Постанова

від 28.02.2019 по справі 910/9464/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2019 р. м. Київ Справа№ 910/9464/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Подоляк Р.Ю.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.02.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2018

у справі №910/9464/18 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 203 799,23 грн.

В судовому засіданні 28.02.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 203 799,23 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору №ПЗ/Л-171752/НЮ від 08.11.2017 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті виконаних робіт, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 у справі №910/9464/18 позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест" 196 347,18 грн. боргу, 2 307,75 грн. 3% річних, 5 144,30 грн. інфляційних втрат, 3 056,99 грн. судового збору та 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов висновку, що враховуючи дату підписання акту приймання-передачі виконаних робіт від 29.12.2017, строк оплати грошових коштів на суму 1 100 590,01 грн. є таким, що настав, а борг відповідача перед позивачем за Договором за виконані, проте не оплачені підрядні роботи, з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, становить 196 347,18 грн., а заявлені відповідачем вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Крім того, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. судових витрат на правову допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, відповідач 08.11.2018 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків був підписаний особою, не уповноваженою на такі дії. На його думку, не можна вважати, що підписання акту звірки взаєморозрахунків свідчить про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 196 347,18 грн.,а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача зазначає, що скаржником не заперечується ні факт укладення договору між позивачем та відповідачем, ні підписання актів приймання - передачі виконаних робіт, ні факт виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем, ні факт наявності заборгованості за договором.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 13.11.2018 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі №910/9464/18 поновлено відповідачу строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, розгляд справи призначено на 20.12.2018.

20.12.2018 від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі №910/9464/18 відкладено розгляд справи на 09.01.2019, приймаючи до уваги неявку представника відповідача.

09.01.2019 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Скрипки І.М. на лікарняному з 09.01.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 розгляд справи призначено на 28.02.2019.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 28.02.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 28.02.2019 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

08 листопада 2017 за результатами проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (оголошення №UA-2017-10-26-001880-с) між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест" був укладений договір №ПЗ/Л-171752/НЮ про виконання робіт з модернізації парового котла ДКВР-10- 13 котельні Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський (з продовженням терміну дії парового котла) (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що цим Договором підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик, власними силами та матеріалами виконати та здати йому в установлений цим Договором строк закінчені роботи з модернізації парового котла ДКВР-10-13 котельні Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський (з продовженням терміну дії парового котла), та ввести Об'єкт в експлуатацію, а Замовник, який є власником об'єкта, зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, прийняти закінчені роботи на об'єкті та оплатити їх.

Згідно з пунктом 2.2. Договору строк виконання робіт за цим договором до 31.12.2017. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником.

Між сторонами узгоджено календарний графік виконання робіт, який викладено в Додатку №3 до Договору №ПЗ/Л-171752/НЮ.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна цього Договору визначається на основі локального кошторису на виконання робіт (додаток №2), що є невід'ємною частиною цього договору, складає 1 116 203,37 (один мільйон сто шістдесят дев'ять тисяч двісті три гривні 37 коп.), в тому числі ПДВ 20%, що становить 194 867,23 грн.

Позивачем та відповідачем погоджено вказаний розмір ціни договору, що підтверджується підписами представників та печатками підприємств на Додатку №2 до Договору "Договірна ціна на будівництво модернізація парового котла ДКВР-10-13 котельні Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський (з продовженням терміну дії парового котла), що здійснюється у 2017 році.

Положеннями п. 9.1. Договору передбачено, що приймання-передача закінчених робіт проводиться шляхом підписання Сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (ф. №№КБ-2в, КБ-3).

Згідно з п.п. 10.1-10.2 Договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі належним чином оформлених актів приймання виконаних робіт (ф. №№КБ-2в, КБ-3). Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні підтверджуючі документи (ф. №№КБ-2в, КБ-3), розрахунки та подає їх для підписання Замовнику.

З матеріалів справи вбачається, що 15 грудня 2017 позивачем та відповідачем були підписані та скріплені печатками наступні Акти:

Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 (Ф. КБ- 2в). Згідно вказаного Акту загальна вартість робіт становить 401 815,33 грн.

Акт №1 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (Ф. КБ-2в). Згідно вказаного Акту загальна вартість придбаного устаткування становить 83 975,50 грн.

Згідно довідки від 15.12.2017 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 (примірна форма КБ-3), вартість виконаних робіт та витрат становить 485 790,383 грн. Дана довідка підписана представниками Замовника та Підрядника та скріплена печатками підприємств.

29.12.2017 Позивачем та Відповідачем були підписані та скріплені печатками наступні Акти:

Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2017 (Ф. КБ- 2в). Згідно вказаного Акту загальна вартість робіт становить 402 427,50 грн.

Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (Ф. КБ-2в). Згідно вказаного Акту вартість придбаного устаткування становить 212 371,68 грн.

Згідно довідки від 29.12.2017 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень-2 2017 (примірна форма КБ-3), вартість виконаних робіт та витрат становить 614 799,18 грн. Дана довідка підписана представниками Замовника та Підрядника та скріплена печатками підприємств.

Таким чином, на виконання положення п. 9.1. Договору позивачем та Відповідачем підписано акти приймання-передачі виконаних робіт, які підтверджують виконання ТОВ "Енерго-Інвест" зобов'язання з виконання робіт, передбачених договором та прийняття Відповідачем виконаних робіт.

Судом встановлено, що в період з 08 листопада 2017 по 29 грудня 2017 ТОВ "Енерго-Інвест" виконало, а ПАТ "Українська залізниця" прийняло роботи на загальну суму 1 100 590,01 гривень, що підтверджується вищевказаними Актами приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 10.4. Договору кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт протягом 30 банківських днів.

В пункті 13.3. Договору вказано, що Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що відповідач мав перерахувати на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 1 100 590,01 грн. до 13.02.2018 включно (30 робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі від 29.12.2017).

Відповідачем на рахунок Позивача перераховано грошові кошти в загальному розмірі 904 242,83 грн. що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Енерго-Інвест" №2600210368604, відкритому в ПАТ "Прокредит Банк", а саме:

01.02.2018 - 804 242,83 грн.;

01.03.2018 - 50 000,00 грн.;

03.03.2018 - 50 000,00 грн.

Таким чином, розмір заборгованості ПАТ "Українська залізниця" перед ТОВ "Енерго-Інвест" складає 196 347,18 грн.

08 травня 2018 на адресу Філії "Пасажирська компанія" ПАТ "Українська залізниця" була направлена претензія-вимога про сплату заборгованості вих. №849/18 від 07.05.2018, вказана претензія отримана відповідачем 11.05.2018, проте залишена без задоволення та відповіді.

26 червня 2018 між ТОВ "Енерго-Інвест" та ПАТ "Українська залізниця" в особі Філії "Пасажирська компанія" виробничий підрозділ "Вагонна дільниця станції "Київ-Пасажирський" був підписаний та скріплений печатками підприємств Акт звірки взаємних розрахунків за період з 07.11.2017 по 26.06.2018 за Договором ПЗ/Л- 171752/НЮ від 08.11.2017.

Згідно вказаного Акту звірки заборгованість відповідача перед позивачем складає 196 347,18 грн. Таким чином, підписання Акту звірки фактично свідчить про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі.

Судом першої інстанції прийнято до уваги відсутність у відповідача, як Генпідрядника за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Субпідрядником прийнятих за Договором зобов'язань з виконання Робіт на суму 1 100 590,01 грн.

Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов висновку, що враховуючи дату підписання акту приймання-передачі виконаних робіт від 29.12.2017, строк оплати грошових коштів на суму 1 100 590,01 грн. є таким, що настав, а борг відповідача перед позивачем за Договором за виконані, проте не оплачені підрядні роботи з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, становить 196 347,18 грн., а заявлені відповідачем вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Крім того, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача судових 2000,00 грн. судових витрат на правову допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

За змістом ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Пункт 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів повного погашення заборгованості матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що приймаючи до увагу дату підписання акту приймання-передачі виконаних робіт від 29.12.2017, висновок суду, що строк оплати грошових коштів на суму 1 100 590,01 грн. є таким, що настав, а борг відповідача перед позивачем за Договором за виконані, проте не оплачені підрядні роботи з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, становить 196 347,18 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 2 307,75 грн. 3% річних та 5 144,30 грн. інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 08.11.2010 у справі №3-12г10).

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат за період з 14.02.2018 по квітень 2018 (інфляційні) та з 14.02.2018 по 06.07.2018 (3% річних), погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача 2 307,75 грн. 3% річних та 5 144,30 грн. інфляційних втрат

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечується факт отримання виконання робіт та оплати за спірним договором на суму 1 100 590,01 грн., не надано доказів повної оплати або повернення позивачу товару на суму 1 100 590,01 грн., окрім того всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, погашення заборгованості в розмірі 196 347,18 грн.

Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, суду також не наведено.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Доводи апелянта про те, що акт звірки взаєморозрахунків був підписаний однією особою, не уповноваженою на такі дії, замість правила двох підписів спростовуються наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 15 грудня 2017 позивачем та відповідачем були підписані та скріплені печатками наступні Акти :

- Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 (Ф. КБ- 2в). Згідно вказаного Акту загальна вартість робіт становить 401 815,33 грн.

- Акт №1 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (Ф. КБ-2в). Згідно вказаного Акту загальна вартість придбаного устаткування становить 83 975,50 грн. (підтверджується Актами, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, копії Актів наявні в матеріалах справи).

Згідно довідки від 15.12.2017 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 (примірна форма КБ-3), вартість виконаних робіт та витрат становить 485 790,383 грн. Дана довідка підписана представниками Замовника та Підрядника та скріплена печатками підприємств.

29 грудня 2017 Позивачем та Відповідачем були підписані та скріплені печатками наступні Акти:

- Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2017 (Ф. КБ- 2в). Згідно вказаного Акту загальна вартість робіт становить 402 427,50 грн.

- Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (Ф. КБ-2в). Згідно вказаного Акту вартість придбаного устаткування становить 212 371,68 грн. (підтверджується Актами, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, копії Актів наявні в матеріалах справи).

Згідно довідки від 29.12.2017 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень-2 2017 (примірна форма КБ-3), вартість виконаних робіт та витрат становить 614 799,18 грн. Дана довідка підписана представниками Замовника та Підрядника та скріплена печатками підприємств.

Окрім того, вказані акти форми КБ-2в та КБ-3 підписані відповідачем за правилами 2-х підписів, що спростовує його доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Підписання акту звірки взаємних розрахунків між сторонами (а.с. 88) зі сторони відповідача його бухгалтером, не свідчить про недотримання правила 2-х підписів, оскільки не є документом, на які це правило розповсюджується згідно з п. 5.7 Положення про філію Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця .

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 у справі №910/9464/18.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частин 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявні копії договору про надання правової допомоги від 07.09.2017, укладеного між ТОВ "Енерго-Інвест" та Адвокатським об'єднанням Міжрегіональна колегія Адвокатів , додаткової угоди № 5 до Договору про правову допомогу №09-2/17-п від 07.09.2017, рахунку № 15 від 10.12.2018, платіжного доручення №2669 від 19.12.2018, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №6657/10 від 16.06.2018, ордеру серія КС №458466 від 30.12.2018.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Дослідивши подані докази та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом позивачеві під час апеляційного провадження у даній справі, враховуючи подання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу та його участь у судовому засіданні, зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн. є обґрунтованими та співмірними об'єму наданих і отриманих юридичних послуг, у зв'язку з чим підлягають відшкодуванню позивачеві у повному обсязі за рахунок апелянта на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до частини 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити і про те, що необхідність залучення до участі у справі в якості представників адвокатів були викликана як положеннями ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах апеляційної інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 у справі №910/9464/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 у справі №910/9464/18 залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 21а, код ЄДРПОУ 41022900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 5, код ЄДРПОУ 33439880) 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №910/9464/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 19.04.2019 після виходу головуючого судді з відпустки за сімейними обставинами.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б.Михальська