Постанова

від 15.04.2019 по справі 921/933/15-г/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Справа №921/933/15-г/16

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

ОСОБА_1,

секретар судового засідання Кіра М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» , від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію №25 від 11.01.2019р. (вх. № 01-05/292/18 від 18.01.2019р.)

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 28.12.2018р. (суддя С.О. Хома; повний текст ухвали складено 04.01.2019р.)

за заявою ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 921/933/15-г/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до відповідача: ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда»

про стягнення 153810747,51 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 109040000,00 грн., заборгованість за відсотками - 13957137,49 грн., сума пені - 30813610,00 грн. за прострочення платежів по кредитному договору,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): ОСОБА_3 - адвокат (довіреність №230318/3 від 23.03.2018р.);

від відповідача : ОСОБА_4А - адвокат (ордер серія ТР № 055169 від 11.03.2019р.),

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2018 року Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» звернулось до господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 18.10.2018р. (вх. № 19727) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (а.с.2-8, т.2).

Короткий зміст вимог заявника

У своїй заяві Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» просить визнати наказ господарського суду Тернопільської області від 18.12.2015р. у справі №921/933/15-г/16 таким, що не підлягає виконанню.

Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що 25.12.2014р. між АТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичних осіб-боржників за 41 кредитними договорами, в тому числі і зобов'язань МП ТОВ "Лаванда" за кредитним договором №19/14 від 25.04.2014, передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно. Протягом квітня 2017 року позивач направив відповідачу та ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" повідомлення, в якому викладено вимогу про усунення порушень зобов'язань відповідача за договором про відкриття кредитної лінії №19/14 від 25.04.2014 та попередження про наступне звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2014р. - будівлі центрального стадіону "Чорноморець" у випадку невиконання відповідачем та/або майновим поручителем вищезазначеного зобов'язання. Заявник вказує, що протягом 2018 року позивачем здійснено позасудове задоволення своїх вимог шляхом реєстрації за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому на підставі ст.36 Закону України "Про іпотеку" всі основні зобов'язання, які були забезпечені іпотекою належного ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" майна, в тому числі і зобов'язань відповідача у справі за договором про відкриття кредитної лінії №19/14 від 25.04.2014р. є припиненими в результаті вжиття з боку позивача заходів щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, що свідчить про відсутність будь-яких обов'язків боржника перед стягувачем за наказом господарського суду Тернопільської області по справі №921/933/15-г/16.

Короткий зміст судового рішення, яке оскаржується

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28.12.2018р. (суддя С.О. Хома) задоволено заяву ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" б/н від 18.10.2018 (вх. №19727 від 29.10.2018р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Тернопільської області від 18.12.2015р. у справі №921/933/15-г/16 про стягнення з ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 109040000,00 грн. заборгованості за кредитом, 27606538,08 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань по поверненню суми кредиту (а.с. 265-278, т. 2).

Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до змісту частини 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» , після завершення позасудового врегулювання (після передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу), будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (іпотекодавцем або іншою особою, відповідальною перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання (зобов'язання за договором кредиту) є недійсними. Водночас, місцевий господарський суд відхилив доводи ПАТ "Імексбанк" щодо того, що набувши право власності на предмет іпотеки, кредитор скористався своїм правом на звернення стягнення на такий предмет іпотеки в рахунок погашення зобов'язань інших боржників, а не зобов'язань відповідача. При цьому, суд наголосив, що після набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, якою забезпечено усі існуючі борги позичальників, вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (відповідачем) основного зобов'язання, є недійсними. Суд зазначив, що у випадку наявності у іпотекодержателя наміру здійснити погашення лише частини зобов'язань, забезпечених іпотекою, він мав право звернутися до суду із заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України "Про іпотеку", і саме в такому випадку у рішенні суду мали бути в обов'язковому порядку встановлені як розмір зобов'язання, яке підлягає задоволенню за рахунок предмета іпотеки, так і початкова вартість предмета іпотеки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» , від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції. Покликається на те, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки було погашено заборгованість за кредитними договорами інших позичальників, відмінних від кредитного договору МП ТОВ "Лаванда". Звертає увагу на те, що задоволивши заяву МП ТОВ "Лаванда", суд фактично вдався до повторного розгляду справи по суті, чим порушив принцип правової визначеності та по суті переглянув судове рішення. Вважає необгрунтованим застосування судом ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку з тих підстав, що положення зазначеної статті не поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами, оскільки зобов'язання за договором кредитної лінії не припинилось в силу його невиконання. Стверджує, що стягнення на предмет іпотеки звернуто в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами, відмінними від тих, що є предметом розгляду даної справи. Відтак, зобов'язання МП ТОВ "Лаванда" перед Банком за кредитним договором не є погашеними, є дійсними та обов'язковими до виконання. Просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 28.12.2018р. у справі №921/933/15-г/16 та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_5 підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" у запереченні на апеляційну скаргу не погоджується з доводами, наведеними скаржником. На його переконання, місцевий господарський суд належно оцінив надані докази, прийняв обґрунтовану та мотивовану ухвалу про визнання спірного наказу таким, що не підлягає виконанню, встановивши, що Банк на свій розсуд обрав спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним застереженням, а саме шляхом прийняття предмета іпотеки у власність. Вважає, що згідно з частиною 4 статті 36 Закону України Про іпотеку після набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, якою забезпечено за іпотечним договором усі існуючі борги позичальників, вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Припинення зобов'язання в такому випадку здійснюється в силу норми закону за наявності наступних підстав: факту наявності невиконаного грошового зобов'язання, забезпеченого іпотекою; факту направлення іпотекождержателем вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання; факту здійснення іпотекодержателем реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Стверджує, що першої інстанції встановив наявність всіх перелічених підстав припинення зобов'язання. Просить залишити без змін ухвалу господарського суду Тернопільської області від 28.12.2018р. у справі №921/933/15-г/16, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - без задоволення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2019р. головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №921/933/15-г/16 визначено суддю О.В. Зварич суддів: Н.М. Кравчук, Г.В. Орищин.

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019р. (головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: Н.М. Кравчук, Г.В. Орищин) відкрито апеляційне провадження у справі № 921/933/15-г/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №110 від 11.02.2019р. проведено автоматизовану зміну складу колегії суддів у справі №921/933/15-г/16 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_6.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019р. до складу колегії судів введено суддю О.П. Дубник замість судді Н.М. Кравчук.

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019р. (з урахуванням ухвали суду від 18.03.2019р. (головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: О.П. Дубник, Г.В. Орищин) призначено справу №921/933/15-г/16 до розгляду на 01.04.2019р. о 12 год. 20 хв.

Відповідно до ухвали Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» , від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про розгляд справи №921/933/15-г/16 у режимі відеоконференції, проведення якої доручено Дніпровському районному суду м. Києва.

З підстав, зазначених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019р. розгляд справи №921/933/15-г/16 відкладено на 15.04.2019р. о 14 год. 40 хв.

За розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №277 від 15.04.2019р. проведено автоматизовану зміну складу колегії суддів у справі №921/933/15-г/16 у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії ОСОБА_7.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019р. до складу колегії судів введено суддю Г.Т. Кордюк замість судді Г.В. Орищин.

Розгляд справи розпочато заново у складі колегії суддів: головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: О.П. Дубник, Г.Т. Кордюк.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

Представник відповідача просив залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

04 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» , від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" про cтягнення 153810747,51 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 109040000,00 грн., заборгованість за відсотками - 13957137,49 грн., сума пені за прострочення платежів по кредитному договору - 30813610,00 грн. (а.с. 7-11, т.1).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.11.2015р. у справі №921/933/15-г/16, яке набрало законної сили, частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» , від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 109040000,00 грн. заборгованості за кредитом; 27606538,08 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань по поверненню суми кредиту. Залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 13957137,49 грн. заборгованості по відсотках та 3186160,14 грн. пені за прострочення сплати відсотків. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" в доход Державного бюджету України 64924,78 грн. судового збору (а.с.175-178, т.1).

18 грудня 2015 року господарський суд Тернопільської області видав накази про примусове виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 18.11.2015р у справі №921/933/15-г/16, яке набрало законної сили 18 грудня 2015 року, зокрема, оспорюваний наказ такого змісту:

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда", АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 13898468 на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", пр-т. Гагаріна, 12-А, м. Одеса, ідентифікаційний код 20971504: 109040000,00 грн. - заборгованості за кредитом; 27606538,08 грн. - пені за неналежне виконання зобов'язань по поверненню суми кредиту.

Строк пред'явлення наказу до виконання становить один рік. Наказ дійсний для пред'явлення в державну виконавчу службу до 19 грудня 2016 року включно (а.с.183-184, т.1).

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019р. зобов'язано сторін надати докази стосовно виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 18.12.2015р. у справі №921/933/15-г/16 (належно засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження). Однак, станом на 15.04.2019р. сторони не надали витребуваних судом документів.

За даними з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень з'ясовано, що 01.02.2016р. старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49977206 з виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 18.12.2015р. № 921/933/15-г/16 про стягнення з ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 109040000,00 грн. - заборгованості за кредитом; 27606538,08 грн. - пені за неналежне виконання зобов'язань по поверненню суми кредиту. Зобов'язано боржника самостійно виконати вимоги виконавчого документа в строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також постановою від 01.02.2016р. ВП № 49977206 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 підприємству у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда"у межах суми звернення стягнення 136646538,08 грн.

Матеріали справи не містять доказів про виконання боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем термін.

31.08.2017р. старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_9 виніс постанову ВП № 49977206 про повернення виконавчого документа стягувачу, яка мотивована тим, що у боржника відсутні відкриті рахунки в установах банків, дохід, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки, цінні папери, на яке можливо звернути стягнення.

Як зазначено вище, боржник ОСОБА_5 підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" в порядку ст. 328 ГПК України звернулось до місцевого господарського суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, яку задоволено оскаржуваною ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28.12.2018р. у справі №921/933/15-г/16.

При винесенні постанови колегія суддів враховує таке.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно положень статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В пункті 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Так, рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.11.2015р. у справі №921/933/15-г/16, яке набрало законної сили, частково задоволено позов Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 109040000,00 грн. заборгованості за кредитом; 27606538,08 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань по поверненню суми кредиту. Залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 13957137,49 грн. заборгованості по відсотках та 3186160,14 грн. пені за прострочення сплати відсотків. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" в доход Державного бюджету України 64924,78 грн. судового збору.

На примусове виконання вищезазначеного рішення (п. 5 накази видати після набрання рішенням законної сили) було видано спірний наказ.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v.Greece), від 19.03.1997р.).

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997р.; у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002р.; у справі "Ясюнієне проти ОСОБА_8" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003р.).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5)резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6)дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Системний аналіз зазначених норм права та зміст наказу господарського суду Тернопільської області від 18.12.2015р. №921/933/15-г/16 дають підстави для висновку про те, що при видачі вказаного наказу місцевий господарський суд врахував усі вимоги закону.

Спірний судовий наказ містить резолютивну частину, яка відображена у рішенні господарського суду Тернопільської області від 18.11.2015р., яке набрало законної сили.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Частина 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання виконавчого документа наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявою стягувача або боржника, поданою в порядку зазначеної статті:

-якщо його видано помилково;

-якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку доводи заявника про визнання спірного наказу суду таким, що не підлягає виконанню, зводяться до того, що зобов'язання МП ТОВ Лаванда , які виникли із договору про відкриття кредитної лінії № 19/14 від 25.04.2014р.(з урахуванням додаткових угод) та підтверджені рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.11.2015р. у справі № 921/933/15-г/16, є припиненими, що, на думку заявника, свідчить про відсутність будь-яких обов'язків боржника перед стягувачем (Банком) по виконанню вимог наказу господарського суду Тернопільської області №921/933/15-г/16 від 18.12.2015р. про стягнення коштів. Свої вимоги заявник обгрунтовує тим, що Банк вжив заходи щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, зареєструвавши за собою право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80289,00 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), буд. 1/20, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Місцевий господарський суд погодився з доводами заявника про припинення зобов'язання боржника перед стягувачем по виконанню спірного наказу та визнав наказ господарського суду Тернопільської області від 18.12.2015р. №921/933/15-г/16 про стягнення з ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 109040000,00 грн. - заборгованості за кредитом; 27606538,08 грн. - пені за неналежне виконання зобов'язань по поверненню суми кредиту таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, суд першої інстанції застосував положення частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку , відповідно до якої після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, у тому числі й щодо тієї суми боргу, що не була погашена за рахунок предмета іпотеки.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про припинення зобов'язання ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 18.12.2015р. №921/933/15-г/16 про стягнення 109040000,00 грн. - заборгованості за кредитом; 27606538,08 грн. - пені за неналежне виконання зобов'язань по поверненню суми кредиту, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про припинення іпотеки, якою забезпечено виконання зобов'язання МП ТОВ Лаванда , які виникли із договору про відкриття кредитної лінії № 19/14 від 25.04.2014р.(із урахуванням додаткових угод) та підтверджені рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.11.2015р. у справі № 921/933/15-г/16, на примусове виконання якого видано спірний наказ.

В силу положень частини 1, 3 статті 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Наявна в матеріалах справи копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек №117869361 від 21.03.2018 не містить відомостей про державну реєстрацію припинення іпотеки після того, як 19.03.2018р. за Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80289,00 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20 (а.с.25-33, т.2).

Враховуючи відсутність доказів про державну реєстрацію припинення іпотеки, відсутні правові підстави вважати припиненим зобов'язання ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда" перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 18.12.2015р. №921/933/15-г/16.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до даних правовідносин положення статті 36 Закону України Про іпотеку .

Згідно зі статтею 36 Закону України Про іпотеку ( в редакції, чинній на час звернення заявника з вимогою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню), договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Посилаючись на вказану норму Закону, суд дійшов неправильного висновку про те, що між сторонами у даній справі має місце завершення позасудового врегулювання спору.

Заявник не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів про те, що внаслідок державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем було погашено заборгованість за кредитним договором між ПАТ "Імексбанк" та МП ТОВ "Лаванда". Вищеописана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек №117869361 від 21.03.2018 таких відомостей не містить.

Таким чином, заявник не довів наявності обставин, які входять до переліку відповідних підстав, наведених в статті 328 ГПК України для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Встановивши відсутність передбачених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про задоволення заяви ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда".

З огляду на вищевказане, є всі підстави погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що при винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, а саме ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим дана ухвала підлягає скасуванню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд заяви та апеляційної скарги на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявника - Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» .

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 282, 328 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» , від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію №25 від 11.01.2019р. (вх. № 01-05/292/18 від 18.01.2019р.) задоволити.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 28.12.2018р. у справі №921/933/15-г/16 скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Судові витрати за розгляд заяви та апеляційної скарги покласти на заявника - Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» .

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» (46000, м. Тернопіль, вул. 15 квітня, 4Д/6, код ЄДРПОУ 13898468) на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12А, код ЄДРПОУ 20971504), від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, 1921,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя Г.Т. Кордюк