Рішення

від 17.04.2019 по справі 910/456/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.04.2019Справа №  910/456/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства  “Бехівський спеціалізований кар'єр” (Житомирська обл., с. Михайлівка) до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплектація будівництва” (м. Київ) про  стягнення 106 240,00 грн. без повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ:            До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство  “Бехівський спеціалізований кар'єр” (далі – ПрАТ “Бехівський спеціалізований кар'єр”, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплектація будівництва” (далі – ТОВ “Комплектація будівництва”, відповідач) про стягнення попередньої оплати у сумі 106 240,00 грн. У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до умов договору про організацію перевезень вантажів № 09/02-15-01 від 09.02.2015 р. він сплатив відповідачу попередню оплату вартості замовлених послуг. Однак, ТОВ “Комплектація будівництва” порушило свої зобов'язання, послуги з організації перевезень надало позивачу не у повному обсязі. У позові ПрАТ “Бехівський спеціалізований кар'єр” просить стягнути з відповідача частину невикористаної попередньої оплати у розмірі 106 240,00 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.02.2019 р. за вказаним позовом було відкрите провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. За таких обставин суд, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. Установлено, що 09.02.2015 р. між ТОВ “Віадуктранс” (експедитор) та  ПрАТ “Бехівський спеціалізований кар'єр” (клієнт) був укладений договір про організацію перевезення вантажів № 09/02-15-01 (далі – договір). Відповідно до умов цього договору експедитор на підставі заявок клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладення договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення вантажів або організацію перевезень вантажів, підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору. Клієнт для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування інших документально підтверджених витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат експедитора, що плануються упродовж кожного місяця надання послуг. Розрахунки здійснюються грошовими коштами.(п.п. 3.1, 1.2). Підписані та скріплені печаткою експедитора акти виконаних робіт мають бути розглянуті клієнтом впродовж 3-х робочих днів, з його боку підписані, скріплені печаткою та надані експедитору. У випадку заперечень з боку клієнта стосовно будь-яких наданих експедитором документів, які потребують підписання або узгодження з клієнтом, клієнт впродовж 3-х робочих днів має повідомити експедитора про свої мотивовані заперечення в письмовій формі. Якщо впродовж даного терміну не надійдуть письмові заперечення клієнта, документи будуть вважатись погодженими сторонами (п.п. 3.4, 3.6). Не рідше одного разу на місяць експедитор і клієнт проводять звірку повноти розрахунків, результати якої оформляють актами (п. 3.4). Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2015 р. (п. 9.1). Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Так само згідно з ч. 1  ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України). Як свідчать матеріали справи, позивач у період з червня по листопад 2015 р. здійснив попередню оплату на виконання умов договору та сплатив на рахунок експедитора грошові кошти в сумі 1  220  832, 40 грн., що підтверджується виписками банку за вказаний період. Експедитор  (ТОВ “Віадуктранс”), у свою чергу, за умовами укладеного договору надав позивачу послуги на загальну суму 1  114 592, 40 грн., про що сторони склали та підписали без зауважень акти надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а саме: -          акт № ОУ04-04 від 30.04.2015 року на суму 74  360, 00 грн.; -          акт № ОУ19-06 від 30.06.2015 року на суму 15  616, 00 грн.; -          акт № ОУ19-07 від 31.07.2015 року на суму 118 388, 80 грн.; -          акт № ОУ19-08 від 31.08.2015 року на суму 257102,80 грн.; -          акт № ОУ19-09 від 30.09.2015 року на суму 87  540,40 грн.; -          акт № ОУ19-10 від 31.10.2015 року на суму 215 260,40 грн.; -          акт № ОУ01-11 від 30.11.2015 року на суму 29 612, 00 грн.; -          акт № ОУ01-12 від 18.12.2015 року на суму 316 712, 00 грн. Отже, зі свого боку, зобов'язання за договором експедитор виконав неналежним чином, послуги з організації перевезення надав не у повному обсязі. Також судом встановлено, що у подальшому виконавець послуг – ТОВ “Віадуктранс” змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю “Комплектація будівництва”, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, за висновком суду вказана обставина (зміна назви юридичної особи-виконавця) не впливає на обов'язок сторони договору виконати своє зобов'язання. 02.07.2018 року позивач звернувся до ТОВ “Комплектація будівництва” із претензією про сплату 106 240,00 грн. попередньої оплати (1  220 832,40 – 1  114  592, 40),  однак, відповідач невикористані кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача із позовом про стягнення неповернутої передоплати у вказаній сумі. Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У даному ж випадку відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов'язань, тому позивач не отримав задоволення свого права на отримання послуг відповідача на суму внесеної попередньої оплати. Отже, при розгляді даної справи суд встановив факт наявності переплати позивачем вартості наданих послуг за договором на суму 106 240,00 грн., і ці обставини відповідачем не спростовані. Таким чином, оскільки відповідач доказів на підтвердження належного виконання обумовлених договором послуг або повернення попередньої оплати за їх виконання в сумі 106 240,00 не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі. Поряд з цим, суд не може погодитись з доводами позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зокрема, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто зобов'язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Таким чином, за змістом статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України. Суд встановив, що грошові кошти у сумі 106 240,00 грн. були перераховані позивачем на підставі договору про організацію перевезень вантажів № 09/02-15-01 від 09.02.2015 р., а відтак –  набуті стороною зобов'язання на відповідній правовій підставі та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству. За таких обставин суд вважає, що спірні правовідносини сторін у даній справі не регулюються статтею 1212 ЦК України, на яку посилався позивач, а тому позов задовольняється на підставі норм зобов'язального права. Відповідно до ст. 129 ГПК України  у разі задоволення позову усі витрати, пов'язані з розглядом спору, зокрема,  по сплаті судового збору покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд                                              ВИРІШИВ: Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства  “Бехівський спеціалізований кар'єр” до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплектація будівництва” про стягнення 106 240,00 грн. задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплектація будівництва”  (02002, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, буд. 11, ідентифікаційний код 38917022) на користь Приватного акціонерного товариства  “Бехівський спеціалізований кар'єр” (11523, Житомирська обл., Коростенський район, с. Михайлівка, ідентифікаційний код 03443749) попередню оплату у розмірі  106  240 (сто шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Повне судове рішення складено 17 квітня 2019 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                                                           Головіна К.І.