Рішення

від 03.04.2019 по справі 924/1058/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2019 р. Справа № 924/1058/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши справу

за позовом Деражнянської міської ради

до фізичної особи-підприємця Медведя Василя Анатолійовича

про стягнення 82395 грн. безпідставно збережених коштів

за участю представників:

позивача: Кухар І.Д. - за довіреністю від 08.01.2019р.;

відповідача: Мельник О.Д. - за довіреністю від 18.12.2018р.

У судовому засіданні 03.04.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 82395 грн. збитків за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6821510100:01:002:0001, площею 0,6400 га із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Проскурівська, 112 в м. Деражня Деражнянського району Хмельницької області без оформлення документів, які посвідчують право на землю.

21.01.2019р. позивачем подано заяву про зміну предмету позову, у якій просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця Медвідь Василя Анатолійовича безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 82395 гривень за фактичне використання земельної ділянки комунальної форми власності, площею 0, 6400 га з кадастровим номером 6821510100:01:002:0001 із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Проскурівська, 112 в м. Деражня, Хмельницької області без належних на те правових підстав.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Медвідь В.А. на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.2016р. набув у власність цілісний майновий комплекс автозаправної станції, який розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0, 6400 га з кадастровим номером 6821510100:01:002:0001 із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та знаходиться по вул. Проскурівська, 112 в м. Деражня. В порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України відповідач, за час перебування у його власності зазначеного нерухомого майна, не оформив право користування вказаною земельною ділянкою, не зареєстрував його відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , не вносив плату за користування нею. З огляду на викладене, до бюджету територіальної громади м. Деражня не надійшли кошти за користування земельною ділянкою в сумі 82395 гривень, які могли б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б був укладений договір оренди між орендарем та орендодавцем. З посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 20 листопада 2018 року в справі № 922/3412/17 позивач стверджує, що фізична особа - підприємець Медвідь Василь Анатолійович, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

19.02.2019р. відповідно до ст. 42, 46 ГПК України постановлено ухвала про прийняття заяви від 21.09.2019 року про зміну предмета позову.

Відповідач у відзивах від 10.01.2019р., від 25.02.2019р. та письмових поясненнях від 01.03.2019р.зазначив, що подані позивачем документи, не обґрунтовують застосування при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м.Деражні процентної ставки саме у вказаному розмірі. Звертає увагу суду на ту обставину, що рішенням Деражнянської міської ради від 28.01.2016р. №4 Про встановлення ставок податку на майно в м.Деражня Хмельницької обл. визначено ставку земельного податку для земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - 2% від нормативно-грошової оцінки земель та до вказаної категорій земель відноситься спірна земельна ділянка. Земельний податок за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальної власності стягується з власників земельних ділянок та постійних землекористувачів, розмір якого встановлюють органи місцевого самоврядування на відповідній території. На думку відповідача, оскільки рішення про встановлення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою рішенням позивача не встановлювалося, для встановлення такої плати у розмірі 6% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відсутні правові підстави. Стверджує, що позивачем не доведено факт користування саме земельною ділянкою розміром 0,6400 га. Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту була затверджена відповідним рішенням Деражнянської міської ради у відповідності до вимог чинного законодавства України. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві та поясненнях.

При дослідженні матеріалів справи, судом береться до уваги наступне.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на нерухоме майно від 25.10.2018р. за відповідачем зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості по вул. Проскурівська, 112, у м. Деражня за реєстраційним номером 17641483.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.02.2018р. цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6821510100:01:002:0001 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, форма власності - комунальна власність.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.08.2017р. №924/500/17 задоволено позов Деражнянської міської ради, м. Деражня, Хмельницької області до Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м. Київ та стягнуто 214 644 грн. збитків та 3 219,66 грн. судового збору.

У вищевказаному рішенні судом встановлено використання попереднім власником цілісного майнового комплексу автозаправної станції земельної ділянки по вул. Проскурівській, 112, м. Деражня, площею 0,6400 га, про що був складений акт обстеження земельної ділянки від 14.10.16р., в якому встановлено, що ПАТ "Концерн Галнафтогаз" не оформлено правовстановлюючих документів всупереч ст. 120 Земельного кодексу України та ст.377 ЦК України.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1567 від 18.02.2019р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Проскурівській, 112, м. Деражня, площею 0,6400 га з кадастровим номером 6821510100:01:002:0001 складає 1657267,09 грн., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення 1,249; 1,433; 1,06.

В матеріалах справи наявний додаток 2 до рішення міської ради від 28.01.2016р. №4 „Ставки земельного податку на земельні ділянки, розташовані в межах м. Деражня у відсотках від нормативної грошової оцінки на 1 січня календарного року", за змістом якої ставка земельного податку за інші земельні ділянки із земель житлової та громадської забудови - 1,0 %.

25.10.2017р. комісією з визначення збитків власникам землі та землекористувачам при Деражнянській районній державній адміністрації складено акт визначення збитків внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів Медвідь Василем Анатолійовичем, згідно з яким визначено, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,64 га по вул. Проскурівська, 112, яку мав сплачувати відповідач становить за грудень 2016 року - 7817 грн., за 9 місяців 2016 року - 74578 грн. всього відповідачем завдано збитків на загальну суму 82395 грн. Зазначений акт затверджено розпорядженням голови райдержадміністрації від 25.10.2017р. №583/2017-р.

За змістом розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки комунально власності територіальної громади м. Деражня нормативна грошова оцінка земельної ділянки у грудні 2016р. - 1563456грн., за 9 місяців 2017р. - 1657267 грн., вартість 1 кв.м. - 136,489 грн., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,249; 1,433 у грудні 2016р. та 1,249; 1,433; 1,06; ставка річної орендної плати - 6%, розмір безпідставно збережених коштів в рік за грудень 2016р. - 7817 грн., за 9 місяців 2017р. - 74578 грн. Загалом розмір безпідставно збережених коштів, які повинні були надійти до місцевого бюджету за період з 01.12.2016р. по 01.10.2017р. становить 82 395 грн.

Листом від 25.10.2017р. №46/17-11-923/17 відповідача повідомлено про акт комісії від 25.10.2017р. та спричинені збитки та рекомендовано звернутись до Деражнянської районної державної адміністрації для укладення договору добровільного відшкодування збитків та відповідно сплатити визначені комісією збитки до бюджету Деражнянської міської ради.

У зв'язку з непогашенням відповідачем збитків у добровільному порядку, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 ст. 126 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 377 ЦК України в редакції на момент набуття відповідачем власності на об'єкт нерухомості передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Отже, перехід права на земельну ділянку не відбувається автоматично, а потребує оформлення. Набуттю права користування передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лише після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. Позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 20 листопада 2018 року в справі № 922/3412/17.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці по вул. Проскурівській, 112, м. Деражня, площею 0,6400 га з кадастровим номером 6821510100:01:002:0001, на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.2016 року.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права оренди спірної земельної ділянки у встановленому законодавством порядку. При цьому, згідно рішення суду від 09.08.2017р. №924/500/17 у попереднього власника нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці площею 0,6400 га, право користування земельною ділянкою також не було оформлене, та до відповідача як набувача відповідно не перейшло.

З викладеного суд дійшов до висновку, що відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

З огляду на викладене, ФОП Медвідь Василь Анатолійович як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом акту комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам при Деражнянській районній державній адміністрації від 25.10.2017р. встановлено використання Медвідь Василем Анатолійовичем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, згідно з яким визначено, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,64 га по вул. Проскурівська, 112, яку мав сплачувати відповідач становить за грудень 2016 року - 7817 грн., за 9 місяців 2016 року - 74578 грн., всього відповідачем завдано збитків на загальну суму 82395 грн. Зазначений акт затверджено розпорядженням голови райдержадміністрації від 25.10.2017р. №583/2017-р.

З огляду на встановлення факту використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження ним коштів у розмірі орендної плати за її використання, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, оскільки для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Разом з тим, відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

У відповідності до абз.1 п.289.1. ст.289 Податкового кодексу України (надалі - ПК України ) для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За приписами п.288.5 ст.288 ПК України (у редакції, що діяла на момент визначення розміру збитків) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (п.п.288.5.1. п.288.5. ст.288) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.2. п.288.5. ст.288).

Застосування позивачем для обрахунку суми безпідставно збережених коштів відповідачем за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Деражня ставки річної орендної плати у розмірі 6% нормативної грошової оцінки (тобто у розмірі, не вищому за середній розмір орендної плати, який міг бути визначений в договорі оренди - від 1% до 12%) узгоджується з вищевказаними приписами Податкового кодексу України та засвідчує виправданість очікування позивача щодо отримання визначеного ним розміру плати, що спростовує доводи відповідача стосовно необгрунтованості розміру ставки річної орендної плати.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 82395 грн. безпідставно збережених коштів за фактичне використання земельної ділянки комунальної форми власності, площею 0, 6400 га з кадастровим номером 6821510100:01:002:0001 із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Проскурівська, 112 в м. Деражня, Хмельницької області без належних на те правових підстав, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позовних вимог. Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України) остаточно складено у 10-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 17.04.2019р.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Медведя Василя Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Деражнянської міської ради (Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 37, ідентифікаційний код 04403025) 82395 грн. безпідставно збережених коштів, 1762 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення (з урахуванням положень ст.233 ГПК України) складено 17.04.2019р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 3 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу (32200, м. Деражня, Хмельницька обл., вул. Миру, 37); 3 - відповідачу АДРЕСА_1