Рішення

від 18.04.2019 по справі 300/435/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2019 р. справа № 300/435/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Матуляка Я.П. , розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Віталс" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2019 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019 року ПП "Віталс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2019 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положень Податкового кодексу України необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про наявність у позивача обов'язку щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в результаті чого протиправно оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 05.02.2019 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2 визначив суму податкового зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті поза межами строків, встановлених п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України, в зв'язку із чим підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

14.03.2019 року відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, згідно якого Головне управління ДФС в Івано-Франківській області просить суд, на підставі пункту 10 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, залишити позовну заяву без розгляду, оскільки оскаржувані в даній адміністративній справі податкові повідомлення-рішення містять суми грошових зобов'язань, які були предметом спору в іншій адміністративній справі №809/1178/16 по якій винесено рішення, яке набрало законної сили.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви приватного підприємства "Віталс" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2019 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2 - відмовлено.

Одночасно у вищенаведеному відзиві представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що на виконання Рішення суду в адміністративній справі №809/1178/16, яке набрало законної сили, контролюючим органом складено податкові повідомлення-рішення, які містять зменшену суму частково скасованих ППР.

Відповідачем вищенаведений відзив 14.03.2019 був надісланий позивачу, що підтверджується квитанцією про відправлення. Однак, відповіді на відзив у строк, встановлений судом та інших заяв позивач не подав, поважних причин ненадання відповіді на відзив у встановлений судом строк не повідомив.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, зазначає наступне.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 року, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №809/1178/16 адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.06.2016 року за №0000962207 в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 4 776 379 грн. та за №0000972207 в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 9 467 637 грн., в задоволені позову в іншій частині відмовлено.

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області на підставі акта № 354/09-19-14-06/19402155 від 08.06.2016, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду № 857/675/18 від 26.12.2018 податковими повідомленнями-рішеннями від 05.02.2019 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2 збільшено ПП "Віталс" суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22 985 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 746 грн. та суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в розмірі 39187 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 9 797 грн. (а.с.7-8).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до абзацу 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

При цьому, за змістом пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 визначено, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні - рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення - рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства.

За наведених обставин справи та особливостей правового регулювання, суд прийшов до висновку, що податковим законодавством визначено порядок повторного винесення податкового повідомлення рішення у випадку зменшення суми грошового зобов'язання, яким і керувався відповідач у справі при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №К/9901/53583/18 від 11 вересня 2018 року.

Щодо твердження позивача, щодо неправильного застосування ст. 102 ПК України суд зазначає наступне.

Норма п. 102.1 ст. 102 ПК України передбачає самостійне визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань та проведення перевірки платника податків у випадках, визначених цим Кодексом не пізніше закінчення 1095 днів.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 05.02.2019 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2 винесені на підставі акта № 354/09-19-14-06/19402155 від 08.06.2016, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду № 857/675/18 від 26.12.2018, яка набрала законної сили.

Відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Рішення суду, яким визначено зменшення суми грошового зобов'язання позивачу, набрало законної сили 26.12.2018.

Таким чином, з дня набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду № 857/675/18 від 26.12.2018, податкові повідомлення-рішення від 05.02.2019 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2 є узгодженим з 26.12.2018, в зв'язку із чим Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення в межах 1095 днів, тобто у відповідності до норм ПК України.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2019 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2, оскільки зазначені рішення були винесені у відповідності до норм ПК України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підсумовуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Віталс" (код ЄДРПОУ 19402155, вул. І. Левинського, 3А, м. Івано-Франківськ, 76018) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2019 року за № НОМЕР_2 та за № НОМЕР_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.