Рішення

від 17.04.2019 по справі 740/5345/18

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/5345/18

Провадження № 2/740/308/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої- судді Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря - Полєтавкіної М.О.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дуболугівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Ніжинської районної державної адміністрації, третя особа- Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок № 46 по вул. Лісовій в с. Дуболугівка Ніжинського району Чернігівської області та на земельну ділянку площею 2.3781 га, кадастровий номер 7423384000:02:001:0005, і на земельну ділянку площею 1,3841 га, кадастровий номер 7423384000:02:001:0697, розташованих в с. Дуболугівка Дуболугівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, наданих для ведення особистого селянського господарства, що належали померлій 17 січня 2009 року ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельні ділянки серії ЧН № 102567, ЧН № 161994 , виданих та зареєстрованих 15 червня 2004 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 461 та № 460 у порядку спадкування за законом за правом представлення після померлого 29 квітня 2012 року дядька ОСОБА_3.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що даний житловий будинок мав статус колгоспного двору і станом на 15 квітня 1991 року в будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 -голова двору, ОСОБА_2 Полікарпівна-дружина, які мали право власності на 1/2 частку кожний відповідно до ст.120 ЦК УРСР 1963 року.

Після смерті 1 грудня 1991 року ОСОБА_4 його дружина - ОСОБА_2 прийняла спадщину на 1/2 частку житлового будинку , як спадкоємець першої черги, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном відповідно до ст. 548, 549 УК УРСР 1963 року. Діти спадкодавця: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 спадщину не приймали.

Після смерті 17 січня 2009 року ОСОБА_2 відкрилася спадщина на вищевказаний житловий будинок, Ѕ частку якого вона прийняла, але не оформила належним чином після смерті чоловіка, та земельні ділянки.

За життя вона залишила заповіт на користь його дядька, - ОСОБА_3, який прийняв спадщину шляхом подання заяви про її прийняття до державної нотаріальної контори. Спадкоємці, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, - відсутні.

Після смерті 29 квітня 2012 року ОСОБА_3 відкрилася спадщина на вищевказаний житловий будинок та дві земельні ділянки, яку він прийняв, але належним чином не оформив після смерті матері-Кусої В.П.

Він прийняв спадщину як єдиний спадкоємець за правом представлення шляхом подання відповідної заяви до Полтавської районної державної нотаріальної контори. Інші спадкоємці, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, - відсутні, оскільки спадкоємець у шлюбі не перебував, дітей не мав, батьки та рідний брат-його батько, померли раніше.

Проте 21 серпня 2018 року державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Ним було отримано відповідь Головного Управління Держгеокадастру у Чернігівської області про те, що видача дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки не видаються.

Сторони в судове засідання не з'явилися, надавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а відповідач- Дуболугівська сільська рада - і про визнання позову.

Представник третьої особи- Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області- в судове засідання не з'явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з*ясування і дослідження інших обставин справи.

Законними підставами для задоволення позову є ст. 529 ЦК УРСР в редакції 1963, ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року,відповідно до якої визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня її відкриття він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном та ч.3 ст.1266 ЦК України, яка передбачає, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Крім того, згідно постанови пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року Про судову практику за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в майні.

З довідки комунального підприємства Ніжинське міжміське бюро технічної інвентарізації від 21 вересня 2018 року № 632 вбачається, що даний житловий будинок станом на 31.12.2012 зареєстрований на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Ніжинської районної Ради народних депутатів від 20.11.1989 року, згідно рішення № 117 від 26.05.1989 року, як колгоспний двір, головою якого є ОСОБА_4 (а.с.23).

Відповідно до довідки, виданої Дуболугівською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області № 236 від 05.11.2018, станом на 15.04.1991 у будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с.25).

Згідно ст.123 ЦК УРСР 1963 року, діючого на час виникнення спірних правовідносин, розмір часток членів колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно свідоцтва про смерть ІІ-ЕЛ № 435722 ОСОБА_4 помер 2 грудня 1991 року (а.с.6).

