номер провадження справи 5/21/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2019 Справа № 908/322/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Концерн «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а; код ЄДРПОУ 32121458)
До відповідача: Громадської організації «Творче натхнення» (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 34, прим. 73, код ЄДРПОУ 39104858)
про стягнення 3 317,95 грн.
Без виклику представників сторін
СУТНІСТЬ СПОРУ:
В провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться позовна заява від 08.02.2019р. за вих. №226 Концерну «Міські теплові мережі» (вх. №349/08-07/19 від 11.02.2019р.) до Громадської організації «Творче натхнення» про стягнення 3 317,95 грн.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019р. справу №908/322/19 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 13.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/322/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, присвоєно справі номер провадження - 5/21/19, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.03.2019р. Ухвалою суду від 15.03.2019р. судом ухвалено оголосити перерву. 12.04.2019р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: між Концерном «МТМ» та ГО «Творче натхнення» був укладений договір №101539 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. За умовами п. 1.1. Договору, позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами. Позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді на об'єкт споживання відповідача з відповідним розрахунковим тепловим навантаженням на опалення згідно Додатку №1 до Договору. Концерном «МТМ» надіслано та ГО «Творче натхнення» претензію щодо погашення заборгованості за теплову енергію від 30.11.2018р. №2357/09. В порушення положень Закону, Правил та Договору відповідач в період з жовтня 2017р. по квітень 2018р. не виконав своїх зобов'язань по сплаті за спожиту теплову енергію, у зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 2 679,03грн. Однак, відповідач не здійснив оплату за надані послуги, у зв'язку із чим позивачем також заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 119,36 грн., 3% річних в розмірі 59,59 грн., пеню в розмірі 459,97 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 2, 3, 193, 232, 275-277 Господарського кодексу України, умовами Договору, Законом України «Про теплопостачання» , «Правилами користування тепловою енергією» , ст.ст. 4, 12, 27, 162-164, 171 Господарського процесуального кодексу України та просить суд позов задовольнити.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/322/19 від 13.02.2019р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 34, прим. 73.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто зазначену ухвалу суду із відміткою пошти підстав повернення: за закінченням терміну зберігання .
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Запропонований ухвалою суду про відкриття провадження від 13.02.2019р. №908/322/19 відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду не надіслав, правами, передбаченими ст. 42 ГПК України, не скористався.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємства, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут та інше.
Правовідносини між Теплопостачальною організацією та ОСОБА_1 в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання» , «Правилами користування тепловою енергією» , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (далі - Правила), Законом України Про житлово-комунальні послуги та іншими нормативно-правовими актами України.
Позивач є монополістом відповідно до положень Закону України «Про природні монополії» та відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» ). Аналогічне положення закріплено у п. 14 Правил.
Частиною 2 ст. 275 ГК України визначено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
14.11.2014р. між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі - Орендодавець), міським комунальним підприємством Основаніє (далі - Балансоутримувач) та громадською організацією Творче натхнення (далі - Орендар) було укладено договір №172/9 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до п. 1.1., 1.2. було встановлено, що Орендодавець, Балансоутримувач на підставі департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 03.06.2014р. №142р передає, а Орендар приймає в строкове платне користування об'єкт комунальної власності нерухоме майно - нежитлове приміщення №73 першого поверху (літ. А-9) площею 8,4 кв.м по вул. Ладозький, 34, що перебуває на балансі міського комунального підприємства Основаніє , вартість якого визначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою 14 946,00 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 00 коп.) гривень станом на 30 вересня 2014 року. Майно використовується Орендарем на правах оренди для розміщення організації. Пунктом 11.1. зазначено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців з 14 листопада до 14 жовтня 2017року. Проте,сторони пунктом 11.7. Договору закріпили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення його строку протягом одного місяця, то Договір вважається продовженим на той самий термін, при умові виконання п. 5.15. Договору, та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Про передачу приміщення у строкове користування свідчить ОСОБА_1 прийому-передачі від 14.11.2014р., який скріплено печатками підприємств та підписано ОСОБА_1 уповноваженими особами.
Відповідно до інформаційного листа Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 16.11.2018р. за вих. №5968/01/01-07 зазначено що Договір оренди від 14.11.2014р. №172/9 нежитлового приміщення п вул.. Ладозькій, 34 є діючим.
Приміщення відповідача знаходиться на першому поверсі житлового будинку по вул. Ладозькій, 34 у м. Запоріжжя та має загальну систему опалення з житловим будинком, що підтверджується Розрахунком теплового навантаження на опалення від 04.09.2015р. №4533/09 та ОСОБА_1 обстеження приміщення від 14.08.2015р. Технічної можливості відключення будинкових стояків від опалення окремо від житлового будинку немає.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2016р. між Концерном «Міські теплові мережі» (далі - Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Творче натхнення» (далі - ОСОБА_1) було укладено договір №101539 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір) на орендоване нежитлове приміщення №73 для розміщення організації по вул. Ладозька, 34, відповідно до умов якого встановлено, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення (за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 код 35.30.1 - пара та гаряча вода; постачання пари, гарячої води), (надалі - теплова енергія) споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1. Договору).
Теплопостачальна організація здійснювала постачання теплової енергії в гарячій воді на об'єкт споживання ОСОБА_1 з відповідним розрахунковим тепловим навантаженням на опалення згідно Додатку №1 до Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, теплова енергія відпускається споживачу згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального сезону;
- кондиціювання - по замовленню ОСОБА_1;
- інші технологічні потреби - по замовленню ОСОБА_1.
Згідно з п. 3.2.6. Договору, ОСОБА_1 теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в термінах, які передбачені договором.
Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Пунктами 5.4. - 5.5. договору визначено, що межа балансової належності та/або експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку №2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електричних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії, визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.
У договорі п. 6.1. встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифів (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадку їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.
Згідно до п. 6.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Підставою для розрахунків ОСОБА_1 з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 договору).
Відповідно до п. 6.4. договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. ОСОБА_1 має право робити передоплату.
При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку (п. 6.5 договору).
ОСОБА_1, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання ОСОБА_1 у розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 6.6 договору, при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі ОСОБА_1 повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від ОСОБА_1, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.
ОСОБА_1 з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. №2А, документи за розрахунковий період:
- рахунок;
- акт приймання-передачі теплової енергії гарячій воді (п. 6.7 договору).
Пунктом 6.7.1. договору встановлено, що отриманий ОСОБА_1 повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.
У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного ОСОБА_1, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його ОСОБА_1, та оформлений таким чином ОСОБА_1 вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в ОСОБА_1, споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного ОСОБА_1 з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні ОСОБА_1 та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в ОСОБА_1 наступного місяця. У разі відмови у прийняті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем в судовому порядку (п. 6.7.2. договору).
Відповідно до п. 7.2.10. договору зазначено, що за порушення ОСОБА_1 строків оплати за теплову енергію, встановлених у пункті 6.4. цього Договору, останній сплачує Теплопостачальній організації пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати. Оплата пені не звільняє ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків по оплаті заборгованості.
Пунктом 10.1 договору передбачено, то договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання Сторонами письмової угоди про його розірвання.
Договір, додатки до договору та додаткові угоди підписані з обох сторін уповноваженими на те особами та скріплені печатками підприємств.
Судом враховано, що станом на час подання позовної заяви Договір №101539 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 04.01.2016р. є чинним. Доказів розірвання договору або визнання недійсним суду не надано та припинення юридичних осіб не відбувалося.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
На виконання п. 6.3. Договору позивачем було відпущено відповідачу у період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року теплову енергію на загальну суму 2 679,03 грн., теплова енергія відпускалась відповідачу в Гкал відповідно до п. 2.1. Договору та згідно з Додатком 1. Концерном МТМ виставлено відповідачу рахунки за спожиту теплову енергію та відповідні ОСОБА_1 приймання-передачі теплової енергії (а.с. 45 - 58).
Всупереч умовам договору, а саме п. 6.3. договору, відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2017р. по квітень 2018р., на адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.
Законом України Про теплопостачання в статті 24 серед основних обов'язків споживача теплової енергії закріплено обов'язок щодо додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
У відповідності до п. 40 Правил користування тепловою енергією,встановлено, що споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
На адресу відповідача позивачем була надіслана претензія від 30.11.2018р. за вих. №2357/09, в якій позивач просить відповідача сплатити суму заборгованості за період жовтня 2017р. по квітень 2018р. у розмірі 2 679,03 грн. (а.с.59).
Відповіді на зазначену претензію позивачем не було отримано.
Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачем суду також не надано.
На підставі викладеного, заборгованість відповідача з жовтня 2017р. по квітень 2018р. у розмірі 2 679,03 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.
Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Статтею 1 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно зі ст. 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 7.2.10. договору зазначено, що за порушення ОСОБА_1 строків оплати за теплову енергію, встановлених у пункті 6.4. цього Договору, останній сплачує Теплопостачальній організації пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати. Оплата пені не звільняє ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків по оплаті заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за період 20.11.2017р. - 20.11.2018р. на загальну суму 459,97 грн.
Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок здійснено вірно і сума пені, що підлягає стягненню становить 459,97 грн.
Крім того, позивачем пред'явлені до стягнення сума 3% річних в розмірі 59,59 грн. за період з 20.11.2017р. по 30.11.2018р. та сума інфляційних витрат за період з грудня 2017р. по жовтень 2018р. в розмірі 119,36 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надані розрахунки судом перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розраховані вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені.
Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.
Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації «Творче натхнення» (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 34, прим. 73, код ЄДРПОУ 39104858) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а; код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957) основний борг за відпущену теплову енергію у сумі 2 679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 03 коп. Видати наказ.
3. Стягнути з Громадської організації «Творче натхнення» (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 34, прим. 73, код ЄДРПОУ 39104858) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а; код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957) суму інфляційних втрат у розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 36 коп., 3% річних у розмірі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 59 коп., суму нарахованої пені у розмірі 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.
Суддя К.В. Проскуряков
Повне рішення складено: 17.04.2019р.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2019 |
Оприлюднено | 19.04.2019 |
Номер документу | 81264905 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Проскуряков К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні