Рішення

від 12.04.2019 по справі 0440/6569/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

12 квітня 2019 року Справа № 0440/6569/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Тонояні А.К.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Графіт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 15.06.2018 року №0015341421 в частині загальної суми 725 827,50 грн. (основний платіж - 483 885,00 грн., штрафні санкції - 241 942,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість; від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Графіт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі №0440/6569/18 та призначено у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Графіт" про розгляд справи №0440/6569/18 в порядку загального позовного провадження

06 листопада 2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду розгляд справи №0440/6569/18 було призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.02.2019 року вищезазначену справу №0440/6569/18 було перерозподілено судді Жуковій Є.О., у зв'язку із перебуванням судді Барановського Р.А. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 15.02.2019 року №40, згідно до розпорядження від 20.02.20189 року №275д, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи.

Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року суддею Жуковою Є.О. було прийнято до провадження адміністративну справу №0440/6569/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Графіт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалено призначити справу до розгляду у порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі направлень від 19.04.2018 № 2431, від 19.04.2018 № 2430, від 19.04.2018 № 2429, від 19.04.2018 № 2428, виданих Головним Управлінням ДФС у Дніпропетровській області (м. Дніпро вул. Сімфеопольська,17-а) відповідним головним державним ревізорам-інспекторам відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, та згідно з наказами ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.04.2018 №2104-п, відповідно до плана-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІ квартал 2018 була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ГРАФІТ (п.н. 33758872) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта перевірки, який є його невід'ємною частиною.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ГРАФІТ , контролюючим органом складено акт від 25.05.2018 р. № 27369/04-36-14-21/33758872 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ГРАФІТ (п.н.33758872, тел.:НОМЕР_1) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 25.05.2018 р. № 27369/04-36-14-21/33758872, контролюючим органом було сформовано податкові повідомлення-рішення, а саме: від 15.06.2018 року №0015341421 на загальну суму 738 828,00 грн. (основний платіж - 492 552,00 грн., штрафні санкції - 246 276,00 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість; від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.), про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначені вище податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, а саме: 15.06.2018 року №0015341421 в частині загальної суми 725 827,50 грн. (основний платіж - 483 885,00 грн., штрафні санкції - 241 942,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість; від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

В судове засідання, призначене на 12.04.2019 р., з'явились всі сторони у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовної заяви та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 12.03.2019 р. вх.№12739/19, в якому зазначено наступне.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Графіт ( п.н. 33758872) питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період за період 01.01.2015 по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки № 27369/04-36-14-21/33758872 від 25.05.2018 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ НВП Графіт п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток за 2016 рік на 19294,00 грн. п. 188.1. ст. 188. п. 198 ст. 198.2, п.198.3, п. 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість на 492552 грн.

Так, щодо нереальності господарської операції по придбанню будівельно-монтажних робіт з ТОВ БК КРОКУСБУД (код ЄДРПОУ 39940665) у поданому відзиві на позовну заяву від 12.03.2019 р. вх.№12739/19, повноважним представником відповідача зазначено наступне.

Перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з придбання будівельно-монтажних робіт та зроблено висновки про безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 36667 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток (в частині амортизаційних нарахувань) у розмірі 19294 грн по взаємовідносинам з ТОВ БК КРОКУСБУД .

Під час проведення перевірки, контролюючим органом було використано інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно з якою ТОВ БК КРОКУСБУД є фігурантом кримінальних проваджень (ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпро від 03.10.2017 по справі №201/14209/17, провадження №1-кс/201/9034/2017), якою встановлено, що ТОВ БК КРОКУСБУД входить до складу конвертаційного центру .

При цьому, під час проведення перевірки, контролюючим органом, встановлено здійснення реалізації в 2015 році продукції нижче її собівартості на загальну суму 1438061,10 грн.

Як зазначає повноважний представник відповідача, реалізація продукції нижче її собівартості виникла внаслідок здійснення в бухгалтерському обліку додаткових бухгалтерських проведень по результатам інвентаризації на останній день кожного кварталу (наказ про проведення інвентаризації на складі сировини та напівфабрикатів від 30.12.2015 № 30/12) на підставі актів інвентаризації матеріалів від 31.03.2015: від 30.06.2015; від 30.09.2015; від 31.12.2015.

Відповідно до висновків акта перевірки, ТОВ НВП ГРАФІТ в порушення п.188.1 ст.188 ПК України занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на 308488 грн.

При цьому, повноважним представником відповідача зазначено, що перевіряючими під час проведення перевірки встановлено, що в червні 2015 року та в грудні 2015 року ТОВ НВП Графіт проведено списання на витрати (Дт 976 Списання необоротних активів Кт 152 Придбання основних засобів , 153 Придбання інших необоротних матеріальних активів ) вартість не введених в експлуатацію необоротних активів (поліпшення орендованих основних засобів на МНМА на загальну суму 55 625,50 грн на загальну суму 104378, 79 грн (червень 2015 року на суму 18 104,43 грн; грудень 2015 року -86 274,36 грн).

