Рішення

від 09.04.2019 по справі 911/407/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р.

м. Київ

Справа № 911/407/18

Суддя Черногуз А.Ф. за участі секретаря Браги Л.К. розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285, код ЄДРПОУ 22800735)

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмакова, буд. 1, код ЄДРПОУ 08167863)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022)

про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (дов. 7053/09-03 від 05.09.2018);

відповідача: ОСОБА_2В.(витяг з ЄДР б/н від 27.02.2019);

третьої особи: ОСОБА_2 (дов. №220/79/д від 11.01.2019).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Квартирно-експлуатаційного відділу про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 582431,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

21.03.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем на виконання ухвали господарського суду Київської області від 05.03.2018 подано заяву №2204/09-03 від 20.03.2018 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2018 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 16.04.2018, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

16.04.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства оборони України.

В судовому засіданні 16.04.2018 суд заслухав пояснення представників сторін, задовольнив заяву відповідача, залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України, оголосив перерву в судовому засіданні до 07.05.2018.

18.04.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача на позов.

05.05.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла відповідь позивача на відзив.

В судовому засіданні 07.05.2018 суд заслухав пояснення представників сторін, зобов'язав відповідача надати якісну копію відзиву, встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 22.05.2018, оголосив перерву в судовому засіданні до 29.05.2018.

14.05.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем подано якісний примірник відзиву на позов.

21.05.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем подано клопотання про витребування доказів.

23.05.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області третьою особою подано пояснення по суті спору.

23.05.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив.

29.05.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Крім того, 29.05.2018 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 29.05.2018 суд заслухав пояснення представників відповідача та третьої особи, позивач в судове засідання не з'явився, суд задовольнив клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква № 550 від 10.05.2018 про витребування доказів; витребував у Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» акт про використану електричну енергію за лютий 2017 року за договором № 71 від 23.01.2006; зупинив провадження у справі № 911/407/18 до моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/210/18.

12.06.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли витребувані судом документи, подані позивачем.

04.02.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про поновлення провадження.

Ухвалою від 14.02.2019 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 04.03.2019.

04.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 04.03.2019 суд заслухав пояснення представника відповідача та третьої особи, відмовив в задоволенні клопотання позивача №1426/09-03 від 28.02.2019 про відкладення судового засідання з підстав закінчення строку, відведеного на проведення підготовчого провадження, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.03.2019.

В судове засідання 12.03.2019 представники учасників справи не з'явились, суд відклав судове засідання на 26.03.2019.

В судовому засіданні 26.03.2019 суд заслухав пояснення сторін та третьої особи, оголосив перерву в судовому засіданні до 09.04.2019.

В судовому засіданні 26.03.2019 суд заслухав пояснення сторін та третьої особи, позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечив.

Позовні вимоги, обґрунтовані наступним:

- 23.01.2006 між Відкритим акціонерним товариством Черкасиобленерго (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» ) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Черкаси укладено договір про постачання електричної енергії № 71;

- 11.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Черкаси укладено додаткову угоду, за змістом якої сторони змінили споживача за договором про постачання електричної енергії № 71 на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква;

- в лютому 2017 року відповідачем спожито електричну енергію з перевищенням встановлених договором лімітів, внаслідок чого позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 71 від 27.02.2017 на оплату понаддоговірного споживання електроенергії на суму 582431,76 грн. Відповідачем вартість електричної енергії не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 582431,76 грн заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає наступне:

- позивачем неправомірно враховано до обсягів споживання, визначених додатком № 1 до договору, обсяги активної електричної енергії, які спожито військкоматами, які не входять до переліку, визначеного додатком № 1;

- позивачем в порушення вимог ПКЕЕ не складено акту про порушення щодо виявлення перевищення обсягів споживання у відповідача та не проведено, відповідно, засідання комісії по розгляду вказаного акту;

- позивачем при розрахунку не враховано помилкового зазначення завищених обсягів споживання по Жашківському РВК.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2006 між Відкритим акціонерним товариством Черкасиобленерго (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» ) (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Черкаси (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 71, за змістом п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами вказаного договору.

Відповідно до п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії .

Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000кВт\год. і більше.

Згідно з п. 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 25 грудня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу ).

В додатку № 3 до договору № 71 від 23.01.2006 сторони погодили наступне:

- Розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії та інші платежі вважається період часу з 25 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця;

- остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію споживач здійснює на підставі виставлених постачальником рахунків відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ на протязі п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду;

- за даними Акта про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається обсяг фактично спожитої електричної енергії за розрахунковий період. Цей обсяг сторони фіксують в Акті про прийняття-передавання товарної продукції , два примірних яких постачальник надає споживачу. Споживач має повернути постачальнику одним примірник Акта про прийняття-передавання товарної продукції в наступному розрахунковому періоді.

11.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Черкаси (споживач) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 71, за змістом якої сторони змінили споживача за договором про постачання електричної енергії № 71 на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква.

Крім того, сторонами складено додаток № 1 до договору № 71 від 23.01.2006, яким погоджено договірні величини споживання електричної енергії на 2017 рік.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2017 року постачальник передав, а споживач прийняв електричну енергію обсягом 1038838 кВт. год, загальною вартістю з ПДВ 2173033,69 грн (копія підписаного сторонами акту міститься в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що в лютому 2017 року відповідачем спожито електричну енергію з перевищенням встановлених договором лімітів, внаслідок чого позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 71 від 27.02.2017 на оплату понаддоговірного споживання електроенергії на суму 582431,76 грн. Відповідачем вартість електричної енергії не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 582431,76 грн заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Суд, дослідивши подані матеріли та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Пунктом 4.1. ПКЕЕ передбачено, що постачання електроенергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Положеннями п. 4.2. ПКЕЕ передбачено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору, як договірні величини.

Згідно п. 4.4. ПКЕЕ, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. При цьому, пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Листом від 08.11.2016 № 223 відповідач звернувся до позивача та надав очікувані обсяги споживання електричної енергії на 2017 рік.

На підставі вказаного листа, сторони підписали додаток № 1 до договору, в якому погодили обсяги споживання електричної енергії (договірну величину споживання електричної енергії) на 2017 рік. Відповідно до вказаного додатку очікуваний обсяг споживання електричної енергії у лютому 2017 року всього по об'єктах без населення та населених пунктів 664,9 тис. кВт/год.

Доказів того, що сторонами в подальшому погоджувались інші ліміти споживання, суду не надано.

З акту прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2017 року, підписаного обома сторонами, вбачається, що відповідач у лютому 2017 року за всіма видами споживання, в тому числі, враховуючи населення та населенні пункти, спожив 1038838 кВт. год, тобто перевищив погоджені договірні величини споживання електричної енергії. Вказаний факт також не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України Про електроенергетику споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Отже, у зв'язку із перевищенням відповідачем договірних величин споживання електричної енергії у лютому 2017 року у нього виник обов'язок сплатити позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини на підставі вищезазначених положень закону та п. 4.2.2 договору.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 71 від 27.02.2017 на оплату понаддоговірного споживання електроенергії на суму 582431,76 грн.

Обраховуючи вартість спожитої з перевищенням договірних лімітів електричної енергії, позивач зазначає, що всього відповідачем спожито у лютому 2017 року 1038,8 тис. кВт/год, з яких населенням та населеними пунктами спожито 45,6 тис. кВт/год. На підтвердження обсягу спожитої населенням та населеними пунктами електричної енергії позивач посилається на рахунок-фактуру № 71 за спожиту активу електричну енергію за лютий 2017 року.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача, виходячи з того, що рахунок-фактура за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити та складений в односторонньому порядку позивачем, що у даному випадку є заінтересованою особою. Підтверджувати ж обсяг спожитої певною категорією споживачів електроенергії має документ, що відповідає вимогам п.п. 2.4., 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , за змістом яких первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач звернувся до позивача з листом № 4/137 від 26.03.2018, в якому у зв'язку із розглядом даної справи судом просив надати перелік об'єктів, якій ввійшли в розрахунок спожитої електроенергії за лютий 2017 року.

Позивач листом від 20.04.2018 № 3178/03-01-04 повідомив відповідача про те, що розрахунок споживання електричної енергії здійснений на основі наданого відповідачем акту про використану електричну енергію за лютий 2017 року.

Так, згідно, наданого позивачем на вимогу суду, акту про використану електричну енергію за лютий 2017 року, що підписаний представниками постачальника та споживача та скріплений їх печатками (копія міститься в матеріалах справи), обсяг електроенергії, спожитої населенням та населеними пунктами складає 85628,17 кВт/год (колонки № 4: повна назва тарифу - для населення; колонка № 11 - кількість використаної електроенергії).

Оскільки вказаний показник зафіксовано в погодженому сторонами акті, останній приймається судом для розрахунку обсягу електроенергії, що спожита відповідачем з перевищенням договірних лімітів електричної енергії.

Крім того, при обрахунку обсягу електроенергії, що спожита відповідачем з перевищенням договірних лімітів слід врахувати наступне.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 13.06.2017 № 254, в якому споживач повідомив постачальника про те, що показники споживання електроенергії Жашківським РВК у січні-травні 2017 року неправомірно завищені та просив переглянути відповідні нарахування.

У відповідь на вказаний лист позивач листом від 17.07.2017 № 4597/03010303 повідомив відповідача про те, що починаючи з червня 2017 року буде здійснено перерахунок нарахувань за період січень-травень 2017 року, зокрема, у лютому 2017 року було фактично завищено обсяг споживання на 29328 кВт/год. Відповідно, буде здійснено перерахунок з урахуванням вказаного перевищення.

З наведеного вбачається, що обсяг понаддоговірного споживання електроенергії у лютому 2017 року має також бути зменшений на вищевказаний, помилково включений до розрахунку обсяг електроенергії.

Отже, суд здійснив власний розрахунок обсягу електроенергії, що спожита відповідачем з перевищенням договірних лімітів електричної енергії у лютому 2017 року:

1038838 кВт/год (фактично спожитий обсяг згідно акту) - 85628,17 кВт/год (обсяг електроенергії, спожитої населенням та населеними пунктами) - 664900 кВт/год (договірний ліміт споживання) - 29328 кВт/год (помилково включений до розрахунку обсяг по Жашківському РВК) = 258981,83 кВт/год (обсяг електроенергії, що спожита відповідачем з перевищенням договірних лімітів електричної енергії у лютому 2017 року).

Відповідно вартість електроенергії, що спожита відповідачем з перевищенням договірних лімітів електричної енергії у лютому 2017 року складає:

258981,83 кВт/год х 1,7738 (тариф, що застосовано позивачем при розрахунку, зауважень щодо якого у відповідач не подавав) = 459381,97 грн (вартість електроенергії, що спожита відповідачем з перевищенням договірних лімітів електричної енергії у лютому 2017 року).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивачем неправомірно враховано до обсягів споживання, визначених додатком № 1 до договору, обсяги активної електричної енергії, які спожито військкоматами, які не входять до переліку, визначеного додатком № 1; позивачем в порушення вимог ПКЕЕ не складено акту про порушення щодо виявлення перевищення обсягів споживання у відповідача та не проведено, відповідно, засідання комісіє по розгляду вказаного акту; позивачем при розрахунку не враховано помилкового зазначення завищених обсягів споживання по Жашківському РВК.

Щодо не врахування позивачем при розрахунку помилкового зазначення завищених обсягів споживання по Жашківському РВК, то з вказаними запереченнями суд погоджується, у розрахунку суду вказане перевищення враховане.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем неправомірно враховано до обсягів споживання, визначених додатком № 1 до договору, обсяги активної електричної енергії, які спожито військкоматами, які не входять до переліку, визначеного додатком № 1, то вказані заперечення судом не приймаються, оскільки електроенергія на вказаних об'єктах відповідачем споживається, що, зокрема, підтверджується актом про використану електричну енергію за лютий 2017 року, що підписаний представниками постачальника та споживача та скріплений їх печатками, інших договорів між сторонами по вказаним об'єктам немає, а додатку до договору, в якому були б перелічені все об'єкти на які позивач постачає електричну енергію, суду не надано. Отже, відповідач, підписавши акт про використану електричну енергію за лютий 2017 року, підтвердив факт споживання електричної енергії на вказаних об'єктах у зазначених обсягах.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем в порушення вимог ПКЕЕ не складено акту про порушення щодо виявлення перевищення обсягів споживання у відповідача та не проведено, відповідно, засідання комісіє по розгляду вказаного акту, то суд їх відхиляє, виходячи з наступного.

Положеннями п. 6.41. ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється акт порушень.

Пунктом 1.2. ПКЕЕ встановлено, що контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень. Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку «Правилам устройства електроустановок» та іншим нормативно-технічним документам.

Зі змісту вказаних положень вбачається, акт про порушення складається виключно у випадку контрольного огляду або технічної перевірки засобів обліку уповноваженим представником постачальника у випадку виявлення порушень. Водночас, згідно з п. 6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Сторонами підписано акт прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2017 року, згідно якого постачальник передав, а споживач прийняв електричну енергію обсягом 1038838 кВт. год, загальною вартістю з ПДВ 2173033,69 грн. Оформленняч будь-яких інших документів у випадку встановлення факту перевищення договірних лімітів споживання законом не передбачено, отже, посилання відповідача на те, що позивачем в порушення вимог ПКЕЕ не складено акту про порушення щодо виявлення перевищення обсягів споживання є безпідставними.

Враховуючи, що факт перевищення договірних лімітів споживання електричної енергії у лютому 2017 року позивачем доведено та підтверджено належними доказами, відповідачем не спростовано, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково (з урахуванням розрахунку, що здійснено судом вище) у сумі 459381,97 грн.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмакова, буд. 1, код ЄДРПОУ 08167863) на користь Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285, код ЄДРПОУ 22800735) 459381,97 грн боргу, а також 6890,72 грн судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 19.04.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз