі, які належать ОСОБА_1 та які останній фактично використовує у своїй діяльності.

Так, судом встановлено, що розміщення ВП Харківполімернитка ТОВ спірного паркану відбулося в 2000-х роках в межах земельної ділянки, яка за проектом відводилася відповідачу для обслуговування його будівель та споруд, а також у відповідності до затвердженої на той час містобудівної документації, яка є дійсною та не скасованою, а тому суд приходить до висновку про відсутність порушення прав землекористувача ОСОБА_1

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР(далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

За визначенням ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду даної справи в судовому засіданні позивачем та його представником на підставі наданих суду доказів не доведено факт порушення прав землекористувача ОСОБА_1, а також не доведено вичерпання позивачем всіх заходів позасудового врегулювання даного спору.

З метою сприяння всебічного і повного з'ясування обставин справи, суд роз'яснив представнику позивача його право щодо подання додаткових доказів, зокрема, з урахуванням наданої відповідачами технічної документації, однак представник позивача не скористався своїм процесуальним правом щодо надання додаткових доказів.

Так, про перешкоду в користуванні земельною ділянкою через встановлення паркану суду відомо лише зі слів позивача. Отже, позивачем не надано жодних доказів для встановлення обставин, які в свідчили про безумовне порушення його прав власника.

Виходячи з викладеного, та враховуючи те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів позовних вимог, а відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на його не обґрунтованість, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то судовий збір на користь позивача не стягується.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 76, 77, 81, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_4 виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08.12.1999; адреса: АДРЕСА_2.

Відповідач: Виробниче підприємство Харківполімернитка - Товариство з обмеженою відповідальністю Харківполімернитка , ЄДРПОУ 30752532, адреса: м. Харків, вул. Олексіївська, б.14-А, секція 7, кв.11.

Відповідач: ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_5, виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 02.03.2016, адреса: АДРЕСА_3.

Третя особа: ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1.

Третя особа: Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04398790, адреса: Харківська область, Дергачівський район, смт Мала Данилівка, вул. Ювілейна, 5.

Повний текст рішення виготовлено 17.04.2019.

Суддя Л. В. Калиновська