При списанні необоротних активів (які вже не використовуються в господарській діяльності та при отримання яких підприємство мало право на податковий кредит) на загальну суму 104 378,79 грн., однак підприємством в порушення п. 198,5 ст,198 ПК Україна не нараховано податкові зобов'язання на загальну суму 20876,0 гри, в т.ч. за червень 2015 року - 3621 грн та грудень 2015 року - 17255 грн.

При списанні необоротних активів на загальну суму 104378,79 грн (які не використовуються в господарській діяльності та при отриманні/самостійному виготовленні яких підприємство мало право на податковий кредит) підприємством не нараховано податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Водночас, представник контролюючого органу зазначає, що перевіркою встановлено, що в грудні 2016 року підприємством на підставі наказу по підприємству Про інвентаризацію дебіторської та кредиторської заборгованості №30/11-4 від 31.11.2016 та акту про результати інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості від 30.12.2016 проведено списання безнадійної (згідно бухгалтерської довідки ТОВ НВП Графіт терміни виникнення до 2011 року, та в період з 2011 по 2015 роки) кредиторської заборгованості по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та по рахунку 685 Розрахунки з іншими постачальниками на загальну суму 1036482,33 грн по контрагентам, зазначеним в акті перевірки.

В ході перевірки не встановлено проведення ТОВ НВП ГРАФІТ коригування податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості, яка набула статусу безнадійної. У зв'язку з чим, в порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України ТОВ НВП ГРАФІТ завищено податковий кредит (не відкориговано) податку на додану вартість за грудень 2016 року на 172747 грн.

Відтак, зважаючи на викладене, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

19.03.2019 р., повноважним представником позивача, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, було подано відповідь на відзив від 19.03.2019 р. вх.№14281/19, в тексті якої зазначено наступне.

Щодо часткового оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.06.2018 року №0015341421, представник позивача зазначає наступне.

На підставі акту перевірки №27369/04-36-14-21/33758872 від 25.05.2018 р., контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 року №0015341421 про збільшення податку на додану вартість на загальну суму 738 828,00 грн., за основним платежем - 492 552,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 246 276,00 грн.

Відповідно до розрахунку до вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, загальна його сума складається, в тому числі, з суми у загальному розмірі 13 000,50 грн. (основний платіж - 8 667,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 4 333,50 грн.) за порушення у звітному періоді - березень 2016 року по взаємовідносинам позивача з ТОВ ЄВРОТРАНС ДНІПРО .

Позивачем було частково сплачено суму, визначену за податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2018 року №0015341421 у сумі 13 000,50 грн., в підтвердження чого надано копію платіжного доручення від 22.06.2018 року №4066.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ БК Крокусбуд (код ЄДРПОУ 39940665) у 2016 році, повноважний представник позивача зазначає наступне.

Між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд було укладено договори про виконання робіт №1.2016 П від 26.02.2016 року та №4 від 04.04.2016 року. Виконання робіт проводилось за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, б.9.

Виконання умов вищевказаних договорів, укладених між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд , підтверджено відповідними первинними документами, які надані як під час проведення перевірки так і під час судового розгляду справи, а саме: актами виконаних будівельно-монтажних робіт за лютий, квітень 2016 року; довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за лютий, квітень 2016 року; підсумковими відомостями ресурсів за лютий, квітень 2016 року; розрахунками загальновиробничих витрат за лютий, квітень 2016 року, тощо.

Повноважний представник позивача зазначає, що частина донарахувань (щодо завищення витрат за 2016 рік), які увійшли до акту перевірки №27369/04-36-14-21/33758872 від 25.05.2018 р. по взаємовідносинам ТОВ НВП Графіт з ТОВ БК Крокусбуд були предметом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 804/2814/18 за адміністративним позовом ТОВ „НВП Графіт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2018 року № НОМЕР_2 на загальну суму 260416,25 грн. (основний платіж - 208333,00 грн., штрафні санкції - 52083,25 грн.) про збільшення податкового зобов'язання по ПДВ, винесеного на підставі акта перевірки від 12.12.2017 року № 32553/04-36-14-21/33758872, щодо взаємовідносин між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд за квітень 2016 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 15.08.2018 року позовні вимоги ТОВ НВП Графіт задоволено в повному обсязі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 року по справі №804/2814/18 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - повернуто.

Враховуючи вищевикладене, висновки щодо взаємовідносин між ТОВ НВП Графіт із ТОВ БК Крокусбуд (ЄДРПОУ 39940665) за період з 01.02.2016 року по 30.04.2016 року, є помилковим, а здійснення донарахування безпідставними.

Щодо не нарахування податкових зобов'язань при списанні необоротних активів та реалізації продукції нижче її собівартості, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ у 2015 році на суму 308 488,00 грн. (штрафні санкції 154 244,00 грн.), у тому числі за: червень 2015 р., на суму - 101 784,0 грн.; серпень 2015 р., на суму - 109 055,0 грн.; вересень 2015 р., на суму - 48 058,0 грн.; грудень 2015р., на суму - 49 591,0 грн., повноважний представник позивача зазначає, що перевищення могло мати місце лише в серпні 2015 року в сумі 206 240,31 грн.

Підприємством за 2015 рік не декларувало від'ємне значення по податку на додану вартість, мало стале податкове навантаження в розмірі 1,2 %, нараховано та сплачено ПДВ в сумі 226 795,00 грн.

На підставі викладеного вище, повноважний представник позивача зазначає, що висновки, щодо реалізації нижче собівартості є необґрунтованими, виділеними з контексту та такими, які не відповідають реальному стану речей.

Щодо коригування податкового кредиту по списаній кредиторській заборгованості за грудень 2016 на суму 138 730 грн. основний платіж штрафні санкції 69 365,00 грн. представник позивача зазначає, що в акті перевірки зазначено, що в грудні 2016 року підприємством було списано кредиторську заборгованість на загальну суму 832 382,33 грн. та в порушення п.198.3 ст.198 ПК України не проведено коригування податкового кредиту на суму 138 730 грн.

Підприємством в грудні 2016 року, відповідно до норм податкового законодавства, до складу валового доходу з податку на прибуток підприємств, віднесено всю суму списання безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 1 036 482,33 грн.

На підставі викладеного вище, представник позивача висновки, щодо необхідності коригування податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості вважає такими, що суперечать діючому законодавству.

При цьому позивач зазначає, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.06.2018 року №0015341421 ввійшла сума у розмірі 503,00 грн. основного платежу та 251,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій за звітний період липень 2015 року, будь-які правопорушення стосовно зазначеної суми взагалі не були описані перевіряючими в акті перевірки №№27369/04-36-14-21/33758872 від 25.05.2018 р.

Водночас суд зазначає, що повноважним представником відповідача через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду було подано пояснення, в порядку ст.44 КАС України від 19.03.2019 р. №14334, з тексті яких зазначено наступне.

За податковим повідомленням-рішенням № 00153114221 виникли податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та донараховано 24117,50 грн. за основним зобов'язанням 19 294 грн. за штрафними (фінансові) санкціями 4 823,50 грн. внаслідок придбання будівельно монтажних робіт з ТОВ БК КРОКУСБУД (код ЄДРПОУ 39940665) з лютий 2016 р. та квітень 2016 р.

Перевіряючими, під час перевірки встановлено неможливість реального здійснення контрагентом - постачальником зазначених операцій у зв'язку з відсутністю персоналу, матеріально-технічної можливості, придбання будівельних матеріалів та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності навіть за наявності належним чином оформлених первинних та розрахункових документів. Донараховано податок на додану вартість та податок на прибуток (в частині амортизаційних відрахувань).

За податковим повідомленням-рішенням №0015341421 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на додану вартість та донараховано 738828,00 грн, основний платіж складає 492 552 грн., штрафні (фінансові) санкції 246 276,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. встановлено їх заниження по періодах та нанараховано податкові зобов'язання за: червень 2015 р. донараховано 10 281,0 грн., з яких 98 162, 00 грн. за рахунок здійснення реалізації продукції нижче їх собівартості; 3 620, 80 за рахунок того, що підприємством в бухгалтерському обліку списано на витрати (Дт 976 Списання необоротних активів матеріальних активів Кт 152 приобретение основних средств , 153 Приобретение других необоротных материальних активов ) вартість не введених в експлуатацію необоротних активів (поліпшення орендованих основних засобів та МНМА); липень 2015 р. було донараховано 503.00 грн. за рахунок здійснення реалізації продукції нижче їх собівартості, внаслідок отримання від'ємного значення з ПДВ за червень 2015 р.; за серпень 2015 р. було донараховано 109 055,00 грн. за рахунок здійснення реалізації продукції нижче їх собівартості; за вересень 2015 р. було донараховано 48058,00 грн. за рахунок здійснення реалізації продукції нижче їх собівартості; за грудень 2015 р. було донараховано 49591, 00 грн. з яких: 32 336, 00 грн. за рахунок здійснення реалізації продукції нижче її собівартості; 17 255.00грн. за рахунок того, що підприємством в бухгалтерському обліку списано на витрати (Дт 976 Списання необоротних активів матеріальних активів Кт 152 приобретение основних средств , 153 Приобретение других необоротных материальних активов ) вартість не введених в експлуатацію необоротних активів (поліпшення орендованих основних засобів та МНМА); лютий 2016 р. було донараховано 36 667, 00 грн. внаслідок завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ризиковим контрагентом ТОВ БК КРОКУСБУД ; березень 2016 було донараховано 8 667,00 грн. внаслідок того, що ТОВ НВП ГРАФІТ в уточнюючій декларації за серпень 2015 № № НОМЕР_3 від 29.09.2015 р. віднесено до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ЄВРОТРАНСДНІПРО , в частині донарахування за березень 2015 року позивач погоджується з донарахованими податковими зобов'язаннями; грудень 2016 року було нараховане податкове зобов'язання в сумі 138 730, 00 грн. внаслідок того, що підприємством не відкориговано податковий кредит при списанні безнадійної кредиторської заборгованості з наступними контрагентами ПП Орінон , ТОВ Бротек -8 , ТОВ Ганза , ТОВ Міланто , ТОВ ТД Медіан Торг , ТОВ НВП Милитекс , ПП Тріумф , ТОВ Гранд- Артек , ТОВ Єдельвейс-Торгопт , ТОВ Ривс , ТОВ Танс-Трейдінг ЛТД , ТОВ НВП ГенліосГранд Плюс .

09.04.2019 р., повноважним представником позивача, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано пояснення від 09.04.2019 р. вх.№18468/19, в тексті яких зазначено наступне.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ „БК Крокусбуд» (код ЄДРПОУ 39940665) у 2016 році, представник позивача зазначає наступне.

Між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд було укладено договори про виконання робіт №1.2016 П від 26.02.2016 рокута №4 від 04.04.2016 року. Виконання робіт проводилось за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, б.9.

Виконання умов вищевказаних договорів укладених між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд , підтверджено наступними документами, які надані як під час проведення перевірки так і до суду, а саме: актами виконаних будівельно-монтажних робіт за лютий, квітень 2016 року; довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за лютий, квітень 2016 року, підсумковими відомостями ресурсів за лютий, квітень 2016 року, розрахунками загальновиробничих витрат за лютий, квітень 2016 року, тощо.

За надані послуги ТОВ „БК „Крокусбуд» , позивачем були здійснені оплати, що підтверджуються відповідними платіжними дорученнями.

На підставі викладеного вище, висновки щодо взаємовідносин між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд (ЄДРПОУ 39940665) за 2016 рік, є помилковим, а донарахування контролюючим органом безпідставними.

Щодо коригування податкового кредиту по списаній кредиторській заборгованості за грудень 2016 р., представник позивача зазначає наступне.

Підприємством в грудні 2016 року, відповідно до норм податкового законодавства, до складу валового доходу з податку на прибуток приватних підприємств віднесено всю суму списання безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 1 036 482,33 грн.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача, так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії, та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 12.04.2019 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Графіт є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справах.

Відповідно до ст.2 Мета та предмет діяльності товариства Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Графіт головною метою діяльності Товариства є здійснення діяльності для одержання прибутку.

Товариство займається такими основними видами господарської діяльності: виробництво машин у устаткування для добувної промисловості та будівництва; кування, пересування, штампування, профілювання, порошкова металургія; оптова торгівля відходами та брухтом; неспеціалізована оптова торгівля тощо.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було винесено наказ від 10.04.2018 р. №2104-П Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ НВП Графіт , яким наказано провести з 26.04.2018 р. документальну планову виїзну перевірку ТОВ НВП Графіт (код ЄДРПОУ 33758872) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. тривалістю 10 робочих днів.

Наказом від 08.05.2018 р. №2589-П Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ НВП Графіт наказано продовжити строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ НВП Графіт (код ЄДРПОУ 33758872) за період з 14.05.2018 р. терміном 5 робочих днів.

На підставі направлень, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: від 19.04.2018 № 2431 головному державному ревізору-інспектору відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3; від 19.04.2018 № 2430 головному державному ревізору-інспектору відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4; від 19.04.2018 р. №2429 головному державному ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5; від 19.04.2018 р. №2428 головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_6,та відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та згідно з наказами ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.04.2018 №2104-п, відповідно до плана-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІ квартал 2018 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ГРАФІТ (далі по тексту ТОВ НВП ГРАФІТ ) (п.н. 33758872) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта перевірки, який є його невід'ємною частиною.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було направлено на адресу ТОВ НВП ГРАФІТ запит №1 про надання документів до перевірки від 10.05.2018 р., а саме: відомостей про технічний стан обладнання на момент проведення технічних робіт, документи, які засвідчують необхідність в проведенні даних робіт (дефектні акти, технологічні висновки та ін.); деталізацію переліку робіт та етапів, які були здійсненні виконавцями, надати калькуляцію послуг та економічне обґрунтування ціни на послуги; перелік осіб - працівників контрагентів, які фактично здійснюють послуги; обґрунтованих пояснень та їх документального підтвердження стосовно того, яким чином (якими товарними засобами) та за чий рахунок здійснювалася доставка обладнання на ТОВ НВП ГРАФІТ від зазначених постачальників та документальне підтвердження на повернення обладнання, у термін до 16 год. 00 хв. 16.05.2018 р.

При цьому, контролюючим органом було направлено на адресу ТОВ НВП ГРАФІТ запит №4 про надання документів до перевірки від 17.05.2018 р., а саме: обґрунтованих пояснень та їх документального підтвердження (виробничі звіти, лімітно-забірні карти, накладні вимоги на відпуск матеріалів, сировини, полу фабрикатів, акти на списання тощо) щодо факту списання на собівартість, реалізованої продукції (товарів, послуг) сировини, матеріалів, тари, полу фабрикатів, інших матеріалів, витрат на виробництво, загальногосподарьких витрат на загальну суму 3 240 173, 11 грн. у термін до 16 год. 00 хв. 18.05.2018 р.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ГРАФІТ (п.н.33758872, тел.:НОМЕР_1) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

В зазначеному вище акті перевірки від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872, контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ НВП ГРАФІТ : п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 19 294,00 грн, в т.ч. за: 2016 рік на суму 19 294,00 грн; п. 188.1, ст. 188, п.п а п.198.1, п. 198.2, абзаців першого і другого п.198.3, п. 198.5 , 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ НВП ГРАФІТ занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 526 569,00 грн, в т.ч. за: червень 2015 на суму 101 281,00 грн; липень 2015 на суму 503,00 грн; серпень 2015 на суму 109 055,00 грн; вересень 2015 на суму 48 058,00 грн; грудень 2015 на суму 49 591,00 грн; лютий 2016 на суму 36 667,00 грн.; березень 2016 на суму 8 667,00 грн.; грудень 2017 на суму 172 747,00 грн.; п. 2.2., п.2.6 гл. 2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні із змінами та доповненнями, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (із змінами та доповненнями), а саме неоприбуткування (неповне, несвоєчасне) готівки в касі підприємства у сумі 1 247,88грн.; п.51.1 ст.51, абз. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, а саме: податкові розрахунки за формою 1-ДФ за І, ІІ, ІІІ, ІV кв.2015р. та за Ікв. 2016р. надані підприємством з недостовірними відомостями та з помилками, що призвели до збільшення податкових зобов'язань; п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зі змінами та доповненнями від 08.07.2010 №2464-VI, а саме: подання з порушенням встановлених строків звіту за лютий 2015 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: від 15.06.2018 року №0015341421 на загальну суму 738 828,00 грн. (основний платіж - 492 552,00 грн., штрафні санкції - 246 276,00 грн.), про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість; від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.), про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

В матеріалах справи містяться відомості, що ТОВ Науково-виробниче підприємство Графіт було направлено на адресу начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки від 25.05.2018 р. № 27369/04-36-14-21/33758872 від 01.06.2018 р. №141, в яких позивач просив розглянути дане заперечення до акту перевірки від 25.05.2018 р. № 27369/04-36-14-21/33758872, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, та врахувати його зміст та додану до нього документи під час винесення відповідного рішення.

12.06.2018 р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області було направлено на адресу ТОВ Науково-виробниче підприємство Графіт лист Про результати розгляду заперечень , з тексту якого судом встановлено, що документів, що спростовують висновки перевіряючих за актом планової перевірки, до заперечень не надано. З огляду на наведене, висновки акту планової документальної виїзної перевірки ТОВ Науково-виробниче підприємство Графіт від 25.05.2018 р. № 27369/04-36-14-21/33758872 є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Науково-виробниче підприємство Графіт було направлено на адресу Державної фіскальної служби України та ГУ ДФС у Дніпропетровській області скаргу від 22.06.2018 р. на податкові повідомлення-рішення: від 15.06.2018 року №0015341421 на загальну суму 738 828,00 грн. (основний платіж - 492 552,00 грн., штрафні санкції - 246 276,00 грн.), про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ, від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.), про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств винесених на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.05.2018 р. № 27369/04-36-14-21/33758872.

Листом від 10.08.2018 р. Державною фіскальною службою України було направлено на адресу ТОВ Науково-виробниче підприємство Графіт рішення про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення: від 15.06.2018 року №0015341421; від 15.06.2018 року № 00115311421, а скаргу - без задоволення.

В матеріалах справи містяться відомості, що між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд укладено договори про виконання робіт №1.2016 П від 26.02.2016 року (а.с. 116 Т№1) та №4 від 04.04.2016 року (а.с. 120 Т№1).

Відповідно до умов зазначених вище договорів, ТОВ БК Крокусбуд зобов'язувався в поряду й на умовах, визначених даними договорами, за завданням ТОВ НВП Графіт , виконувати будівельно-монтажні послуги (ремонт будівельного приміщення за адресою м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, б.9, з використанням своїх матеріалів й устаткування виготовити й установити, а ТОВ НВП Графіт зобов'язувалось на умовах даного договору прийняти й оплатити роботи та послуги.

В підтвердження виконання умов вищевказаних договорів, укладених між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд , позивачем було надано наступні копії первинних документів, а саме: акти виконаних будівельно-монтажних робіт за лютий, квітень 2016 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за лютий, квітень 2016 року, підсумкові відомості ресурсів за лютий, квітень 2016 року, розрахунки загальновиробничих витрат за лютий, квітень 2016 року, платіжні доручення: від 12.05.2016 р. №2056; від 07.07.2016 р. №2283, які містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03.10.2017 р. справа №201/14209/17 (провадження №1-кс/201/9034/2017, якою скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України у кримінальному провадженні № 42016040000000722 -задоволено.

Зобов'язано уповноважену особу СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016040000000722 від 22.08.2016р., або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, повернути мобільний телефон Lenovo S90-A кольору Graphite Grey, серійний номер HB09QSZ9 IMEI: 865753029983242, країна виробництва Китай, вилучений під час обшуку за адресою: м. Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, будинок 12 його володільцю ОСОБА_2.

З тексту вищезазначеної ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03.10.2017 р. справа №201/14209/17 (провадження №1-кс/201/9034/2017, судом встановлено наступне.

До складу начеб-то "конвертаційного центру" входить в тому числі й підприємство ТОВ "БК Крокусбуд" (ЄДРПОУ 39940665).

Суд зазначає, що будь-яких інших відомостей, стосовно ТОВ "БК Крокусбуд" (ЄДРПОУ 39940665) в тексті ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03.10.2017 р. по справі №201/14209/17, окрім того, що до складу начеб-то "конвертаційного центру" входить в тому числі й підприємство ТОВ "БК Крокусбуд" (ЄДРПОУ 39940665)» остання не містить.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що частина донарахувань (щодо завищення витрат за 2016 рік), які увійшли до акту перевірки №27369 по взаємовідносинам ТОВ НВП Графіт з ТОВ БК Крокусбуд дійсно були предметом розгляду у справі № 804/2814/18.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 р. у справі №804/2814/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Графіт (50103, м.Кривий Ріг, вул.Соборності, б.117, код ЄДРПОУ 33758872) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення №0000631421 від 12.01.2018 року, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Графіт» суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 208 333,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52 083,25 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 12.01.2018 року № НОМЕР_2 на загальну суму 260416,25 грн. (основний платіж - 208333,00 грн., штрафні санкції - 52083,25 грн.) про збільшення податкового зобов'язання по податку на додану вартість, винесено на підставі акта перевірки від 12.12.2017 року №32553/04-36-14-21/33758872, щодо взаємовідносин між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд за квітень 2016 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 року у справі №804/2814/18 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 р. у справі № 804/2814/18 - повернуто заявнику.

Так, у відповідності до ч.1 ст.255 кас України, рішення Дніпропетровського окуржного адміністратвиного суду від 15.08.2018 р. у справі №804/2814/18 набрало законної сили - 21.01.2019 р.

При цьому суд зазначає, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.06.2018 року №0015341421 ввійшла сума у розмірі 503,00 грн. основного платежу та 251,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій за звітний період липень 2015 року.

Судом встанволено, матеріалами справи підтверджено, що будь-які правопорушення стосовно зазначеної вище суми у розмірі 503,00 грн. основного платежу та 251,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, взагалі не були описані перевіряючими в акті перевірки №27369 від 25.05.2018р.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; підпис платника податків; дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до абз. б п.176.2 ст.175 ПК України, б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. а п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , платник єдиного внеску зобов'язаний: подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до п.2.2 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в України , (що діяло на момент виникнення спрних правовідносин), підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою

між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької

діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в України , (що діяло на момент виникнення спрних правовідносин), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять

готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Суд вважає необгрунтованою позицію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка викладена в акті перевірки від 25.05.2018 № 27369/04-36-14-21/33758872, на підставі якого винесені податкові-повідомлення рішення, а саме: від 15.06.2018 року №0015341421 на загальну суму 738 828,00 грн. (основний платіж - 492 552,00 грн., штрафні санкції - 246 276,00 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних піприємств, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтведжено доказами, наявними в матеріалами справи, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 25.05.2018 № 27369/04-36-14-21/33758872 мають характер припущень, оскільки відсутнє їх підтвердження будь-якими належними і допустимими доказами в рлзумінні ст.ст.73-76 КАС України та в контексті предмета перевірки.

Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 25.05.2018 № 27369/04-36-14-21/33758872, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача та мали наслідком винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем.

Судом при розгляді зазначеної справи було встановлено наступне.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 25.05.2018 № 27369/04-36-14-21/33758872, про порушення ТОВ Науково-виробниче підприємство Графіт податкового законодавства були зроблені без належного дослідження первинних документів ТОВ Науково-виробниче підприємство Графіт .

При цьому, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що до перевірки позивачем - ТОВ Науково-виробниче підприємство Графіт були надані договори, акти виконаних будівельно-монтажних робіт за лютий, квітень 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за лютий, квітень 2016 року, підсумкові відомості ресурсів за лютий, квітень 2016 року, розрахунки загальновиробничих витрат за лютий, квітень 2016 року та інші витребовувані представником контролюючого органу документи.

В підтвердження виконання умов, укладених між ТОВ НВП Графіт та ТОВ БК Крокусбуд договорів про виконання робіт, а саме: № 1.2016 П від 26.02.2016 р. та №4 від 04.04.2016 року позивачем було надано відповідні первинні документи, а саме: акти виконаних будівельно-монтажних робіт за лютий, квітень 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за лютий, квітень 2016 року, підсумкові відомості ресурсів за лютий, квітень 2016 року, розрахунки загальновиробничих витрат за лютий, квітень 2016 року, платіжні доручення, копії яких містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи містяться відомості, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 р. у справі №804/2814/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Графіт» (50103, м.Кривий Ріг, вул.Соборності, б.117, код ЄДРПОУ 33758872) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення №0000631421 від 12.01.2018 року, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Графіт» суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 208 333,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52 083,25 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Графіт» (50103, м.Кривий Ріг, вул.Соборності, б.117, код ЄДРПОУ 33758872) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 3906,24 грн. (три тисячі дев'ятсот шість гривень двадцять чотири копійки).

Суд зазначає, що зазначене вище податкове повідомлення-рішення №0000631421 від 12.01.2018 року було сформовано контролюючим органом, на підставі висновків викладених в акті перевірки ТОВ «НВП ГРАФІТ» від 12.12.2017 р. №32553/04-36-1421/33758872 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «БК «КРОКУСБУД» (код ЄДРПОУ 39940665, перейменований в ТОВ ФОРСАБ» ) за період з 01.04.2016 року по 30.04.2016 року.

Водночас суд зазначає, що з розрахунку штрафних санкцій за актом перевірки підприємства ТОВ НВП ГРАФІТ від 25.05.2018 р. №37369/04-36-14-21/33758872 судом встановлено нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання за лютий 2016 р. та квітень 2016 р., однак враховуючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 р. у справі №804/2814/18, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000631421 від 12.01.2018 року, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Графіт» суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 208 333,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52 083,25 грн. за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., яке у відповідності до норм ст.255 КАС України - 25.10.2018 р. набрало законної сили суд вважає нарахування за період з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р. протиправним.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем було частково сплачено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 року №0015341421 у сумі 13 000,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.06.2018 року №4066, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відтак, суд зазначає, що повноважним предстаником позивача - Науково-виробниче підприємство Графіт , у відповідності до ст.ст. 73-77 КАС України було надано відповідні підтверджуючі документи, які наведені вище по тексту, що підтверджують факт необгрунтованості та доказової неспроможності висновків викладених в акті перевірки від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872.

При цьому, будь-яких інших документів, на підставі яких контролюючим органом, начебто встановлено порушення, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872 контролюючим органом, під розгляду даної справи надано не було.

Водночас, стосовно здійсненої контролюючим органом, порівняльної таблиці щодо реалізації продукції нижче її собівартості, яка знайшла своє відображення в акті перевірки від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872, суд зазначає, що остання не відповідає дійсним обставинам у справі, оскільки собівартість реалізованої продукції визначається на дату складання фінансової звітності (балансу) за звітний період (в цілому).

Суд також зазначає, шо собівартість реалізованої продукції визначається на дату складання фінансової звітності (балансу) за звітний період.

Відтак, контролюючим органом безпідставно, без детального аналізу розрахунку собівартості виготовленої продукції, без використання при перевірці регістрів бухгалтерського обліку, без відповідної звітность здійснено розрахунок собіварності продукції.

При цьому, суд зазначає, що неточності, які було самостійно виявлено позивачем, відкориговано бухгалтерськими довідками, а саме: бухгалтерською довідкою №2 за 2015 р., та бухгалтерською довідкою №3 за 2015 р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в бухгалтерській довідці №2 за 2015р. зазначено, що товари, які були куплені та відповідали критеріям МБП помилково були віднесені до 1531 рахунка, а так як вони не являються основними засобами, і на них неможливо і не коректне нараховувати амортизацію, то в кінці звітного періоду вони були списані через 976 рахунок через їх фізичний стан. До таких МБП відноситься: (Годинник кварц. настінний.; Зарядний пристрій ТЕСЛА ЗУ-10641; Зарядний пристрій 12В 15А; Калькулятор бухгалтерський; Лампа настільна; Плівка захисна для мобільного пристрою; Термінал; Чохол мобільного телефону/смартфону; Блок живлення 400В; Індивідуальний зарядний пристрій; Калькулятор бухгалтерський; Мобільний телефон; Чайник електричний). Також були віднесені на витрати (Легковий автомобіль ВАЗ 21063) поточного ремонту, які не є об'єктом капітальних витрат.

Стосовно бухгалтерської довідки №3 за 2015р. суд зазначає наступне.

На рахунку 15 було відображено витрати пов'язані з орендованими приміщеннями (яке не є у власності підприємства) за певний період 2015 р. на рахунку накопичилася витрати пов'язані з орендою приміщень. На основі наказу про облікову політику, на дату складання балансу накопичені витрати списуються. Дані витрати списуються через 976 рахунок, щоб вони не були включені до загальновиробничих витрат і тим самим не збільшували і не завищували собівартість реалізованої продукції, цим фактом вказуючи що підприємство не має характер збитковості. Було надано роз'яснення стосовно того, що до 15 рахунка відносяться об'єкти основних засобів які не є власністю підприємства (об'єкт витрат по 15 рахунка знаходяться на колишньому місці оренди виробничого цеху - вул. Коломійцевська 25/1) і стосовно останніх підприємство не має права нараховувати амортизацію. До таких об'єктів відносяться - Будівля цеха. Стосовно - Валкової дробарки, світильника рудникового, трансформатору високовольтного, трансформатору Т, технологічний комплекс переробки графіту - дані витрати не є капітальними, а носять поточний виробничий характер, тому відносити до капіталізації ОЗ підприємство не маємо права з огляду на норми законодавства.

Щодо не нарахування податкових зобов'язань при списанні необоротних активів та реалізації продукції нижче їх собівартості, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у 2015 році на суму 308 488,00 грн. (штрафні санкції 154 244,00 грн.), у тому числі за: червень 2015 р. на суму - 101 784,0 грн.; серпень 2015р. на суму - 109 055,0 грн.; вересень 2015 р. на суму - 48 058,0 грн.; грудень 2015р. на суму - 49 591,0 грн, судом встановлено матеріалами справи підтверджено, що підприємстом, на запит №1 від 10.05.2018р. щодо обґрунтованого пояснення списання витрат пов'язаних з ОЗ (та МНМА) були надані акти на списання ОЗ, надана бухгалтерська довідка з роз'ясненням та надані усні роз'яснення, в якому зазначалось, що акти на списання ОЗ дійсно підтверджували, що дані НМА були списані з балансу підприємства.

При цьому, окрім зазначених вище письмових пояснень, та надання актів списання, бухгалтерських довідок, посадовоими особами поивача - ТОВ Науково-виробниче підприємство Графіт було надано перевіряючим й усні пояснення стосовно 976 рахунку та списання на нього витрат, були надані також пояснення стосовно того, що дані об'єкти ОЗ не були реалізовані (продані), а були списані на витрати підприємства, відтак підстав для нарахування податку на додану вартість- відсутні.

Водночас, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем також була надана картка рахунку 976 за 2015р., з тексту якої встановлено, що дані об'єкти ОЗ і МБП були списані за поточний період (реалізація даних об'єктів відсутня) тому нарахування податку на додану вартість на дані об'єкти ОЗ і МБП, є безпідставними і необґрунтованими.

Однак, як встановлено головуючим у справі суддею, зазначені вище по тексту акти списання, перевіряючим не сподобались .

При цьому, повноважним представником відповідача під судового розгляду справи по суті не було доведено як визначення собівартості, що призвело до начебто заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у 2015 році на суму 308 488,00 грн. (штрафні санкції 154 244,00 грн.), так і протиправності формування позивачем акту інвентаризації.

Стосовно того факту, що в грудні 2016 року позивачем було списано кредиторську заборгованість на загальну суму 832 382,33 грн. та в порушення п.198.3 ст.198 ПКУ не проведено коригування податкового кредиту на суму 138 730 грн., суд ззаначає наступне.

ТОВ НВП Графіт в грудні 2016 року, відповідно до норм діючого податкового законодавства, до складу валового доходу з податку на прибуток приватних підприємств віднесено всю суму списання безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 1 036 482,33 грн., що підтверждується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Відтак, детальний аналіз сукупності всіх наданих до суду документів, які наявні в матеріалах справи ставить під сумнів висновок контролюючого органу, який знайшов своє відображення в акті перевірки від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872.

Надаючи оцінку доводам повноважного представника відповідача, стосовно ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03.10.2017 р. у справі №201/14209/17 (провадження №1-кс/201/9034/2017), в тексті якої зазначено, що ТОВ БК КРОКУСБУД входить до складу конвертаційного центру , суд зазначає наступне.

Зазначене вище не підтверджує встановлення обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов'язань, саме по господарських відносинах з позивачем або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Зазначена вище правова позиція суду, кореспондується правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 в якій зазначено, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872, хибність зайнятої ним позиції та невідповідність її чинному законодавству України.

При цьому, оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872, що стала підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, а саме: від 15.06.2018 року №0015341421 на загальну суму 738 828,00 грн. (основний платіж - 492 552,00 грн., штрафні санкції - 246 276,00 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з поатку на додану вартість, та від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність тверджень відповідача, та зазначає, що доводи контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25.05.2018 р. №27369/04-36-14-21/33758872 є оціночними поняттями, які під час судового розгляду даної справи не зайшли свого підтвердження відповідними доказами в розумінні ст. ст.73-77 КАС України.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №808/2360/17, в якій зазначається, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно контрагентів позивача обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки вказані не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 полягає в наступному.

Контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства Українине було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів .

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: від 15.06.2018 року №0015341421 на загальну суму 738 828,00 грн. (основний платіж - 492 552,00 грн., штрафні санкції - 246 276,00 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з поатку на додану вартість, та від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 25.05.2018 р. № 27369/04-36-14-21/33758872.

Відтак суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень: від 15.06.2018 року №0015341421 на загальну суму 738 828,00 грн. (основний платіж - 492 552,00 грн., штрафні санкції - 246 276,00 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з поатку на додану вартість, та від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, всупереч положенням ст.77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ`єктивность та недостовірність висновків Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладених у акті документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Графіт від 25.05.2018 р. № 27369/04-36-14-21/33758872.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: від 15.06.2018 року №0015341421 в частині 725 827,50 грн. (основний платіж - 483 885,00 грн., штрафні санкції - 241 942,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, та від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного доручення від 28 серпня 2018 р. №4356 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 11 249, 18 грн. (одинадцять тисяч двісті сорок дев'ять грн., 18 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Графіт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 15.06.2018 року №0015341421 в частині загальної суми 725 827,50 грн. (основний платіж - 483 885,00 грн., штрафні санкції - 241 942,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість; від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, суд вважає за необхідне відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство Графіт суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в сумі 11 249, 18 грн. (одинадцять тисяч двісті сорок дев'ять грн., 18 коп.), відповідно до платіжного доручення від 28 серпня 2018 р. №4356.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Графіт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 15.06.2018 року №0015341421 в частині загальної суми 725 827,50 грн. (основний платіж - 483 885,00 грн., штрафні санкції - 241 942,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість; від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.06.2018 року №0015341421 в частині 725 827,50 грн. (основний платіж - 483 885,00 грн., штрафні санкції - 241 942,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.06.2018 року № 00115311421 на загальну суму 24 117,50 грн. (основний платіж - 19294,00 грн., штрафні санкції - 4 823,50 грн.) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Графіт" з оплати судового збору у розмірі 11 249,18 грн. (одинадцять тисяч двісті сорок дев'ять грн., вісімнадцять коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_7