А27/137-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
06.07.07р.
Справа № А27/137-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дніпровська хвиля», м Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000412305/2 (вих. №35637 від 25.10.2006р.) від 25.10.2006р., №0000742301/2 (вих. №35636 від 25.10.2006р.) від 25.10.2006р. і №0000742301/2 (вих. №39876 від 05.12.2006р.) від 25.10.2006р.
Головуючий Татарчук В.О.
Суддя Кожан М.П.
Суддя Кеся Н.Б.
Секретар Дякун А.І.
Представники сторін:
від позивача - Бура Н.С. дов. від 04.01.07, Сидорчук П.П. дов. від 03.10.06
від відповідача –Братусь В.А. дов. від 30.01.07 №3008/6/10/012, Іванова В.М. дов. від 15.01.07 №621/6/10/001
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»звернулося з позовом до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000412305/2 (вих. №35637 від 25.10.2006р.) від 25.10.2006р., №0000742301/2 (вих. №35636 від 25.10.2006р.) від 25.10.2006р. і №0000742301/2 (вих. №39876 від 05.12.2006р.) від 25.10.2006р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- в діяльності товариства відсутнє порушення п.4.2 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», так як товар передавався філії позивача;
- у товариства відсутнє заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 416291,70грн., оскільки ТОВ «Мітра-Люкс»було передане складське свідоцтво, а не товар;
- твердження податкової інспекції про порушення позивачем п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованим і відображення в податковому обліку товариства результатів виконання договорів доручення і комісії відповідає вимогам законодавства;
- є неправомірним висновок податкової інспекції щодо завищення товариством податкового кредиту, оскільки векселя передавався у межах бартерних контрактів як товар і з урахуванням пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідні суми повинні включатись до податкового кредиту;
- при перевірці законності формування податкового кредиту відповідачем неправомірно застосовано пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 вказаного Закону;
- в наведеному Законі відсутній пп.7.1.3 п.7.1 ст.7;
- при надсиланні спірних податкових повідомлень-рішень податковою інспекцією був порушений п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем в порушення:
- п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не включено до складу податкових зобов'язань грудня 2005р. 416292грн. за результатами виконання договору доручення з ТОВ «Мітра-Люкс»;
- п.4.2 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 і пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону не включено до податкових зобов'язань за липень 2005р. податок на додану вартість в сумі 389532грн., що виник при відвантаженні товару філії «Самара»;
- п.4.7 ст.4 Закону двічі включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з виконанням зобов'язань за договорами доручення та комісії у липні 2005р. –373000грн., серпні 2005р. –500000грн. і вересні 2005р. - 548264грн.;
- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону включено до складу податкового кредиту суми податку по боргових документах, отриманих в межах здійснення бартерних угод у грудні 2005р. –345135грн., січні 2006р. –541630грн., лютому 2006р. –333347грн. і березні 2006р. –1243969грн.;
- пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону включено до складу податкового кредиту суми податку у зв'язку з придбанням товарів, які в подальшому були використані в операціях, що не є об'єктом оподаткування у серпні 2005р. –517983грн., вересні 2005р. –500000грн., жовтні 2005р. –516799грн., листопаді 2005р. – 1116675грн., січні 2006р. –622100грн., лютому 2006р. –1491394грн. і березні 2006р. –1217515грн.
Крім того, податкова інспекція вказує на те, що податкові повідомлення-рішення за вих. №№39872, 39874, 39876 від 05.12.2006р. були прийняті з метою усунення технічної помилки і постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2007р. по справі №А38/395-06 встановлена відповідність дій податкової інспекції щодо складання та вручення позивачу податкових повідомлень-рішень.
В судовому засіданні 06.07.2007р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
14.07.2006р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було складено акт №428/231/32965259/01-046 «Про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р.».
За результатами перевірки встановлено, що позивачем в порушення:
- п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не включено до складу податкових зобов'язань грудня 2005р. 416292грн. за результатами виконання договору доручення з ТОВ «Мітра-Люкс»;
- п.4.2 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 і пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону не включено до податкових зобов'язань за липень 2005р. податок на додану вартість в сумі 389532грн., що виник при відвантаженні товару неплатнику податку - філії «Самара»;
- п.4.7 ст.4 Закону двічі включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з виконанням зобов'язань за договорами доручення та комісії у липні 2005р. –373000грн., серпні 2005р. –500000грн. і вересні 2005р. - 548264грн.;
- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону включено до складу податкового кредиту суми податку по боргових документах, отриманих в межах здійснення бартерних угод у грудні 2005р. –345135грн., січні 2006р. –541630грн., лютому 2006р. –333347грн. і березні 2006р. –1243969грн.;
- пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону включено до складу податкового кредиту суми податку у зв'язку з придбанням товарів, які в подальшому були використані в операціях, що не є об'єктом оподаткування у серпні 2005р. –517983грн., вересні 2005р. –500000грн., жовтні 2005р. –516799грн., листопаді 2005р. – 1116675грн., січні 2006р. –622100грн., лютому 2006р. –1491394грн. і березні 2006р. –1217515грн.
На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 25.10.2006р. №0000412305/2 (вих. №35637 від 25.10.06), яким визначено суму завищення ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»бюджетного відшкодування на 2901099грн.;
- від 25.10.2006р. №0000742301/2 (вих. №35636 від 25.10.06) з визначенням податкового зобов'язання позивача з ПДВ в розмірі 12369003грн.;
- від 25.10.2006р. №0000742301/2 (вих. №39876 від 05.12.06), яким визначено суму податкового зобов'язання товариства з ПДВ в розмірі 12369003грн. в тому числі: 7977394грн. –основний платіж і 4391609грн. –штраф.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Аналіз чинного законодавства свідчить про неправомірність висновку податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2005р. на 389532грн. при відвантаженні товару неплатнику податку - філії «Самара».
В даному випадку відповідач посилається на порушення ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»п.4.2 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 і пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вказуючи на те, що мала місце звичайна операція по продажу товарів пов'язаній особі –неплатнику ПДВ.
Однак з таким твердженням погодитись не можна.
Відповідно до п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
01.07.2005р. на підставі видаткової накладної №01/07003 позивачем передано філії «Самара»товар на суму 1947662,14грн. без ПДВ. В свою чергу філією переданий товариству вексель №65305965739260 від 01.07.2005р. номіналом 1947662,14грн. (векселедавець ППФ «Брік-Евен А»).
Згідно з положенням про філію «Самара»товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»філія є територіально відособленим структурним підрозділом товариства (п.1.1), є самостійним платником податку на прибуток і не є платником ПДВ (п.5.1).
Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Пунктом 1.4 статті 1 вказаного Закону встановлено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Операцію з передачі товару юридичною особою структурному підрозділу не можна вважати поставкою (продажем) товару, оскільки не відбувається переходу права власності.
Крім того, згідно з п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;
фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);
посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.
Таким чином, філія «Самара»не підпадає під визначення пов'язаної особи, як не може вважатися і особою в розумінні п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Викладена позиція щодо статусу філії підтверджується листом ДПА України від 04.02.2004р. №1858/7/10-1218/302.
Враховуючи наведене, операція з передачі товару ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»філії «Самара»не є поставкою товару пов'язаній особі і така операція не може вважатися об'єктом оподаткування ПДВ.
Є необґрунтованим і твердження податкової інспекції про порушення позивачем п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді заниження ПДВ на 416292грн. за результатами виконання договору доручення з ТОВ «Мітра-Люкс».
Відповідно до п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.
01.12.2005р. між ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»(Повірений) і ТОВ «Мітра-Люкс»(Довіритель) був укладений договір доручення №31П. За договором довіритель доручив, а повірений прийняв на себе зобов'язання за рахунок довірителя придбати товар на суму 2497750,20грн., а також укласти договір зберігання та здати у відповідальне зберігання придбаний товар.
Придбаний товар ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»згідно з договором №07/12-05Г від 07.12.2005р. передало на відповідальне зберігання ПП «Експорт-Імпорт Гіта».
03.01.2006р. позивачем і ТОВ «Мітра-Люкс»був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт згідно з яким, повірений придбав для довірителя товар на суму 2497750,20грн. з передачею на відповідальне зберігання відповідно до складського свідоцтва №47 від 08.12.2005р.
Також, позивачем було передано ТОВ «Мітра-Люкс»товаророзпорядчий документ –складське свідоцтво №47 від 08.12.2005р.
Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Фактично у грудні 2005р. мала місце передача позивачем ТОВ «Мітра-Люкс» товаророзпорядчого документу (складського свідоцтва), що не є поставкою товару.
Правомірність дій позивача підтверджується листом ДПА у Дніпропетровській області від 11.05.2005р. №11748/10/15-212.
В діяльності товариства відсутнє порушення п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді завищення податкового кредиту з ПДВ у липні 2005р. на 373000грн., серпні 2005р. на 500000грн. і вересні 2005р. на 548264грн.
Відповідно до п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.
01.07.2005р. між ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»(Повірений) і ТОВ «Мелікон-Дніпро»(Довіритель) був укладений договір доручення №01/07-05-П. За договором довіритель доручив, а повірений зобов'язався продати товар з наданням довірителю документа, що підтверджує виконання договору з підписання акту виконаних робіт.
На виконання вказаного договору ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»укладений з ПП «Територія»договір на проведення бартерної операції №04/07-05Б від 04.07.2005р. з відвантаженням товару за видатковою накладною №05/07-02 від 05.07.2005р. на суму 2238000грн. (ПДВ –373000грн.). Відповідно до податкової накладної №05/07-02 від 05.07.2005р. ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»віднесено до податкового зобов'язання з ПДВ 373000грн.
В свою чергу ПП «Територія»здійснено зустрічну поставку простого векселя №65075852305266 від 17.02.2005р. (векселедавець ТОВ «Старком») з випискою податкової накладної №07-5 від 05.07.2005р. на 2238000грн. (ПДВ –373000грн.).
Також, 17.08.2005р. між ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля» (Повірений) і ПП «Територія»(Довіритель) укладений договір доручення №17/08-05-П предмет якого є аналогічним предмету вищевказаного договору.
На виконання договору позивач уклав з ПП «Земресурси»договір №18/08-05Б від 18.08.2005р. на проведення бартерної операції з відвантаженням товару згідно з видатковою накладною №18/08-01 від 18.08.2005р. на суму 3000001,07грн. (ПДВ –500000,18грн.).
Відповідно до податкової накладної №18/08-01 від 18.08.2005р. позивач включив до складу податкового зобов'язання з ПДВ 500000,18грн.
ПП «Земресурси»здійснено поставку простого векселя №65721533052998 від 17.01.2005р. (векселедавець ДП «Сибэлсветтех-Днепр») з випискою податкової накладної від 18.08.2005р. на 3000001,07грн. (ПДВ –500000,18грн.).
03.09.2005р. між ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»(Комісіонер) і ТОВ «Дніпролісзбут»(Комітент) укладений договір комісії №03/09-05К предмет якого є аналогічним вказаним договорам.
На виконання вказаного договору позивачем були укладені договори на проведення бартерних операцій з:
- ППФ «Брік-Евен А»№06/09-05Б від 06.09.2005р. з відвантаженням товару за видаткового накладною №06/09-01 від 06.09.2005р. на суму 2089584грн. (ПДВ –348264грн.) та віднесенням наведеної суми ПДВ до складу податкових зобов'язань за податковою накладною №060901 від 06.09.2005р., а ППФ «Брік-Евен А»здійснено поставку простого векселя №666852077653052 від 31.03.2005р. (векселедавець ТОВ «Рубін 2000») з випискою податкової накладної від 06.09.2005р. на 2089584грн. (ПДВ –348264грн.));
- ПП «Територія»№08/09-05Б від 08.09.2005р. з відвантаженням товару за видаткового накладною №08/09-01 від 08.09.2005р. на суму 1200001,31грн. (ПДВ –200000,22грн.) та віднесенням наведеної суми ПДВ до складу податкових зобов'язань за податковою накладною №809 від 08.09.2005р. (ПП «Територія» здійснено поставку простого векселя №65305299869825 від 22.08.2005р. (векселедавець ТОВ «Дніпролісзбут») з випискою податкової накладної №080901 від 08.09.2005р. на 1200001,31грн. (ПДВ –200000,22грн.)).
Наведені обставини свідчать про те, що фактично мали місце два види господарських операцій: договори доручення і комісії, а також бартерні угоди. При виконанні договорів доручення та комісії позивач формував податковий кредит при розрахунках з довірителем (комітентом) і отриманням податкових накладних згідно з п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість». При реалізації товару за бартерними договорами ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»включало суми ПДВ до складу податкових зобов'язань відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону і при зустрічній поставці товару позивач на підставі, отриманих податкових накладних, відносив суми до податкового кредиту.
На думку суду в даному випадку в діяльності позивача відсутні порушення п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».
Суд погоджується з твердженням позивача щодо помилковості висновку податкового органу про порушення товариством пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді безпідставного віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по боргових документах, отриманих в межах здійснення бартерних угод у грудні 2005р. –345135грн., січні 2006р. –541630грн., лютому 2006р. –333347грн. і березні 2006р. –1243969грн.
Зазначена сума податкового кредиту була сформована позивачем за результатами виконання договорів на проведення бартерних операцій з ПП «Леон-Ойл»№22/12-05Б від 22.12.2005р., ППФ «Брік-Евен А»№17/01-06Б від 17.01.2006р. і №23/02-06Б від 23.02.2006р., ПП «Територія»№10/01-06Б від 10.01.2006р. і №27/03-06Б від 27.03.2006р.
За результатами виконання вказаних договорів ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля» було віднесено до складу податкових зобов'язань з ПДВ за:
- грудень 2005р. 345134,55грн. (у зв'язку з відвантаженням товару ПП «Леон-Ойл»на суму 2070807,30грн.);
- січень 2006р. –200601,40грн. (відвантажено товар ППФ «Брік-Евен А»на суму 1203608,40грн.) і 341028,32грн. (відвантажено товар ПП «Територія»на суму 2046169,92грн.);
- лютий 2006р. –333347грн. (відвантажено товар ППФ «Брік-Евен А»на суму 2000082грн.);
- березень 2006р. –1243969,16грн. (відвантажено товар ПП «Територія»на суму 7463814,96грн.).
Податковий кредит у грудні 2005р. на суму 345135грн., січні 2006р. –541630грн., лютому 2006р. –333347грн. і березні 2006р. – 1243969грн. був сформований на підставі податкових накладних виписаних:
- ПП «Леон-Ойл»№22121 від 22.12.2005р. на суму 2070807,30грн. (ПДВ –345134,55грн.);
- ППФ «Брік-Евен А»№1/17-3 від 17.01.2006р. на суму 1203608,40грн. (ПДВ –200601,40грн.) і №2-23/2 від 23.02.2006р. на суму 2000082грн. (ПДВ –333347грн.);
- ПП «Територія»№10013 від 13.01.2006р. на суму 2046169,92грн. (ПДВ –341028,32грн.), №28032 від 28.03.2006р. і №28033 від 28.03.2006р. на загальну суму 7463814,96грн. (ПДВ –1243969,16грн.).
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Враховуючи викладене, позивачем був сформований податковий кредит у грудні 2005р. на суму 345135грн., січні 2006р. –541630грн., лютому 2006р. –333347грн. і березні 2006р. –1243969грн. згідно з вимогами чинного законодавства.
Стосовно посилань податкової інспекції на порушення позивачем чинного законодавства при відображенні в податковому обліку результатів товарообмінних (бартерних) операцій з використанням векселя суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище позивачем були укладені договори на проведення товарообмінних (бартерних) операцій з ПП «Леон-Ойл»№22/12-05Б від 22.12.2005р., ППФ «Брік-Евен А»№17/01-06Б від 17.01.2006р. і №23/02-06Б від 23.02.2006р., ПП «Територія»№10/01-06Б від 10.01.2006р. і №27/03-06Б від 27.03.2006р.
Предметами договорів були зустрічні поставки товарів рівної договірної ціни (обмін), які здійснювались без оплати грошима на компенсаційній основі (п.п.1.1 договорів).
Факти виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, податкових накладних, простих векселів і актів приймання-передачі векселів.
В даному випадку не можна стверджувати, що векселя третіх осіб, які передаються за договорами не є товаром і відповідні операції не є об'єктом оподаткування ПДВ. Передані за вказаними операціями прості векселя не були емітовані безпосередньо позивачем і в межах бартерних договорів виступали саме як товар.
Так, відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Згідно з п.1.19 ст.1 вказаного Закону бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Таким чином, вексель є товаром і може використовуватись при здійсненні бартерних операцій.
Пунктом 1.31 статті 1 наведеного Закону встановлено, що продаж товарів –будь-які операції, які здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Бартерні угоди позивача з контрагентами є об'єктами оподаткування ПДВ з урахуванням пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у відповідній редакції) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З урахуванням викладеного, позивачем цілком правомірно на підставі отриманих податкових накладних було віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за бартерними угодами у грудні 2005р. на суму 345135грн., січні 2006р. –541630грн., лютому 2006р. –333347грн. і березні 2006р. –1243969грн.
Стосовно посилань позивача на абз.3 п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» суд зазначає наступне.
Відповідно до вказаної норми для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.
Як зазначалось вище в бартерних операціях позивача векселя не виконували функцію платежу, а були товаром, що унеможливлює застосування п.4.8 ст.4 Закону.
Наведене свідчить про безпідставність твердження податкової інспекції про те, що господарські операції позивача з використанням простих векселів не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»).
В даному випадку були відсутні випуск (емісія), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти векселя.
В акті перевірки від 14.07.2006р. №428/231/32965259/01-046 податковою інспекцією вказується на порушення товариством пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді завищення податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів, які в подальшому були використані в операціях, що не є об'єктом оподаткування у серпні 2005р. на 517983грн., вересні 2005р. –500000грн., жовтні 2005р. –516799грн., листопаді 2005р. – 1116675грн., січні 2006р. –622100грн., лютому 2006р. –1491394грн. і березні 2006р. –1217515грн.
Відповідно до вказаної норми якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
09.08.2005р. між ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»(сторона-1) і ПП «Територія»(Сторона-2) укладений договір №09/08-05Б на проведення товарообмінної (бартерної) операції за яким позивач здійснив поставку паперу кольорового на суму 3107896,74грн. (ПДВ –517982,78грн.) за видатковою накладною №09/08-1 від 09.08.2005р. та віднесення вказаної суми ПДВ до складу податкових зобов'язань серпня 2005р.
За актом прийому-передачі векселя від 09.08.2005р. ПП «Територія»було передано позивачу простий вексель №65305868760224 від 08.08.2005р (векселедавець ТОВ «Імпап») з випискою податковою накладної №0809/1 від 09.08.2005р. на суму 3107896,74грн. (ПДВ –517982,78грн.). Вказану суму ПДВ було віднесено позивачем до складу податкового кредиту серпня 2005р.
Також, ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»були укладені аналогічні договори на проведення товарообмінних (бартерних) операцій з:
- ТОВ «Технотрейдер»від 19.09.2005р. №19/09-05Б на суму 3000000грн. (ПДВ –500000грн.);
- ТОВ «Дніпробудпромпостачання»від 20.09.2005р. №20/09-05Б на суму 1600792,92грн. (ПДВ –266798,82грн.), від 04.10.2005р. №04/10-05Б на суму 1000052,45грн. (ПДВ –166675,41грн.);
- ПП «Леон-Ойл»від 03.10.2005р. №03/10-05БЛ на суму 1500000грн. (ПДВ –250000грн.), від 15.11.2005р. №15/11-05ЛБ на суму 3000000грн. (ПДВ –500000грн.), від 18.11.2005р. №18/11-05ЛБ на суму 2700003,46грн. (ПДВ – 450000,58грн.), від 03.02.2006р. №03/02-06БЛ на суму 4894071грн. (ПДВ –815678,50грн.);
- ПП «Леон-Трейд»від 06.01.2006р. на суму 3732600,66грн. (ПДВ –622100,11грн.), від 06.02.2006р. №06/01-06ЛБ на суму 745206,08грн. (ПДВ –124201,01грн.), від 17.02.2006р. №17/02-06ЛБ на суму 3309086,92грн. (ПДВ –551514,48грн.);
- ПП «Форум-Інвест»від 01.03.2006р. №01/03-06БФ на суму 5359657,03грн. (ПДВ –893276,16грн.);
- ПП «Земресурси»від 01.03.2006р. №01/03-06Б на суму 1945429,40грн. (ПДВ –324238,23грн.).
За вказаними договорами позивач здійснив поставку товарів і отримав прості векселя третіх осіб з включенням відповідних сум до податкового кредиту за податковими накладними.
Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Таким чином, наведена норма чітко передбачає право платника податків включати суми до податкового кредиту незалежно від подальшого використання товару в оподатковуваних операціях і позивачем був правомірно сформований податковий кредит у серпні 2005р. на суму 517983грн., вересні 2005р. –500000грн., жовтні 2005р. –516799грн., листопаді 2005р. –1116675грн., січні 2006р. –622100грн., лютому 2006р. –1491394грн. і березні 2006р. –1217515грн.
Слід погодитись з твердженням позивача про те, що право на податковий кредит у товариства виникло під час отримання векселів за результатами виконання бартерних угод і такі векселі заздалегідь не мали чіткого призначення для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування, а тому застосування пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
До того ж є незрозумілою позиція податкової інспекції, яка за результатами відображення позивачем виконання ідентичних бартерних угод вказує в одному випадку на порушення товариством пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а в іншому на порушення пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 вказаного Закону.
Викладене дозволяє стверджувати про незаконність спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
В той же час суд не розглядає доводи позивача про порушення податковою інспекцією п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій при надсиланні спірних податкових повідомлень-рішень. Наведені доводи були предметом судового дослідження по справі №А38/395-06.
Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0000412305/2 (вих. №35637 від 25.10.2006р.) від 25.10.2006р., №0000742301/2 (вих. №35636 від 25.10.2006р.) від 25.10.2006р. і №0000742301/2 (вих. №39876 від 05.12.2006р.) від 25.10.2006р.
Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»(м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 147, р/р 26005060600673 в КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 32965259) 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.
Суддя В.О.Татарчук
Суддя М.П.Кожан
Суддя Н.Б.Кеся
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –20.07.2007р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 812623 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні