Рішення

від 15.04.2019 по справі 911/204/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/204/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропідприємство "Еліта"

про стягнення 845 941,05грн

Суддя Чонгова С.І.

За участю секретаря судового засідання Горової О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (протокол №66/П від 12.04.2019; розпорядження №3/К від 12.04.2019);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг (далі - ТОВ "Хімагромаркетинг" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропідприємство "Еліта" (далі - ТОВ АП "Еліта") про стягнення 845 941,05грн, а саме:

- 544 450,00грн - сума основного боргу;

- 80 205,69грн - пеня;

- 81 667,05грн - штраф;

- 139617,86грн - відсотки річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №АП-19-0739 від 04.04.2018 в частині оплати за надані послуги у встановлений договором строк.

Відповідач у справі - ТОВ АП "Еліта" документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2019 відкрито провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 25.02.2019.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2019 підготовче судове засідання відкладено та призначено на 18.03.2019.

У підготовче судове засідання 18.03.2019 представник відповідача не з'явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали про відкладення підготовчого судового засідання від 25.02.2019. Дані відомості містяться в матеріалах справи.

18.03.2019 позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог, що є фактично зменшенням розміру позовних вимог та зміною предмету позову у частині нарахування штрафних санкцій, а також нарахування пені та річних. Позивач просить стягнути з відповідача 541 594,76грн, а саме:

- 259 847,50грн - сума основного боргу;

- 97 366,64грн - пеня;

- 53 699,18грн - відсотки за користування кредитними коштами (ставка 40%);

- 130 681,44грн - відсотки за користування кредитними коштами (ставка 96%);.

Пунктом 2 частини 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Керуючись ст. 176 ГПК України суд дійшов висновку про прийняття до розгляду заяви про (уточнення) зменшення розміру позовних вимог. Судом розглядаються вимоги, що визначені даною заявою.

У судовому засіданні позивач просить суд надати йому можливість долучити до матеріалів справи платіжні доручення щодо часткової сплати заборгованості, які міститимуть інформацію щодо призначення платежу під час розгляду справи по суті, оскільки на його запит відповідні платіжні доручення на даний момент не надані. Суд приймає до уваги дане клопотання та роз'яснює, що клопотання буде задоволено, якщо відповідні документи чи пояснення матимуть значення для розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2019 підготовче судове закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачем у судовому засіданні 15.04.2019 вимоги заявлені до відповідача були підтримані в редакції заяви про (уточнення) зменшення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропідприємство Еліта було укладено договір поставки №АП-19-0739 (далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступний насіннєвий матеріал, надалі іменований Товар кукурудзу МВТС277 загальною ціною 604950,00грн з ПДВ (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору, загальна вартість товару (ціна договору) на дату укладення цього договору становить 604950,00грн у т.ч. 20% ПДВ.

Відповідно до п.2.1 договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в пункті 1.2договору в наступні строки:

- не пізніше 05.04.2018 - 60495,00грн;

- не пізніше 15.08.2018 - 544455,00грн.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що у випадку будь-якого порушення покупцем розділу 2 цього договору продавець має право відмовити у поставці товару та вважається, що строк оплати за товар поставлений раніше, відповідно до умов цього договору настав. При цьому покупець зобов'язаний оплатити в повному розмірі за поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту пред'явлення вимоги продавцем.

Право власності на товар виникає у покупця з дня передачі товару (п. 3.2 договору).

У відповідності до п.3.3 договору, поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок продавця до наступних базисів (отримувача) адреса базису доставки (отримувач) - Київська область, Сквирський район, с. Каленна, строк поставки до 06.04.2018. За згодою сторін поставки товару може бути здійснена на умовах EXW (продавця).

Згідно з п. 5.2 договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

У випадку прострочення виконання зобов'язання, передбачених розділом 2 договору, більше ніж 10 (десяти) днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору (п.5.4 договору).

Відповідно до п.5.5 договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яносто календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п.2.1 договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2020, а в частині виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 604950,00грн, що підтверджується видатковою накладною №АП-19-0769 від 06.04.2018.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 259847,50грн (з урахуванням зменшення).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань з оплати переданого товару, а також застосування відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом виконання зобов'язань, яке визначено ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, що регулює відносини сторін при поставці, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, що передбачено вказаною нормою.

Так, згідно ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При укладенні договору позивачем та відповідачем змінено загальне правило, відповідно до якого товар, переданий за договором поставки, оплачується після його прийняття, шляхом встановлення іншого строку оплати у п. 2.1 договору.

Як зазначає позивач у заяві про зменшення позовних вимог, відповідачем здійснено оплату заборгованості 18.01.2019 у розмірі 191270,00грн та 21.01.2019 у розмірі 175 000,00грн

Також, позивач вказує, що ним 18.01.2019 керуючись п.5.6 договору та ст. 534 Цивільного кодексу України здійснено зарахування 81 667,50грн в рахунок сплати неустойки, а саме штрафу. Решту сплаченої суми у розмірі 284 602,50грн позивачем зараховано в оплату основної заборгованості та заявлено до стягнення заборгованість у сумі 259847,50грн.

Проте, суд зазначає, що умовами договору не передбачено зарахування сплаченої суми за поставлений товар в рахунок сплати штрафу, а тому, з урахуванням сплачених сум відповідачем, заборгованість за поставлений товар складає 178180,00грн

Відповідач не здійснив оплату за поставлений товар у розмірі 178180,00грн, доказів спростування відповідної заборгованості не надано.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимоги позивача що стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню у розмірі 178 180,00грн, в частині стягнення 81667,50грн заборгованості задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення пені в розмірі 97366,64грн за період з 16.08.2018 по 11.03.2019.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 5.2 договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

За розрахунком суду розмір пені що підлягає стягненню складає 93098,81грн, в частині стягнення пені у розмірі 4267,83грн вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами (ставка 40%) у розмірі 53 699,18грн за період з 16.08.2018 по 13.11.2018 та відсотки за користування кредитними коштами (ставка 96%) у розмірі 130 681,44грн за період з 14.11.2018 по 11.03.2019.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом п.5.5 договору передбачено, що сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яносто календарних днів.

Перевіривши розрахунок позивача відсотків за користування коштами за період з 16.08.2018 по 13.11.2018 (ставка 40%) суд вважає його у сумі 53699,18грн арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.

За розрахунком суду відсотки за користування коштами (ставка 96%) складає у розмірі 121652,52грн, яка підлягає задоволенню, в частині стягнення у розмірі 9028,92грн задоволенню не підлягає.

Загальна сума річних, яка підлягає стягненню складає 175351,70грн.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 6699,46грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропідприємство Еліта (09045, Київська область, Сквирський район, с. Каленна, вул. Набережна, 1-А; ідентифікаційний код 39962537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг (02160, м. Київ, пр.-т Соборності, 15; ідентифікаційний код 30262667) 178 180,00грн основної заборгованості, 93098,81грн пені, 175351,70грн відсотків річних (53699,18грн відсотків за користування коштами (ставка 40%), 121652,52грн відсотків за користування коштами (ставка 96%)), а також 6699,46грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 81667,50грн основної заборгованості, 4267,83грн пені та 9028,92грн відсотків за користування коштами (ставка 96%) в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18 .04.2019

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова