ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
справа №1340/6275/18
10 квітня 2019 року
зал судових засідань № 10
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,
за участю:
представника позивачів ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області, у якому просять суд:
-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачам у виділі земельних часток (паїв) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, визначенні місця розташування земельних ділянок та наданні дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, викладених у листах №Я-1679/0-1513/6-18, №К-1687/0-1515/6-18, №Д-168/0-1512/6-18, №Б-1685/0-1511/6-18, №Д-1686/0-1514/6-18 від 10.10.2018;
-зобов'язати відповідача виділити позивачам в натурі (на місцевості) земельні частки (паїв) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів для чого визначити місце розташування земельних ділянок на території Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області та надати дозвола на складання проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що рішеннями Золочівського районного суду за ними визнано право на земельні частки (паї) у розмірі середньої земельної частки (паю) по Бортківській сільській раді. Розпорядженням Голови Золочівської РДА №265 від 26.05.1997 та постанов Золочівського районного суду розмір середньої частки (паю) по Бортківській сільській раді визначено 2,60га с\г угідь, в тому числі 2,34га ріллі. Права на земельні частки(пай) визнано за ними як особами, що були пропущені у списках осіб, що мали право на земельні частки (паї), які затверджені розпорядженням Золочівської РДА від 26.05.1997№ 265. Земельні частки (паї) в натурі не виділені, що підтверджується листом Бортківської сільської ради від 08.06.2018 №143 та листом Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.09.2018 №0-13-0.24-1645/106-18. Позивачі звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із заявами про виділ земельних часток (паїв) в розмірі 2,60га в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для чого просили визначити місця розташування ділянок, а також надати їм дозволи на складання проектів землеустрою. Листами від 10.10.2018 за №Я-1679/0-1513/6-18, №К-1687/0-1515/6-18, №Д-168/0-1512/6-18, №Б-1685/0-1511/6-18, №Д-1686/0-1514/6-18 Про розгляд клопотання відповідачем у виділі земельних часток (паїв), визначенні місця розташування ділянки та наданні дозволу на складання проекту землеустрою відмовлено з підстав віднесення таких питань до компетенції районної державної адміністрації з посиланням на норму ст.5 Закону України Про порядок виділення в натурі(на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток(паїв) . Вважаючи, що нормами Земельного кодексу України не передбачено такої підстави для відмови у виділі земельних часток (паїв), визначення місця розташування ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою, позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у виділі земельних часток (паїв), визначення місця розташування ділянки та у наданні дозволу на складання проекту землеустрою, оскільки земельні ділянки, щодо яких позивачами було подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відносяться до земель колективної власності, а Головне управління не наділене повноваженнями щодо розпорядження землями колективної власності. Також представник відповідача зазначив, що питання щодо виділення земельних ділянок власникам земельних паїв до його компетенції не входить, оскільки у відповідності до ст.5 Закону України Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток за межами населеного пункту приймають сільські, селищні, міські ради та районні адміністрації в межах їх повноважень. Тому, виділ в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та визначення місця розташування земельних ділянок не є обов'язком Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. На думку відповідача, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Оскільки відповідач від Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області таких погоджень не отримав, тому вважає, що правомірно відмовив позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає позовні вимоги позивачів є безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа, Золочівська районна державна адміністрація Львівської області, пояснень на позовну заяву суду не надала.
Третя особа, Бортківська сільська рада Золочівського району Львівської області, пояснень на позовну заяву суду не надала.
Представник позивачів подала відповідь на відзив, в яких зазначила, що судові рішення Золочівського районного суду грунтуються на розпорядженні Голови Золочівської РДА №265 від 26.05.1997 про затвердження проекту роздержавлення і приватизацій земель агрофірми Україна Бортківської сільської ради, якими визначено розмір земельної частки (паю) по Бортківській сільській раді 2,60 умовних кадастрових гектарів. Враховуючи, що роздержавлення (паювання) земель агрофірми Україна (колетивне сільськогосподарське/підприємство) з визначенням земельної частки по Братівській сільській раді у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів відбулося у 1997 до набрання чинності Земельного кодексу України (2001) і проект роздержавлення затверджений у 1997 ст.ст.25, 118 Земельного кодексу України (2001) до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки Кодекс прийнятий після 1997 і ним врегульовано процедуру іншого виду паювання (земель державних та комунальних сільськогосподарських/підприємст, що не встигли розпаюватист до 01.01.2002). На думку представника позивачів, відповідач невірно визначився з видом паювання та помилково застосував до спірних правовідносин норми абз.2 п.8 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.
У судовому засіданні представник позивачів заявлений позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, пославшись на те, що відповідачем неправомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки.
У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав, пославшись на те, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Золочівська районна державна адміністрація Львівської області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча повідомлялася належним чином про час, дату і місце його проведення. Проте, на адесу суду надійшло клопотання про рогзгляд справи без його участі представника, позов не визнає (ІІ том а.с.22).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Бортківська сільська рада Золочівського району Львівської області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча повідомлялася належним чином про час, дату і місце його проведення. Проте, на адесу суду надійшло клопотання про рогзгляд справи без його участі представника, позов не визнає (ІІ том а.с.18).
Заслухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
Судом встановлено, що рішеннями Золочівського районного суду Львівської області за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визнано право на земельні частки(паї) в розмірі середньої земельної частки(паю) по Бортківській сільській раді. Розпорядженням Голови Золочівської РДА №265 від 26.05.1997 і постанов Золочівського районного суду розмір середньої частки(паю) по Бортківській сільській раді визначено 2,60га с\г угідь, в тому числі 2,34га ріллі. Вказані рішення набрали законної сили та знаходятьсяся у матеріалах справи ( І том а.с.11-12, 36-37, 100-101, 142-143, 184-185).
Право на земельні частки (паї) визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 як особами, що були пропущені у списках осіб, що мали право на земельну частку (пай), які затверджені розпорядженням Золочівської РДА від 26.05.1997 № 265.
Земельні частки (паї) в натурі не виділені, що підтверджується листом Бортківської сільської ради від 08.06.2018 №143 та листом Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.09.2018 №0-13-0.24-1645/106-18.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із заявами про виділ земельних часток(паїв) в розмірі 2,60га в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також просили визначити місце розташування ділянок та надати дозволи на складання проектів землеустрою (І том а.с. 13, 38, 102, 144, 186).
Листами від 10.10.2018 №Я-1679/0-1513/6-18, №К-1687/0-1515/6-18, №Д-168/0-1512/6-18, №Б-1685/0-1511/6-18, №Д-1686/0-1514/6-18 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відмовило позивачам у виділі земельних часток (паїв), визначенні місця розташування ділянки та у наданні дозволів на складання проектів землеустрою з підстав віднесення таких питань до компетенції районної державної адміністрації з посиланням на норму ст.5 Закону України Про порядок виділення в натурі(на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток(паїв) ( І том а.с.14, 39, 103, 145, 187).
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивачі вважають спірну відмову відповідача протиправною, оскільки відповідачем відмовлено позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не з підстав, встановлених законом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .
Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 № 899-ІV (далі - Закон № 899), основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно з ст. 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст.5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).
Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Водночас, пунктом 8 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому ст.25 та ст.118 цього Кодексу.
В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.25 Земельного кодексу України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Згідно з ч.5 ст.25 Земельного кодексу України, особи, зазначені у ч.1 цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Частинами 10 та 11 наведеної статті визначено, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в ч.1 цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.
Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
До компетенції районних державних адміністрацій, у відповідності до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України, належать повноваження з передачі земельних ділянок державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
За приписами ч.4 вказаної норми, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, зазначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Отже, розмежування компетенції районних державних адміністрацій та центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів щодо розпорядження земельними ділянками державної власності, які знаходяться за межами населеного пункту, відбувається в залежності від призначення такої земельної ділянки.
Відповідно до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, належить розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тому посилання представника відповідача на те, що питання щодо виділення земельних ділянок власникам земельних паїв не належить до його компетенції, оскільки у відповідності до ст.5 Закону України Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток за межами населеного пункту приймають сільські, селищні, міські ради та районні адміністрації в межах їх повноважень, суд до уваги небере.
З аналізу зазначених вище норм, суд робить висновок, що законодавством чітко визначено, що саме центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. В даному випадку таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішеннями Золочівського районного суду за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визнано право на земельні частки(паї) в розмірі середньої земельної частки(паю) по Бортківській сільській раді. Розпорядженням Голови Золочівської РДА №265 від 26.05.1997 і постанов Золочівського районного суду розмір середньої частки(паю) по Бортківській сільській раді визначено 2,60га с\г угідь, в тому числі 2,34га ріллі у відповідності до ст.6 Земельного кодексу України (1992), ст.57 Закону України ро освіту , Указів Президента України від 28.06.1999 Про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних відносинах та від 12.04.2000 Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соцівальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникали в проведення земельної реформи . Вказані рішення набрали законної сили та знаходятьсяся у матеріалах справи ( І том а.с.11-12, 36-37, 100-101, 142-143, 184-185).
Суд зазначає, що вказані судові рішення ґрунтується на розпорядженні голови Золочівської районної державної адміністрації №265 від 26.05.1997 про затвердження проекту роздержавлення і приватизації земель агрофірми Україна Бортківської сільської ради, яким визначено розмір земельної частки (паю) по Бортківській с/р 2,60 умовних кадастрових га.
Тому враховуючи, що роздержавлення(паювання) земель агрофірми Україна (колективне с/підприємство) з визначенням земельної частки по Бортківській сільській раді у розмірі 2,60 умовно кадастрових га відбулось у 1997 до набрання чинності ЗК України(2001) і проект роздержавлення, затверджений у 1997, відтак статті 25 та 118 ЗК України не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки Земельний Кодекс прийнятий після 1997 і ним урегульовано процедуру іншого виду паювання (земель державних та комунальних с/г підприємств, що не встигли розпаюватись до 01.01.2002р).
Таким чином, відповідач помилково застосував до спірних правовідносин норми абз.2 п.8 РозділуХ Перехідних положень ЗК України.
Суд також зазначає, що Закон України Про порядок виділу в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) регулює порядок виділу в натурі(на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток(паїв) лише із земель належних підприємству (пайовий Фонд підприємства). ОбвЂ�єктом правовідносин, врегульованих цим Законом є не всі землі сільськогосподарського призначення, а лише ті що перебували у його користуванні і складають територію паїв (пайовий фонд), визначений відповідними проектами.
Водночас, земельні частки (паї) в натурі позивачам не виділені, що підтверджується листом Бортківської сільської ради від 08.06.2018 №143 та листом Відділу у Золочівському району Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.09.2018 №0-13-0.24-1645/106-18 (а.с.15, 18).
Також, відповідно до довідки Відділу у Золочівському району Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.07.2018 №0-13-0.24-15/316-18 убачається, що згідно з форми 6-зем станом на 01.01.2016 на території Бортківської сільської ради землі запасу сільськогосподарського призначення становлять 379,8931га, а саме: рілля-235,5296га; сіножаті - 94,2368га; пасовища - 50,1267га. Землі резервного фонду на території Бортківської сільської ради відсутні. Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою саме зазначених земельних ділянок і зверталася позивачі.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності з 01.01.2013, розмежовано землі державної та комунальної власності в Україні. Пунктом 6 визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.
Частиною 4 ст.122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
А відтак, відповідно до вимог Земельного кодексу України, вирішення питання щодо передачі земельної ділянки у власність із земель резервного фонду Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Також, оцінюючи правомірність оскаржуваної відмови відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, що відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Так, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У пункті 58 рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04) зокрема, зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003).
Тобто, з метою дотримання принципу верховенства права суб'єкти владних повноважень, приймаючи рішення владно-управлінського характеру, мають належним чином його мотивувати. Мотивація прийняття рішення суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій має оцінюватися судом при здійсненні контролю за виконанням судових рішень.
Відмова Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, викладена у листах №Я-1679/0-1513/6-18, №К-1687/0-1515/6-18, №Д-168/0-1512/6-18, №Б-1685/0-1511/6-18, №Д-1686/0-1514/6-18 від 10.10.2018, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, є необґрунтованою, оскільки зі змісту цієї відповіді, яка фактично містить лише цитування норм права, без висновку, який би надав можливість позивачу як особі, яка не має юридичної освіти, зрозуміти підстави такої відмови, що не відповідає вимозі щодо обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, яка закріплена п.3 ч.2 ст.2 КАС України, та на дотриманні якого неодноразово наполягав ЄСПЛ.
Також судом встановлено, що земельні ділянки, на які претендують позивачі знаходиться за межами населеного пункту і відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, а тому суд дійшов висновку про безпідставність відмови відповідача у наданні позивачам у виділі земельної частки (паю) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, визначенні місця розташування земельної ділянки та наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв`язку з відсутністю відповідних повноважень.
Щодо позовної вимоги позивачів про зобов'язання відповідача надати дозвола на складання проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів на території Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області, то в цій частині позов підлягає задоволенню з врахуванням положень п.1 ч.4 ст.245 КАС України, оскільки як було встановлено в судовому засіданні, позивачами були виконані всі можливі умови визначені законом для прийняття позитивного рішення відповідачем, а відповідач вже двічі скористався своїм правом діяти на власний розсуд.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження не є необмеженими. Ігнорування державними органами вказівок рішень судів порушує принцип юридичної певності та ставить під сумнів дієвість судової системи України, що має набагато більший суспільний інтерес, аніж принцип невтручання суду у дискреційні повноваження органу влади. При цьому, останній принцип не є абсолютним та не є презумпцією, хоча перші два (принципи юридичної певності та авторитету суду) є абсолютними принципами. Засіб захисту має бути ефективним, тобто убезпечити можливість повторного порушення органом влади закону, а також повторне звернення до суду.
Отже, визначений позивачем спосіб захисту своїх прав є належним та ефективним, як того вимагає ст. 5 КАС України.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивачів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір в сумі по 1409,60грн. кожному.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
в и р і ш и в :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови ОСОБА_3 у виділі земельної частки (паю) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, визначенні місця розташування земельної ділянки та наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, викладену у листі №Я-1679/0-1513/6-18 від 10.10.2018.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови ОСОБА_4 у виділі земельної частки (паю) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, визначенні місця розташування земельної ділянки та наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, викладену у листі №К-1687/0-1515/6-18 від 10.10.2018.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови ОСОБА_5 у виділі земельної частки (паю) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, визначенні місця розташування земельної ділянки та наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, викладену у листі №Д-168/0-1512/6-18 від 10.10.2018.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови ОСОБА_6 у виділі земельної частки (паю) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, визначенні місця розташування земельної ділянки та наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, викладену у листі №Б-1685/0-1511/6-18 від 10.10.2018.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови ОСОБА_7 у виділі земельної частки (паю) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, визначенні місця розташування земельної ділянки та наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, викладену у листі №Д-1686/0-1514/6-18 від 10.10.2018.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області виділити ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, для чого визначити місце розташування земельної ділянки на території Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області та надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області виділити ОСОБА_4 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, для чого визначити місце розташування земельної ділянки на території Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області та надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області виділити ОСОБА_5 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, для чого визначити місце розташування земельної ділянки на території Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області та надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області виділити ОСОБА_6 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, для чого визначити місце розташування земельної ділянки на території Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області та надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області виділити ОСОБА_7 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) у розмірі 2,60 умовно кадастрових гектарів, для чого визначити місце розташування земельної ділянки на території Бортківської сільської ради Золочівського району Львівської області та надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (місцезнаходження: 79019, м.Львів, пр. В.Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: 80560, Львівська область, Буський район, с.Андріївка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (місце проживання: 80560, Львівська область, Буський район, с.Андріївка, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_5(місце проживання: 80560, Львівська область, Буський район, смт.Красне, вул.Січових Стрільців, 14, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_6(місце проживання: 80560, Львівська область, м.Буськ, вул.Куліша,1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4), ОСОБА_7 (місце проживання: 80700, Львівська область, Золочівський район, с.Мала Вільшанка, вул.Залужна, 17, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) судовий збір у сумі по 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять)грн.60коп. кожному.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.04.2019.
Суддя Лунь З.І.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2019 |
Оприлюднено | 18.04.2019 |
Номер документу | 81236523 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Лунь Зоряна Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні