Ухвала

від 11.04.2019 по справі 757/130/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/130/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №2018000000000258, а саме: на біоресурси - 59 000 (п`ятесят дев`ять тисяч) підрощенні молоді та 8669 (вісім тисяч шістсот шістьдесят дев`ять) ремонтно маточного поголів`я, власником якого є ДУ „Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика" (код ЄДРПОУ 22738568) та зберігається за адресою: Херсонська область, Білозерський район, селище Дніпровське, 75003, заборонено працівникам ДУ „Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика", в тому числі головному рибоводу ОСОБА_4 , який прийняв на відповідальне зберігання вказані біоресурси, розпоряджатися даним майном, використовувати під час господарської діяльності ДУ „Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика" до завершення проведення всіх необхідних та ініційованих органом досудового розслідування судових експертиз та біологічних досліджень, об`єктами яких є саме біоресурси підрощенної молоді та ремонтно маточне поголів`я.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що рішення суду фактично паралізує виробничу діяльність Осетрового заводу, відповідно до ст. 2 Статуту Осетрового заводу № 465 від 14.10.2009, адже заборона використовувати біоресурси під час господарської діяльності Осетрового заводу призвела до часткової втрати державного майна та фізичного знищення всього маточного поголів`я осетрових та частикових риб, оскільки заборона вчиняти з біоресурсами будь-які дії, включає в себе і дії, що направлені на їх збереження.

В судове засіданні заявник не з`явився та представник ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» - адвокат ОСОБА_5 надала доповнення до клопотання про скасування арешту майна та заяву, в якій підтримала клопотання з викладених в ньому підстав, просила його задовольнити та розгляд справи проводити за відсутності заявників.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв щодо неможливості проводити розгляд клопотання за його відсутності не надав.

Слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання у відсутності учасників кримінального провадження.

Слідчий суддя, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018000000000258 від 26 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактами розтрати бюджетних коштів службовими особами ДУ „Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового рибо відтворювального заводу ім. академіка С.Т.Артющика".

Ухвалою слідчого судді від 31.08.2018 року задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме на біоресурси - 59 000 (п`ятесят дев`ять тисяч) підрощенні молоді та 8669 (вісім тисяч шістсот шістьдесят дев`ять) ремонтно маточного поголів`я, власником якого є ДУ „Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика" (код ЄДРПОУ 22738568) та зберігається за адресою: Херсонська область, Білозерський район, селище Дніпровське, 75003, із забороною працівникам ДУ „Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика" в тому числі головному рибоводу ОСОБА_4 , який прийняв на відповідальне зберігання вказані біоресурси, розпоряджатися даним майном, використовувати під час господарської діяльності ДУ „Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика" до завершення проведення всіх необхідних та ініційованих органом досудового розслідування судових експертиз та біологічних досліджень, об`єктами яких є саме біоресурси підрощенної молоді та ремонтно маточного поголів`я.

При цьому, підставою для прийняття рішення про арешт зазначеного у клопотанні майна була наявність розумних підозр вважати, що таке майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, було об`єктом кримінально-протиправних дій, а отже є речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12018000000000258.

Разом з тим, матеріали клопотання свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Так, з моменту накладення арешту, риба перейшла до категорії старших вікових груп та підлітків, зірвано проведення осіннього зариблення водойм, затягування облову, у зв`язку з проведенням весняного бонітування маточного поголів`я та ремонтного стада в ставах призвело до негативних наслідків, а саме підвищеного відсотку загибелі риби, відповідно до актів на вибуття поточних біологічних активів підприємства та відсутність змоги своєчасно розпочати облов ставів заводу, відповідно до плану робіт, що призведе до значних матеріальних збитків державі.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Враховуючи викладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також наявність доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими.

Також, слідчий суддя враховує, що на даний час предмет речового доказу, на який було накладено арешт видозмінився, а не скасування арешту призведе до його втрати взагалі.

З урахуванням наведеного клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2018 року, а саме: біоресурси 59 000 (п`ятесят дев`ять тисяч) підрощенної молоді та 8669 (вісім тисяч шістсот шістьдесят дев`ять) ремонтно маточного поголів`я, власником якого є ДУ „Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика (код ЄДРПОУ 22738568) та зберігається за адресою: Херсонська область, Білозерський район, селище Дніпровське, 75003 та заборону працівникам ДУ „Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика в тому числі головному рибоводу ОСОБА_4 , який прийняв на відповідальне зберігання вказані біоресурси, розпоряджатися даним майном та використовувати під час господарської діяльності ДУ „Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика до завершення проведення всіх необхідних та ініційованих органом досудового розслідування, судових експертиз та біологічних досліджень, об`єктами яких є саме біоресурси підрощенної молоді та ремонтно маточного поголів`я.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1