Справа № 357/3821/19
2-з/357/106/19
У Х В А Л А
11 квітня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Кошель Б. І.
при секретарі Тодосієнко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позову, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення доказів до подання позову, мотивуючи тим, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.04.2018 року по справі № 357/2457/18 визнано за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину земельної ділянки (пай), площею 3,16 га, яка розміщена в межах Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, після померлого 03.03.2017 року її брата ОСОБА_2. Відповідно до ст.. 25 Закону України Про землеустрій у заявниці виникла потреба розробити проект із землеустрою щодо відведення спадкової земельної ділянки в натурі на місцевості, для цього необхідний графічний документ , як схему розташування зазначеної земельної ділянки. Узинською ОТГ було надано таку схему розміщення земельної ділянки покійного ОСОБА_2, згідно якої останньому виділено земельну ділянку під №62 площею 3,08 га, однак вона була приєднана до іншої земельної ділянки та присвоєно один кадастровий номер 3220483700:02:016:0025 та згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, її власниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, по 1/2 частини кожний. Право власності ними набуте згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 16.03.2016 року Узинською міською нотаріальною конторою, після померлого ОСОБА_5, який при житті був членом КСП Михайлівське та мав право на один земельний пай під №60 площею 3,06 га. У зв'язку з виявленими порушеннями права власності на земельну ділянку заявниці та захисту його в судовому порядку заявниця просить витребувати в Узинської міської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії спадкової справи після спадкодавця ОСОБА_5, оскільки в зазначеній справі знаходяться всі необхідні відомості, необхідні для подачі позову до суду.
Посилалась на те, що не має можливості отримати самостійно зазначену інформацію через тайну вчинення нотаріальних дій.
Сторони в судове засідання не з'явились, своїх представників не направили, про місце та час розгляду заяви повідомлялись належно, причини неявки суду не повідомили, однак в силу ч.3 ст. 118 ЦПК України неявка заявниці та заінтересованих осіб не перешкоджає вирішенню питання про забезпечення доказів
Оглянувши подану заяву та додатки до неї, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Частиною 2 статті 116 ЦПК України передбачено що, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 116 ЦПК України).
За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч. 5 ст. 118 ЦПК України).
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Отже, метою такого процесуального інституту, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або утрудненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.
Представником заявника не було наведено обставин, які б свідчили про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим ніж на теперішній час.
Крім того, п.5 ч.1 ст.117 ЦПК України передбачено, що в заяві про забезпечення доказів повинно бути обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Зокрема, представник заявника вказує, що померлому ОСОБА_2 виділено земельну ділянку під №62 площею 3,08 га, однак вона була приєднана до іншої земельної ділянки та присвоєно один кадастровий номер 3220483700:02:016:0025 та згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, її власниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, по 1/2 частини кожний. Право власності ними набуте згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 16.03.2016 року Узинською міською нотаріальною конторою, після померлого ОСОБА_5, який при житті був членом КСП Михайлівське та мав право на один земельний пай під №60 площею 3,06 га, однак належних доказів на підтвердження вищевказаних обставин заявником не надано. Оскільки з наданої інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, неможливо встановити попередніх власників земельної ділянки, яку успадкували ОСОБА_3 та ОСОБА_4,неможливо встановити спадкодавця, після смерті якого було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 758, видане 16.03.2016 року Узинською міською державною нотаріальною конторою
Разом з тим, представником заявника не обґрунтована неможливість отримання копій документів, до заяви не додано доказів звернення із заявами до відповідних осіб для отримання запитуваних документів та отримання відмови в отриманні таких документів.
З огляду на вищевикладене, відсутні законні підстави для задоволення заяви про забезпечення доказів, а відтак у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 116-119 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
СуддяОСОБА_6
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2019 |
Оприлюднено | 19.04.2019 |
Номер документу | 81247711 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Кошель Б. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні