Постанова

від 16.04.2019 по справі 328/3068/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.04.2019 Справа № 328/3068/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 328/3068/17 Провадження №22-ц/807/1260/19

Головуючий в 1-й інстанції - Новікова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 18 грудня 2018 року, ухвалене в м. Токмак (повний текст рішення складено 22.12.2018 року) у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Новенська сільська рада Токмацького району Запорізької області, Токмацька районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту нікчемним,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_7, в якому просять встановити нікчемність заповіту від імені ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_7, посвідченого 05.06.1997 секретарем виконавчого комітету сільської ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим №79. Позов обґрунтовано тим, що 28.11.2016 померла мати сторін ОСОБА_8. Позивачі звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщина. Від нотаріуса їм стало відомо про наявність спірного заповіту. Вважають спірний заповіт нікчемним, оскільки з його змісту невідомо, якою посадовою особою він посвідчений, заповіт має незастережені виправлення.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 18 грудня 2018 року відмовлено в позові ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Новенська сільська рада Токмацького району Запорізької області, Токмацька районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту нікчемним, повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу , в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, щодо наявності документу про покладання обов'язку виконання обов'язків по здійсненню нотаріальних дій у Новенській сільській Раді народних депутатів Токмацького району Запорізької області на секретаря виконкому сільської Ради ОСОБА_9М, на час здійснення посвідчення оспорюваного заповіту, рішенням датованим 28.03.1985р. Висновок суду щодо наявності підпису та гербової печатки на місцях визначених бланком для підпису посвідчувального напису та сприйняття їх судом як застережливими - є хибними, а наявні виправлення не є застереженими, так як не містять необхідних підпису посадової особи, що здійснила виправлення та печатки органу, що видав документ поряд із місцем виправлення.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_7, зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 є матір'ю позивачів та відповідача, що підтверджується їх свідоцтвами про народження та про укладення шлюбів.

05 червня 1997 року у селі Новому ОСОБА_8 склала заповіт, в якому заповіла все своє майно відповідачу ОСОБА_7 Заповіт посвідчений 05 червня 1997 року ОСОБА_9 - секретарем виконавчого комітету сільської ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області. Заповіт зареєстрований у реєстрі за №79. За його посвідчення стягнутий державний збір 85 коп. Заповіт містить виправлення у даті посвідчення та у найменуванні посади особи, яка його посвідчила. Зазначені обставини підтверджуються копіями спірного заповіту (а.с.6, 109 т.1).

Станом на 05.06.1997 - на час посвідчення спірного заповіту обов'язки на здійснення нотаріальних дій у Новенській сільській Раді народних депутатів Токмацького району Запорізької області були покладені на секретаря виконкому сільської Ради ОСОБА_9, що підтверджено її поясненнями, рішення виконавчого комітету Новенської сільської Ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області від 28.03.1985 №15 Про покладення обов'язків на здійснення нотаріальних дій на ОСОБА_9М. та листом Новенської сільської ради від 08.06.2018 №227.

Враховуючи, що заповіт посвідчений повноважною особою, посвідчувальний напис містить підпис посадової особи та гербову печатку виконавчого комітету Новенської сільської Ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області, а також те що заповіт виготовлено на бланку, виданому нотаріусом, суд першої інстанції вважав недоліки посвідчувального напису незначеними та застереженими посадовою особою, яка посвідчила спірний заповіт, а тому відмовив у задоволенні позову за недоведеністю.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що оскільки спірні правовідносини виникли 05.06.1997 до них мають бути застосовані норми права, які діяли саме в той час, а саме ЦК УРСР, Закон України від 02.09.1993 №3425-XII Про нотаріат , Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 25.08.1994 №22/5.

Згідно з ч.1, 2 ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Спадкодавець ОСОБА_8 скористалась своїм правом на заповіт та залишила за спірним заповітом усе своє майно відповідачу ОСОБА_7

Вимоги до форми заповіту встановлені ст.541 ЦК УРСР, а саме, заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 1 Закону №3425-XII вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону №3425-XII у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, посвідчують заповіти.

У ст. 56 Закону №3425-XII зазначено, що нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу чи іншій посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії. Посвідчення заповіту через представника, а також одного заповіту від імені кількох осіб не допускається. При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції №22/5 нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новенської сільської Ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області від 28.03.1985 №15 Про покладення обов'язків на здійснення нотаріальних дій на ОСОБА_9М. обов'язки на здійснення нотаріальних дій у Новенській сільській Раді народних депутатів покладені на секретаря виконкому сільської Ради ОСОБА_9 (а.с.4 т.2).

Згідно з листом Новенської сільської ради від 08.06.2018 №227 станом на 05.06.1997 на посаді голови ради працювала ОСОБА_10, на посаді секретаря ради - ОСОБА_9 (а.с.159 т.1).

Докази, які спростовують цю обставину та докази, які підтверджують, що ОСОБА_9 була не уповноваженою собою позивачами суду першої та апеляційної інстанції не надані, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є неспроможними.

Відповідно до п.18 розділу ІІ Інструкції №22/5 нотаріальне посвідчення здійснюються шляхом вчинення посвідчувального напису на документі, який підписується посадовою особою виконавчого комітету з прикладенням гербової печатки виконавчого комітету Ради народних депутатів. Текст посвідчувального напису може бути надрукований на друкарській машинці або написаний чорнилом від руки ясно, чітко, без підчисток, вільні місця повинні бути прокреслені, дописки та інші виправлення - застережені. Для вчинення посвідчувальних написів можуть застосовуватися штампи з текстом відповідного напису. Посвідчувальний напис на заповіті вміщується після підпису громадянина на тій же сторінці чи на звороті документа. Якщо посвідчувальний напис не вміщується на відповідному документі, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа аркуші паперу.

Спірний заповіт та посвідчувальний напис складені на одному типографському бланку друкарським способом. Посвідчувальний напис містить виправлення у даті посвідчення спірного заповіту та у назві посади ОСОБА_9, між тим вказані обставини не є беззаперечними підставами для визнання заповіту нікчемним.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору ; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 18 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 17 квітня 2019 року.

Судді: С. В. Кухар

ОСОБА_2

ОСОБА_3