Рішення

від 19.04.2019 по справі 910/1521/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2019Справа № 910/1521/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (вул. Лейпцизька, буд. 1-а, м. Київ, 01015)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" (вул. Туполєва, буд. 7-В, м. Київ, 04128)

про стягнення коштів 28 926, 32 грн.

Суддя Усатенко І. В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра", в якому просить стягнути з відповідача 28 926, 32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору № 07675/5-08 від 11.09.2007 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, що виявилось у скиді стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Такі дії відповідача також є порушенням Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011.

У позові ПрАТ "АК "Київводоканал" просило стягнути з відповідача додаткову плату за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у сумі 23 984, 17 грн, інфляційні втрати у сумі 3 968, 77 грн та 3 % річних у сумі 973, 38 грн, а всього - 28 926, 32 грн.

18.02.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання), про що постановив відповідну ухвалу.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

04.03.2019 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву вих. № 15 від 01.03.2019, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав спливу строку позовної давності та з тих підстав, що об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, буд. 7-в належить до об'єктів соціально - культурного призначення, а тому на нього не поширюються Правила № 1879.

29.03.2019 через відділ канцелярії господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечував проти аргументів відповідача викладених у відзиві.

10.04.2019 від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначив про розташування за адресою м. Київ, вул. Туполєва, буд. 7-в тільки навчальних закладів.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов та заперечення на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , перейменованим на Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , яке в свою чергу перейменоване на Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Такіра , як абонентом було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 11.09.2007 № 07675/5-08 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово- комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, діяли на момент виникнення спірних взаємовідносин, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до пункту 1.5 договору абонент забезпечує наявність та своєчасне продовження дозволу на скид стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Згідно з п. 1.4 Правил № 190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Так, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011 р. були затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - місцеві Правила).

Дані місцеві Правила регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, передбачають порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5).

Згідно з п. 2.4 місцевих Правил абоненти зобов'язані здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. При цьому визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією водоканалу.

Відповідно до п. 1.8 місцевих Правил для усіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації міста, встановлюються єдині нормативи допустимих концентрацій (далі - ДК) забруднюючих речовин. З метою контролю якості стічних вод абонентів УЕН здійснюється відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати (п. 6.2.1 місцевих Правил).

Відповідно до п. 4.5 договору за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.

Судом встановлено, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від ТОВ Такіра у каналізаційні мережі м. Києва, представниками управління екологічного нагляду, перейменованого на департамент екологічного нагляду Позивача (далі - УЕН/ДЕН), в присутності представника відповідача, 16.03.2015, 20.05.2015, 17.08.2015 та 09.11.2017 були здійснені відбори проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 7-в з контрольного колодязя 1/11 ТОВ Такіра для вимірювання показників їх складу та властивостей. Присутність представника абонента при відборах проб 16.03.2015, 20.05.2015, 17.08.2015 та 09.11.2017 підтверджується відповідними записами в Журналах-актах відбору проб стічних вод, копії яких наявні в матеріалах справи.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 16.03.2015, 20.05.2015, 17.08.2015 та 09.11.2017 працівниками УЕН/ДЕН були складені протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 16.03.2015, від 20.05.2015, від 17.08.2015 та від 09.11.2017 відповідно, копії яких наявні в матеріалах справи, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правил № 1879, а саме: 16.03.2015 виявлено вміст фосфатів - 12,13 мг/дм (при нормі 8, 00 мг/дм), амонію (азот амонійний) - 37,00 мг/дм (при нормі 20, 00 мг/дм); 20.05.2015 виявлено вміст завислих речовин - 900, 00 мг/дм (при нормі 300, 00 мг/дм), фосфатів - 11 мг/дм (при нормі 8, 00 мг/дм), окиснюваність (ХСК) - 1604, 00 мг/дм (при нормі 500, 00 мг/дм); 17.08.2015 виявлено вміст амонію (азот амонійний) - 34,80 мг/дм (при нормі 20, 00 мг/дм); 09.11.2017 виявлено вміст водневого показника 4,1 (при нормі - 6, 5 - 9,0).

Листами-повідомленнями від 27.03.2015 № 15/1320-Т, від 02.06.2015 № 15/1496-Т, від 27.08.2015 № 15/1719-Т, від 21.11.2017 № 15/3634-Т, копії яких наявні в матеріалах справи, ТОВ Такіра було повідомлено про результати хімічних аналізів стічних вод, які ним скидалися у систему міської каналізації.

У подальшому, 08.05.2015, 19.06.2015, 19.09.2015 та 14.12.2017 ПАТ "АК "Київводоканал" (разом з листами-попередженнями) направило відповідачу розрахунок № 15/ДК-2015-03-05/239-Ф від 16.03.2015, розрахунок № 15/ДК-2015-05-05/239-Ф від 20.05.2015, розрахунок № 15/ДК-2015-08-05/239-Ф від 17.08.2015, розрахунок № 15/ДК-2017-11-05/239-Ф від 09.11.2017 на оплату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин на суми 1 710, 02 грн, 4 092, 66 грн, 1 099, 49 грн та 17 082, 00 грн відповідно, нарахованих відповідно до п. 6.2.18, 7.12 місцевих Правил. Вказані розрахунки були отримані відповідачем 12.05.2015, 22.06.2015, 21.09.2015 та 16.07.2018 відповідно, однак, у строк, визначений п. 6.2.18 місцевих Правил, оплачені не були.

Відповідно до п. 6.2.17. місцевих Правил у разі виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених Правилами, Водоканал: у 14-денний строк з моменту відбору робочої проби направляє Абоненту лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах Абонента та результати хімічного аналізу; після визначення обсягів водовідведення Абонента за розрахунковий період направляє Абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та відповідний рахунок.

Згідно з п. 6.2.18. місцевих Правил абонент зобов'язаний оплатити наданий Водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Відповідно до п. 7.2 місцевих Правил при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин. Абоненти сплачують водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 м 3 стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (НП ), обсягом скинутих наднормативне забруднених стічних вод (VПЗ ) та коефіцієнтом кратності (КК ), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Норматив плати за скидання 1 куб. м стічних вод у міську каналізацію з понаднормативними забрудненнями встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Плата за скид стічних наднормативних забруднень розраховується за такою формулою - Нп * Vпз * Кк, де Нп - норматив плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, відповідно до абз. 2 п. 7.2 Правил № 1879), що становить 59 % від затвердженого тарифу на послуги водовідведення; Vпз - обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод; Кк - коефіцієнт кратності.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення" № 756 від 18.06.2014 з 01.07.2014 тариф на послуги водовідведення становить 2, 98 грн (без податку на дану вартість) за 1 куб.м.

Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59 % від затвердженого тарифу на послуги водовідведення, то Нп дорівнює 1,76 грн (без ПДВ) (2,98 грн. * 59 %).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення № 969 від 31.03.2015 з 01.05.2015 тариф на послуги водовідведення становить 3,41 грн (без податку на дану вартість) за 1 куб.м.

Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59 % від затвердженого тарифу на послуги водовідведення, то Нп дорівнює 1,01 грн (без ПДВ) (3,41 грн * 59 %).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення № 1141 від 16.06.2016 з 12.05.2017 тариф на послуги водовідведення становить 5,51 грн (без податку на дану вартість) за 1 куб.м.

Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59 % від затвердженого тарифу на послуги водовідведення, то Нп дорівнює 3,25 грн. (без ПДВ) (5,51 грн. * 59 %).

Плата за скид Абонентом стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього відбору разової проби, проведеного Водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Абонентом за цей період з даного об'єкта (п. 7.5. Правил).

Плата за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин здійснюється Абонентом відповідно до рахунків, які виставляє Водоканал (п. 7.12 Правил).

Отже, позивач, встановивши 16.03.2015, 20.05.2015, 17.08.2015 та 09.11.2017 перевищення відповідачем допустимих концентрацій забруднюючих речовин при скиданні стічних вод у систему каналізації міста Києва, нарахував відповідачу додаткову плату за такі порушення в загальному розмірі 23 984, 17 грн (1 710,02 грн, 4092,66 грн, 1099,49 грн та 17082,00 грн відповідно).

Відповідач щодо правильності розрахунків здійснених позивачем заперечень не висував. Водночас відповідач заперечував поширення на нього дії місцевих Правил, оскільки об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, буд. 7-в, щодо постачання води до якого сторонами укладений договір, належить до об'єктів соціально - культурного призначення.

Так відповідач вказує, що у відповідності до п. 1.2. місцевих Правил Правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

З тих підстав, що в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, буд. 7-в господарську діяльність здійснює Приватний навчально - виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад ЯМБ , а також що до видів господарської діяльності відповідача також відносяться: дошкільна освіта, початкова освіта, освіта у сфері культури, відповідач вважає, що на нього не поширюється місцеві Правила, а відтак відсутні підстави для стягнення з нього додаткової плати за перевищення ним допустимих концентрацій забруднюючих речовин при скиданні стічних вод у систему каналізації міста Києва.

Стосовно доводів відповідача суд зазначає наступне. Пунктом 1.2. місцевих Правил визначено, що вони не поширюються на балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження. Отже, місцеві Правила не поширюються: (1) на балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення , які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження ; (2) балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення , у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження. Таким чином, вказані Правила не застосовуються не просто до об'єктів соціально - культурного призначення, а саме до балансоутримувачів таких об'єктів, які при цьому не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження. Відповідачем не надано суду доказів, що він є саме балансоутримувачем об'єкту соціально - культурного призначення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, буд. 7-в, водночас протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 16.03.2015, від 20.05.2015, від 17.08.2015 та від 09.11.2017, копії яких наявні в матеріалах справи, підтверджують скидання відповідачем стічних вод технологічного та/або непобутового походження.

Отже, застосування позивачем такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення додаткової плати за скид в каналізацію стічних вод з перевищенням допустимих коефіцієнтів забруднюючих речовин, передбаченої Правилами, суд вважає правомірним, оскільки відповідач протилежного суду не довів.

При цьому, здійснивши перевірку здійснених позивачем розрахунків додаткових плат за скид в каналізацію стічних вод з перевищенням допустимих коефіцієнтів забруднюючих речовин беручи до уваги встановлені складові, розмір додаткової плати за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, виявлених за результатами відібрання проб у відповідача, суд дійшов висновку про їх правильність.

За вказаних обставин, суд також дійшов висновку про задоволення позову позивача у частині стягнення 23 984, 17 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Окрім цієї суми, позивач просив стягнути з відповідача також інфляційні втрати у сумі 3 968, 77 грн за загальний період прострочення з 23.05.2015 по 15.01.2019 та 3 % річних у сумі 973, 38 грн за загальний період прострочення з 23.05.2015 по 15.01.2019, нараховані на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу та 3 % річних, в розмірах визначених позивачем.

При цьому, суд зазначає про допущення позивачем описки при зазначенні періоду прострочення відповідача по розрахунку № 15/ДК-2017-11-05/239-Ф від 09.11.2017. Оскільки відповідач отримав відповідний розрахунок тільки 16.07.2018, період прострочення по оплаті 17 082, 00 грн. становить з 27.07.2018 по 15.01.2019, а позивачем вказаний період з 27.07.2017 по 15.01.2019. Водночас розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат зроблений відповідачем був правильно з 27.07.2018 по 15.01.2019.

Відповідачем в ході розгляду справи було заявлено про застосування до позовних вимог позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи викладені норми, положення п. 6.2.18. місцевих Правил, а також те що розрахунки позивача були отримані відповідачем 12.05.2015, 22.06.2015, 21.09.2015 та 16.07.2018 відповідно, позивач звернувся до суду для захисту свого порушено права з пропуском загального строку позовної давності по розрахункам № 15/ДК-2015-03-05/239-Ф від 16.03.2015, № 15/ДК-2015-05-05/239-Ф від 20.05.2015 та № 15/ДК-2015-08-05/239-Ф від 17.08.2015 на суми 1 710, 02 грн, 4 092, 66 грн та 1 099, 49 грн відповідно, адже відповідно до п. 6.2.18 місцевих Правил строк виконання зобов'язань відповідача по оплаті таких розрахунків спливає у 10-денний строк з моменту отримання розрахунку, відповідно трирічний строк позовної давності по вказаних розрахунках сплив 22.05.2018, 02.07.2018 та 01.10.2018, а позов подано до суду 08.02.2019.

Відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачем у справі заявлено про застосування строків позовної давності, при цьому позивачем не наведено суду жодних поважних причин пропуску строку позовної давності, що відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові в частині стягнення 6 902, 17 грн. (1 710, 02 + 4 092, 66 + 1 099, 49 = 6 902, 17).

Оскільки судом встановлено сплив строку позовної давності за основним зобов'язанням на загальну суму 6 902, 17 грн., і відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, позовна давність сплила і до вимоги про сплату інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих на відповідну суму основної заборгованості, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 956, 86 грн. інфляційних втрат та 730, 49 грн 3 % річних.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про наявність у відповідача обов'язку сплатити заборгованість за договором, а також обов'язку сплатити 3 % річних та інфляційні втрати за порушення строків виконання зобов'язань в розмірі визначеному позивачем, проте оскільки відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, позовні вимоги задовольняються судом частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 17 082, 00 грн основної заборгованості, 1 011, 91 грн інфляційних втрат та 242, 89 грн 3 % річних.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно витрати по оплаті судового збору покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позовні вимоги задоволені судом частково.

На підставі викладеного, ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" (вул. Туполєва, буд. 7-В, м. Київ, 04128; ідентифікаційний код: 34762371) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (вул. Лейпцизька, буд. 1-а, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код: 03327664) 17 082 (сімнадцять тисяч вісімдесят дві) грн 00 коп. основної заборгованості, 242 (двісті сорок дві) грн 89 коп. 3 % річних, 1 011 (одна тисячі одинадцять) грн 91 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 379 (одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн 29 коп.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Після набранням рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В. Усатенко

.