Рішення

від 17.04.2019 по справі 920/112/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.04.2019 Справа № 920/112/19 Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/112/19 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Паззл" (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гленца, буд. 16/39, ідентифікаційний код 40494730),

до відповідача: фізичної особи-підприємця Костюка Олександра Павловича (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

про стягнення 48000,00 грн. на підставі договору постачання № 19-08/2016 від 19.08.2016, укладеного між сторонами, та статей 670, 693 Цивільного кодексу України,

Представники сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуд Паззл" (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гленца, буд. 16/39, ідентифікаційний код 40494730) з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 48000,00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором постачання № 19-08/2016 від 19.08.2016, укладеним між сторонами; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 20.02.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/112/19 в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на 19.03.2019, а також встановлено відповідачу строк для надання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до 15.03.2019.

19.03.2019 розгляд зазначеної справи по суті не відбувся у зв'язку з лікарняним судді Спиридонової Н.О., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Від відповідача до суду заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходила. Відзиву на позов відповідач не подав.

Ухвалою суду від 25.03.2019 у справі № 920/112/19 призначено розгляд справи по суті на 09.04.2019 з повідомленням учасників справи.

09.04.2019 розгляд зазначеної справи по суті не відбувся у зв'язку з відпусткою судді Спиридонової Н.О. менше чотирнадцяти календарних днів, що не було підставою для повторного авторозподілу судової справи.

У зв'язку з усуненням обставин, які унеможливлювали розгляд справи, судом ухвалою суду від 10.04.2019 призначено розгляд справи по суті на 17.04.2019.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст.. 248 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У призначене судом на 17.04.2019 судове засідання представники сторін не з'явились.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі було направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим повідомленням та вручено 23.02.2019.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 920/112/19.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

19.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вуд Паззл (позивач - покупець) та Фізичною особою-підприємцем Костюк Олександром Павловичем (відповідач - постачальник) укладено договір постачання № 19-08/2016 від 19.08.2016 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується постачати та передавати в обумовлений строк у власність покупця пиломатеріали, в подальшому Товар належної якості, на підставі заявок покупця, а покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до п. 2.1. договору конкретний асортимент, кількість та вартість товару визначаються у накладних на товар, які після їх складання та підписання уповноваженими представниками сторін становлять невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що постачальник забезпечує якість поставленого покупцю товару. Якість товару повинна відповідати державним стандартам та/або характеристикам, вказаним у додатках до договору.

Згідно з п. 3.1. договору, постачальник здійснює поставку товару на склад покупця протягом 20-ти робочих днів із моменту здійснення передоплати покупцем на підставі рахунку-фактури постачальника у розмірі 50% від загальної вартості товару, шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Постачання товару здійснюється постачальником в межах асортименту та кількості товару, вказаної у видатковій накладній. Датою купівлі-продажу товару є дата, вказана у видатковій накладній (п. 3.3. договору).

Відповідно п. 4.1. договору, товар поставляється постачальником покупцеві за договірними цінами, погодженими сторонами шляхом виставлення та оплати рахунку-фактури.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що ціну договору складає вартість поставленого товару згідно з оплаченими рахунками-фактурами.

Покупець здійснює оплату у розмірі 50% від попередньо заявленої постачальником вартості товару за 20 робочих днів до відвантаження товару на склад покупця та залишок вартості, вказаної у видатковій накладній за товар шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дати приймання товару по адресі замовника товару (п. 5.1. договору).

На виконання одержаного від постачальника рахунку-фактури на суму 72000,00 грн. позивачем була здійснена передоплата за товар у розмірі 48000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0509201601 від 05.09.2016 на суму 12000,00 грн. та платіжним дорученням № 2208201601 від 22.08.2016 на суму 36000,00 грн., проте в порушення умов договору товар покупцю поставлено не було, в тому числі на суму попередньої оплати.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 1 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару ( ст.. 664 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Водночас, суду не надано доказів здійснення відповідачем поставки товару.

Як встановлено судом, відповідно до претензії від 14.05.2018 позивач вимагав повернення коштів у зв'язку з невиконанням зобов'язання з поставки протягом тридцяти днів з дня отримання даної претензії.

Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та сума попередньої оплати за договором позивачу не повернута.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд зазначає, що наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, однак відповідачем не надано суду доказів виконання такого обов'язку - доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 48000,00 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1921,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 130, 185, 233, 236-238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Костюка Олександра Павловича (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вуд Паззл (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.. Гленца, буд. 16/39, ідентифікаційний код 40494730) заборгованість в сумі 48000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18.04.2019.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя Н.О. Спиридонова