Рішення

від 19.04.2019 по справі 136/404/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/404/19

провадження № 2/136/150/19

РІШЕННЯ

іменем України

"19" квітня 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтував тим, що 07.07.2017 помер чоловік позивача ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина за заповітом вчиненим 26.06.2017, відповідно до якого він заповів усе належне йому майно позивачеві. Позивач спадщину прийняла, інші спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні, утім постановою приватного нотаріуса їй було відмовлено у видачі нотаріального акту на майно у вигляді квартири за №3, що розташована в по вул.. Молодіжна, 40-Г, в с. Зозів, Липовецького району, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності спадкодавця на таке майно, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відповідач відзиву до суду не направив, однак сільський голова надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, не заперечував щодо задоволення позову, а розгляд справи просив проводити за відсутності представника органу місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 27.02.2019 за клопотанням представника позивача було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого 07.07.2017 ОСОБА_2

У судове засідання позивач та її представник не з'явились, останній надав до суду заяву, в якій просив про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримав.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення , тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що 07.07.2017 в с. Зозів, Липовецького району помер ОСОБА_2, на що вказує свідоцтво про смерть серія І-АМ №381523.

Із матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 встановлено, що своїм правом на спадкування скористалась позивач, подавши заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини, як спадкоємець за заповітом вчиненим 06.06.2017 ОСОБА_2В, відповідно до якого останній заповів, поміж іншого майна, належний йому житловий будинок з прибудовами та господарськими будівлями, що розташований в с. Зозів АДРЕСА_1 ОСОБА_1 Вказаний заповіт був посвідчений секретарем Зозівської сільської ради Липовецького району 26.06.2017 та зареєстрований в реєстрі за №33. За відомостями органу місцевого самоврядування заповіт не змінювався та не скасовувався. Інші спадкоємці за матеріалами спадкової справи, які прийняли спадщину - відсутні.

Наведене свідчить, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, спадщину прийняла, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку на вищевказане майно позбавлена можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували належність майна спадкодавцеві.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Зозівської сільської ради Липовецького району від 16.01.2018 за №65 (а.с.8) та Витягу із по господарських книг органу місцевого самоврядування за №4 за 2016-2010 роки, житловий будинок, який розташований в с. Зозів, по вул.. Молодіжна, 40 Г, кВ.3, 1989 року побудови, перебуває у приватній власності гр.. ОСОБА_2, який помер 07.07.2017.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на новостворене нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року N 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року , яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56 , передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції ), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції ).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Зібрані у справі докази підтверджують належність майна спадкодавцеві як власнику, позивач спадщину після смерті спадкодавця прийняла, у тому числі у вигляді житлового будинку, що є предметом спору, отож вона їй належить, іншого майна на території сільської ради яке б належало спадкодавцеві не встановлено, отож об'єкт нерухомості конкретизовано, підтвердженням чого є довідки видані органом місцевого самоврядування, однак реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач позбавлена можливості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність порушених прав позивача, що є очевидним, а обраний ним спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, відповідач надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Відповідно доч.1ст.142 ЦПК України , у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 22525, РНОКПП - НОМЕР_1) до Зозівської сільської ради Липовецького району (місце знаходження: вул. Соборна 55, с.Зозів, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22525, ЄДРПОУ - 04329010) про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування , - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за №3 в житловому будинку, №40Г, та господарські споруди: 1/3 частки сараю, що значиться під літерою Б; 1/3 погріба, під літерою - п/Б, що розташовані в с. Зозів, Липовецького району, Вінницької області, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, який помер 07.07.2017.

Повернути за ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при пред'явленні позову згідно квитанції №0.0.1280071348.1 від 26.02.2019, що становить 384, 20 грн. .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко