СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"18" квітня 2019 р. Справа №922/3134/18
Суддя Гетьман Р.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача (вх.№1252Х/1 від 16.04.2019) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 (м. Харків, суддя Рильова В.В., повний текст рішення складено 04.04.2019) у справі №905/3274/16,
за позовом Харківської обласної ради, м. Харків,
про стягнення 87 599,75 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) позовні вимоги Харківської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна районна аптека №166» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна районна аптека №166» на користь Харківської обласної ради суму основного боргу за користування майном згідно Договору оренди №71 цілісного майнового комплексу від 16.01.2008 в розмірі 79002,98 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1589,08 грн; в іншій частині позову відмовлено.
Відповідач з рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог як безпідставних та необґрунтованих.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на момент звернення до суду першої інстанції, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги при оскарження рішення суду в частині стягнення 79002,98 грн складає 1921,00 грн.
Однак, заявником апеляційної скарги не надано до матеріалів справи доказів сплати судового збору, у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.
Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх.№3925 від 16.04.2019). Апелянт посилається на те, що згідно довідки ПАТ «Приватбанк» рахунок апелянта тимчасово заблокований і відповідач позбавлений на день подання позову проводити банківські операції.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, станом на момент подання апеляційної скарги), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, заявник не належить до жодної з категорії осіб, визначеної законом, яким передбачено відстрочення сплати судового збору.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, що виключає його задоволення.
Отже, на думку суду, відповідний недолік апеляційної скарги потребує усунення шляхом надання апелянтом суду доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі.
По-друге, згідно з п.3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
До матеріалів апеляційної скарги апелянт додав фіскальний чек №3000061456 від 09.04.2019, як доказ направлення апеляційної скарги позивачу у справі.
Разом із тим, відповідач не надав суду доказів направлення позивачу листа з описом вкладення, як це передбачено статтею 259 ГПК України.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду опису вкладення до цінного листа, фіскальний чек не є належним доказом виконання апелянтом вимог п.3 ч.3 ст.258, статті 259 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме апелянт повинен надати суду докази сплати судового збору в установленому законом розмірі та порядку й докази направлення апеляційної скарги позивачу у справі.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна районна аптека № 166» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі №905/3274/16 залишити без руху.
2. Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
4. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875
Суддя - доповідач Р.А. Гетьман
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2019 |
Оприлюднено | 22.04.2019 |
Номер документу | 81264661 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гетьман Руслан Анатолійович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гетьман Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні