Ухвала

від 20.04.2019 по справі 139/403/19

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/403/19

Провадження № 1-кс/139/144/19

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2019 року смт Муровані Курилівці

Слідчий суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритомусудовому засіданніклопотання стороникримінальногопровадженняслідчого МурованокуриловецькогоВПМогилів-ПодільськогоВПГУНП Україниу Вінницькійобласті майораполіції ОСОБА_3 проарештмайна,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12019020230000064, зареєстроване в ЄРДР 18 квітня 2019 року за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 246 КК України (а.с. 3).

Для виключення можливості втрати слідів злочину, можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні №12019020230000064 слідчий19 квітня 2019 року звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлено 18 квітня 2019 року під час огляду домоволодіння особи.

Слідчий у п. 2 клопотання просив про його розгляд без участі слідчого та прокурора (а.с. 2).

Власник вилученого майна представник ДП «Мурованокуриловецький райагроліс» будучи належним чином повідомленим (а.с. 11-12) на розгляд клопотання не з`явився, проте, у телефонній розмові просив розглядати клопотання без його участі та не заперечив щодо накладення арешту на майно. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття у судове засідання цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши дане клопотання, проаналізувавши чинне кримінальне процесуальне законодавство, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що 18 квітня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020230000064 внесено повідомлення ОСОБА_4 від 17.04.2019 (а.с. 4) року про те, що невідомі особи здійснили незаконну порубку 8 дерев породи «Дуб», на околиці с. Рівне Мурованокуриловецького району, неподалік 68 кварталу 8 виділу, та розпочато досудове розслідування з попередньою кваліфікацією діяння за ч. 1 ст. 246 КК України (а.с. 3).

В ході проведення огляду місця події на місці незаконної порубки дерев (а.с. 5-6), було виявлено гусеничного трактора та сліди волочіння колод дерев, які в подальшому привели до домогосподарства ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_1 .

Під час огляду території домоволодіння останнього (а.с. 7-8), було виявлено 7 колод дерев породи «Дуб», які було пронумеровано від 1 до 7 і проведено заміри, а саме: колода (бревно) №1 діаметром 46х43 см довжиною 3,16 м, колода (бревно) №2 діаметром 64х54 см довжиною 3,74 м, колода (бревно) №3 діаметром 45х45 см довжиною 3,70 м, колода (бревно) №4 діаметром 60х60 см довжиною 4,40, колода (бревно) №5 діаметром 32х31 см довжиною 2,70 м, колода (бревно) №6 діаметром 44х41 довжиною 4,60 м, колода (бревно) №7 діаметром 70х65 см довжиною 4,30.

Також, в ході проведення слідчих дій було здійснено огляд місця події безпосередньо, де здійснено незаконну порубку, а саме: урочище «Балки» (а.с. 5-6). В ході огляду було виявлено дві колоди породи «Дуб», одна колода (бревно) діаметром 37х35 см довжиною 8,86 м, інша колода (бревно) діаметром 33х37 см довжиною 8,16 м, які з метою перевезення до Мурованокуриловецького ВП було поділено на дві частини.

Слідчий у своєму клопотанні зазначив, що метою арешту майна є виключення можливості втрати слідів злочину.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України. Стаття 98 КПК України, зокрема, дає визначення речових доказів, під якими слід розуміти матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання судом достеменно встановлено, що колоди дерев, на які слідчий просить накласти арешт, є предметом злочину у кримінальному провадженні № 12019020230000064, а тому з його допомогою можливо буде довести вину особи та зафіксувати докази у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із наявних у матеріалах клопотання доказів, вбачається, що є достатні підстави вважати, що речі, на які слідчий просить накласти арешт, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України і можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309КПК України,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання слідчого Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженню № 12019020230000064 задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: колода (бревно) № 1 діаметром 46х43 см довжиною 3,16 м, колода (бревно) № 2 діаметром 64х54 см довжиною 3,74 м, колода (бревно) № 3 діаметром 45х45 см довжиною 3,70 м, колода (бревно) № 4 діаметром 60х60 см довжиною 4,40 м, колода (бревно) № 5 діаметром 32х31 см довжиною 2,70 м, колода (бревно) № 6 діаметром 44х41 довжиною 4,60 м, колода (бревно) № 7 діаметром 70х65 см довжиною 4,30 м, колода (бревно) діаметром 37х35 см довжиною 8,86 м, колода (бревно) діаметром 33х37 см довжиною 8,16 м, шляхом заборони розпорядження та використання із правом вилучення його у власника, з подальшим поміщенням на територію Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Ухвалу негайно після її постановлення вручити слідчому та надіслати не пізніше наступного робочого дня після її постановлення директору ДП «Мурованокуриловецький райагроліс» ОСОБА_4 .

Роз`яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: