Рішення

від 18.04.2019 по справі 400/2595/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 квітня 2019 р.справа № 400/2595/18

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Трейд-НК", вул. Мостобудівників, 17/12, м. Миколаїв, 54030

до відповідача Енергетичної митниці ДФС, вул. Світлицького, 28-А, м. Київ 215, 04215

провизнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 903000/2018/000034/1 від 13.09.18 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Трейд-НК " (надалі - позивач або Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач або Митниця), в якому просить суд визнати протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA903000/2018/000034/1 від 13 вересня 2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: у серпні 2018 р. Товариство уклало контракт із партнерством з обмеженою відповідальністю "Tolloil" (надалі - ПОВ "Tolloil") на постачання бензину марки А-92. Вартість товару в контракті була визначена сторонами у 525,0 доларів США за метричну тону. 11 вересня 2018 р. ТОВ "Брокбізнессервіс-2011" подало до Митниці декларацією UA903110/2018/001578, в якій митна вартість товару була задекларована на рівні 105 000,0 доларів США. Під час митного оформлення, відповідач поставив під сумнів заявлену позивачем митну вартість товару і 13 вересня 2018 р. склав спірне рішення про коригування митної вартості товарів UA903000/2018/000034/1. На переконання позивача, відповідач безпідставно відмовив йому в митному оформленні товару за ціною договору і протиправно визначив іншу митну вартість, ніж та, яка була ним задекларована. На обґрунтування цих доводів, позивач посилається на подання ним до Митниці всіх документів, які безсумнівно підтверджують складові задекларованої митної вартості і які (документи) не містили будь-яких розбіжностей або неточностей. Наполягає на вірному визначенні митної вартості за основним методом, передбаченим Митним кодексом України (далі - МК України), а саме за ціною договору.

Відповідач позов не визнав, у відзиві вказав, що надані позивачем для митного оформлення документи не містили всіх даних, які б підтверджували задекларовану ним митну вартість товару. Крім того, відповідач зазначає, що кінцевим бенефіціарним власником Товариства є ПОВ "Tolloil", тобто особа, у якої позивач придбав товар. На думку відповідача, ця обставина дає підстави стверджувати, що позивач і ПОВ "Tolloil" використовують фіксовану ціну, уникаючи ціноутворення на основі котирувань PLATTS (загальновизнаних цін у світі) і формування ціни відбувається станом на жовтень 2017 р., коли товар був доставлений на митну територію України танкером Armada Pride і з того часу зберігається на митному складі, тоді як контракт укладений в серпні 2018 р. Такі обставини розцінені Митницею, як підстава для коригування митної вартості за другорядним методом (а. с. 38-42).

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що дійсно бензин марки А-92, який є предметом контракту між ним і ПОВ "Tolloil", завезений до України танкером Armada Pride в 2017 р., але того ж року позивач придбав частину цього товару, який пройшов митне оформлення і зауваження у Митниці не виникли. Позивач наполягає на тому, що у відповідача не малось підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару за ціною договору. З приводу доводів Митниці про пов'язаність Товариства і ПОВ "Tolloil", позивач вказав на те, що перелік контрольованих операцій наведено в ст. 39 п. 39.2. пп. 39.2.1. ппп. 39.2.1.1. Податкового кодексу України (надалі - ПК України) і правочин позивача з контрагентом не підпадає під жодне визначення, наведене в цій статті (а. с. 66-70).

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ст. 77 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.

Позовна заява залишалась без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 28-29).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Відповідач клопотав про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції і судом таке клопотання було задоволено (а. с. 99-100).

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 97, 135).

Згідно із ст. 194 ч. 3 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі поданих сторонами письмових доказів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

8 серпня 2018 р. Товариство уклало контракт № 08/08 з ПОВ "Tolloil" (Канада) на поставку бензину автомобільного марки А-92 (а. с. 9-17).

Вказаний товар задекларовано митною декларацією UA903110/2018/001578 від 11 вересня 2018 р. за ціною 105 000,0 доларів США (а. с. 19-20).

Для митного оформлення, позивач подав Митниці такі документи: сертифікат якості, рахунок-фактура, декларація про походження товару, експертний висновок, контракт та доповнення до нього, договір про надання послуг митного брокера, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю.

17 вересня 2018 р. відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903110/2018/00138, в якій послався на ст. 54 ч. 6. п. 2 МК України, відповідно до якої орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (а. с. 23-24).

13 вересня 2018 р. Митницею прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів UA903000/2018/000034/1, відповідно до якого митна вартість товару визначена на рівні 137 756,0 доларів США, замість 105 000,0 доларів США, задекларованих позивачем (а. с. 62-63).

Як визначено ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 57 ч. 2 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Стаття 54 ч. 6 МК України надає органу доходів і зборів право відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 ч. 1 МК України).

Згідно із ст. 53 ч. 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз МК України дозволяє стверджувати, що вищенаведеною нормою законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості товару. В той же час, її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребовувати всі перелічені документи - які саме документи витребовувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару що декларується.

Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Під час судового розгляду відповідач не надав пояснень, в чому саме полягають його сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару позивачем, які документи, надані останнім під час митного оформлення, містять неточності та/або розбіжності.

Той факт, що товар завезений в Україну танкером Armada Pride в 2017 р. і з того часу зберігався на митному складі, не є підставою для визначення іншої митної вартості.

Доводи відповідача про те, що контракт укладений між пов'язаними особами, отже така операція є контрольованою, суд не приймає до уваги.

Перелік контрольованих операцій встановлено ст. 39 п. 39.2. пп. 39.2.1. ппп. 39.2.1.1. ПК України, відповідно до якої контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Операція позивача не підпадає під встановлені законом випадки.

Оскільки відповідач, на підставі поданих позивачем документів, мав можливість визначити ціну товарів за основним методом, відмова у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу, носять протиправний характер.

У зв'язку із викладеним, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали. Позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 2 671,27 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 379 від 9 жовтня 2018 р. на суму 1 762,0 грн. і платіжним дорученням № 406 від 5 листопада 2018 р. на суму 909,27 грн. (а. с. 4, 33) і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Трейд-НК" (вул. Мостобудівників, 17/12, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 41198065) до Енергетичної митниці ДФС (вул. Світлицького, 28-А, м. Київ 215, 04215, ЄДРПОУ 39442252) задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 903000/2018/000034/1, прийняте 13 вересня 2018 р. Енергетичною митницею ДФС (вул. Світлицького, 28-А, м. Київ 215, 04215, ЄДРПОУ 39442252).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці ДФС (вул. Світлицького, 28-А, м. Київ 215, 04215, ЄДРПОУ 39442252) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Трейд-НК" (вул. Мостобудівників, 17/12, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 41198065) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 671,27 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят одна гривня двадцять сім копійок).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                               А. О. Мороз