Рішення

від 09.04.2019 по справі 910/16153/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2019Справа № 910/16153/18

За позовомІнституту української мови Національної академії наук України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" простягнення 239 892,70 грн. Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача: Руденко А.С.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2018 року Інститут української мови Національної академії наук України (надалі - Інститут) звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" (надалі - Товариство) про стягнення 239 892,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взятого на себе за Типовим договором оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств та підприємств НАН України, від 01.01.2013 грошового зобов'язання зі сплати за користування протягом 2017 року орендованим майном, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі у розмірі 221 934,48 грн. та заборгованість за комунальні послуги у розмірі 17 958,22 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2018 відкрито провадження у справі №910/16153/18; вирішено здійснювати її розгляд з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2019 вирішено розгляд справи №910/16153/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 26.02.2019; зобов'язано позивача надати суду у підготовчому засіданні оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви, зокрема, оригінал акту №1 від 28.12.2017 (для огляду).

26.02.2019 через відділ діловодства суду від Інституту надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів, а саме: довідку про нарахування та сплату орендної плати, земельного податку та комунальних послуг за 2017 рік та виписку по рахункам.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2019 відкладено підготовче засідання на 14.03.2019 та вирішено повідомити засновників Товариства про відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2019.

В судове засідання 09.04.2018 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач своїх повноважних представників в судове засідання 09.04.2019 не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.12.2018, як і послідуючі ухвали суду, направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці відповідних ухвал, на адресу його місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01001, м. Київ, Музейний провулок, буд. 2, кв. 22.

Однак, всі поштові відправлення на визначену адресу відповідача були повернуті суду без вручення з відміткою про причини повернення: неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача; за зазначеною адресою не проживає; інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Крім того, ухвали від 27.02.2019 про повідомлення про відкладення підготовчого засідання на 14.03.2019 направлялись на адреси засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, поштові відправлення на адресу засновників відповідача були повернуті суду без вручення у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвали суду направлялися відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини неявки його представника в судове засідання 09.04.2019, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Товариства.

В судовому засіданні 09.04.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 між Інститутом української мови Національної академії наук України (орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" (орендар) було укладено типовий договір оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств НАН України (надалі - Договір), у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно К 105 загальною площею 89,9 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 4, для використання під архітектурно-дизайнерську галерею.

В подальшому Додатковими угодами до договору від 01.01.2013 термін дії продовжувався до 31.12.2017.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95 №786 зі змінами. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахунках орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прибудинкової території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

У пунктах 3.3, 3.4 Договору сторонами було визначено, що орендна плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Додатковою угодою №2 від 01.01.2017 до п.1.3. Договору було внесено зміни, встановлено, що орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2016 року - 29 781,63 грн. орендна плата за перший місяць січень - 29 781, 63 грн.

Спір у справі виник у зв'язку твердженнями позивача про невиконання відповідачем своїх зобов'язань із внесення орендної плати за користування об'єктом оренди в період з 01.01.2017 до 31.12.2017, орендну плату було сплачено частково, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 221 934,48 грн. та заборгованість за комунальні послуги у розмірі 17 958,22 грн.

Укладений сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

За приписами статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що на виконання зобов'язань за Договором Інститутом було передано Товариству приміщення площею 89,9 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 4, для використання під архітектурно-дизайнерську галерею.

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У пункті 3.1 Договору сторонами було погоджено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і відповідно до Додаткової угоди №2 від 01.01.2017 становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2016 року - 29 781,63 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 Договору).

На підставі рахунків-фактур з 01.01.2017 по 31.12.2017 позивачем за вказаний період було нараховано відповідачу загальний розмір орендної плати 380 371,76 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.12.2017 Товариство передає, а Інститут приймає приміщення К 105, що знаходиться на 1 поверсі будинку 4 по вул. Грушевського орендованого площею 89,9 кв.м., у зв'язку із закінченням договору оренди від 01.01.2013, який було продовжено до 31.12.2017.

Таким чином, правильним є нарахування орендної плати за період до 28.12.2017, а отже загальний розмір орендної плати за період з 01.01.2017 по 28.12.2017 становить 377 124,91 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.4 Договору орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача, за період з січня 2017 по грудень 2017, відповідачем були сплачені на користь позивача грошові кошти (орендна плата) у загальному розмірі 158 437,28 грн.

За перерахунком суду, з урахуванням повернення 28.12.2017 орендованого нерухомого майна Інституту, заборгованість відповідача по орендні платі перед Інститутом, за період з 01.01.2017 по 28.12.2017, складає 218 687,63 грн.

Крім орендної плати, згідно з п. 3.1 Договору, орендар сплачує орендодавцю по розрахунках орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прибудинкової території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Доказів укладення між позивачем та відповідачем договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю матеріали справи не містять.

Враховуючи, що позивач як балансоутримувач орендованого майна, ніс витрати на комунальні послуги, вказані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем як орендарем на користь позивача як балансоутримувача.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року позивачем було нараховано до відшкодування відповідачу комунальні послуги у загальному розмірі 17 958,22 грн.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень що визначних позивачем розмірів відшкодування комунальних послуг за спірний період.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

Інститутом долучено до позовної заяви копії рахунків-фактур, які виставлялися у спірному періоді відповідачу для здійснення останнім оплат (відшкодування вартості комунальних послуг), на яких містяться написи про отримання вказаних рахунків відповідачем (із зазначенням дати отримання).

За таких обставин, враховуючи, що пред'явлення позивачем рахунку на оплату є, по суті, пред'явленням вимоги про сплату грошових коштів (відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України), суд дійшов висновку, що відповідач повинен був відшкодовувати позивачу вартість комунальних послуг у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача, за період відповідачем не були сплачені на користь позивача кошти за комунальні послуги.

Таким чином, за перерахунком суду, заборгованість відповідача за комунальні послуги перед Інститутом, за період з 01.01.2017 по 28.12.2017, складає 17 322,07 грн.

З аналогічних обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги за 29-31.12.2017 (нарахування за комунальні послуги у грудні 2017 здійснюється пропорційно часу фактичного користування відповідачем орендованим майном 28 днів з 31 дня).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів сплати грошових коштів у загальному розмірі 236 009,70 (орендна плата у розмірі 218 687,63 грн., комунальні послуги у розмірі 17 322,07 грн.) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано.

За таких обставин, позовні вимоги Інституту української мови Національної академії наук України підлягають частковому задоволенню із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" заборгованості з орендної плати у розмірі 218 687,63 грн. та заборгованості за комунальні послуги у розмірі 17 322,07 грн.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити, у зв'язку із повернення відповідачем орендованого нерухомого майна 28.12.2017.

У відповідності до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Інституту української мови Національної академії наук України задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" (01001, м. Київ, Музейний провулок, буд. 2, кв. 22; ідентифікаційний код 23741408) на користь Інституту української мови Національної академії наук України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 4; ідентифікаційний код 21569266) заборгованість з орендної плати у розмірі 218 687 (двісті вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 63 коп., заборгованість за комунальні послуги у розмірі 17 322 (сімнадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 3 540 (три тисячі п'ятсот сорок) грн. 15 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 16.04.2019.

Суддя Р.В. Бойко