Рішення

від 17.04.2019 по справі 320/453/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 року м. Київ справа №320/453/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Данко" до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Данко" (далі - позивач, ПП "Данко") з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС) та Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у Київській області), в якому просить:

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 27 липня 2018 року №861995/31125142;

- зареєструвати податкову накладну №22 від 26 квітня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач стверджує, що ним було подано контролюючому органу усі необхідні первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт реалізації позивачем на адресу ФГ "Терешківське - В.О." відповідного товару, а тому вважає, що оскаржуване рішення було прийнято необґрунтовано та протиправно.

Відповідачі позов не визнали та подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просили суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем під час звернення до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22 не було надано копії первинних документів, необхідних для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому вважають, що оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

04 лютого 2019 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви Приватного підприємства "Данко" без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 18.02.2019, суд відкрив провадження у справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання.

Протокольною ухвалою від 14.03.2019 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Данко" (ідентифікаційний код 31125142) зареєстроване в якості юридичної особи 08.09.2000 за адресою: 09100, АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.01.2019 №1004945304 (том 1, а.с. 75-77).

Основним видом діяльності ПП "Данко" за КВЕД є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2018 між Приватним підприємством "Данко" (Продавець) та ОСОБА_1 господарством "Терешківське - В.О." (Покупець) був укладений договір поставки паливно-мастильних матеріалів №2604/18 (том 1, а.с. 19-20).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується постачати паливно-мастильні матеріали (товар), передавати у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору.

Згідно з п. 2.1 договору предметом поставки є паливно-мастильні матеріали.

Відповідно до п. 3.1 товар поставляється партіями.

Перехід права власності відбувається в момент поставки (оплати) відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною або актом прийому-передачі (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна вартість по договору визначається кількістю переданого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Ціна та загальна вартість товару визначається у видаткових накладних, що надаються продавцем покупцю в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 7 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє: в частині поставки товару до "31" грудня 2018 р.; в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення.

На виконання умов укладеного договору позивачем була здійснена поставка товару - паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С у кількості 9720 л на загальну суму 229897,44 грн. (ПДВ - 38316,24 грн.), що підтверджується видатковими накладним №188 від 18.05.2018 на суму 114948,72 грн. та №192 від 21.05.2018 на суму 114948,72 грн., які були підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (том 1, а.с. 23, 25).

Транспортування товару від ПП "Данко" до ФГ "Терешківське - В.О." було здійснене на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р188 від 18.05.2018 та №Р192 від 21.05.2018 (том 1, а.с. 24, 26).

З вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що перевізником був ФОП ОСОБА_2

Позивачем були виписані акцизні накладні №66 від 18.05.2018 та №67 від 21.05.2018 (том 1, а.с. 28-29).

Як вбачається з виписки по рахунку позивача за 26.04.2018, позивачу від ФГ "Терешківське - В.О." були перераховані грошові кошти у розмірі 229897,44 грн. за поставку відповідного товару (том 1, а.с. 21-22).

26.04.2018 позивачем була складена податкова накладна №22 на суму 229897,44 грн., у т.ч. ПДВ 38316,24 грн. (том 1, а.с. 14), та направлена електронними засобами зв'язку до ДФС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки цієї податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачу було направлено квитанцію №1 від 15.05.2018 (том 1, а.с. 15).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 26.04.2018 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=0, "P"=15808.58.

27.07.2018 позивачем було направлено до контролюючого органу повідомлення від 26.07.2018 №6 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до якого додано 37 документів (том 1, а.с. 16) та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (том 1, а.с. 18-49).

Вказане повідомлення з доданими до нього документами було доставлено до районного рівня 1027 Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, про що свідчить квитанція №2 від 27.07.2018 (том 1, а.с. 17).

Подача вказаних документів також підтверджується витягом з АІС "Податковий блок" щодо поданих до повідомлення документів (том 1, а.с. 123).

Судом встановлено, що позивачем, серед іншого, було надано контролюючому органу лист від 25.07.2018 №28 з поясненнями, в яких зазначено про те, що основним видом господарської діяльності ПП "Данко" є оптова торгівля твердим, рідким газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71) (том 1, а.с. 18).

У поясненнях позивач повідомив про те, що закупівля дизпалива, яке було реалізовано ФГ "Терешківське - В.О.", була здійснена позивачем у ТОВ "Фастівська нафтобаза", що підтверджується відсканованими копіями накладних та інших первинних документів, які надаються разом із поясненнями.

Судом встановлено, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 27.07.2018 №861994/31125142 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким у реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22 було відмовлено (том 1, а.с. 12-13).

В якості підстави для прийняття такого рішення ОСОБА_3 Головного управління ДФС у Київській області вказано про ненадання платником податків копій таких документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом ОСОБА_4 України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 29.12.2010 № 1246 (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом ОСОБА_4 України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної ОСОБА_4 України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій розміщені Державною фіскальною службою України на своєму офіційному веб-сайті за таким посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html.

Згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, який був зазначений відповідачем в квитанції №1 від 15.05.2018 в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22, комісії головних управлінь ДФС в областях, місті Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, наведений пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку містить у собі декілька підстав для віднесення платника податку до переліку ризикових, у зв'язку з чим для того, щоб відповідати вимогам обґрунтованості рішень суб'єкта владних повноважень, рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної через її відповідність вимогам п.1.6 цих Критеріїв має містити посилання на конкретні обставини, наявність яких є підставою для віднесення платника податку до переліку ризикових.

Відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, затвердженого наказом ДФС України від 21.03.2018 №144 (який діяв до моменту його скасування на підставі наказу ДФС України від 03.08.2018 №522, тобто був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - ОСОБА_3), забезпечують розгляд питань на засіданні ОСОБА_3 щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання ОСОБА_3 щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання ОСОБА_3 обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається ОСОБА_3.

За результатами засідання ОСОБА_3 та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова ОСОБА_3 забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота ОСОБА_3 регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У той же час, під час розгляду справи відповідачами не було надано суду протокол засідання ОСОБА_3 із відображеним у ньому рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, а також матеріали, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, у той час як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22 (у тому числі обставини віднесення позивача до переліку ризикових платників податків) є спірними, не визнаються позивачем, а отже, потребують доведення у судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що квитанція №1 від 15.05.2018 містить лише загальне посилання на п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких платника податку можна віднести до переліку ризикових, що, за відсутності доведення правомірності віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, свідчить про те, що зупинення реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22 було здійснено відповідачем необґрунтовано.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22 позивачем були подані до комісії Головного управління ДФС у Київській області документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

ОСОБА_3 контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваному рішенні комісії Головного управління ДФС у Київській області від 27.07.2018 №861995/31125142 в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22 зазначено про ненадання платником податку копій таких документів:

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Отже, у спірному рішенні комісії Головного управління ДФС у Київській області фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: четвертий абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення (без підкреслення) конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття комісією Головного управління ДФС у Київській області рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 14 Порядку №117.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, визначені Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок роботи комісії).

Згідно з пунктом 7 цього порядку ОСОБА_3 контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Відповідно до пункту 14 Порядку роботи комісії члени комісії контролюючих органів мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у їх перевірці; переглядати всю інформацію про платників податку на додану вартість, наявну в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку роботи комісії засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться обов'язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Пунктом 22 Порядку роботи комісії передбачено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні від 27.07.2018 №861995/31125142 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22 не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яких саме документів, окрім тих, що були надані позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, ОСОБА_3 Головного управління ДФС у Київській області в оскаржуваному рішенні лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких саме документів згідно з наведеним в пункті 14 Порядку №117 переліку не надано позивачем; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови в реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, суд зауважує, що оскаржуване рішення фактично не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття ОСОБА_3 Головного управління ДФС у Київській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

У той же час, керуючись закріпленим в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.02.2019 №1004945304 (том 1, а.с. 75-77) основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Як вбачається з п. 2.2 Статуту Приватного підприємства "Данко", затвердженого засновником ОСОБА_5 06.09.2000, для реалізації своєї мети підприємство, зокрема, здійснює оптову та роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами (том 1, а.с. 62-71).

З матеріалів справи вбачається, що реалізований позивачем ФГ "Терешківське - В.О." товар (паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С) був придбаний ним у ТОВ "Фастівська нафтобаза".

Так, 13.12.2017 між ТОВ "Фастівська нафтобаза" (Постачальник) та ПП "Данко" (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №2/13/12/17 (том 1, а.с. 30-35), за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю у власність нафтопродукти (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах, визначених у договорі.

Відповідно до п. 2.2 договору товар поставляється погодженими паріями відповідно до письмової заявки, яку надає покупець постачальнику, та у відповідності із рахунком-фактурою на поставку тієї чи іншої партії товару. Поставка товару підтверджується видатковим накладними на товар, підписаними представниками обох сторін.

Згідно з п. 4.1 договору загальна ціна договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Фастівська нафтобаза" було передано позивачу товар - паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С на загальну суму 406991,25 грн., про що сторонами була складена та підписана видаткова накладна №1479 від 08.05.2018 (том 1, а.с. 36).

Відповідно до банківських виписок за 25.04.2018 та 26.04.2018 позивач розрахувався перед вказаним контрагентом за поставлений товар (том 1, а.с.21-22, 39-40).

Відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 08.05.2018 №4596 (том 1, а.с. 38) автоперевізником товару від ТОВ "Фастівська нафтобаза" до ПП "Данко" був ФОП ОСОБА_5, а місцем розвантаження - м. Біла Церква, вул. Мережна, 7-Б.

Судом встановлено, що 01.12.2017 між ФОП ОСОБА_5 (Орендодавець) та ПП "Данко" (Орендар) було укладено договір оренди складу ПММ №0112/17, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування склад ПММ з обладнанням (резервуари, насоси, лічильники, колонки, засуви, трубопровід) по вул. Мережна, 7б в м. Біла Церква (том 1, а.с. 44-47).

Так, на підставі акту приймання-передачі майна №1 до договору оренди майна №0112/17 від 01.12.2017 ФОП ОСОБА_5 було передано, а ПП "Данко" прийнято склад ПММ з обладнанням (резервуари, насоси, лічильники, колонки, засуви, трубопровід) по вул. Мережна, 7б в м. Біла Церква (том 1, а.с. 48).

Відповідно до акту надання послуг №118 від 30.05.2018, підписаного сторонами договору, орендна плата за травень 2018 року становить 1000,00 грн. (том 1, а.с. 49).

Також, 01.12.1017 між ФОП ОСОБА_5 (Перевізник) та ПП "Данко" (Замовник) було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №01/12/17, за умовами якого перевізник зобов'язався перевозити нафтопродукти у кількості та у терміни, визначені замовником, а замовник зобов'язався оплатити надані перевізником послуги відповідно до умов цього договору (том 1, а.с. 51-52).

Як вбачається з акта надання послуг №110 від 08.05.2018, ФОП ОСОБА_6 було надано ТОВ "Данко" послуги з перевезення дизельного пального на загальну суму 1390,00 грн. (том 1, а.с. 53).

Отже, матеріали справи підтверджено, що товар (паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С), який був придбаний позивачем у ТОВ "Фастівська нафтобаза", був надалі реалізований позивачем ОСОБА_1 господарству "Терешківське - В.О.".

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, ОСОБА_3 Головного управління ДФС у Київській області, не зважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення від 27.07.2018 №861995/31125142 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти ОСОБА_2" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету ОСОБА_4 Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії ОСОБА_3 Головного управління ДФС у Київській області по прийняттю оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету ОСОБА_4 Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач-2, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем ОСОБА_3 Головного управління ДФС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ФГ "Терешківське - В.О.", та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачу-2, останній не мав правових підстав для прийняття рішення від 27.07.2018 №861995/31125142 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ПП "Данко" про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27.07.2018 №861995/31125142.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної від 26.04.2018 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній від 26.04.2018 №22. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної від 26.04.2018 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП "Данко" від 26.04.2018 №22.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3842,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.01.2019 №211 на суму 1921,00 грн. та від 08.02.2019 №219 на суму 1921,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3842,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України пропорційно з урахуванням задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_3 Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.07.2018 №861995/31125142 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №22.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства "Данко" від 26.04.2018 №22.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Данко" (ідентифікаційний код 31125142) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, Солом'янський район, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А, ідентифікаційний код: 39393260) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Данко" (ідентифікаційний код 31125142) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Шевченківський район, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код: 39292197) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.