Ухвала

від 15.04.2019 по справі 4/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.04.2019 р. Справа № 4/49

За позовом: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Базюк Галини Дмитрівни, м. Львів

про демонтаж малої пересувної архітектурної форми

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Кузів О. М. - представник;

від відповідача: не з'явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця Базюк Галини Дмитрівни про демонтаж малої пересувної архітектурної форми.

Ухвалою суду від 15.04.2009 було порушено провадження у справі № 4/49 та призначено розгляд справи на 14.05.2009. Подальший хід справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 12.12.2011 було зупинено провадження у справі № 4/49 до вирішення пов'язаних з нею інших справ № 2а-3822/08, № 2а-477/08/1304 № 2а-195/10, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 19.03.2019 поновлено провадження у справі № 4/49 та призначено підготовче засідання на 01.04.2019.

Представник позивача у судове засідання 01.04.2019 з'явився, оголосив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду від 01.04.2019 відкладено підготовче судове засідання на 15.04.2019.

У судове засідання 15.04.2019 представник позивача з'явився, через канцелярію суду супровідним листом долучив акт комісійного обстеження тимчасової споруди на вул. Сихівській, 12-14 у м. Львові від 03.04.2019 та інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої вбачається, що Базюк Г. Д. 22.06.2015 припинила підприємницьку діяльність.

Відповідач у судове засідання 15.04.2019 не з'явився, письмових пояснень на вимогу ухвал суду не подав.

Судом встановлено.

Позовні вимоги Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради обґрунтовує тим, що відповідач в порушення розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 22.01.2008 № 19 "Про демонтаж малих архітектурних форм по вул. Сихівській, 12-14" не здійснив демонтажу належної йому малої архітектурної форми на вул. Сихівській, 12-14 у м. Львові, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Правовий статус позивача врегульовано у Положенні про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженому рішенням виконкому Львівської міської ради від 01 листопада 2016 року № 977 "Про затвердження Положення про районні адміністрації Львівської міської ради та їх структур" з подальшими змінами (далі - Положення).

Відповідно до п. 1.1. Положення, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів", утвореним відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно п. 4.49. та п. 4.50. Положення, до компетенції Сихівської районної адміністрації належать повноваження, зокрема, щодо надання дозволів на влаштування елементів благоустрою і озеленення у встановленому виконавчим комітетом порядку; розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо).

З позовної заяви вбачається, що Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як виконавчий орган місцевого самоврядування, звернулась до суду з метою реалізації своїх повноважень у сфері будівництва, щодо усунення відповідачем порушень шляхом демонтажу належної йому пересувної малої архітектурної форми.

Згідно з статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Відповідно до підпункту 3 пункту "б" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу. Аналогічну норму закріплено у статті 14 Закону України "Про основи містобудування".

Згідно з статті 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

З долучених позивачем до матеріалів справи доказів вбачається, що Головою Сихівської районної адміністрації ЛМР 22.01.2008 було прийнято розпорядження № 19 "Про демонтаж малих архітектурних форм по вул. Сихівській, 12-14". Вказаним розпорядженням зобов'язано власників звільнити від матеріальних цінностей та здійснити демонтаж належних їм малих архітектурних форм на вул. Сихівській, 12-14, в термін до 28.01.2008. Внаслідок невиконання зазначеного розпорядження позивач звернувся до суду з цим позовом про демонтаж пересувної малої архітектурної форми.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно, за змістом ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Разом з тим завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України).

З аналізу ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, це спір в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Отже, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність суб'єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та виконання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень (постанова ВП ВС від 21.02.2018 у справі № 520/15749/14-ц).

Визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. У даному випадку існує вертикальне підпорядкування відповідача фізичної особи-підприємця, позивачу - виконавчому органу місцевого самоврядування (районній адміністрації).

Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин (постанова ВП ВС від 30.05.2018 у справі №464/5495/13-ц).

Виходячи із вищезазначеного, проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що даний спір за своєю правовою природою є публічно-правовим спором, та не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

За умовами п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи наведене та позицію Великої палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі оскільки даний спір не підвідомчий господарським судам.

На виконання ч. 2 ст. 231 ГПК України, суд роз'яснює позивачу, що даний спір підлягає розгляду у судах адміністративної юрисдикції.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Суд зазначає, що питання повернення судового збору, оплаченого позивачем при зверненні до суду з даним позовом, може бути вирішено в порядку передбаченому статтею 7 Закону України "Про судовий збір", за наявності відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Провадження у справі № 4/49 за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця Базюк Галини Дмитрівни про демонтаж малої пересувної архітектурної форми - закрити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.