Постанова

від 15.04.2019 по справі 820/4701/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 р.Справа № 820/4701/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Калитки О. М. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 19.12.18 року по справі № 820/4701/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання неправомірними та скасування наказу і припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просив суд: визнати неправомірними та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 02.04.2018 р. № 01.01-07/244 та припис № ХК0194/22/АВ/П від 24.04.2018 р. , звернувся до __суду з позовом до __, в якому просив суд

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, а саме: ст. 19 Конституції України, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Закону України "Про професійний розвиток працівників"', Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про звернення громадян", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначив, що пунктом 5 Порядку № 295 визначений вичерпний перелік підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю). В зазначеному переліку така підстава, як звернення фізичної особи, як зазначено в направленні, не передбачена. Також вказав, що чинне закондавство чітко визначає, що термін "працівник" не може бути застосований до особи, з якою трудовий договір вже припинено. Відповідно, інспекційне відвідування в такому випадку є неправомірним. Крім того, на думку скаржника, державним інспектором праці не була дотримана вимога ч. 3 ст. 6 Закону № 877, оскільки ТОВ "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" не було ознайомлено з підставою проведення позапланового заходу, зазначеною в направленні № 01.01-94/02.03/468 від 02.04.2018 р. посилаючись на підп. 6 п. 13 Порядку № 295.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 02.04.2018 року по 16.04.2018 року інспектором Кретовим І.В. (службове посвідчення №22) проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК", за адресою: 61007, м. Харків, пр-т Косіора (Олександрівський), 91; фактична адреса: м. Харків, вул. Кибальчича, 18.

На підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 22.02.2018 року №П-186 та частини 2 пункту 5 Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Управлінням Держпраці складено наказ №01.01-07/244 від 02.04.2018 року.

Перед підписанням начальником Управління Держпраці вищевказаний наказ було погоджено з відповідальними особами, що підтверджується аркушем погодження (а.с. 103). Після підписання керівником, з наказом №01.01-07/244 від 02.04.2018 були ознайомлені відповідальні особи.

На підставі вищевказаного наказу відповідачем видано направлення №01.01-94/02.03/468 від 02.04.2018 року на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування, яке отримано директором позивача, що підтверджує її підпис у направленні (а.с. 19).

16 квітня 2018 року відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК0194/22/АВ (а.с. 20-55), яким зафіксовано порушення: ч. 4 ст. 32 КЗпП, ч. 3 ст. 40 КЗпП, ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці".

На підставі акту інспекційного відвідування відповідачем складено припис №ХК0194/22/АВ/П від 24.04.2018 року, яким зобов'язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" ОСОБА_2 усунути порушення зафіксовані в акті інспекційного відвідування до 03.05.2018 року (а.с.56-57).

Непогодившись із наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 02.04.2018 р. № 01.01-07/244 та приписом № ХК0194/22/АВ/П від 24.04.2018 р., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без задоволення, виходив з того, що відповідач належними доказами довів правомірність винесеного наказу від 02.04.2018 р. № 01.01-07/244 та припису № ХК0194/22/АВ/П від 24.04.2018 р. а тому суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017 року (далі по тексту - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення встановлено, що Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі по тесту - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (далі по тексту - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону № 877 зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Пунктом 5 Порядку № 295 передбачено, що Інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки» );

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

Судовим розглядом встановлено, що інспекційне відвідування відбулось за заявою гр. ОСОБА_3 (а.с. 78) щодо порушення позивачем трудового законодавства у відношенні неї, наказу Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/244 від 02.04.2018 р. Підстава проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування зазначена у наказі.

На підставі наказу було оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування № 01.01.-94/02.03/468 від 02.04.2018 р.

Колегія суддів вважає хибними доводи апелянта про те, що у переліку підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю) визначеному пунктом 5 Порядку № 295, підстава, як звернення фізичної особи не передбачена, оскільки пунктом 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема: 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання скаржника на те, що його не було ознайомлено із підставою проведення позапланового заходу, оскільки під час розгляду справи судом з'ясовано, що директора ТОВ "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" ОСОБА_2 ознайомлено із направленням на інспекційне відвідування №01.01-94/02.03/468 від 02.04.2018 року, про що безпосередньо свідчить її підпис у направленні.

Також, обізнаність дирекції ТОВ "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" про звернення гр. ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Харківській області підтверджується безпосередніми посиланнями позивача на її звернення в адміністративному позові.

Колегія суддів звертає увагу на те, що листом Міністерства соціальної політики України від 05.01.2018 № 8/0/22-18/134 надано роз'яснення щодо строку давності для застосування фінансових санкцій за порушення трудового законодавства.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 р. N 77-УІІІ внесені зміни до статті 265 КЗпП України (зміни набрали чинності 01.01.2015 р.).

Зазначеними змінами регламентовано, зокрема, відповідальність роботодавця у вигляді штрафу за порушення трудового законодавства. Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Разом з тим строків давності при застосуванні фінансових санкцій статтею 265 КЗпП не визначено.

Отже, твердження позивача про те, що дії Управління Держпраці по проведенню інспекційного відвідування є неправомірними у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 на момент проведення заходу, не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Поряд із цим, позивач зазначає, що відповідач перебирає на себе функції суду щодо розгляду трудових спорів та поновлення порушених прав працівника, в даному випадку ОСОБА_3

Колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що дане твердження є безпідставним та нормативно не обґрунтованим, оскільки як зазначалось вище, положеннями ч. 1 ст. 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проводячи інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК", відповідачем здійснювався державний нагляд щодо дотримання позивачем законодавства про працю, а саме щодо трудових відносин, що склались між ТОВ "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" та гр. ОСОБА_3 Жодні трудові спори не розглядались.

Управління Держпраці витребувало у позивача тільки ті документи, які були необхідні для встановлення реальних обставин, викладених у заяві ОСОБА_3

Тобто, актом інспекційного відвідування зафіксовано факт порушення з боку позивача положень Кодексу законів про працю та Закону України "Про оплату праці" у відношенні гр. ОСОБА_3, та на підставі даного акту винесено припис, яким зобов'язано позивача усунути допущені ним порушення трудового законодавства.

Тому, в діях відповідача судом не встановлено вирішення трудового спору між ТОВ "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" та гр. ОСОБА_3

Щодо посилань позивача на імовірність обізнаності Головного управління Держпраці у Харківській області про судовий спір між гр. ОСОБА_3 та ТОВ "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК", суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.04.2018 року по справі 644/1564/18 за позовом гр. ОСОБА_1 до ТОВ "ПРИЗМА-ЕЛЕКТРИК" про відмову у відпустці, виплати компенсації за невикористану відпустку, не допуск на робоче місце, незаконні зміни умов праці, про незаконне звільнення, про несвоєчасну видачу трудової книжки, про зміну дати та причин звільнення, про оплату вимушеного прогулу, відкрито провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 105-106).

Таким чином, на момент складання та підписання спірного наказу №01.01-07/244 від 02.04.2018 провадження у справі за цивільним позовом гр. ОСОБА_4 до ТОВ "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" відкрито не було, а відтак посилання позивача є безпідставними та документально не підтвердженими.

Колегія суддів також зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі необгрунтовано посилається на пункт 6 Порядку № 295, як на такий, що є обов'язковим для дотримання інспектором праці під час проведення інспекційного відвідування, оскільки пунктом 6 Порядку № 295 чітко визначено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працію. Таким чином, законодавець встановив імперативну норму для інспектора праці, а саме право на одержання певної інформації.

Обов'язок на отримання такої інформації у п. 6 Порядку № 295 не встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України вадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідач належними доказами довів правомірність винесеного наказу від 02.04.2018 р. № 01.01-07/244 та припису № ХК0194/22/АВ/П від 24.04.2018 р., колегія суддів вважає, що відповідач, при прийнятті оскаржуваних наказу та припису, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року по справі 820/4701/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року по справі № 820/4701/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис) ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 18.04.2019 року