Рішення

від 12.04.2019 по справі 201/10138/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10138/17

Провадження № 2/201/499/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С,

при секретарі - Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Писаржевського-7 про визнання недійсним рішення загальних зборів , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18 липня 2017 року звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів, яке оформлене у вигляді протоколу від 06 липня 2017 року загальних зборів ОСББ Писаржевського-7 , розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Писаржевського, будинок 7.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що загальні збори ОСББ Писаржевського-7 від 06 липня 2017 року відбулися з численними порушеннями порядку їх проведення та без належного оформлення та підлягають скасуванню.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд цієї справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник відповідача приймав участь в минулих судових засіданнях, призначених у цій справі, надав пояснення з приводу заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на необґрунтованість і безпідставність позову. Також, представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що ініціативна група у складі трьох співвласників, повідомила про проведення загальних зборів шляхом розміщення інформації у загальнодоступних місцях, на дошках оголошень у кожному під'їзді, а також письмово повідомила про дату та місце проведення загальних зборів співвласникам ОСББ, а тому процедура проведення загальних зборів не була порушена.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом. Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з вимогами п. 1), п. 3). ч. 1 ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Виходячи з положень статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку регулюється Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та скликання і проведення установчих зборів об'єднання урегульовано статтею 6 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , відповідно до ч. ч. 1-3 якої об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів за або проти , встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів за не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Відповідно до ст. 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ( за чи проти ).

Згідно ч. ч. 7, 9, 13 ст. 6 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Згідно статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Статус документів та відомостей, внесених до єдиного державного реєстру - якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до даного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Стаття 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій. Зокрема, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та має певний порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, а саме: перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

Відповідно до пп. 5,7 ч.1 ст.28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Підставами для відмови у державній реєстрації є: порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; документи юридичної особи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В Законі України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначено, кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Відповідно до п.7 р.3 Статуту ОСББ Писаржевського-7 кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності. Згідно з вимогами п.8 р.3 Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

В ході розгляду цієї цивільної справи позивачем не був доведений факт того, що зазначені ним в позовній заяві та письмових поясненнях співвласники не були повідомлені про дату та місце проведення загальних зборів.

Співвласники ОСББ Писаржевського-7 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 письмово повідомили суду, що вони не надавали свої згоди про їх включення в Перелік співвласників, які не були повідомлені про загальні збори ОСББ Писаржевського-7 , що відбулися 06 липня 2017 року та були ознайомлені з датою загальних зборів.

Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що вона була членом ініціативної групи, яка скликала позачергові загальні збори. Брала участь у повідомленні співвласників, самостійно розносила повідомлення про проведення загальних зборів та розміщувала об'яви про проведення позачергових загальних і місцях загального користування, а саме - на дошках об'яв. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є рідними дочками ОСОБА_8, мешкають разом в одній квартирі, про дату зборів їх повідомляла особисто свідок, вони голосували під час проведення письмового опитування. Співвласники Провольцька, Височін, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та інші також були особисто повідомлені про дату проведення загальних зборів.

Свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що вона була членом ініціативної групи, яка скликала позачергові загальні збори. Скликання зборів було обумовлено тим, що чинна голова правління не надавала жодних звітів про результати роботи ОСББ, не відповідала на запити співвласників, перевірка ревізійної комісії була проведена неналежним чином. На останніх загальних зборах, проведених 20 травня 2017 року, голова правління не змогла надати відповіді співвласникам, не звітувала про свою роботу, у зв'язку із чим у співвласників будинку виникли сумніви щодо прозорості роботи ОСББ. Була створена ініціативна група спочатку у складі чотирьох осіб, а потім до членів ініціативної групи почали приєднуватись інші співвласники та кількість членів ініціативної групи досягла 30 осіб. Про загальні збори, призначені ініціативною групою на 06 липня 2017 року, повідомлення про дату та місце проведення загальних зборів було оприлюднено в місцях загального користування (на дошках об'яв) та члени ініціативної групи поквартирно розносили повідомлення про дату та місце проведення загальних зборів. Загальні збори були призначені в ОСОБА_10, оскільки один із співвласників є ректором ОСОБА_10 та запропонував проводити збори у комфортних умовах. Співвласників похилого віку підвозили до місця проведення загальних зборів автівками.

На позачергових загальних зборах ті питання, які є технічними (обрання голови, секретаря зборів та лічильної комісії) були проголосовані підняттям рук серед присутніх. Питання порядку денного були проголосовані письмово в Листках голосування співвласника, що особисто взяв участь у зборах . Після проведення загальних зборів лічильна комісія провела підрахунок голосів і, оскільки голосів за було недостатньо для прийняття рішення, ініціативної групою було призначене письмове опитування співвласників, яке проводилось протягом 15 днів після проведення позачергових загальних зборів. Члени ініціативної групи особисто обходили співвласників будинку, в тому числі звертались і до квартири Позивача, але він відмовився приймати участь у голосуванні. На загальних зборах ОСОБА_1 також був присутній, але не зареєструвався належним чином та відмовився від отримання Листка голосування співвласника, що особисто взяв участь у зборах . Всі результати письмового опитування були оформлені у вигляді додатків до Протоколу загальних зборів, які були здані реєстратору. Також ОСОБА_9 повідомила, що Перелік осіб, не повідомлених про загальні збори , не відповідає дійсності. Сама ОСОБА_9 стала співвласником будинку №7 по вул. Писаржевського в м. Дніпрі 22 травня 2017 року, тобто до моменту проведення позачергових загальних зборів на підставі договору дарування частки квартири.

Враховуючи, що загальна кількість співвласників, якщо виключити голос позивача, є достатніми для прийняття рішення загальними зборами, оскільки їх відрахування з числа голосів за в цілому не впливає на результати голосування співвласників ОСББ та не зменшує загальний показник волевиявлення більшості співвласників ОСББ (понад 50%) за прийняття оспорюваного рішення Загальних Зборів слід дійти висновку, що незначні порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оскільки не можуть вплинути на волевиявлення інших співвласників цього будинку, яких відповідно до законодавства за прийняття спірного рішення та щодо його легітимності проголосувало більше половини усіх співвласників.

Таким чином, суд приходить до висновку, що загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Писаржевського-7 , протокол про проведення яких оскаржується у цій справі, проведені з дотриманням порядку, передбаченого чинним законодавством України.

Судом не встановлено порушень прав, свобод чи інтересів позивача з урахуванням вимог законодавства щодо проведення загальних зборів ОСББ.

Оскільки, порушень прав позивача при проведенні загальних зборів судом встановлено не було, а підставою для пред'явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, суд приходить до висновку, що доводи позивача про необхідність скасування реєстрації об'єднання та визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах, задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ОбвЂ�єднання співвласників багатоквартирного будинку Писаржевського-7 , яке оформлене у вигляді протоколу загальних зборів ОСББ Писаржевського-7 розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Писаржевського, будинок 7 від 06 липня 2017 року, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з матеріалами справи 26 листопада 2018 року між ОСББ Писаржевського-7 та Адвокатським об'єднанням ОСОБА_11 та ОСОБА_12 був укладений договір про надання правової допомоги №01, за умовами якого адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання на представництво клієнта в судах усіх інстанцій. Відповідно до п.3.1 зазначеного договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі згідно виконаної роботи і відповідної їй винагороди. З наданих позивачем актів виконаних робіт і платіжних документів вбачається, що останнім сплачено за правову допомогу у цій справі 9500 грн. (том 2 а.с. 110, 112-116, 180-181), отже відповідачем доведено і документально підтверджено витрати на правничу допомогу, а також підтверджено розрахунок понесених ним витрат, що є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат в розмірі 9500 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.15, 16, 110, 385 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 6, 7 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , ст.ст. 7-13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Писаржевського-7 про визнання недійсним рішення загальних зборів відмовити .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Писаржевського-7 (ЄДРПОУ 40267305) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.) .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев