Постанова

від 17.04.2019 по справі 508/3946/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/1263/19

508/3946/12

Єдиний унікальний номер 508/3946/12

Номер провадження 22-ц/804/1263/19

Головуючий у 1-й інстанції Владимирська І.М.

Доповідач Биліна Т.І.

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Биліни Т.І.,

суддів Баркова В.М., Принцевської В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 18 березня 2019 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 23 березня 2012 року, виданого Ворошиловським районним судом м.Донецька за заявою Публічного акціонерного товариства Інвестиційно-фінансовий консалтинг про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в :

15 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про скасування судового наказу від 23 березня 2012 року, виданого Ворошиловським районним судом м.Донецька за заявою Публічного акціонерного товариства Інвестиційно-фінансовий консалтинг про стягнення заборгованості з ОСОБА_1.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою заявник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати вказану ухвалу, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в своїй заяві, вона зазначила про необізнаність щодо наявності зобов'язань перед товариством, з яким вона не погоджувала жодних правовідносин. Через безпідставний судовий наказ її майно обтяжено арештами. Вона не має можливості вказати у заяві інші відомості, ніж ті, що нею зазначені. Від сплати судового збору вона звільнена на підставі п.10 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір , як особа, що віднесена до 2 категорії постраждалих в наслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вище зазначене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України.

Судом першої інстанції було встановлено, що 23 березня 2012 року Ворошиловським районним судом м.Донецька винесено судовий наказ за заявою Публічного акціонерного товариства Інвестиційно-фінансовий консалтинг про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 4015,94грн, а також судовий збір 107,30грн.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 19 лютого 2019 року, заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження задоволено. Частково відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі №0508/3946/2012 за заявою Публічного акціонерного товариства Інвестиційно-фінансовий консалтинг про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, закінченої видачею судового наказу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 березня 2012 року.

Постановляючи ухвалу про повернення заяви заявнику без розгляду на підставі ч.6 ст.170 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що в поданій заяві відсутні відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника (боржника) та не зазначено повне найменування юридичної особи стягувача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також в порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Проте із вказаним висновком судді погодитися не можна.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 вона містить: реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника (боржника), зазначено повне найменування юридичної особи стягувача, його місцезнаходження. (а.с.1)

Стосовно тверджень в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, що в порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, слід зауважити наступне.

Відповідно положень п.2 ч.2 ст.3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання заяви по скасування судового наказу.

Крім того, у прохальній частині заяви про скасування судового наказу було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що заявник звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір , підтвердженням чого є копія посвідчення 2 категорії громадянки, яка постійно проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення. Пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Відсутність інформації в заяві про скасування судового наказу ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не може бути підставою для повернення заяви заявнику, оскільки така інформація має місце в долучених до заяви матеріалах, а саме в оскаржуваному наказі ЄДРПОУ 33792667.

Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону, суддею порушено порядок встановлений для його вирішення, тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повний текст постанови виготовлено 17 квітня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 18 березня 2019 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: В.М. Барков

ОСОБА_2