Рішення

від 09.04.2019 по справі 922/285/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/285/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті" (61145, Харків, вул. Космічна, 22, кім. 114) про стягнення 13833,91 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

прокурор - Чирик В.Г, службове посвідчення №036688 від 11.12.2015

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №63 від 04.03.2019

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті" про стягнення 13833,91 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно вимог позовної заяви, прокурор просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті" заборгованість з орендної плати за період з листопада 2016 р. по жовтень 2018 р. у розмірі 10456,21 грн., пеню у розмірі 2645,77 грн. (за період з 05.12.2017 по 05.12.2018) та штраф у розмірі 731,93 грн. (за період з 05.12.2017 по 05.12.2018);

- розірвати договір оренди державного майна № 5881-Н від 18.02.2015, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та ТОВ "АГ Ріелті";

- зобов'язати ТОВ "АГ Ріелті" звільнити та повернути державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення кім. № 47, розміщену на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (інв. № 0800005, літ. А-2 , реєстраційний номер 21560045.2107.АААЖЕИ841), загальною площею 17,20 кв.м., розташованої за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Короленко, 26, що знаходиться на балансі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта , Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області за актом приймання - передачі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.03.2019 об 11:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2019 ухвалено перейти до розгляду справи № 922/285/19 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання на 26.03.2019 о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2019 о 10:15.

Прокурор заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач заявлений прокурором позов підтримує.

Відповідач у судове засідання 09.04.2019 свого поважного представника не направив, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення № 007503/1 та № 007503/2 про вручення рекомендованого поштового відправлення від 26.03.2019.

Судом оглянуто та досліджено оригінали документів, копії яких було подано разом із позовною заявою.

З огляду на те, що в матеріалах справи № 922/285/19 достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 09.04.2019 р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та повноважного представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Стосовно наявності інтересу держави.

Прокурор, звернувшись із позовом до суду, а також в подальших своїх поясненнях надав власне обґрунтування підстав звернення до суду в інтересах держави. При цьому прокурор керується статтею 131-1 Конституції України, частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та виходить з такого:

1) спір зачіпає економічні інтереси держави у сфері комунальної власності;

2) дотримання вимог закону при відчуженні майна територіальної громади безумовно становить суспільний (державний) інтерес, який визначено з урахуванням рішення №1-1/99 від 08.04.1999 Конституційного Суду України, а порушення такого інтересу спричиняє виникнення підстав для представництва прокуратурою держави в суді з метою його захисту;

3) інтерес держави у цій справі полягає також і в тому, щоб орган місцевого самоврядування розпоряджався об'єктами комунальної власності в порядку та спосіб, передбачені чинним законодавством.

Харківською місцевою прокуратурою № 2 опрацьовано матеріали Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області щодо стану розрахунків по сплаті орендної плати до бюджету та використання об'єкту державного майна.

Прокурором наголошено, що систематична несплата відповідачем орендних платежів призвів до негативних наслідків, адже ненадходження коштів до державного бюджету створює загрозу економічним інтересам держави та завдає майнової шкоди державі.

Таким чином, прокурор має право на звернення до суду за захистом державних інтересів і набуває статусу позивача.

Прокурор звертає увагу, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Пунктом 1 Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності. Здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

Прокурором наголошено про те, що незважаючи на те, що відповідач тривалий час не сплачує у повному обсязі кошти до державного бюджету, що порушує економічні інтереси держави та тягне за собою несплату соціальної допомоги, дотації, заробітної плати державним службовцям, пенсій, стипендій та інших відрахувань громадянам України, Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області неналежним чином здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за використання державного майна.

З огляду на те, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області не вживає заходів щодо стягнення коштів до бюджету, у місцевої прокуратури наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак суд констатує, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Зазначені обставини в сукупності дають підстави для висновку про те, що прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі, а також правильно визначено себе позивачем у справі.

Обставини справи.

18.02.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ТОВ АГ Ріелті (орендар) було укладено договір оренди № 5881-Н (далі - Договір) ( т.с. І а.с. 2329), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення кім. № 47, розміщену на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (інв. № 0800005, літ. А-2 , реєстраційний номер 21560045.2107.АААЖЕИ841), загальною площею 17,20 кв. м., розташованої за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Короленко, 26, що знаходиться на балансі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта , вартість якого згідно з висновком про вартість оцінки станом на 03.09.2014 становить 23500 грн.

Згідно з умовами договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення офісу ТОВ АГ Ріелті .

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - грудень 2014 року, 389,84 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2015 року, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень - лютий 2015 року.

Згідно з п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.6. договору оренди встановлено, що орендна плата перераховується орендарем безпосередньо до державного бюджету щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітнім, на рахунки, визначені фінансовими органами.

За умовами п. 5.3. укладеного договору оренди, відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Крім вказаних договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі відповідно до ч. 3 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Пунктами 10.1, 10.2 договору сторонами передбачено, що цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 18.02.2015 до 18.01.2018. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що порушують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 18.02.105 (т. I, а.с. 30) відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - кім. № 47, розміщену на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (інв. № 0800005, літ. А-2 , реєстраційний номер 21560045.2107.АААЖЕИ841), загальною площею 17,20 кв. м., розташованої за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Короленко, 26.

Відповідно до п. 10.4 договору після закінчення терміну дії договору оренди подальше використання об'єкта оренди визначається відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а отже, договір оренди № 5881-Н є діючим.

Прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що свої обов'язки, передбачені вказаним договором, орендодавець виконав повністю, натомість відповідач, як орендар за договором, систематично допускав та продовжує допускати порушення п. 3.6 договору та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 № 786, згідно з якими він зобов'язаний щомісячно до 15 числа наступного місяця своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. Незважаючи на це, орендар не здійснював оплату за оренду приміщення, в результаті чого у відповідача станом на 05.12.2018 утворилась заборгованість з орендної плати за період: з листопада 2016 року по жовтень 2018 року у розмірі 10456,21 грн.

З урахуванням наведеного, прокурором наголошено про те, що систематична несплата відповідачем орендних платежів призвів до негативних наслідків, адже ненадходження коштів до державного бюджету створює загрозу економічним інтересам держави та завдає майнової шкоди державі.

У зв'язку із прострочення здійснення своєчасних орендних платежів прокурором заявлено до стягнення пеня у розмірі 2645,77 грн., яку нараховано за період з 05.12.2017 по 05.12.2018 та штраф в сумі 731,93 грн., який нараховано за період з 05.12.2017 по 05.12.2018.

Пунктами 10.8, 10.9 договору оренди сторони погодили, що у разі розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу по акту приймання-передачі, погодженим з орендодавцем.

За таких обставин, прокурором наголошено про те, що вищевказаний договір оренди підлягає розірванню, а майно - поверненню Регіональному відділенню фонду державного майна України по Харківській області в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Такі обставини, на думку прокурора та позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статей 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Крім того, згідно частини третьої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За змістом статті 193 ГК України, статей 525-526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурором не спростував, доказів сплати орендної плати за період з листопада 2016 року по жовтень 2018 року суду не надав, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 10456,21 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Умовами п. 3.7. Договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Також, ммовами п. 3.8. Договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованогість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий розрахунок суми пені в розмірі 2645,77 грн., нарахованої за період з 05.12.2017 по 05.12.2018 та штраф у розмірі 731,93 грн., нарахованого за період з 05.12.2017 по 05.12.2018, суд вважає його обґрунтованим, виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому судом задовольняється вимога прокурора щодо стягнення пені в розмірі 2645,77 грн. та штрафу у розмірі 731,93 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам про розірвання договору оренди державного майна № 5881-Н від 18.02.2015, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та ТОВ "АГ Ріелті" та зобов'язання ТОВ "АГ Ріелті" звільнення та повернення державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення кім. № 47, розміщену на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (інв. № 0800005, літ. А-2 , реєстраційний номер 21560045.2107.АААЖЕИ841), загальною площею 17,20 кв.м., розташованої за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Короленко, 26, що знаходиться на балансі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта , Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області за актом приймання - передачі.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 285, ст. 286 ГК України, ст. 762 ЦК України, ст.ст. 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 5.2. договору оренди, орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Факт несплати такої свідчить про істотне порушення умов договору.

Згідно із ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Матеріалами справи підтверджується, що, зокрема, не спростовано відповідачем, факт несплати орендної плати протягом більше трьох місяців. Дана обставина свідчить про істотне порушення умов договору оренди державного майна № 5881-Н від 18.02.2015 з боку відповідача. З огляду на викладене, суд вбачає обґрунтованою позовну вимогу про розірвання договору оренди № 5881-Н від 18.02.2015, звільнення та повернення державного окремо індивідуально визначеного майна.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто кожна сторона спору повинна довести ті обставини, на які посилається, відповідними доказами.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті" (61145, Харків, вул. Космічна, 22, кім. 114, код ЄДРПОУ 36222698) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1, код ЄДРПОУ 23148337, р/р 31110093020004 ГУДКСУ у Київському районі м. Харкова, установа банку: Казначейство України (ЕАП), МФО 89998, код УДКСУ 37999675) - 10456,21 грн. заборгованості з орендної плати за користування державним майном за період з листопада 2016 р. по жовтень 2018 р.; 2645,77 грн. пені та 731,93 грн. штрафу.

2. Розірвати договір оренди державного майна № 5881-Н від 18.02.2015, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області (код ЄДРПОУ 23148337) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті" (код ЄДРПОУ 36222698).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті" (61145, Харків, вул. Космічна, 22, кім. 114, код ЄДРПОУ 36222698) звільнити та повернути державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення кім. № 47, розміщену на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (інв. № 0800005, літ. А-2 , реєстраційний номер 21560045.2107.АААЖЕИ841), загальною площею 17,20 кв. м., розташованої за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Короленко, 26, що знаходиться на балансі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта , Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1, код ЄДРПОУ 23148337) за актом приймання - передачі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті" (61145, Харків, вул. Космічна, 22, кім. 114, код ЄДРПОУ 36222698) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5763,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "19" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_2