Рішення

від 09.04.2019 по справі 616/678/18

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 616/678/18

Номер провадження 2/633/43/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Смирнова В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Меденець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Печеніги, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мартівської територіальної громади в особі Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати причини пропуску ним строку для прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий строк в шістдесят днів для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась 30 грудня 2015 року після смерті його матері - ОСОБА_2.

В обґрунтування позову зазначав, що 27 квітня 2018 року звернувся до Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття у спадщину земельних ділянок, що належали на праві власності його матері - ОСОБА_2, померлій 30.12.2015 року, в порядку спадкування за законом, проте після спливу шестимісячного строку, у зв'язку з чим, нотаріус відмовив йому у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом, надавши при цьому постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Позивач вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він проживав окремо від своєї матері та на час смерті матері за місцем її постійного проживання будь-які документи на земельні ділянки та документи по їх використанню були відсутні. Разом з тим, стверджував, що при проведенні в період кінця 2017 року ремонту будинку, де проживала на момент смерті його рідна мати, за адресою: вул. Слобожанська (колишня назва Колгоспна), 29, смт. Великий Бурлук, Великобурлуцький район, Харківська області, позивачем випадково були знайдені документи на земельні ділянки, заховані в будинку, які його померла мати фактично отримала у спадщину за законом на підставі ст.ст. 1262. 1268, 1270 ЦК України після смерті його дядька - ОСОБА_3 та на які не встигла оформити свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки померла 30 грудня 2015 року. Наполягає, що до вказаного часу про наявність спадщини у вигляді земельних ділянок йому відомо не було. Також стверджує, що про існування та місцезнаходження державних актів на право власності на земельні ділянки йому відомо не було. Крім того, також наполягав, що його ввели в оману його знайомі, пояснивши, що через те що його мати на момент смерті постійно проживала і була зареєстрована за місцем постійного проживання в будинку, що належить позивачу на праві власності, то на нього розповсюджуються вимоги та приписи ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а саме стосовно того, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї . При цьому зазначав, що з вказаних підстав він і не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, як то передбачено ст.ст. 1269, 1270 ЦК України. Таким чином вважає, що перелічені вище обставини об'єктивно позбавили його можливості звернутись у встановлений законом шестимісячний строк з заявою про прийняття спадщини та створювали істотні труднощі для вчинення зазначених дій. З огляду на вищезазначене, вважає, що має повне право за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті матері.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно (а.с. 38-39, 41, 44, 47, 50), через канцелярію суду надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі, розгляд справи просив проводити за його відсутності (а.с. 51).

Представник відповідача - Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи сільська рада повідомлялись належним чином та своєчасно (а.с. 42), надала суду заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника (а.с. 43).

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено наступні фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

02 вересня 2004 року помер ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 452036, виданим 05 вересня 2004 року Великобурлуцькою селищною радою Великобурлуцького району Харківської області, актовий запис за № 100 (а.с. 9).

Відповідно до довідки Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області від 05.03.2018 року № 681 вбачається, що ОСОБА_3, який помер 02.09.2004 року, проживав і був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (бувша вул. Колгоспна, 29), Харківської області по день смерті. Разом з ним на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, до складу якої, крім іншого, також ввійшли:

- грошовий внесок з відсотками, компенсаційними нарахуваннями і індексацією, що зберігався на рахунку № 1735 в філії № 2834/028 ВАТ ДОБУ , Печенізького району Харківської області;

- земельна ділянка площею 3,44 га у межах згідно з планом, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, Серія ХР № 021262, виданого Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області 17 вересня 2004 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 серпня 2004 року, реєстраційний номер № 877, на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 12);

- земельна ділянка загальною площею 0,49 га у межах згідно з планом, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, Серія ХР № 021263, виданого Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області 17 вересня 2004 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 серпня 2004 року, реєстраційний номер № 877, на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 11).

На підставі та у відповідності до приписів ст.ст. 1262, 1268, 1270 ЦК України, ОСОБА_2, яка являлась рідною сестрою померлому ОСОБА_3, прийняла спадщину, що залишилась після його смерті, оскільки 11 листопада 2005 року у Великобурлуцькій державній нотаріальній конторі отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину майна, а саме на: грошовий внесок з відсотками, компенсаційними нарахуваннями і індексацією, що зберігався на рахунку № 1735 в філії № 2834/028 ВАТ ДОБУ , Печенізького району Харківської області (спадкова справа № 416/2004, зареєстровано в реєстрі за № 3372) (а.с. 14).

Оформити свідоцтво про право на спадщину за законом на частину майна, що лишилось після смерті ОСОБА_3, а саме на: земельну ділянку площею 3,44 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, державний акт серія ХР № 021262, кадастровий номер 6324683500:03:002:0059 та земельної ділянки площею 0,49 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається з двох земельних ділянок: площею 0,21 га - кадастровий номер 6324683500:03:002:0423; площею 0,28 га - кадастровий номер 6324683500:03:003:0320, державний акт серія ХР № 021263, що розташовані на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, ОСОБА_2 не встигла, так як померла 30 грудня 2015 року.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується даними, викладеними в Свідоцтві про смерть ОСОБА_4 І-ВЛ № 524577, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великобурлуцького районного управління юстиції у Харківській області 05 січня 2016 року (а.с. 16).

Згідно довідки виконавчого комітету Великобурдуцької селищної ради Харківської області від 05.04.2018 року № 876 вбачається, що померла 30.12.2015 року гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, була зареєстрована та проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 (бувша Колгоспна), буд. 29, Великобурлуцького району, Харківської області. На день її смерті за даною адресою ніхто не зареєстрований та не проживав (а.с. 17).

ОСОБА_1, позивач по справі, є рідним сином ОСОБА_2, згідно зі Свідоцтвом про народження Серії І-АГ № 510111, виданим 25 квітня 1968 року Завідуючим бюро записів актів громадянського стану Шиповатського сільського бюро РАЦС, Великобурлуцького району, Харківської обалсті, актовий запис за № 18 (а.с. 20).

Разом з тим, на заяву позивача про прийняття у спадщину земельних ділянок, що належали на праві власності його матері в порядку спадкування за законом, державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області 27 квітня 2018 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через те, що позивачем ОСОБА_1, був пропущений шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, і оскільки згідно підпункту 3.13, підпунктів 3.15., 3.16. пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством, тобто через пропущення ним строків для прийняття спадщини. При цьому, у постанові нотаріуса вказано, що спадкова справа після померлої 30 грудня 2015 року ОСОБА_2 не заводилась. Інших заяв про не прийняття (відмову) від спадщини не надходило (а.с. 23).

Водночас, судом встановлено, що домоволодіння за адресою: вулиця Слобожанська (колишня назва Колгоспна), 29, смт. Великий Бурлук, Великобурлуцький район, Харківська область, де на час смерті постійно проживали та були зареєстровані за місцем постійного проживання ОСОБА_3, що помер 02.09.2004 року, та ОСОБА_2, шо померла 30 грудня 2015 року, на даний час належить на праві приватної власності позивачу. Викладене підтверджується даними, зазначеними в договорі купівлі-продажу житлового будинку від 14.10.2003 року (зареєстрованого в реєстрі за № 861), та даними викладеними у Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1786937 від 22.10.2003 року (а.с. 21, 22).

Вивчивши матеріали справи та дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Виходячи з пояснень позивача, він не подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_2, адже про наявність спадщини у вигляді земельних ділянок йому деякий час не було відомо, оскільки він проживав окремо від своєї матері та про існування та місцезнаходження державних актів на право власності на земельні ділянки йому відомо не було. При цьому стверджував, що виявив зазначені документи на земельні ділянки лише в кінці 2017 року під час проведення ремонту будинку, де проживала на момент смерті його рідна мати. Також позивач наполягав, що не звернувся у встановлений законом строк до нотаріальної контори, оскільки не був освічений щодо необхідності подання заяви про прийняття спадщини за законом, адже вважав, що фактично прийняв спадщину.

Через наведені вище обставини, позивач пропустив шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України.

Судом не встановлено інших спадкоємців ОСОБА_2, зокрема, тих, які б згідно статті 1241 Цивільного кодексу України, мали право на обов'язкову частку в спадщині, яка відкрилась після її смерті. Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем першої черги за законом після ОСОБА_2 є її син - позивач по справі.

Наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 суд вважає поважними, у зв'язку з чим, визначає позивачу додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору.

Керуючись статтями 258-259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мартівської територіальної громади в особі Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини поважними.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в шістдесят днів для подачі ним нотаріусу заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його матері - ОСОБА_2, яка померла 30 грудня 2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текс рішення суду складено 09.04.2019 року.

Суддя: В.А. Смирнов