Ухвала

від 18.04.2019 по справі 905/722/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

18.04.2019р. Справа №905/722/18

за скаргою №28-23/7496 від 05.04.2019р. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар

на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні рішення суду по справі №905/722/18

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інвест ОСОБА_2", м.Маріуполь

про зобов'язання здійснити поставку продукції, стягнення пені та штрафу

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Від ДВС: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2018р. у справі №905/722/18 позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар задоволено частково:

-зобов'язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інвест ОСОБА_2» виконати умови договору №98(7)17УК від 17.02.2017р., а саме, здійснити поставку на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» продукції: шестигранник 30мм Ст35ГОСТ 8560-78 в кількості 0,457т загальною вартістю 17110,08грн. з ПДВ (п.п.12 п.1.1 договору); шестигранник 36мм Ст35ГОСТ 2879-88 в кількості 0,235т загальною вартістю 8055,05грн. з ПДВ (п.п.14 п.1.1 договору); шестигранник 46мм Ст35ГОСТ 2879-88 в кількості 0,395т загальною вартістю 14788,80грн. з ПДВ (п.п.16 п.1.1 договору); шестигранник 24мм Ст12Х18Н10Т ГОСТ 2879-88 в кількості 0,05т, загальною вартістю 9720,00грн. з ПДВ (п.п.4 п.1.1 договору); шестигранник 14мм Ст35ГОСТ 8560-78 в кількості 0,04т загальною вартістю 1497,60грн. з ПДВ (п.п.5 п.1.1 договору); шестигранник 24мм Ст35ГОСТ 2879-88 в кількості 0,05т загальною вартістю 1872,00грн. з ПДВ (п.п.10 п.1.1 договору), всього на суму 53043,53 грн.

-стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інвест ОСОБА_2» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3, ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька обл., м.Енергодар, вул.Промислова, 133, рах.№26001212001241 в ПАТ АБ «Укргазбанк» , МФО 320478, ЄДРПОУ 19355964) пеню в сумі 28646,60 грн. та штраф в сумі 26693,02 грн., судовий збір в сумі 3394,67 грн.

02.08.2018р. господарським судом видано відповідні накази.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019р. по справі №905/722/18 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар Запорізької області на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2018р. у справі №905/722/18 - задоволено частково, рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2018р. у справі №905/722/18 змінено:

- викладено абзац третій резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2018р. у справі №905/722/18 в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інвест ОСОБА_2» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» пеню в сумі 29279,28 грн., штраф в сумі 26693,02 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3413,26 грн.";

- доповнено рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2018р. у справі №905/722/18 абзацом четвертим наступного змісту: "В решті вимог про стягнення суми пені відмовити."

- стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інвест ОСОБА_2» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою у сумі 300,24 грн.

23.01.2019р. господарським судом Донецької області на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019р. по справі №905/722/18, яка набрала законної сили 10.01.2019р., видано відповідні накази.

08.04.2019р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга №28-23/7496 від 05.04.2019р. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні рішення суду по справі №905/722/18 в частині зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інвест ОСОБА_2» вчинити певні дії. Зокрема, скаржником заявлено про:

- визнання дій державного виконавця Центрального ВДВС міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, які полягають у безпідставному, що мають ознаки формальності, поверненні наказу господарського суду Донецької області від 02.08.2018р. по справі №905/722/18 без прийняття до виконання неправомірними;

- скасування повідомлення від 15.03.2019р. про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання.

Ухвалою від 09.04.2019р. по справі №905/722/18 повідомлено сторони та Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про розгляд скарги від №28-23/7496 від 05.04.2019р. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар в судовому засіданні, що відбудеться 18.04.2019 року о 12:15 год.

В судове засідання 18.04.2019р. представники сторін та ДВС не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне:

01.03.2019р. позивач звернувся до Центрального ВДВС міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області із заявою про примусове виконання рішення суду по справі №905/722/18 в частині зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інвест ОСОБА_2» виконати умови договору №98(7)17УК від 17.02.2017р., а саме, здійснити поставку на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» продукції, та пред'явив відповідний наказ суду від 02.08.2018р. №905/722/18.

Повідомленням державного виконавця від 15.03.2019р. повернуто стягувачу вищевказаний наказ без виконання на підставі п.6 статті 4 Закону України Про виконавче провадження з посиланням на те, що виконавчий документ не відповідає встановленим законом вимогам, а саме невірно вказано повне найменування стягувача.

Зокрема, згідно з мотивувальною частиною повідомлення державного виконавця, стягувачем у наказі від 02.08.2018р. №905/722/18 визначено Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія» (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964), тоді як, згідно відомостей ЄДР повне найменування юридичної особи за кодом ЄДРПОУ є Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" .

Позивач вважає такі підстави для повернення виконавчого документа без виконання формальними, необґрунтованими та стверджує про відсутність фактичних перешкод для прийняття даного наказу та його подальшого виконання.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява №38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» однією з основних стадій виконавчого провадження є відкриття виконавчого провадження.

Одночасно, системний аналіз правових норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що положеннями встановлений алгоритм дій державного виконавця на стадії пред'явлення до виконання виконавчого документа, а саме врегульований порядок встановлення державним виконавцем його відповідності вимогам закону з метою вирішення питання про відкриття виконавчого провадження

Приписами ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , а також п.4 Інструкції встановлено вичерпний перелік підстав, за яких виконавець має право повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, про що орган державної виконавчої служби надсилає стягувачу відповідне повідомлення.

Зокрема, згідно з п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Відтак, частиною 1 та 2 ст.15 вказаного Закону визначено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за запитом код ЄДРПОУ 24584661 повним найменуванням юридичної особи стягувача є Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

На момент пред'явлення до виконання до органу державної виконавчої служби наказ господарського суду Донецької області від 02.08.2018р. по справі №905/722/18 не містив частини повного найменування юридичної особи стягувача, а саме, вказано Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія .

Одночасно, із системного аналізу пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що законодавець передбачив різні вимоги щодо оформлення виконавчого документа стосовно стягувача як юридичної особи. Зокрема, у випадку, якщо стягувачем є юридична особа, ідентифікуючою ознакою такої особи є код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 4).

Як вбачається з пред'явленого державному виконавцю наказу господарського суду Донецької області від 02.08.2018р. по справі №905/722/18, останній містить код ЄДРПОУ юридичної особи стягувача, а також її відокремленого підрозділу. Крім того, відповідні ідентифікуючі відомості щодо найменування стягувача зазначаються у його заяві про примусове виконання.

Отже, державний виконавець ДВС, вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, мав виходити із законних підстав для повернення виконавчого документа без виконання, що реально та фактично унеможливлюють здійснення виконавчих дій та вжиття відповідного заходів примусового виконання.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Отже, оскільки головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання рішень суду, то в даному випадку повернення виконавчого документа через відсутність у такому деяких даних має ознаки формальності, оскільки у виконавця під час виконання такого документу не виникає проблем із отриманням такої інформації з відповідних баз даних і реєстрів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц та від 27 грудня 2018 року у справі № 469/1357/16-ц.

За таких обставин, виходячи з того, що наказ видано господарським судом відносно стягувача як суб'єкта господарювання, що відповідає приписам Закону України "Про виконавче провадження", приймаючи до уваги те, наказ господарського суду Донецької області від 02.08.2018р. містив усі інші ідентифікуючи відомості стягувача (ЄДРПОУ, місцезнаходження), що безперечно у сукупності з іншими реквізитами стягувача надавало можливість його безсумнівної ідентифікації, суд дійшов висновку про те, що відсутність у виконавчому листі частини повного найменування (Державне підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія замість вірного Державне підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") не є підставою для повернення державним виконавцем наказу без виконання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до абз.1 п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця, щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, враховуючи доведеність доводів скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця Центрального ВДВС міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо повернення наказу господарського суду Донецької області від 02.08.2018р. по справі №905/722/18 без прийняття до виконання, вимоги скарги в цій частині підлягають задоволенню.

Одночасно, враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» , пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у суду відсутні правові підстави скасовувати постанови органів Державної виконавчої служби чи/або приватних виконавців при розгляді скарг на їх рішення, дії чи/або бездіяльність.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010р. Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Таким чином, вимоги скаржника про скасування повідомлення від 15.03.2019р. про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання, підлягають задоволенню шляхом визнання його недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Скаргу №28-23/7496 від 05.04.2019р. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні рішення суду по справі №905/722/18 задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального ВДВС міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з повернення наказу господарського суду Донецької області від 02.08.2018р. по справі №905/722/18 без прийняття до виконання.

Визнати недійсним повідомлення від 15.03.2019р. Центрального ВДВС міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчого документа від 02.08.2018р. по справі №905/722/18 стягувачеві без прийняття до виконання.

В судовому засіданні 18.04.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 19.04.2019р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина