Ухвала

від 17.04.2019 по справі 755/6766/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6766/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

за участі:

представника відповідачів та третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медікел Клінік Столиця , Товариства з обмеженою відповідальністю МК Столиця , третя особа: ОСОБА_3, про поновлення на роботі,

установив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває на розгляді справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медікел Клінік Столиця , Товариства з обмеженою відповідальністю МК Столиця , третя особа: ОСОБА_3, про поновлення на роботі.

В судове засідання сторона позивача не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена згідно норм процесуального законодавства - за допомогою судової повістки, направленої рекомендованим листом.

В судовому засіданні представник відповідачів та третьої особи просив залишити позов без розгляду, оскільки сторона позивача двічі не з'явилась до суду, була належним чином повідомлена, заяв про розгляд справи без її участі чи про відкладення з поважних причин до суду не подавала.

Вислухавши думку представника відповідачів та третьої особи, перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Дана позовна заява була подана до суду 03.05.2018 року, 11.05.2018 року відкрито провадження та призначено справу до судового засідання.

В судове засідання 26.02.2019 року сторона позивача, будучи належним чином повідомлена, не з'явилася, про причини неявки суд не повідомляла. Розгляд справи відкладено на 17.04.2019 року. Судовий виклик позивачу та її представнику направлено рекомендованим листом.

В судове засідання 17.04.2019 року сторона позивача не з'явилася, про причини неявки суд не повідомляла, судові виклики отримано завчасно. Заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин чи про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частині 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частина 2 та 5 статті 12 ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частина 1 статті 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнов проти України , слідує, що в силу вимог ч. 1 статті 6 Конвенції про захисти прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, в їх системному зв'язку, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі Пономарьов проти України (заява №3236/03), в частині того, що …сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі Олександр Шевченко проти України , заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та Трух проти України , заява № 50966/99 від 14.10.2003 року).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи містяться відомості щодо виклику сторони позивача на всі судові засідання. Заяв від сторони позивача про розгляд справи без її присутності чи про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи те, що існує спір між сторонами, суд вважає, що розгляд справи по суті без сторони позивача не є можливим, це буде суперечити рівності сторін та можуть бути порушені права сторін, а також не буде можливості повно та всебічно розглянути справу.

Системний аналіз положень Цивільно-процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Згідно з вимогами ЦПК України у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, норми чинного законодавства України, прецедентну практику Європейського суду з прав людини, та те, що без позивача дану справу розглянути неможливо, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 257, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медікел Клінік Столиця , Товариства з обмеженою відповідальністю МК Столиця , третя особа: ОСОБА_3, про поновлення на роботі - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: