Постанова

від 10.04.2019 по справі 766/2349/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Херсон

справа: 766/2349/18

провадження: 22-ц/819/297/19

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л.А. (суддя доповідач)

суддів: Бездрабко В.О.,

Вейтас І.В.,

секретар Кутузова А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - Мале приватне підприємство Факел ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства Факел на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2018 року у складі головуючого судді Дорошинської В.Е.,

встановив:

13 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Малого підприємства Факел про стягнення заробітної плати, суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтував тим, що з 02 липня 2003 року відповідно до наказу №17-к був прийнятий на посаду слюсаря-охоронця Малого приватного підприємства Факел , про що в його трудовій книжці був здійснений відповідний записи №18.

10 березня 2006 року відповідно до ст. 38 КЗпП звільнений з займаної посади за власним бажанням, про що в трудовій книжці було зроблено запис під №19, у зв'язку із чим фактично було припинено трудові відносини з Відповідачем.

Посилаючись на те, що з моменту прийняття його на посаду слюсаря-охоронця, а саме з 02 липня 2003 року і по теперішній час, відповідачем у порушення вимог чинного законодавства України не здійснено нарахування та виплату належної йому заробітної плати за виконання останнім трудових обов'язків на займаній посаді. Крім того, зазначив, що відповідно до індивідуальних відомостей, наданих Херсонським обласним управлінням Пенсійного фонду України, відповідач також не здійснив сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та інших відрахувань.

Враховуючи зазначене позивач просив суд, стягнути з МПП Факел заборгованість по заробітній платі в сумі 6973,83 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 33374,39 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено. Стягнено з МПП Факел на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у сумі 6973,83 грн., яка зазначена без утримання обов'язкових платежів, компенсацію втрати частини заробітку у сумі 33374,39 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. Стягнено з МПП Факел на користь держави 704,80 грн.

В апеляційній скарзі МПП Факел вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Присяжний В.А. зазначив, що, на його думку, рішення суду є законним та обґрунтованим, просив залишити рішення суду без змін.

Під час розгляду справи представник МПП Факел - адвокат Власенко Д.В. апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними у скарзі. Просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, якимвідмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник ОСОБА_2- адвокат Присяжний В.А., зазначив, що на його думку рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 з 02 липня 2003 року відповідно до наказу №17-к був прийнятий на посаду слюсаря-охоронця МПП Факел , про що в його трудовій книжці був здійснений відповідний запис №18 (а.с.8).

10 березня 2006 року ОСОБА_2 наказом №82-к від 10 березня 2006 року звільнений з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, про що в трудовій книжці було зроблено запис під №19 (а.с.8).

Вказані обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 08 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до МПП Факел , третя особа управління Пенсійного фонду України про визнання запису в трудовій книжці недійсним, відшкодування моральної шкоди, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним запис без номеру в трудовій книжці ОСОБА_2 на аркушах 4 та 5 запись под номером 18 и 19 считать недействительной (а.с.9-10).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу наданих Херсонським обласним управлінням Пенсійного фонду України в період часу з серпня 2003 року по лютий 2007 року включно страхові внески за застраховану особу ОСОБА_2 страхувальником не вносилися. При цьому МПП Факел в якості страхувальника не зазначений (а.с.11)

З копій відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків вбачається, що за період з четвертого кварталу 2003 року по перший квартал 2006 року МПП Факел заробітна плата ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) не нараховувалась та не виплачувалася(а.с.40 -61).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків інформація про нараховані та виплачені відповідачем ОСОБА_2 доходи за період з четвертого кварталу 2003 року по перший квартал 2006 року відсутня.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі та компенсацію втрати частини заробітку суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовано факт перебування сторін в трудових відносинах.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Трудові відносини працівника з роботодавцем виникають на підставі трудового договору, який є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України та частиною 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже законодавець пов'язує право працівника на отримання заробітної плати не лише з фактом перебування в трудових відносинах з роботодавцем, а саме з виконанням працівником роботи, обумовленої трудовим договором.

Тобто сам по собі факт прийняття на роботу та звільнення з роботи, а також внесення відповідного запису в трудову книжку працівника, не є самостійною підставою для нарахування та виплати працівникові заробітної плати.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення заробітної плати за період з 02 липня 2003 року по 10 березня 2006 року ОСОБА_2, як на підставу своїх вимог, посилався лише на існування записів в трудовій книжці про прийняття його на роботу та про його звільнення.

Заперечуючи проти позовних вимог представник МПП Факел зазначав, що незважаючи на наявні в трудовій книжці записи про прийняття та звільнення з роботи, позивач в МПП Факел ніколи фактично не працював, роботу, визначену трудовою угодою, а саме роботу слюсаря, чи охоронника не виконував, а тому підстави для нарахування та виплати йому заробітної плати відсутні. Крім того, така посада, як слюсар-охоронець взагалі класифікатором професій не передбачена.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_2 протягом періоду з 02 липня 2003 року по 10 березня 2006 року виконував в МПП Факел роботу, визначену трудовою угодою між ним та підприємством, а саме роботу слюсаря, чи роботу охоронця.

Під час розгляду справи представник позивача не зміг суду надати пояснення яку саме роботу, виконував у спірний період ОСОБА_2 в МПП Факел , в чому саме полягали його трудові обов'язки, за яким графіком працював позивач. Також суду не надані будь-які відомості щодо кількості відпрацьованих позивачем за цей період робочих днів, а також чи перебував він в цей період у відпустці та на лікарняному.

На підтвердження доводів щодо виконання позивачем роботи, обумовленої трудовим договором, за яку відповідач зобов'язаний сплатити йому заробітну плату докази, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, ні позивачем, ні його представником суду не надані.

Доводи представника позивача про те, що рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 08 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до МПП Факел , третя особа управління Пенсійного фонду України про визнання запису в трудовій книжці недійсним, відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд фактично встановив обставини перебування позивача в трудових відносинах з МПП Факел у спірний період, є неприйнятними, оскільки вказаним рішенням лише встановлено, що запис без номеру в трудовій книжці ОСОБА_2 на аркушах справи 4 та 5 запись под номером 18 и 19 считать недействительной не відповідає вимогам Інструкції про ведення трудових книжок працівників та не ґрунтується на будь-якому наказі чи розпорядженні власника чи уповноваженого ним органу. Вказаним рішенням обставини щодо перебування сторін в трудових відносинах та виконання ОСОБА_2 роботи, обумовленої трудовим договором не встановлювалися.

З пояснень представника МПП Факел вбачається, що будь-які первинні документи, на підставі яких повинна нараховуватися заробітна плата позивачу, на підприємстві відсутні, оскільки позивач в МПП Факел не працював, роботу, обумовлену трудовим договором, не виконував, а тому заробітна плата йому не нараховувалась та не виплачувалась, що також підтверджується відомостями про нараховані та виплачені МПП Факел фізичним особам, які працювали на підприємстві, суми доходів і суми утриманих з них податків за спірний період.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача за користь ОСОБА_2 заробітної плати та компенсації втрати частини доходів не ґрунтується на належних та допустимих доказах, які б у своїй сукупності давали б змогу дійти до висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.

Цивільне судочинство, відповідно до ч.1 ст. 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін.

За правилами ч.3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на те, що на виконання зазначених вимог закону позивачем та його представником не надано жодного доказу на підтвердження обставин, які входять до предмету доказування, а саме виконання позивачем роботи, обумовленої трудовим договором, при цьому відповідач категорично та послідовно заперечує вказану обставину, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 відсутні.

За таких обставин ухвалене судом рішення підлягає скасуванню з підстав визначених ч.1 ст. 376 ЦПК України, з постановленням нового рішення, про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Факел задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Малого підприємства Факел про стягнення заробітної плати, суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 17 квітня 2019 року.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: В.О. Бездрабко

І.В. Вейтас