Постанова

від 15.04.2019 по справі 914/3043/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Справа №914/3043/16

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

Н.М. Кравчук,

секретар судового засідання Кіра М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (надалі ПАТ "Універсал Банк") за №281 від 26.12.2018р. (вх. №01-05/13/19 від 02.01.2019р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 16.11.2018р. (головуючий-суддя У.І. Ділай, судді З.П. Гоменюк, А.Б. Мазовіта; повний текст рішення складено 30.11.2018р.)

у справі № 914/3043/16

за позовом: ПАТ "Універсал Банк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрон" (надалі ТзОВ "Гофрон")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3.)

про стягнення заборгованості в сумі 152760,00 доларів США

за участю:

від позивача: Червінський І.М. - адвокат (довіреність №8289 від 30.11.2018р.);

від відповідача : Колішенко Л.С. - адвокат (ордер серія ЛВ №168255 від 01.04.2019р.);

від третьої особи: Колішенко Л.С. - адвокат (ордер серія ЛВ №168256 від 01.04.2019р.),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

29.11.2016р. ПАТ Універсал Банк звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Гофрон за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 152760,00 грн. доларів США.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.11.2018р. у справі №914/3043/16 (головуючий-суддя У.І.Ділай, судді: З.П. Гоменюк, А.Б. Мазовіта) частково задоволено позовні вимоги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрон" на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 6332,40 доларів США простроченої заборгованості по додатковій угоді № ВL6212/ВL6212-К від 22.07.2008р.; 50513,94 доларів США дострокового стягнення по кредиту та 2890,96 доларів США простроченої заборгованості по додатковій угоді № ВL6212/ВL6248-КL+ від 22.07.2008р., а також 23243,77грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 93022,71 доларів США по додатковій угоді № ВL6212/ВL6212-К від 22.07.2008р. - відмовлено (т.5, а.с. 122-138).

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що між ВАТ Універсал Банк (правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_3 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL6212 від 22.07.2008р. Відповідно до умов договору, позивач зобов'язувався надати кредит, а третя особа: ОСОБА_3. здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі. 22.07.2008р. між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №BL6212/BL6248-KL+ до кредитного договору № BL6212, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 118000 доларів США, а Позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит в повному обсязі на умовах, визначених кредитним договором та сплатити проценти за коритсування кредитом. Як узгоджено сторонами у п. 16 Додаткової угоди №4 від 19.05.2014р. до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL6212 від 22.07.2008р., кінцевий термін погашення визначено 01 липня 2028 року. 18 травня 2015 року між ПАТ Універсал Банк та ТзОВ Гофрон укладено договір поруки № BL6212-П. Пунктом 2.1 даного договору сторони погодили, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем з дати відправлення кредитором йому такої вимоги та/або з дати її вручення поручителю. Суд вказав, що 23.06.2016р. позивач звертався із вимогою №2211/2ГО до відповідача про сплату простроченої заборгованості за Додатковою угодою №ВL6212/ВL6248-КL+ від 22.07.2008р., оскільки позичальник ОСОБА_3 не виконує взятих зобов'язань за спірним договором, у зв`язку з чим станом на 23.06.2016р. розмір заборгованості Позичальнитка по сплаті кредиту та нарахованих процентах за кредитним договором становить 93001,04 доларів США. Також у вказаній вимозі зазначено, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги та банк буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку. Вказана вимога отримана ТзОВ Гофрон 05.07.2016р. та залишена останнім без відповіді та задоволення. Зважаючи на наявність направленого позивачем відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості (№2211/2ГО від 23.06.2016р.), фактично змінено строк виконання зобов'язання за Додатковою угодою №ВL6212/ВL6248-КL+ від 22.07.2008р. з 01 липня 2028 року на 05 серпня 2016 року (31 день з моменту отримання вимоги - 05.07.2016р.). За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога ПАТ Універсал банк про стягнення 6332,40 доларів США простроченої заборгованості по додатковій угоді № ВL6212/ВL6212-К від 22.07.2008р.; 50513,94 доларів США дострокового стягнення по кредиту та 2890,96 доларів США простроченої заборгованості по додатковій угоді № ВL6212/ВL6248-КL+ від 22.07.2008р. відповідає правовим приписам та підлягає задоволенню. Разом з тим, суд зазначив, що до матеріалів справи не долучено доказів звернення позивача із вимогою дострокового погашення заборгованості до ТзОВ Гофрон по додатковій угоді №ВL6212/ВL6212-К від 22.07.2008р. Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 93022,71 доларів США заборгованості по додатковій угоді № ВL6212/ВL6212-К від 22.07.2008р. є передчасною, а в господарського суду Львівської області відсутні правові підстави для дострокового стягнення заборгованості за по додатковій угоді № ВL6212/ВL6212-К від 22.07.2008р.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ПАТ Універсал Банк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 16.11.2018р. у справі №914/3043/16, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТзОВ Гофрон заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL2839 від 08 квітня 2008 року в сумі 152760,00 доларів США. Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема скаржник зазначає, що Позичальник протягом значного строку не виконував зобов`язань, покладених на нього кредитним договором та недотримувався графіку погашення заборгованості по кредиту, в зв`язку з чим у відповідача станом на 12.09.2016р. повна заборгованість становила 275239,03 даларів США. Однак, ПАТ Універсал Банк у заявлених вимогах просив стягнути заборгованість в сумі 152760,00 доалів США. Скаржник зазначає, що при визначенні суми позову позивачем бралася до уваги ринкова вартість майна, яке знаходиться в іпотеці, оскільки ОСОБА_3 є майновим поручителем, отже вирішено подати позов про стягнення заборгованості на суму не більшу, ніж ринкова вартість майна, що передане в іпотеку.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач та третя особа - ОСОБА_3 не надали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2019р. головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/3043/16 визначено О.В. Зварич, судді: О.П. Дубник, О.С. Скрипчук.

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019р. (суддя-доповідач О.В. Зварич) залишено без руху апеляційну скаргу ПАТ Універсал Банк . Зобов`язано скаржника до 24.01.2019р. надати (надіслати) суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених Законом України Про судовий збір порядку та розмірі.

Скаржник усунув недоліки апеляційної скарги. Надіслав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх. № 01-04/515/19 від 24.01.2019р.).

За розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 78 від 28.01.2019р. проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі №914/3043/16 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії О.С. Скрипчук.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2019р. до складу колегії суддів введено суддю М.Б. Желіка замість судді О.С. Скрипчук.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі № 914/3043/16 та ухвалою від 11.02.2019р. призначено справу до розгляду.

За розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №272 від 15.04.2019р. проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі №914/3043/16 у зв`язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії М.Б. Желіка.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019р. до складу колегії суддів введено суддю Н.М. Кравчук замість судді М.Б. Желіка.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.

Відповідач та третя особа просили залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Щодо заявленого представником скаржника клопотання від 07.03.2019 вх. № 01-04/1515/19 про долучення доказів до матеріалів справи необхідно зауважити, що згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Проте, у заявленому клопотанні представник ПАТ Універсал Банк не навів причин, які унеможливили надання відповідних доказів до суду першої інстанції. З наведених підстав суд апеляційної інстанції не вправі брати ці докази до уваги та надавати їм правову оцінку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

22.07.2008р. між ВАТ "Універсал Банк" (правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк ) (т. 1, а.с. 146) (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL6212. Відповідно до умов генерального кредитного договору, Банк зобов'язався надавати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту встановленого в базовій валюті, що дорівнює 283000,00 доларів США (п. 1.1 договору) (т. 1, а.с. 26-30).

Згідно із пунктами 1.1.1, 1.1.2 договору, умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кредитної послуги в межах цього договору оформлюється додаткової угодою до цього договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього договору. Ліміт договору розраховується в базовій валюті незалежно від валюти кредитних послуг, що надаватимуться. Валютою кредитної послуги можуть бути: долар США (USD), та/або гривня (UAH), та/або швейцарські франки (CHF).

Позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за цим договором не пізніше 01 липня 2033 року і виконати всі зобов`язання, передбачені Індивідуальними угодами в терміни, встановлені Індивідуальними угодами, але в будь-якому випадку терміни виконання зобов`язань Позичальника за Індивідуальними угодами не повинні перевищувати термін, передбачений цим пунктом договору, якщо тільки не застосовується інший коротший термін виконання зобов`язань, встановлений цим договором та/або згідно умов відповідної угоди сторін (п. 1.2.1 договору).

22 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено додаткову угоду ВL6212/BL6212-К до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL 6212 (Індивідуальна угода) (т. 1, а.с. 32-33).

Відповідно до п.1 даної Індивідуальної угоди Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в сумі 165000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти, належними чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даній Індивідуальній угоді.

За використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією Індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 15,45 % річних. За користування кредитними коштами понад строк (або терміни погашення за Графіком погашення кредиту), встановлений Генеральним договором та/або цією Індивідуальною угодою, процентна ставка встановлюється в розмірі 30,9% річних ( підвищена процентна ставка ) (п.п. 3.1, 3.2 Індивідувльної угоди).

Крім того, 22 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено Додаткову угоду № ВL6212/ВL6248-КL+ до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL6212 від 22 липня 2008 року (Індивідуальна угода - кредитна лінія плюс) (т. 1, а.с. 39-41).

Згідно із п.1 даної Індивідуальної угоди Банк зобов'язується встановити ліміт Позичальнику за кредитною лінією в сумі 118000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти, належними чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у даній Індивідуальній угоді.

Пунктами 5.1, 5.2 Індивідуальної угоди сторони погодили за використання кредитних коштів у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, встановлених цією Індивідуальною угодою, встановлюється процентна ставка в розмірі 16,45 % річних. За користування кредитними коштами понад строк, встановлений Генеральним договором та/або цією Індивідуальною угодою, та/або у разі прострочення термінів сплати процентів та/або винагороди, визначених такими договорами, Банк додатково нараховує пеню, а Позичальник зобов'язується її сплатити.

В подальшому між Банком та ОСОБА_9 (Позичальник) укладались додаткові угоди до Генерального договору про надання кредитних послуг №ВL6212 від 22.07.2008р., зокрема: додаткова угода № 1 від 08 квітня 2009 року; № 2 від 08 квітня 2009 року; № 3 від 19 травня 2014 року; № 4 від 19 травня 2014 року; № 5 від 19 травня 2014 року; № 6 від 29 жовтня 2014 року; № 7 від 29 жовтня 2014 року; № 8 від 29 жовтня 2014 року; № 9 від 18 травня 2015 року; № 10 від 18 травня 2015 року; № 11 від 18 травня 2015 року (т. 1, а.с. 42-95).

Вказаними додатковими угодами змінювались розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами, що відображено у розрахунках заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника - ОСОБА_3 за Генеральним договором надання кредитних послуг № ВL6212 від 22.07.2008р. між ВАТ Універсал Банк (Кредитор) та ТзОВ Гофрон (Поручитель) укладено договір поруки №ВL6212/ВL6212-К/1 від 22 липня 2008 року, за умовами якого Поручитель зобов'язується відповідати за невиконання Позичальником усіх зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Генерального договору, в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, відповідальність Поручителя та Позичальника є солідарною (т. 1, а.с. 96-98).

Між Кредитором та Поручителем укладено додаткову угоду № 1 від 08 квітня 2009 року та додаткову угоду №2 від 19 травня 2014 року до договору поруки №ВL6212/ВL6212-К/1 від 22.07.2008р. (т. 1, а.с. 99-101).

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника ОСОБА_3 за Генеральним договором надання кредитних послуг № ВL6212 - додатково укладено між ВАТ Універсал Банк (Кредитор) та ТзОВ Гофрон (Поручитель) договір поруки №ВL6212/ВL6248-КL+/1 від 22 липня 2008 року, за умовами якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання Позичальником усіх зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Генерального договору, в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, відповідальність Поручителя та Позичальника є солідарною (т. 1, а.с. 102-104).

Між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 08 квітня 2009 року та додаткову угоду №2 від 19 травня 2014 року до договору поруки № ВL6212/ВL6248-КL+/1 від 22.07.2008р. (т.1, а.с. 105-107).

Крім того, 19 травня 2014 року між ПАТ Універсал Банк (Кредитор) та ТзОВ Гофрон Поручитель) укладено договір поруки. 29 жовтня 2014 року укладено додаткову угоду до вказаного договору (т. 1, а.с. 108-115, 116-117). 18 травня 2015 року між ПАТ Універсал Банк та ТзОВ Гофрон укладено договір поруки №ВL6212-П (т. 1, а.с. 118-124). Вказані додаткові угоди укладались в зв'язку з укладенням додаткових договорів до кредитних угод.

23.06.2016р. позивач направив Поручителю ТзОВ Гофрон вимогу №2211/2ГО про сплату простроченої заборгованості за додатковою угодою № ВL6212/ВL6248-КL+ від 22.07.2008р., оскільки Позичальник ОСОБА_3 не виконує взятих зобов'язань за спірним договором. Також у вказаній вимозі зазначено, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги та Банк буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку (т. 1, а.с. 134). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом слугувало те, що відповідач не виконав зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, отриманих ОСОБА_3

Норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами статті 626 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до матеріалів справи 22.07.2008р. між ВАТ "Універсал Банк" (правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк ) (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL6212, у зв`язку з чим сторони набули взаємних прав і обов`язків.

Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.3 ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 1056 1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу, яка кореспондується з нормами статті 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL6212 укладеного 22.07.2008р. між ВАТ "Універсал Банк" (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник), Банк зобов'язувався надати кредит, а ОСОБА_3 (Позичальник) здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі.

Як узгоджено сторонами у п. 16 Додаткової угоди №4 від 19.05.2014р. до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL6212 від 22.07.2008р., кінцевий термін погашення визначено 01 липня 2028 року.

Як зазначалось вище, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника - ОСОБА_3 за Генеральним договором надання кредитних послуг № ВL6212 від 22.07.2008р. між ВАТ Універсал Банк (Кредитор) та ТзОВ Гофрон (Поручитель) укладено договір поруки №ВL6212-П від 18 травня 2015 року.

Пунктом 2.1 договору поруки № ВL6212-П від 18.05.2015 сторони погодили, що у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за основним договором, Банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання Поручителем з дати відправлення Кредитором йому такої вимоги та/або з дати її вручення Поручителю.

Відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною (п. 1.4 договору поруки №ВL6212-П від 18.05.2015).

У відповідності до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як підтверджено матеріалами господарської справи, 18.05.2015р. між позивачем та ОСОБА_3 підписано додаткову угоду №9 до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL6212 від 22.07.2008р. (стосовно Додаткової угоди №ВL6212/ВL6212-К від 22.07.2008р.), в пункті 1.2 якої зазначено, що станом на 18 травня 2015 року фактична заборгованість позичальника за Індивідуальною угодою становить 160757,30 доларів США: -заборгованість минулих періодів Позичальника (тобто заборгованість Позичальника, що є непогашеною/несплаченою у строк/термін, передбачені Індивідуальною угодою), станом на 18 травня 2015 року становить 14774,00 доларів США, з них: 3310,80 доларів США - загальна сума заборгованості минулих періодів по кредиту; 11463,60 доларів США загальна сума заборгованості минулих періодів за процентами (в т.ч. нарахованих за базовою та підвищеною ставкою) за користування кредитом (п. 1.2.1 Додаткової угоди № 9).

Відповідно до пункту 1.2.2 Додаткової угоди № 9 строкова заборгованість позичальника у відповідності до Індивідуальної угоди станом на 18 травня 2015 року становить 145982,90 доларів США, з них: 145296,78 доларів США - сума кредиту та 686,12 доларів США - сума нарахованих процентів (в т.ч. нарахованих за базовою та підвищеною ставкою) за користування кредитом.

Крім того 18.05.2015р. між позивачем та ОСОБА_3 підписано Додаткову угоду №11 до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL6212 від 22.07.2008 (стосовно Додаткової угоди № ВL6212/ВL6248-КL+ від 22.07.2008р.). У додатку №1 до Додаткової угоди №11 від 18.05.2015 сторони фактично погодили суму залишку заборгованості в сумі 89726,83 доларів США (станом на 18.05.2015) та графік погашення.

З наведеного вбачається, що при підписанні вищевказаних Додаткових угод №9, 11 від 18.05.2015р. між Банком та Позичальником було узгоджено розмір заборгованості за спірними Індивідуальними угодами (станом на 18.05.2015р.).

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з вимогою №2211/2ГО від 23.06.2016р. про сплату простроченої заборгованості за Додатковою угодою №ВL6212/ВL6248-КL+ від 22.07.2008р., оскільки позичальник - ОСОБА_3 не виконує взятих зобов'язань за спірним договором. Банк у вказаній вимозі також зазначив, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги та Банк буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку. Вказана вимога отримана ТзОВ Гофрон 05.07.2016р.

Як видно з матеріалів справи, відповідач та третя особа доказів оплати заборгованості за спірними кредитними договорами не надали, такі в матеріалах справи відсутні.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України унормовано кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З аналізу вищеописаних правових норм та матеріалів даної справи, зважаючи на наявність направленого позивачем відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості (№2211/2ГО від 23.06.2016р.), фактично змінено строк виконання зобов'язання за Додатковою угодою № ВL6212/ВL6248-КL+ від 22.07.2008р. з 01 липня 2028 року на 05 серпня 2016 року (31 день з моменту отримання вимоги - 05.07.2016р.), колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 6332,40 доларів США простроченої заборгованості по додатковій угоді №ВL6212/ВL6212-К від 22.07.2008р.; 50513,94 доларів США дострокового стягнення по кредиту та 2890,96 доларів США простроченої заборгованості по Додатковій угоді №BL6216/BL6248-KL+ від 22.07.2008р.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 93022,71 доларів США заборгованості по Додатковій угоді №BL6216/BL6216-K від 22.07.2008р., оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із вимогою дострокового погашення заборгованості до відповідача - ТзОВ Гофрон по вказаній Додатковій угоді. Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що дана вимога заявлена позивачем передчасно, відтак відсутні правові підстави для дострокового стягнення заборгованості по названій Додатковій угоді.

Щодо доводів скаржника про те, що при визначенні суми позову позивачем бралася до уваги ринкова вартість майна, яке знаходиться в іпотеці, оскільки ОСОБА_3 є майновим поручителем, колегія суддів звертає увагу на те, що Іпотекодержатель має право звернутись до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України Про іпотеку і саме в такому випадку рішенням суду мають в обов`язковому порядку бути встановлені як розмір зобов`язання, яке підлягає задоволенню за рахунок предмета іпотеки, так і його (предмета іпотеки) початкова вартість.

Разом з тим, предметом заявлених позовних вимог є стягнення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL6212 від 22.07.2008р. та додаткових угод до нього.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України унормовано: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.78 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" за №281 від 26.12.2018р. (вх. №01-05/13/19 від 02.01.2019р.) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 16.11.2018р. у справі № 914/3043/16 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя Н.М. Кравчук