Рішення

від 16.04.2019 по справі 647/812/19

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/812/19

№ провадження 2/647/331/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді - В.С.Миргород

при секретарі І.В.Татаровській

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/812/19 за позовом ОСОБА_1 до Томариської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно

за участі представника сторін :

від відповідача ОСОБА_2 сільської ради представник не прибув, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Бериславського районного суду Херсонської області із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві посилається на те, що 04.01.2010 року померла її мати ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1,0 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 62,10 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області (кадастровий номер 6520686900:02:023:0002). За заявою позивача була відкрита спадкова справа, але у зв'язку з тим, що у спадкодавця відсутній документ, що підтверджує право власності на відповідну частку земельної ділянки в оформленні спадщини позивачу було відмовлено.

Просить суд визнати за нею ОСОБА_1, право власності на 1,0 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 62,10 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області (кадастровий номер 6520686900:02:023:0002) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 04.01.2010 року.

Ухвалою суду від 29.03.2019 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області в підготовче засідання не прибув, надав до суду заяву про визнання позову, справу просив розглянути у відсутність їх представника.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

У відповідності до ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

За нормою ч.1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч.1 ст. 81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 січня 2010 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія I-КГ № 105089, виданого 13.01.2010 року ОСОБА_2 сільською радою Бериславського району Херсонській області (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Хіміч - згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу а.с.9) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про народження серії I-АГ № 264059 є донькою ОСОБА_3 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина на частку розміром 1,0 від земельної ділянки загальною площею 62,10 га, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області (кадастровий номер ділянки 6520686900:02:023:0002) належна на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС № 080375, виданого Бериславською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 07.07.2004 року № 512 та від 13.05.2004 №392, титульним власником якого є ОСОБА_5 (а.с.11).

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно листа нотаріуса Бериславської державної нотаріальної контори головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_6 від 26.02.2019 року № 267/02-14, нею заведена спадкова справа № 63/2019 до майна померлої 04 січня 2010 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Заяви від інших спадкоємців не надходили. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 12).

Тобто у встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не видавалось, оскільки відсутній документ, що підтверджує право власності спадкодавця на відповідну частку земельної ділянки, а іншого способу захисту свої прав окрім звернення з позовом до суду у позивача немає, тому вона вимушена була звернутися до суду з цим позовом.

Пунктами 4.15, 4.20 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно; видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Відповідно до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно достатті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 80 та ч. 1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.

Відповідно до положення ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз'яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).

Позивачем надано до суду копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС № 080375, виданого Бериславською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 07.07.2004 року № 512 та від 13.05.2004 №392, титульним власником якого є ОСОБА_5, а тому позов ОСОБА_1, поза судовим шляхом поновити свої права позивач не має можливості, а тому виходячи з зазначеного вище, позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно, підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 182 ЦК України право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 206, 229, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216, 1217,1268 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1,0 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 62,10 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бериславського району Херсонської області (кадастровий номер 6520686900:02:023:0002) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 04.01.2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.04.2019 року.

Позивач ОСОБА_1, Херрсонська область, Бериславський район, с. Томарине, вул. Почтова, 12, РНКОПП НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Бериславського району Херсоснької області, с. Томарине Бериславського району Херсонської області вул. Бериславська, 8, Код ЄДРПОУ 04526360.

Суддя В. С. Миргород