Рішення

від 19.04.2019 по справі 910/2389/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

19.04.2019Справа № 910/2389/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/2389/19

за позовом приватного підприємства "Екотехсервіс" (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3)

до фізичної особи-підприємця Гущі Анатолія Івановича (АДРЕСА_1)

про стягнення 22 590,49 грн.,

без виклику учасників справи ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного підприємства Екотехсервіс (далі - Підприємство) до фізичної особи-підприємця Гущі Анатолія Івановича (далі - Підприємець) про стягнення заборгованості за договором від 01.11.2016 №07/2016/л (далі - Договір), а саме: 20 087,90 грн. основного боргу; 1 855,38 грн. втрат від інфляції та 647,21 грн. 3% річних, а всього 22 590,48 грн.

Підприємство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 01.11.2016 Підприємством (покупець) і Підприємцем (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити для покупця, а покупець прийняти та оплатити в строк обумовленим Договором таку продукцію: Брус чотирьохкатаний різно-листвяних порід (крім вільхи й твердих порід), обзел до 1/3 допускається, ГОСТ 2695-83, І-ІІ сорт: 120х120х1500 мм; 120х120х1700 мм; 100х100х2500 мм; 100х100х2000 мм; 100х80х1350 мм; 100х80х1280 мм та 100х80х1030 мм.;

- протягом 2016 - 2017 років на підставі Договору здійснювалася поставка лісоматеріалів;

- позивач зазначає, що починаючи з квітня 2017 року, відповідач перестав виконувати взяті на себе зобов'язання за Договором, в результаті чого утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 20 087,90 грн. за оплачені позивачем і непоставлені в строк відповідачем лісоматеріали;

- оскільки відповідачем не повернуто грошові кошти у сумі 20 087,90 грн., позивачем нараховано 1 855,38 грн. втрат від інфляції та 647,21 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

15.03.2019 Товариство подало суду (відмітка на конверті Укрпошти 12.03.2019) документи на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам строк подання заяв та вчинення дій.

Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 25.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103049470430; правом на подання відзиву Підприємець у визначений судом, п'ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 Підприємством (покупець) і Підприємцем (постачальник) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується поставити для покупця, а покупець прийняти та оплатити в строк обумовленим Договором таку продукцію: Брус чотирьохкатаний різно-листвяних порід (крім вільхи й твердих порід), обзел до 1/3 допускається, ГОСТ 2695-83, І-ІІ сорт: 120х120х1500 мм; 120х120х1700 мм; 100х100х2500 мм; 100х100х2000 мм; 100х80х1350 мм; 100х80х1280 мм та 100х80х1030 мм (пункт 1.1 Договору);

- ціна продукції при умові поставки DAP склад ПАТ Запоріжсталь : 100x100x2500 мм, 100x100x2000 мм, 120x120x1500 мм, 120x120x1700 мм, 100x80x1280 мм, 100x80x1030 мм, 100x80x1350 мм складає 2600,00 грн, без ПДВ, включаючи доставку (пункт 2.1 Договору);

- покупець зобов'язаний здійснити 50% передплати, згідно виставленому рахунку Продавця, а остаточний розрахунок провести в грошовій формі протягом 10 банківських днів після поставки продукції на склад покупця (пункт 4.1 Договору);

- об'єми, строки й асортимент продукції, відвантажуваної постачальником, погоджується щомісячно в письмовій формі; листи, направлені покупцем постачальнику є невід'ємною частиною Договору (пункт 6.2 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2017 року; Договір може бути пролонгованим на кожний наступний рік, якщо сторони не мають проти цього заперечень, які повинні бути заявлені за місяць до закінчення строку дійсності Договору (пункт 7.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме: від позивача - директором ОСОБА_2, яка діяла на підставі статуту, та від відповідача - директором Гущею А.І., який діяв на підставі Виписки та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень в період з 01.11.2016 по 31.12.2017 позивачем на рахунок відповідача за Договором перераховано 295 000 грн., а саме: від 22.11.2016 №350 на суму 20 000 грн.; від 28.11.2016 №359 на суму 25 000 грн.; від 20.12.2016 №389 на суму 50 000 грн.; від 29.12.2016 №400 на суму 50 000 грн.; від 04.04.2017 №119 на суму 10 000 грн.; від 16.06.2017 №257 на суму 20 000 грн.; від 04.07.2017 №282 на суму 35 000 грн.; від 25.07.2017 №304 на суму 25 000 грн.; від 31.07.2017 №317 на суму 60 000 грн.

Сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 по 01.10.2017, відповідно до якого станом 01.10.2017 у позивача наявна переплата у сумі 162 088 грн.

Згідно із видаткових накладних: від 17.02.2017 №ВН-001, від 08.03.2017 №ВН-002 та від 23.01.2018 №ВН-001 відповідач поставив позивачу лісоматеріали на загальну суму 224 912 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні від 17.02.2017 №1702, від 08.03.2017 №0803 та від 23.01.2018 №2301, що підтверджують відвантаження товару.

Відповідачем 28.11.2017 було повернуто позивачу 50 000 грн. переплати за непоставлений брус, що підтверджується копією виписки з рахунку позивача за 28.11.2017, яка наявна в матеріалах справи.

Таким чином, станом на 23.01.2018 відповідачем не поставлено позивачу товар на суму 20 087,900 грн.

Згідно з частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, враховуючи, що відповідачем не поставлено позивачу товару на суму 20 087,90 грн., попередня оплата за непоставлений товар має бути повернута позивачу, а тому позовні вимоги щодо стягнення 20 087,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 1 855,38 грн. втрат від інфляції та 647,21 грн. 3% річних за період з 23.01.2018 по 18.02.2019.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок сум 3% річних і пені та період їх нарахування та встановлено, що вони некоректні.

Визначення граничного строку поставки врегульовано сторонами у пункті 6.2 Договору у вигляді щомісячних замовлень.

Отже, з урахуванням приписів глави 18 Цивільного кодексу України, останній день поставки слід вважати не пізніше останнього дня поточного місяця.

Так, за перерахунком суду сума 3 % річних складає 647,22 грн., а втрат від інфляції - 1 965,10 грн.

Відповідно до частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Проте, здійснення перерахунку судом 3 % річних та втрат від інфляції призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 647,21 грн. 3 % річних і 1 855,38 грн. втрат від інфляції за розрахунком позивача.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства Екотехсервіс (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3; ідентифікаційний код 32626298) до фізичної особи-підприємця Гущі Анатолія Івановича (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення 22 590,49 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Гущі Анатолія Івановича (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь приватного підприємства Екотехсервіс (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3; ідентифікаційний код 32626298): 20 087 (двадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 90 коп. основного боргу; 647 (шістсот сорок сім) грн. 21 коп. 3 % річних; 1 855 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 38 коп. втрат від інфляції та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.04.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук