Постанова

від 10.04.2019 по справі 199/4384/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2003/19 Справа № 199/4384/18 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Деркач Н.М.

за участю секретаря - Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Діапазон , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ТОВ "Діапазон", третя особа: ОСОБА_3 про стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позову посилалась на те, що 21 вересня 2017 року о 13:10 год. на вул. Панікахи у м. Дніпро з вини водія ОСОБА_3, який працював на час скоєння ДТП водієм у відповідача та керував транспортним засобом (автомобілем Freightliner , р/н НОМЕР_6, з напівпричепом KRONE , р/н НОМЕР_7), сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого належний позивачу автомобіль Renault Fluence , р/н НОМЕР_5, зазнав механічних пошкоджень, а позивач - матеріального збитку. Вказані обставини встановленні постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.11.2017 року, якою встановлена вина ОСОБА_3 у скоєному ДТП та факт перебування на посаді водія у відповідача по справі. Згідно з висновком судового експерта автотоварознавця № 5910/17 від 26.10.2017 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля позивача складає 143 223,19 грн., а вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля без урахування зносу становить 204 706,84 грн. Фактична вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Renault Fluence , р/н НОМЕР_5, складає 188 279 грн., що підтверджується актом виконаних робіт СТО ФОП ОСОБА_4 №37 від 13.06.2018 року, видатковою накладною ФОП ОСОБА_5 № 3 від 10.05.2018 року, платіжним врученням №50 від 03.01.2018 року та квитанцією КБ Приватбанк №0.0.1059443936.1 від 14.06.2018 року. Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована страховою компанією УСГ на підставі полісу № НОМЕР_8, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, 100 000 грн., франшиза 250 грн. 16 листопада 2017 року страховою компанією на рахунок СТО ФОП ОСОБА_5 , де здійснювались ремонтно-відновлювальні роботи, було виплачене відшкодування в розмірі 99 750 грн., що становить максимальний ліміт страховика, передбачений умовами страхування та полісом НОМЕР_8. Посилаючись на те, що на даний час різниця між фактичним розміром шкоди (фактичною вартістю відновлювальних робіт позивача) і страховою виплатою складає 88 529 грн. (188 279 грн. - 99 750 грн.), позивачем заявлено вимогу про стягнення зазначеної грошової суми з відповідача на підставі ст.ст. 1172, 1187, 1194 ЦК України (а.с. 2-5).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2018 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Діапазон , третя особа - ОСОБА_3, про стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок спричинення дорожньо-транспортної пригоди, задоволений частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Діапазон (ЄДРПОУ 24997038, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Комінтерну, буд. 41) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4) в рахунок відшкодування витрат за проведення оцінки завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн.

Також вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні решти вимог відмовлено (а.с. 80-83).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості відновлюваного ремонту та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення вимог в цій частині (а.с. 88-91).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянт фактично в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості відновлюваного ремонту в розмірі 88 529 грн., апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість вищевказаного рішення суду першої інстанції в цих межах. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом - не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскарженій частині слід скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення цих позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом 1 інстанції встановлено, що постановою від 06.11.2017 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення за наступних обставин: 21.09.2017 року о 13.10 год. ОСОБА_3 по вул. Панікахи, 11/2 в м. Дніпро, керуючи автомобілем Freightliner , р/н НОМЕР_6, з напівпричепом KRONE , р/н НОМЕР_7, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом автомобілем Renault Fluence , р/н НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_6, після чого останній, здійснюючи некерований рух, здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ Daewoo Lanos під керуванням ОСОБА_7, в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засобі зазнали механічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода мала місце в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Зазначене підтверджується постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області (а.с. 6).

Транспортний засіб Renault Fluence , р/н НОМЕР_5, належить ОСОБА_2, що підтверджується копію відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 7).

Транспортний засіб - автомобіль Freightliner , р/н НОМЕР_6, з напівпричепом KRONE , р/н НОМЕР_7, є власністю відповідача (а.с. 25); шкода спричинена ОСОБА_3 під час перебування останнього у трудових відносинах із ТОВ Діапазон .

ПАТ СК УСГ (страховик цивільно-правової відповідальності відповідача) за заявою ОСОБА_2 сплатило страхове відшкодування в розмірі 99 750,00 грн. (а.с. 7 зворот, 13), що становить максимальний ліміт страховика, передбачений умовами страхування та полісом НОМЕР_8.

Відповідно до висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, спричиненої володарю КТЗ від 26.10.2017 року (а.с. 15-23), вартість відновлювального ремонту а/м Renault Fluence , р/н НОМЕР_5, становить 204 706 грн. 84 коп.

Згідно з цим же висновком вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин ремонту а/м Renault Fluence , р/н НОМЕР_5, становить 143 223 грн. 19 коп., та величина матеріальної шкоди, спричиненої володарю транспортного засобу складає 143 223 грн. 19 коп. (а.с. 19).

За надані експертні послуги позивачем було сплачено 1 500,000 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 23).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості відновлюваного ремонту, суд 1 інстанції виходив з того, що при визначенні розміру матеріального збитку втрата товарної вартості пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля позивача експертом не враховувалася, оскільки раніше (до ДТП) транспортний засіб був аварійно пошкоджений. При цьому зношеність пошкодженого транспортного засобу позивача має враховуватися в даному випадку при визначені реального розміру збитків, оскільки позов пред'явлено про відшкодуванні збитків, спричинених внаслідок ДТП, і факт, що для відновлення попереднього стану автомобіля позивача були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, судом при розгляді справи не встановлено. Враховуючи, що автомобіль позивача до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.09.2017 року, було пошкоджено, визначена експертом вартість відновлювального ремонту в розмірі 204 706 грн. 84 коп. не свідчить, що усі виконані ремонтні роботи були пов'язані саме з дорожньо-транспортною пригодою від 21.09.2017 року і відповідальність за їх оплату в повному обсязі має нести відповідач, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог позову про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою має бути відмовлено.

Визнання відповідачем позову на суму 19 863,65 грн. суд визнав таким, що не відповідає закону, оскільки зазначена сума не підтверджена доказами у розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, та учасники справи не заявляли клопотання про призначення судової експертизи для визначення вартості майнової шкоди, завданої позивачу, з урахуванням наявних пошкоджень автомобіля позивача до ДТП, відповідальність за які не має нести відповідач.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат за проведення оцінки завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків в сумі 1 500 грн., суд керувався тим, що визнання в цій частині позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд посилався на відсутність документального підтвердження витрат та таку допомогу, а також розрахунку цих витрат.

Однак із вказаними висновками суду 1 інстанції в частині, яка оскаржується, колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно зі статтею 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2017 року о 13.10 год. ОСОБА_3 по вул. Панікахи, 11/2 в м. Дніпро, керуючи автомобілем Freightliner , р/н НОМЕР_6, з напівпричепом KRONE , р/н НОМЕР_7, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом автомобілем Renault Fluence , р/н НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_6, після чого останній, здійснюючи некерований рух, здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ Daewoo Lanos під керуванням ОСОБА_7, в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засобі отримали механічні пошкодження.

Дані обставини встановлені постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.11.2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП (а.с. 6).

Транспортний засіб Renault Fluence , р/н НОМЕР_5, належить ОСОБА_2, що підтверджується копію відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 7).

Транспортний засіб - автомобіль Freightliner , р/н НОМЕР_6, з напівпричепом KRONE , р/н НОМЕР_7, є власністю відповідача (а.с. 25); шкода спричинена ОСОБА_3 під час перебування останнього у трудових відносинах із ТОВ Діапазон .

В силу вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України позивачем до юридичної особи пред'явлено вимогу про відшкодування непогашеної частини повної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу ( різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою), за підрахунком позивача така сума складає 88 529,00 грн. (188 279 грн. - 99 750 грн.).

Цивільно-правова відповідальності відповідача була застрахована ПАТ СК УСГ , яка в подальшому за заявою ОСОБА_2 сплатила страхове відшкодування в розмірі 99 750,00 грн. (а.с. 7 зворот, 13), що становить максимальний ліміт страховика, передбачений умовами страхування та полісом НОМЕР_8.

Як свідчить висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, спричиненої володарю КТЗ № 5910 від 26.10.2017 року (а.с. 15-23), вартість відновлювального ремонту а/м Renault Fluence , р/н НОМЕР_5, становить 204 706 грн. 84 коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин ремонту автомобіля позивача становить 143 223 грн. 19 коп. (а.с. 15-19).

Фактична вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Renault Fluence , р/н НОМЕР_5, складає 188 279 грн., що підтверджується актом виконаних робіт СТО ФОП ОСОБА_4 №37 від 13.06.2018 року, видатковою накладною ФОП ОСОБА_5 № 3 від 10.05.2018 року, платіжним врученням №50 від 03.01.2018 року та квитанцією КБ Приватбанк №0.0.1059443936.1 від 14.06.2018 року (а.с. 8,10, 11, 13).

Матеріали справи не містять клопотань з боку відповідача щодо призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи з метою спростування наведених позивачем доказів в підтвердження розміру відновлювального ремонту.

Разом із цим, у п. 14 постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" зазначено, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є не відшкодування збитків, як зазначив суд 1 інстанції, а саме стягнення вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля.

Крім того, у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам роз'яснено, що у разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Отже, з аналізу вказаних норм матеріального права можна дійти висновку, що врахування фізичного зносу при пошкодженні майна можливе у випадку пред'явлення вимог про стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (вимог про відшкодування збитків) у випадку, коли відновлення речі є фізично неможливим або економічно недоцільним, тоді як саме стягнення на користь потерпілого фактичної вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу, якщо він перевищує страхове відшкодування, є ефективним способом захисту порушеного права позивача, як володільця пошкодженого автомобіля.

На вище вказане суд 1 інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, необґрунтовано відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Враховуючи вищезазначені вже встановлені фактичні обставини по справі та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в оскарженій частині - скасуванню , з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Діапазон про стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 88 529 грн., відповідно до вимог ст.ст. 1172, 1187, 1194 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ТОВ Діапазон на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені судові витрати сумі 1 354 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити .

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2018 року в оскарженій частині - скасувати .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діапазон на користь ОСОБА_2 вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 88 529 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діапазон на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1 354 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді :