Ухвала

від 18.04.2019 по справі 200/1552/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 квітня 2019 року справа №200/1552/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Блохін А.А., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 р. у справі № 200/1552/19-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" , в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарств до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0042724312-338 від 31 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла справа №200/1552/19-а з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року. Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд зазначене клопотання відхиляє у зв'язку з необґрунтованістю з наступних підстав.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто зазначена стаття визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат.

Апелянт не надав належних доказів щодо відсутності фінансування.

Крім того, суддя-доповідач має зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, суддя-доповідач вважає, що чинним законом встановлено вичерпний перелік щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а тому підстав для задоволення клопотання щодо відстрочення сплати судового збору відсутні.

Крім того, стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити Головному управлінню ДФС у Донецькій області у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог ст.3 Закону № 3674-VI (в редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги) в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції прийнятої в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Судовий збір сплачується як у безготівковій так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи.

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1921,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлена вимога майнового характеру, а саме позивач просить скасувати податкові рішення на суму 3971956,21грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1.1).

Згідно п. 3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).

Оскільки, при поданні адміністративного позову майнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апелянту необхідно було сплатити-28815грн.(3971956,21*1,5%(1921*10)*150%).

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір у розмірі 28815грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 34314206081008, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету - 22030101 та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Першого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 р. у справі № 200/1552/19-а - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.А.Блохін