Рішення

від 17.04.2019 по справі 926/562/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Справа № 926/562/19

За позовом Акціонерного товариства Українська залізниця м. Київ в особі регіональної філії Придніпровська залізниця м. Дніпро

до Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67) м. Сокиряни

про стягнення 42425,00 грн.

Суддя Бутирський А.А.

при секретарі Губчка І.Б.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 - юрисконсульт (довіреність від 30.10.2018 р.)

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Акціонерне товариство Українська залізниця м. Київ в особі регіональної філії Придніпровська залізниця м. Дніпро звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67) м. Сокиряни про стягнення 42425,00 грн. штрафу, нарахованого у зв'язку з невірним вказанням відповідачем адреси одержувача товару згідно накладної № 35271089.

Ухвалою від 07.03.2019 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 28.03.2019 р.

Ухвалою від 28.03.2019 р. розгляд справи відкладено на 17.04.2019 р.

17.04.2019 р. позивач позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 17.04.2019 р. відповідач не з'явився, проте 22.03.2019 р. подав відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги, а саме: факт неправильного зазначення адреси одержувача вантажу, проте внесення відправником в неправильної адреси одержувача не потягнуло за собою будь-яких негативних наслідків для залізниці (в тому числі настання збитків), вантаж прийшов на належну станцію Верходніпровськ Придністровської залізниці і потреби в переміщенні вантажу через неправильно вказану адресу не було, строки доставки вантажу через невірність адреси одержувача залізниця також не порушила, вантаж був своєчасно виданий одержувачу - ООО "Універсал Груп".

За даних обставин, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на те, що підприємство входить до складу державної кримінальної - виконавчої служби, яке утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально - виконавчої служби України до суспільно - корисної праці, забезпечення їх професійно - технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності, однак станом на 01.03.2019 р. підприємство знаходиться в скрутному становищі, що унеможливує виплату заявлених штрафних санкцій.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця) надано Державному підприємству Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67) (далі - відправник) послуги з перевезення вантажу - мішкі с будівельним піском, відповідно до основного перевізного документа - накладної № 35271089, за маршрутом станція навантаження Васкауці Львівська залізниця - станція призначення Верходніпровськ Придніпровська залізниця.

Відповідно до даних, що містяться в накладній, одержувачем вантажу відповідачем вказано ООО "Універсал Груп", ЄРДПОУ 34681261, адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Макарова 20а.

Проте, адресою одержувача вантажу є: м. Дніпро, вул. Кедрина, 53-А/156.

У зв'язку із виявленням неправильного зазначення адреси одержувача в накладній № 35271089 складено акт загальної форми від 31.10.2018 року № 77.

Про неправильне зазначення адреси одержувача вантажу - ООО "Універсал Груп" у згаданій накладній, станція призначення сповістила станцію відправлення телеграмою від 17.10.2018 р.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено статтею 908 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини 3 статті 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457 (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил оформлення перевізних документів).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Правила оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом за накладною. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з пунктом 2.1. Правил визначено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно додатком 3 до цих правил, у тому числі графи №4, №5 та в яких вказується точне та повне найменування одержувача адресе та його коду.

Відповідно до п. 5.5 Правила якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 129 Статуту встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (далі - Правила).

Відповідно до пункту 3 Правил акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

З матеріалів справи вбачається, що АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" на виконання вищенаведених вимог чинного законодавства було складено акт загальної форми від 31.10.2018 року № 77 про виявлений факт зазначення відповідачем у накладній неправильної адреси вантажоодержувача.

Відповідно до пункту 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі пункту 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зменшення суми штрафу, слід заначити наступне.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання боржником, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Відповідно до приписів статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно- правовими актами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що штраф, встановлений ст.ст. 118, 122 Статуту, є мірою цивільно-правової відповідальності, передбаченої за порушення зобов'язань за договором перевезення вантажів (цивільно-правові відносини).

Стаття 122 Статуту не пов'язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажовідправника.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із частиною 1 статті 231 ГК України, Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штраф, який стягується позивачем не є договірною штрафною санкцією, а виплаває із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу, а тому суд не знаходить підстав для його зменшення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суд №906/434/17 від.12.12.2018 року, №814/2339/17 від 05.02.2019 року.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67) (60200, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м.Сокиряни, пров.Покровський, 8, код 08681139) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код 40075815) - 42425,00 грн. штрафу та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19.04.2019 р.

Суддя ОСОБА_2