Рішення від 17.04.2019 по справі 926/564/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

17 квітня 2019 року Справа № 926/564/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. та секретаря судового засідання Попової К.Г. розглянувши справу №926/564/19

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5) До Державного підприємства "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО - ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ №67" (60200, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м.Сокиряни, пров.Покровський, 8) Про стягнення штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача в сумі 42425,00 грн. За участю представників: Від позивача - ОСОБА_1 - юрисконсульт (дов. від 30.10.2018р.) Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (надалі - позивач) 07.03.2019 року звернулося з позовом до Державного підприємства "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ №67" (надалі - відповідач) про стягнення штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача в сумі 42425,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач при оформленні залізничної накладної №35168178 невірно вказав адресу одержувача вантажу, а тому згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України має сплатити штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №926/564/19 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суддею одноособово, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 04.04.2019 року.

Ухвалою суду від 19.03.2019 року задоволено заяву представників позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та доручено Центральному апеляційному господарському суду проведення судового засідання з розгляду справи №926/564/19.

22.03.2019 року відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги, а саме: факт неправильного зазначення адреси одержувача вантажу, проте внесення відправником в залізничну накладну №35168178 неправильної адреси одержувача не потягнуло за собою будь-яких негативних наслідків для залізниці (в тому числі настання збитків), вантаж прийшов на належну станцію Верходніпровськ Придністровської залізниці і потреби в переміщенні вантажу через неправильно вказану адресу не було, строки доставки вантажу через невірність адреси одержувача залізниця також не порушила, вантаж був своєчасно виданий одержувачу - ООО "Універсал Груп".

За даних обставин, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на те, що підприємство входить до складу державної кримінальної - виконавчої служби, яке утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально - виконавчої служби України до суспільно - корисної праці, забезпечення їх професійно - технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності, однак станом на 01.03.2019 року підприємство знаходиться в скрутному становищі, що унеможливує виплату заявлених штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року відкладено розгляд справи на 17.04.2019 року, судове засідання призначено в режимі відеоконференції.

11.04.2019 року позивач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи подав відповідь на відзив, в якій заперечує проти зменшення штрафних санкцій з огляду на те, що в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень Статуту залізниць України, якими визначено розмір штрафу та яким зменшення розміру штрафних санкцій не передбачено.

У судовому засіданні, 17.04.2019 року представник відповідача не з'явився, при цьому судом враховано його клопотання від 02.04.2019 року про розгляд справи без їх участі (вх.№1230).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Позивач в судовому засіданні, 17.04.2019 року підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та заперечував проти зменшення суми штрафу.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця) надано Державному підприємству "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ №67" (далі - відправник) послуги з перевезення вантажу - мішкі с будівельним піском, відповідно до основного перевізного документа - накладної №35168178, за маршрутом станція навантаження Васкауці Львівська залізниця - станція призначення Верходністровськ Придністровська залізниця.

Відповідно до даних, що містяться в накладній, одержувачем вантажу є ОО "Універсал Груп", ЄРДПОУ 34681261, адреса: м.Дніпропетровськ, вул. Макарова 20а.

Позивач вказує, що 16.10.2018 року при прибутті відправки вагону №61824819 на станцію призначення було виявлено, що адреса одержувача, яка зазначена відправником у накладній, не відповідає адресі ООО "Універсал Груп".

У зв'язку із виявленням неправильного зазначення адреси одержувача в накладній №35168178 складено акт загальної форми від 16.10.2018 року №3608.

Про неправильне зазначення адреси одержувача вантажу, ООО "Універсал Груп" в накладній №35168178, станція призначення сповістила станцію відправлення телеграмою від 16.10.2018 року за №02.

17.10.2018 року на підставі телеграми - відповіді №НР27 на станції призначення у накладній №35168178 зроблено виправлення адреси одержувача "м. Дніпропетровськ, вул. Макарова 20а" на вірну адресу "м. Дніпро, вул. Д. Кедрина 53А/156".

Позивач вказує, що факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача в перевізному документі (накладній) №35168178, засвідчений станцією Верходнівстровської Придністровської залізниці актом загальної форми від 16.10.2018 року №3608 у відповідності до вимог статті 129 Статуту залізниць України, є підставою для покладення на вантажовідправника відповідальності шляхом стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду Чернівецької області з даним позовом, в якому на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України просить стягнути 42425,00 грн. штрафу із розрахунку: 8485,00 (розмір провізної плати) х 5 (кількість провізних плат) = 42425,00 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено статтею 908 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини 3 статті 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457 (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил оформлення перевізних документів).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Правила оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом за накладною. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з пунктом 2.1. Правил визначено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно додатком 3 до цих правил, у тому числі графи №4, №5 та в яких вказується точне та повне найменування одержувача адресе та його коду.

Відповідно до п. 5.5 Правила якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 129 Статуту встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (далі - Правила).

Відповідно до пункту 3 Правил акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

З матеріалів справи вбачається, що АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" на виконання вищенаведених вимог чинного законодавства було складено акт загальної форми від 16.10.2018 року №3608 про виявлений факт зазначення відповідачем у накладній №35168178 неправильної адреси вантажоодержувача.

Відповідно до пункту 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі пункту 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.

Перевіривши розрахунок заявленого АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" до стягнення штрафу за неправильно зазначену адресу вантажоодержувача, господарський суд зауважує, що останній відповідно до п. 118 Статуту залізниць України повинен визначатись на підставі провізної плати, розмір якої відповідно до графи п. 31 накладної складає 8485,00 грн., у зв'язку з чим, розмір штрафу складає 42425,00 грн., із розрахунку: 8485,00 грн. (розмір провізної плати) х 5 = 42425,00 грн. Таким чином, розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Що ж до заявленого відповідачем клопотання про зменшення суми штрафу, слід заначити наступне.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання боржником, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Відповідно до приписів статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно- правовими актами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що штраф, встановлений ст.ст. 118, 122 Статуту, є мірою цивільно-правової відповідальності, передбаченої за порушення зобов'язань за договором перевезення вантажів (цивільно-правові відносини).

Стаття 122 Статуту не пов'язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажовідправника.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із частиною 1 статті 231 ГК України, Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штраф, який стягується позивачем не є договірною штрафною санкцією, а виплаває із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу, а тому суд не знаходить підстав для його зменшення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суд №906/434/17 від.12.12.2018 року, №814/2339/17 від 05.02.2019 року..

У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статті 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи відповідача у відзиві на позов є безпідставними, а позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" є повністю обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 129 ГПК України ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду у судовому порядку.

За результатами вирішення спору, у зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати щодо судового збору у справі покладаються повністю на відповідача відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код 40075815) до Державного підприємства "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО - ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ №67» (60200, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м.Сокиряни, пров.Покровський, 8, код 08681139) про стягнення штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача в сумі 42425,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО - ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ №67" (60200, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м.Сокиряни, пров.Покровський, 8, код 08681139) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код 40075815) - 42425,00 грн. штрафу та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено 19.04.2019 року.

Суддя С.М. Гушилик