З довідки, виданої Дуболугівською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області № 03-29/237 від 05.11.2018, вбачається,що на день смерті ОСОБА_1 разом з ним та протягом 6-ти місяців з дня смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина-Куса В.П. (а.с.7).

Відповідно свідоцтва про смерть ІІ-ЕЛ № 109369 ОСОБА_2 померла 21 січня 2009 року (а.с.13).

В довідці Дуболугівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 03-29/236 від 05.11.2018 зазначеноно, що на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 одна. На даний час у вищевказаному будинку ніхто не проживає та не зареєстрований (а.с.14).

В матеріалах справи міститься заповіт ОСОБА_2 від 14 червня 1994 року, посвідчений головою Дуболугівської сільської ради ОСОБА_6, яким вона все своє майно заповідала ОСОБА_3 (а.с.15).

В матеріалах справи мається повідомлення Ніжинського міськрайонного відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про наявність актового запису про смерть № 8 від 01.05.2012 року на ОСОБА_3, складений виконавчим комітетом Черкасівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с.18).

Відповідно повідомлення Черкасівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав по день смерті -29.04.2012 року по вул. Центральна в будинку №1 с. Божкове Полтавського району Полтавської області. Одружений не був, дітей не мав (а.с.20).

Згідно роз*ясень, наданих у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності до правовідносин, що виникли до введення в дію Закону України Про власність - до 15 квітня 1991 року, застосовується діюче на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-ІУ (далі - Закон) процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868. Статтею 5 Закону визначено об'єкти нерухомого майна, стосовно яких проводиться державна реєстрація прав, а саме: земельні ділянки, підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Законодавством не передбачена реєстрація права власності на такий об'єкт нерухомого майна, як колгоспний двір.

У зв*язку з виключенням із законодавства визначення колгоспного двору позивачу необхідно в судовому порядку визнавати право власності на житловий будинок.

Факт належності ОСОБА_2 спадкових земельних ділянок підтверджується архівними копіями державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЧН № 102567 та серії ЧН № 161994, що були видані спадкодавцю на підставі розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації від 23 січня 2004 року за № 21 (а.с.32-33).

В матеріалах справи міститься відмова державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори в отриманні свідоцтв про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, відповідь Головного Управління Держгеокадастру у Чернігівської області про неможливість видачі дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки (а.с.22, 31).

Після смерті спадкодавця позивач неправомочний зареєструвати власність за покійними, оскільки в силу ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

На запит Ніжинського міськрайонного суду друга Чернігівська нотаріальна контора надала копію спадкової справи до майна померлої 17 січня 2009 року ОСОБА_2, яка містить заяву ОСОБА_3 про прийняття спадщини.

На запит Ніжинського міськрайонного суду Полтавська районна державна нотаріальна контора надіслала копію спадкової справи до майна померлого 29 квітня 2012 року ОСОБА_3, яка містять заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

Відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року №19-32/319 у випадку смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступному його власнику (спадкоємцю) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Суд встановив також, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а вимоги позивачів обгрунтовані на законі і доведені в судовому засіданні.

Керуючись.ст.1216, 1218, 1266, 1269 ЦК України, ст.ст.81, 200, 206, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 16600, АДРЕСА_1, право власності: на житловий будинок № 46 з господарськими будівлями та спорудами по вул. Лісовій в с. Дуболугівка Ніжинського району Чернігівської області;

на земельну ділянку 2.3781 га, кадастровий номер 7423384000:02:001:0005, розташовану в с. Дуболугівка Дуболугівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, надану для ведення особистого селянського господарства, що належала померлій 17 січня 2009 року ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянки серії ЧН № 102567, виданого та зареєстрованого 15 червня 2004 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 461.

на земельну ділянку площею 1,3841 га, кадастровий номер 7423384000:02:001:0697, розташовану в с. Дуболугівка Дуболугівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, надану для ведення особистого селянського господарства, що належала померлій 17 січня 2009 року ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 161994 , виданого та зареєстрованого 15 червня 2004 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 460.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.15 п.п.15.5 перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду подається учасниками справи через суд першої інстанції - Ніжинський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Головуюча суддя Ковальова Т.Г.