Постанова

від 10.04.2019 по справі 140/2320/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 рокуЛьвів№857/2172/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Луців І.І.

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у справі №140/2320/18, головуючий суддя Дмитрук В.В., справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, за адміністративним позовом Державного підприємства Волиньторф до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Волиньторф (далі - ДП Волиньторф ) звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області) про визнання протиправними дій старшого інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах ОСОБА_3 щодо проведення перевірки в цілому.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Волинській області 26.06.2018 на землях, які знаходяться у користуванні ДП Волиньторф , проводилась перевірка з питань дотриманням вимог земельного законодавства. Вважає, що дана перевірка здійснена із порушенням норм законодавства щодо підстав та порядку проведення перевірок, а саме: Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Позивача взагалі не було повідомлено про проведення перевірки, на адресу підприємства не надходило жодного повідомлення про проведення перевірки, його не було внесено до плану перевірки на 2018 рік. Крім того, старшим інспектором Вербицьким М.Л. не було внесено жодного запису до журналу реєстрації перевірок на ДП Волиньторф , не було пред'явлено директору підприємства чи уповноваженій особі посвідчення, яке засвідчувало б його повноваження та не надано його копію.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії старшого інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах ОСОБА_3 щодо проведення перевірки в цілому.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вважає рішення суду необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального права, без повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи, а тому таким, що підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що спірні правовідносини вирішуються у рамках Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , який є спеціальним, ним врегульовано правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і він спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля, тому дії державного інспектора, що полягали у проведенні перевірки та складанні актів перевірки та актів обстеження земельних ділянок є правомірними. Такі повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, як суб'єкта владних повноважень, передбачені нормами статей 9 й 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Посилання позивача та суду першої інстанції на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є хибними та безпідставними, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що в апеляційній скарзі не було і не може бути наведено достатніх підстав для скасування рішення суду. Жодних повідомлень та документів про проведення перевірки Головним управлінням Держгеокадастру на адресу позивача не надходило, жодних оформлених результатів перевірки не має, а тому про жодні виявлені порушення не може йти мова при розгляді даної справи. Предметом спору є порядок проведення перевірки, тому вважає висновки суду першої інстанції вірними та такими, що відповідають обставинам справи та нормам матеріального права та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, проси рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечила, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 02.10.2018 до ГУ Держгеокадастру у Волинській області надійшов лист Волинської обласної державної адміністрації від 28.09.2018 №6771/46/2-18 щодо припинення незаконної діяльності ДП Волиньторф .

За результатами розгляду даного листа ГУ Держгеокадастру у Волинській області видано наказ від 05.10.2018 №468-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів Прилісненської ОТГ Маневицького району Волинської області, кадастрові номери земельних ділянок: 0723682800:03:002:0186 (площа 8,6998 га), 0723682000:02:002:0305 (площа 45,5 га), 0723685500:02:002:00337 (площа 56,4996 га), 0723682800:03:002:0188.

Перевірку у термін з 08.10.2018 по 29.10.2018 доручено провести старшому державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах ОСОБА_3 та державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах ОСОБА_4.

26.10.2018 старшим державним інспектором Вербицьким М. Л. проведено перевірку та складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом перевірки - земельної ділянки від 26.10.20218 №468-дк/514/АП/09/01-18.

Позивач, вважаючи дії старшого державного інспектора Вербицького М. Л. щодо проведення вказаної перевірки протиправними у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач призначив та здійснив перевірку позивача без встановлених законом підстав та процедури на її проведення.

Проте апеляційний суд вважає висновки суду невірними, таки ми, що суперечать нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 №963-IV (далі - ОСОБА_5 №963-IV).

Так, відповідно до статті 2 Закону №963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно із статтею 5 Закону №963-IV органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення №15), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначені статтею 6 Закону №963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 2 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, наказами Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, дорученнями начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, а також цим Положенням.

ГУ Держгеокадастру у Волинській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Структурним підрозділом Головного управління є Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокдастру у Волинській області.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (надалі - Положення про Управління), затвердженого наказом Головного управління від 06.01.2017 №1, Управління здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а саме: за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель та п. п. 6, 9 Положення про Головне управління, посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові вказівки до виконання (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодування завданих власнику земельної ділянки збитків; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних та фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; розраховувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів для їх відшкодування в установленому законом порядку; звертатись до суду з позовом щодо відшкодування витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, та інші.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст. 187 ЗК України).

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає ОСОБА_5 України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідно до ст. 4 цього ж Закону, об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 9 цього Закону, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок, тощо.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 02.10.2018 року на адресу Головного управління надійшов лист з Волинської обласної державної адміністрації від 28.09.2018 року №6771/46/2- 18 щодо припинення незаконної діяльності ДП Волиньторф .

За результатами розгляду даного листа Головним управлінням видано наказ від 05.10.2018 року № 468-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності .

На виконання вищевказаного наказу, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах ОСОБА_3 здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів Прилісненської ОТГ Маневицького району Волинської області, кадастрові номери земельних ділянок 0723682200:06:002:0186 (площа 8,6998 га), 0723682000:02:002:0305 (площа 45,50 га), 0723685500:02:002:0337 (площа 56,4996 га), 0723682800:03:002:0188.

За результатами вищевказаної перевірки, державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом перевірки - земельної ділянки від 26.10.2018 № 468-дк/514/АП/09 01-18, в якому встановлено, що об'єкт перевірки земельна ділянка (кадастровий номер 0723682800:03:002:0186) загальною площею - 8,6998 га,, розташована за межами населених пунктів на території Прилісненської сільської ради (землі - колишньої Карасинської сільської ради) Маневицького району Волинської області, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, землі державної форми власності.

Також, державним інспектором складено акти обстеження земельних ділянок від 26.10.2018 за №468-дк/338/АО/10/01-18, №468-дк/339/АО/10/01- 18, 468-дк/340/АО/10/01-18, 468-дк/341/АО/10/01-18 та 30.10.2018 державним інспектором директору ДП Волиньторф надіслано повідомлення про виклик для надання пояснень у зв'язку з виявленими порушеннями земельного законодавства №468-дк/0091/04/01-18. Дане повідомлення надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення і отримане адресатом 03.11.2018.

На вказану дату та час, директор ДП Волиньторф до державного інспектора, який проводив перевірку, не з'явився, будь -яких пояснень та доказів на спростування фактів викладених у Акті перевірки, позивачем не надано.

Відповідно до ст. 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Позивач та суд першої інстанції обґрунтовують свої висновки необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , проте апеляційний суд вважає такі невірними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. і Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 2 цього Закону визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно- будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно- правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Таким чином, частиною другою вказаного Закону чітко визначено відносини, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише до застосування Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Таким чином, Держгеокадастр та його територіальні органи не відноситься до перелічених у ч. 2 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органів, а тому висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем недотримано вимоги вказаного Закону є безпідставними.

Спірні правовідносини вирішуються у рамках Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , який є спеціальним, ним в свою чергу, як вже зазначено вище, врегульовано правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Отже, дії державного інспектора, що полягали у проведенні перевірки та складанні актів перевірки та актів обстеження земельних ділянок є правомірними. Такі повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, як суб'єкта владних повноважень, передбачені нормами статей 9 й 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Державний інспектор здійснивши перевірку дотримання норм чинного законодавства та склавши за наслідками перевірки відповідні акти перевірки та обстеження діяв в межах наданих йому повноважень та на підставі чинного законодавства.

Таким чином, об'єктом перевірки в даному випадку являлись земельні ділянки, а не господарська діяльність позивача.

Відповідно до ст. 4, 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є усі землі в межах території України, а державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок, тощо.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржене позивачем дії відповідача, апеляційний суд вважає, що такі відповідають критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення чи дії відповідача є протиправними, а натомість вказують на те, що такі прийняті відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для визнання їх протиправними та скасування не вбачається, у зв'язку із чим позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нове рішення про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області - задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у справі №140/2320/18 - скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 18.04.2019р.