Рішення

від 25.03.2019 по справі 759/1795/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1795/18

пр. № 2/759/938/19

25 березня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер , третя особа: Обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2018 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд розірвати договір на експлуатацію та обслуговування №768від 08.02.2006 укладений між Приватним акціонерним товариством Спільне підприємство Партнер та ОСОБА_3.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 05.09.2012 між сторонами було укладено договір на експлуатацію та обслуговування, внаслідок чого позивач є членом кооперативу, який здійснює експлуатацію та обслуговування їхніх гаражних боксів за адресою: АДРЕСА_1 однак у позивача відпала потреба в отриманні послуг від ПрАТ СП Партнер , тому 27.03.2017 членами кооперативу було складено та направлено на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору, останній повідомив, що не бажає розривати договір, оскільки позивач не має жодного права на надання послуг на земельній ділянці на якій розташований гаражний бокс та до того часу поки ця земельна ділянка знаходиться на балансі ПрАТ СП Партнер і передана йому в експлуатацію, а тому він є єдиною обслуговуючою організацією, дане твердження стало підставою для звернення до суду так як відповідач нараховує заборгованість по спірному договору, який втратив чинність на підставі того, що спірний договір не приведений у відповідність із Законом України Про житлово-комунальні послуги як типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто до ст. 21 Закону, яка передбачає істотні умови від яких балансоутримувач не може відходити. Одночасно відповідач порушив п. 2.3 договору, оскільки він не виконує свого обв'язку щодо складання та направлення позивачу щомісячних розрахунків при цьому в односторонньому порядку формує калькуляції собівартості утримання 1 м/м на автостанції №11 включаючи в них витрати, які не погоджувалися сторонами під час укладання спірного договору, відповідач також в односторонньому порядку змінив умови договору, тобто ціну договору та зобов'язав позивача сплатити вартість послуг щодо охорони автомобіля, а також за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інші послуги, які не передбачені умовами договору, чим порушив п.п 2.3 та 4.1 договору, таким чином у спірному договорі змінилися істотні умови щодо ціни на послуги, яка для позивача є надто високою та з розміром якої він не погоджується. Відповідачем було порушено п. 2.1 з підстав того, у нього немає жодної документації для надання послуг щодо охорони автотранспорту, що також підтверджується відповіддю Департаменту транспортної інфраструктури КМР де зазначено, що жодної автостоянки АДРЕСА_2 яку обслуговує ПрАТ СП Партнер не існує, так само як і обов'язку в останнього підстав для обслуговування такої автостоянки. Також підставою для розірвання договору є створення ОК ТС Біличі членом якого є позивач, який забезпечує охорону автомобіля та експлуатацію гаражного боксу, а тому у нього немає потреби у послугах відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави викладені у позовній заяві, просив задовольнити.

Не погоджуючись із зазначеними позовними вимогами представник відповідача, надав по справі відзив, зазначивши, що оскаржувальний договір є змішаним, тобто договором зберігання і надання послуг, що не суперечить чинному законодавству, також ПрАТ СП Партнер ніколи не стверджував, що земельна ділянка за даною адресою належить йому на підставі договору оренди, оскільки вона передана на законних підставах для експлуатації та обслуговування, тому позивач є балансоутримувачем та землекористувачем даної земельної ділянки, також сторони при укладенні договору, дійшли згоди про те, що розрахунок вартості послуг проводить позивач, розмір встановленого тарифу підлягає зміні, що підображається у плановій калькуляції, яка є фактичним розрахунком і невід'ємною частиною договору, дані тарифи детально розраховані відповідачем, економічно обгрунтовані і відображені у планових детальних калькуляціях собівартості утримання одного машиномісця, тому посилання позивача, що йому ненадаються щомісячні платежі є безпідставними. Отже, беручи до уваги вищевикладене, вважає, що істотних порушень договору із сторони позивача немає, а тому жодної правової підстави для розірвання договору також немає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, 25.03.2019 подав заяву про перенесення слухання справи (а.с. 186).

Представник третьої особи у судове засіданя, не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив надав до суду пояснення в яких позовні вимоги підтримав, надавши відповідні пояснення, заначивши, що створення обслуговуючого кооперативу обумовлено невиконанням ПрАТ СП Партнер взятих на себе зобов'язань по охороні автотранспорту, тому 15.08.2017 ОК ТС Біличі прийняло до себе на баланс гаражні бокси за адресою: АДРЕСА_1 які знаходяться на праві власнсоті у членів кооперативу (а.с. 61-64).

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ПрАТ СП Партнер у відповідності до розпорядження Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва №1041 від 29.07.1996 Про будівництво напівпідземних гаражів - автостоянок на АДРЕСА_3 згідно інвестиційного підрядного договору №4 від 20.05.1997 укладеного між Головним управлінням капітального будівництва КМДА та СП Партнер виконані роботи з будівництва напівпідземних гаражів в АДРЕСА_1 (а.с. 122).

Розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва від 05.01.1998 №10 Про введення в експлуатацію об'єктів житлового та комунального призначення у Ленінградському районі м. Києва затверджений акт державної приймальної комісії від 05.01.1998 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом напівпідземних гаражів на 24 машиномісць на дільниці АДРЕСА_1 та їх експлуатацію покладено на СП Партнер (а.с. 124).

27.02.1998 Управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації передало напівпідземні гаражі на 24 машиномісць на баланс СП Партнер (а.с. 107).

Рішенням Київської міської державної адміністрації від 18.03.2004 №125/1335 було затверджено проект відведення земельної ділянки спільному підприємству Партнер для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 24 автомобілі на АДРЕСА_1 а також було передано спільному підприємству Партнер , за умови виконання п.17.1 даного рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,28 га для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 24 автомобілі по АДРЕСА_1 за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с. 123).

Вищезазачені документи підтверджують, що ПрАТ СП Партнер є балансоутримувачем та землекористувачем даної земельної ділянки.

05.09.2012 між ПрАТ СП Партнер та ОСОБА_2 було укладено договір на експлуатацію та обслуговування №1029 щодо гаражного боксу АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Відповідно до п.1.1 укладеного між сторонами договору №1029 від 05.09.2012 на експлуатацію та обслуговування відповідач бере на себе обов'язки по зберіганню і охороні транспортних засобів власника в гаражі встановленого на земельній ділянці, відведеній відповідачу, а автовласник, тобто позивач, бере на себе зобов'язання вчасно вносити щомісячні внески за охорону та на експлуатаційні витрати визначені на основі собівартості утримання машино-місця відповідно до умов п. 2.3 договору №1029 від 05.09.2012.

Відповідно до п. 3.1. укладеного договору №1029 від 05.09.2012 власник вносить грошові внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати не пізніше 10 числа кожного місяця, на основі розрахунку, що додається до договору. Розмір внесків за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати може змінюватися на умовах п. 2.3. цього договору.

Пунктами 6.7. Закону України Про ціни та ціноутворення , яким встановлюються вільні ціни і тарифи на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Інформація про зміни тарифів у напівпідземному гаражі надається у відповідності до припису п. 7. Правил зберігання транспортного засобу на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №115 за місцем надання послуг.

Згідно з п. 4.1. договору у випадку затримки оплати зі сторони відповідача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми затриманого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, умови укладеного між сторонами договору на експлуатацію та обслуговування мають виконуватись належним чином.

Гаражний бокс АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності.

27.03.2017 позивач направляв відповідачу повідомлення про розірвання договору на експлуатацію та обслуговування з підстав того, що ОК ТС Біличі взяло на себе обов'язок по утриманню майна та надає необхідні послуги (а.с. 25-32).

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зазначений вище договір є за своїм змістом є змішаним договором, тобто договором зберігання і надання послуг, що не суперечить чинному законодавству і відповідає положенням ч. 2 ст. 628 ЦК України, яка підкреслює, що до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі.

Відповідно до ст. 6 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорі, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У даному випадку зазначений Договір є письмовим правочином, який відповідає формі, що передбачена ст.ст. 207, 639 ЦК України.

Позивачем у 2012 р. здійснювалася оплата за послуги автостоянки, що підтверджує його згоду на умови, викладені в договорі і положення ст. 642 ЦК України, тобто якщо особа вчинила дію відповідно до умов договору, сплатила відповідну суму грошей, дія є прийняттям пропозиції.

За весь період договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем тарифи на надання експлуатаційних послуг стоянки та послуг по збереженню майна позивача підвищувалися: у 2015 до 700 грн 00 коп., та з 01.01.2017 до 1210 грн 00 коп., однак жодного разу позивач не оскаржував ні договір, ні калькуляцію, ні тарифи ні накази ПрАТ СП Партнер .

Враховуючи викладене, з урахуванням матеріалів справи, враховуючи підтвердження факту надання самих послуг, дії сторін свідчать про визнання істотних умов вказаного договору, фактичне його виконання.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.3. Договору №1029 від 05.09.2012 встановлено, що відповідач виконує свої обов'язки по зберіганню і охороні майна, а власник вносить внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на основі щомісячних визначених розрахунків відповідача з врахуванням змін в нормативній та законодавчій базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, росту цін на матеріали та ремонт, у тому числі при проведені державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати внесків на відшкодуваннявитрат на утримання, експлуатацію та благоустрій автостоянок і гаражів, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору розмір внесків за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати є розрахунковим і може змінюватись на умовах цього договору. Розмір внесків сторони прив'язали до змін в нормативній базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, росту цін на матеріали та ремонт, у тому числі, при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони (п.2.3. Договору).

Відповідно до п.2.3, 3.2 договору СП Партнер виконує свої обов'язки по зберіганню і охороні майна, а власник вносить внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на основі щомісячних визначених розрахунків СП Партнер з врахуванням змін в нормативній та законодавчій базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, росту цін на матеріали та ремонт, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони. Розмір внесків за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати може змінюватися на умовах цього договору.

Отже, сторони у договорі досягли згоди щодо ціни договору, тобто щомісячних платежів, які є залежними від умов, зазначених в п.2.3 договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що власник зберігає автотранспортні засоби у відповідності до Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках , затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ст. 977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.

За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.

Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу.

Договір зберігання транспортних засобів вважається укладеним з моменту передання майна на зберігання, що свідчить про його реальний характер. Між тим, загальні положення про зберігання передбачають обов'язок професійного зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому (ч. 2 ст. 936 ЦК). Тобто зазначена норма передбачає можливість укладення договору зберігання за конструкцією консенсуального і цілком поширюється на спеціальні види зберігання, а отже - і на договір зберігання транспортних засобів.

Враховуючи викладене, з урахуванням матеріалів справи, враховуючи підтвердження факту надання самих послуг, дії сторін свідчать про визнання істотних умов вказаного договору, фактичне його виконання.

У відповідністю із ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. До витрат, які здійснює ПрАТ СП Партнер відносяться витрати на електроенергію, вивіз сміття, електрообладнання, ремонтно-будівельні роботи, обов'язкові платежі та податки.

Згідно ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Власник такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В ст. 652 ЦК України передбачено зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Положеннями ст. 653 ЦК України закріплено правові наслідки зміни або розірвання договору. Зокрема, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Стосовно доводів позивача про те, що він не має потреби в отриманні послуги від СП Партнер у зв'язку зі створенням ОК Біличі , який забезпечує охорону автомобіля та експлуатацію гаражного боксу встановлено наступне.

Відповідно до наявних у справі письмових доказів СП Партнер має на балансі та здійснює експлуатацію напівпідземних гаражів на 24 машиномісця на земельній ділянці, переданій товариству у встановленому законом порядку для експлуатації та обслуговування напівпідземних гаражів до створення товариства співвласників та передачі їх на баланс указаному товариству.

Товариство співвласників - ОК Біличі є створеним (а.с. 22-24), однак процедура передачі на баланс товариству комплексу напівпідземних гаражів та переоформлення земельної ділянки, землекористувачем якої є СП Партнер не проведена. Прийняття ОК Біличі за актом приймання від 15.08.2017 на баланс гаражів від власників, не може вважатися проведенням такої процедури, оскільки указані гаражі знаходяться на балансі експлуатуючої організації СП Партнер , яка здійснює їх експлуатацію та сплачує земельний податок.

Посилання позивачем, як на підставу позову про розірвання договору, на те, що останній не відповідає типовому договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також у зв'язку зі створенням ОК Біличі , членом якого є позивач та який забезпечує охорону автомобіля та експлуатацію гаражного боксу не можуть бути підставою для задоволення вимог.

Відповідно до положень статті 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Таким чином, положення цього Закону не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, позові вимоги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Закону України Про ціни та ціноутворення ; Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №115; Пленумом Верховного Суду України в п. 19 постанови Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними від 6.11.2009 № 9; ст.ст. 322, 509252, 526, 530, 611, 629, 901, 903, 936, 977, 978 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, -283, 353 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер , третя особа: Обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі про розірвання договору відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст судового рішення складено 25.03.2019.